вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21
E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
03.12.2021 Справа № 917/1483/21
Суддя Іванко Л.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчуцька ТЕЦ", 39600, Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Свіштовська, 2, ідент. код 42225136
до відповідача Кременчуцького закладу дошкільної освіти (ясла-садок) №33 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, 39623, Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Гвардійська, буд. 14, ідент. код 25166612
про стягнення 23621,37 грн.
без виклику представників сторін
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Кременчуцька ТЕЦ" звернулося до господарського суду Полтавської області з позовною заявою до Кременчуцького закладу дошкільної освіти (ясла-садок) №33 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області про стягнення 23621,37 грн. згідно договору з власником (користувачем) будівлі про надання послуг з постачання гарячої води №3009 від 15.03.2021 року, у тому числі : 23114,20 грн. - основного боргу за період березень 2021 року - травень 2021 року (включно), 263,46 грн. - інфляційних та 243,71 грн. - 3 % річних.
Позивач також прохає відшкодувати за рахунок відповідача 2270,00 грн. судових витрат на сплату судового збору.
Позовну заяву обґрунтовано тим, що відповідач не здійснював оплату за спожиту гарячу воду за період березень 2021 року - травень 2021 року (включно).
Відповідач у відзиві (вхід.№11271 від 11.10.2021 р.) посилається на те, що Акти про обсяги спожитої (поставленої) споживачу теплової енергії від 31.03.2021 р., 30.04.2021 р., 31.05.2021 року позивачем відповідачу не надавалися, відповідальною особою відповідача не підписані.
Крім того, відповідач зазначає, що Кременчуцький заклад дошкільної освіти (ясла-садок) №33 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області є неприбутковою, бюджетною установою, джерелами фінансування якої є кошти міського бюджету у розмірі, передбаченому нормативами фінансування, а тому своєчасність виконання договірних зобов'язань перед позивачем залежить безпосередньо від надходжень бюджетних коштів з міського бюджету у розмірі, передбаченому нормативами фінансування.
Позивач в відповіді на відзив (вхід.№11508 від 19.10.2021 р.) спростовує посилання відповідача щодо ненадання йому Актів про обсяги спожитої (поставленої) споживачу теплової енергії від 31.03.2021 р., 30.04.2021 р., 31.05.2021 року та зазначає, що відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання та посилається на постанови Верховного Суду України та рішення Європейського суду з прав людини.
Інші заяви по суті справи до суду не надійшли.
У даній справі судом були вчинені такі процесуальні дії.
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 24.09.2021 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчуцька ТЕЦ" прийнято до розгляду і відкрито провадження у справі №917/1483/21, розгляд справи постановлено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Про розгляд справи сторони повідомлені належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями від 29.09.2021 року та поданими сторонами заявами по суті справи.
Відповідно до частини п'ятої статті 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України сторони суду не надали.
За ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
За ч. 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
За ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 233 ГПК України дане рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши всі наявні у справі докази, суд встановив наступне.
Згідно рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області № 568 від 19.04.2019 року ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ" визначено виконавцем послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води по лівобережній частині міста Кременчука від джерела ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ".
15.03.2021 року між ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ" (далі - позивач, виконавець) та Кременчуцьким закладом дошкільної освіти (ясла-садок) №33 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (далі - відповідач, споживач) було укладено договір з власником (користувачем) будівлі про надання послуг з постачання гарячої води №3009 (далі - договір), відповідно до п. 1.1 якого, виконавець зобов'язався надавати споживачу належної якості послуги з постачання гарячої води (далі - послуга), а споживач зобов'язався своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, визначених цим договором.
У п. 1.2. договору встановлено кількість осіб, які фактично користуються послугою, середнє теплове навантаження, наявність вузла (вузлів) комерційного обліку гарячої води на об'єкті споживача, розділом 3 договору встановлено порядок обліку послуги, а розділом 4 договору встановлено тариф на послугу на дату укладення договору, можливість його зміни і повідомлення про це споживача та порядок оплати послуги.
Відповідно до п. 3.1. договору, обсяг спожитої у будівлі послуги визначається як обсяг гарячої води, спожитої в будівлі, за показаннями вузла (вузлів) комерційного обліку. Якщо будівля оснащена двома та більше вузлами комерційного обліку послуги відповідно до вимог Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», обсяг спожитої гарячої води у будівлі визначається як сума показань таких вузлів обліку.
У п. 3.8. договору сторони погодили, що зняття показань засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку гарячої води здійснюється споживачем щомісячно 20 числа з 8-00 по 16-00 годину, крім випадків, коли зняття таких показань здійснюється виконавцем за допомогою систем дистанційного зняття показань. Зняття показань засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку гарячої води оформлюється відомістю про фактичні покази розрахