вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21
E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
02.12.2021 Справа № 917/1099/21
за позовною заявою Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, АДРЕСА_1 , ідент. код НОМЕР_2
до відповідача фізичної особи - підприємця Випущенко Людмили Миколаївни, АДРЕСА_2 , ідент. номер НОМЕР_3
про стягнення 15323,10 грн.
Суддя Іванко Л.А.
Секретар судового засідання Ісенко М.В.
Представники сторін в судове засідання не викликались, справа розглядається за наявними в ній матеріалами в порядку спрощеного провадження відповідно до ст. 247 ГПК України.
Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України звернулася до Господарського суду Полтавської області з позовною заявою до Фізичної особи - підприємця Випущенко Людмили Миколаївни про стягнення 15323,10 грн. пені за порушення строків поставки товару за договором №107/В33-2020 від 11.08.2020.
В обгрунтування позову позивач посилається на те, що за договором №107/В33-2020 від 11.08.2020 відповідач зобов'язувався поставити позивачу товар не пізніше 15.09.2020, але здійснив поставку товару з порушенням строків, а тому повинен сплатити відповідно до п.8.3 договору пеню за кожен день прострочення поставки.
Відповідач надав відзив (вх.№8869 від 12.08.2021), в якому позовні вимоги не визнає, оскільки для недопущення поставки неякісного товару, після отримання товару від виробника, необхідно було провести експертизу на повну відповідність ДСТУ 4492:2017 товару; про перенесення дати поставки позивачу було повідомлено листом №107 від 04.09.2020 р. і заперечень від останнього не надійшло. Крім цього, позивач не складав та не направляв Акт про порушення умов договору поставки у відповідності до вимог п.п.6.8.1 Договору.
Позивач у відповіді на відзив (вх.№9254 від 25.08.2021) заперечує мотиви відповідача та зазначає, що посилання останнього на підпункт 6.8.1 безпідставне, оскільки зазначений Акт складається при порушеннях, перелік яких вказано в п. 6.8 Договору.
В запереченні на відповідь (вх.№10073 від 09.09.2021) відповідач не погоджується з трактуванням позивачем положень п. 6.8.1 договору, та наполягає на необхідності складання Акту у разі виявлення будь-яких порушень, в тому числі щодо строків поставки.
За ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 233 ГПК України це рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши всі наявні у справі докази, суд встановив наступне.
Між Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України (далі позивач, замовник) та Фізичною особою - підприємцем Випущенко Людмилою Миколаївною укладено договір №107/В33-2020 від 11.08.2020 (далі - Договір).
Згідно з п.1.1. Договору учасник зобов'язується у визначені договором строки поставити замовникові якісний товар, зазначений у специфікації, яка є невід'ємною частиною цього договору (додаток № 2), а замовник - прийняти і оплатити такий товар.
Додатком № 2 до Договору сторони узгодили технічний опис товару, який підлягає поставці Відповідачем (додаток 3 до позовної заяви, оригінал знаходиться у Позивача).
Додатком №3 до Договору сторони узгодили між собою, що ТОВ «УКРОЛІЯ» (місцезнаходження: 38521, Полтавська обл., Диканський р-н, с. Чернечий Яр, вул. Садова, 4) підтвердило можливість постачання учасником запропонованого товару (ТМ «Сонячна Олійка», фасована в пляшки по 4,6 кг, олія соняшникова рафінована дезодорована виморожена) в необхідній кількості (25 000 кг), якості та в потрібні терміни (до кінця 2020) (додаток 4, 5 до позовної заяви, оригінали знаходяться у Позивача).
Пунктом 1.2. розділу 1 Договору визначено, що найменування (номенклатура, асортимент) товару - сирі олії та тваринні і рослинні жири - за кодом CPV за ДК 021:2015-15410000-5 (олія соняшникова рафінована), далі - Товар). Кількість Товару за Договором становить 25 000 кг.
Пунктом 4.1. Договору сторони визначили, що його ціна складає 771 750 грн, у тому числі ПДВ 20 %: 128 625, 00 грн.
У зв'язку з погодженою зміною ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг) на підставі підпункту 5 пункту 12.6, та пункту 4.2. Договору, Сторони 11.08.2020 уклали додаткову угоду № 1 до Договору, за умовами якої погодилися зменшити його ціну до 771 000 грн., у тому числі ПДВ 20% - 128 500, 00 грн. та виклали специфікацію у новій редакції .
23.12.2020 уклали додаткову угоду № 2 до Договору, за умовами якої погодилися зменшити його ціну до 770 747 грн., у тому числі ПДВ 20% - 128 457, 85 грн. і кількість Товару до 24 991, 80 кг та викласти специфікацію у новій редакції.
Пунктом 6.1. Договору сторони узгодили між собою, що дата та місце поставки Товару зазначається у письмовій заявці. Строк поставки Товару за цим Договором складає 14 (чотирнадцять) календарних днів з моменту отримання Відповідачем письмової заявки Позивача, але не пізніше дати вказаної в ній.
Не пізніше 7 (сьомого) числа кожного місяця Відповідач (представник Відповідача) прибуває до Позивача для отримання письмової заявки.
Заявка вручається під особистий підпис Відповідачу (представнику Відповідача) або у разі не прибуття вищезазначених осіб, надсилається Відповідачу рекомендованим листом із повідомленням про вручення чи цінним листом з описом вкладення, направленим на адресу Відповідача, зазначену в розділі 14 Договору.
У заявці зазначається найменування Товару, місце поставки Товару, кількість Товару та інша необхідна інформація для поставки Товару.
У випадку корегування інформації, яка зазначена у заявці, Позивач має право здійснити таке корегування засобами зв'язку, з обов'язковим письмовим підтвердженням в подальшому. В разі відсутності письмового підтвердження таке корегування вважається недійсним.
Пунктом 6.2. розділу 6 Договору визначено, що доставка Товару на склад Позивача, проводиться за рахунок коштів Відповідача (або транспортом Відповідача) на умовах DDP (в редакції Incoterms 2010), згідно з положеннями Договору, встановленими нормами відвантаження у тарі та упаковці, яка забезпечує збереження Товару під час транспортування, вантажно- розвантажувальних робіт і зберігання в межах термінів, установлених діючими стандартами.
Згідно з п.8.3. Договору за порушення строку поставки товару зазначеного у заявці, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 0,1% вартості товару, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, за прострочення поставки понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вартості непоставленого товару. У випадку порушення строку поставки замовник має право відмовитись від цього Договору у повному обсязі або частково.
Відповідно до пункту 11.1. розділу 11 Договору «СТРОК ДІЇ ДОГОВОРУ» визначено, що він набирає чинності з дня його підписання сторонами і діє до 31.12.2020, а в частині взаєморозрахунків - до їх повного виконання.
Пунктами 12.13. та 12.13.1. визначено, що всі повідомлення, будь-яке листування за цим Договором будуть вважатися зробленими належним чином, якщо вони письмово оформленні та надіслані відповідним листом (рекомендований лист, цінний лист з описом вкладення, передача кур'єром). У будь-якому разі Позивач вважається повідомленим з моменту фактичного отримання листа (повідомлення), а Відповідач вважається повідомленим з моменту проставлення на копії документа (лист, заявка, тощо) будь-якої відмітки, що свідчить про його отримання Відповідачем (представником Відповідача) або через 3 (три) робочі дні з наступного дня, коли поштові відправлення (кореспонденція) були здані до відділення поштового зв'язку.
04.09.2020 Позивачем було надано представнику Відповідача Терещенко Юлії Павлівні на підставі довіреності під особистий підпис заявку № 78/5/7- 1910 від 03.09.2020 про необхідність поставки Товару в кількості 25 000 кг на склад Позивача за адресою: м. Київ, вул. Нижньоюрківська, 8-А, з подальшим транспортуванням за рахунок Відповідача: 3000 кг Товару до м. Калинівка (вул. Івана Мазепи, 46), 3000 кг Товару до м. Одеса (вул. Люстдорфська Дорога 7), 3000 кг Товару до м. Харків (вул. Академіка Проскури 1), 3000 кг. Товару до м. Запоріжжя, (вул. Північне шосе, 113), 3000 кг Товару до м. Слов'янськ, (вул. Добровольського, 2), 4000 кг Товару до м. Дніпро, (вул. Надії Алексієнко, 46), 3000 кг Товару до м. Маріуполь (проспект Нахімова 182), 3000 кг Товару до м. Львів (вул. Стрийська 146).
Відповідно до умов пункту 6.1. Договору, строк поставки товару складає 14 (чотирнадцять) календарних днів з моменту отримання Відповідачем письмової заявки Позивача, але не пізніше дати, вказаної в ній, а саме - 15.09.2020 (додаток 9, 10 до позовної заяви, оригінал знаходиться у Позивача).
Товар, визначений заявкою від 03.09.2020 № 78/5/7-1910 до Позивача був поставлений із порушенням строку, вказаному у заявці, а саме 05.10.2020 та 06.10.2020 відповідно до видаткових накладних:
№ BЛ- 0020403 від 05.10.2020 (2999, 200 кг)
№ BЛ - 0020400 від 06.10.2020 (2999, 200 кг)
№ ВЛ - 0020404 від 06.10.2020 (2999, 200 кг)
№ ВЛ - 0020405 від 06.10.2020 (2999, 200 кг)
№ ВЛ - 0020406 від 06.10.2020 (2999, 200 кг)
№ ВЛ - 0020407 від 06.10.2020 (2999, 200 кг)
№ ВЛ - 0020408 від 06.10.2020 (3997, 400 кг)
№ ВЛ - 0020409 від 06.10.2020 (2999, 200 кг)
З метою мирного врегулювання спору позивач 17.11.2020 року за вих. №78/6-2501 надіслав ФОП Випущенко Л.M. претензію у якій просив задовольнити обгрунтовані вимоги замовника та сплатити пеню у розмірі 15 323, 10 грн.
Відповідач на претензію жодним чином не відреагував, пеню за порушення строків поставки товару в розмірі 15 323, 10 грн. - не сплатив.
Вважаючи свої права порушеними Військова частини НОМЕР_1 Національної гвардії України звернулася до суду з даним позовом.
При вирішенні спору суд зазначає наступне.
Статтею 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно із ст. 265 Господарського кодексу України (далі ГК України) за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договори купівлі-продажу.
Відповідно до статті 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
В ч.1 ст. 664 ЦК України вказано, що обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.
В п.6.2 Договору зазначено, що доставка товару на склад замовника, проводиться за рахунок коштів Учасника (або транспортом Учасника) на умовах DDP (в редакції Incoterms 2010).
Згідно з умовами DDP (в редакції Incoterms 2010), продавець бере на себе відповідальність за ризики псування/втрати вантажу і витрати, пов'язані з транспортуванням і митним оформленням, до того моменту, коли покупець отримає вантаж у пункті призначення і вивантаження.
На виконання п. 6.1 укладеного договору Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України було надано представнику відповідача Терещенко Ю.П. 04.09.2020 р. заявку №78/5/7-1910 від 03.09.2020 р. про необхідність поставки товару в кількості 25000 кг.
Пунктом 6.1 договору сторони погодили, зокрема, що строк поставки товару складає 14 (чотирнадцять) календарних днів з моменту отримання учасником письмової заявки замовником, але не пізніше дати, вказаної в ній.
Дата поставки товару, вказана в заявці №78/5/7-1910 - 15.09.2020.
Право власності на товар переходить від учасника до замовника після прийняття товару на склад замовника, факт якого засвідчується підписами уповноваженими на це особами учасника та замовника на відповідній видатковій накладній (п. 6.5 договору).
Товар, визначений заявкою від 03.09.2020 року №78/5/7-1910 був поставлений замовнику з порушенням строків, визначених договором, а саме:
№ ВЛ - 0020403 від 05.10.2020 (2999, 200 кг) - 05.10.2020
№ BЛ - 0020400 від 06.10.2020 (2999, 200 кг) - 06.10.2020
№ ВЛ - 0020404 від 06.10.2020 (2999, 200 кг) - 06.10.2020
№ ВЛ - 0020405 від 06.10.2020 (2999, 200 кг) - 06.10.2020
№ ВЛ - 0020406 від 06.10.2020 (2999, 200 кг) - 06.10.2020
№ ВЛ - 0020407 від 06.10.2020 (2999, 200 кг) - 06.10.2020
№ ВЛ - 0020408 від 06.10.2020 (3997, 400 кг) - 06.10.2020
№ ВЛ - 0020409 від 06.10.2020 (2999, 200 кг) - 06.10.2020
Тобто, у вказану дату відповідач товар позивачу не поставив.
Отже, матеріалами справи підтверджується факт прострочення відповідачем поставки товару.
Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Статтею 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах, за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Згідно з п.8.3 Договору за порушення строку поставки товару зазначеного у заявці, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 0,1% вартості товару, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, за прострочення поставки понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вартості непоставленого товару.
Посилання відповідача на те, що для застосування відповідальності у вигляді пені та штрафу позивач повинен був скласти акт про порушення умов договору в частині строку поставки, суд вважає необгрунтованими, оскільки за умовами ст. 231 Господарського кодексу України та п.8.3 Договору вказані санкції застосовуються за наявності самого факту порушення зобов'язання, складання актів для застосування пені та штрафу не передбачено.
Твердження відповідача про те, що застосування відповідальності у вигляді пені можливе лише у разі порушення виконання грошового зобов'язання, а зобов'язання відповідача поставити товар не є грошовим зобов'язанням, суд відхиляє з огляд на таке.
У розумінні статей 173 та 230 ГК України пеня є різновидом господарської санкції за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, суть якого може полягати як в зобов'язанні сплатити гроші (грошове зобов'язання), так і в зобов'язанні виконати роботу, передати майно, надати послугу (негрошове зобов'язання).
Відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Отже, оскільки суб'єкти господарських відносин при укладанні договору наділені законодавцем правом забезпечення виконання господарських зобов'язань шляхом встановлення договірної санкції за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань, до боржника, який порушив господарське зобов'язання, застосовуються штрафні санкції у вигляді пені або штрафу, передбачені частиною четвертою статті 231 ГК України.
При цьому, пеня застосовується за порушення будь - яких господарських зобов'язань, а не тільки за невиконання грошового зобов'язання.
Відповідна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19.09.2019 у справі №904/5770/18, від 17.10.2019 у справі №912/3237/18.
Згідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
На підставі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позову.
Суд встановив, що при подачі даного позову позивач сплатив 2270,00 грн судового збору за платіжним дорученням №2492 від 01.07.2021. Факт надходження даного судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України підтверджено випискою від 06.07.2021.
Відповідно до ч.1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам, тобто у розмірі 2270, 00 грн.
Суд роз'яснює, що в разі добровільного виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження відповідач не позбавлений права звернутися до суду з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Сторони також мають право укласти мирову угоду у процесі виконання судового рішення.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 232-233, 237-238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Випущенко Людмили Миколаївни ( АДРЕСА_2 , ідент. номер НОМЕР_3 ) на користь Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_1 , ідент. код НОМЕР_2 ) 15323, 10 грн. пені, 2270, 00 грн. витрат зі сплати судового збору.
Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.256 ГПК України). Згідно ст.256 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя Іванко Л.А.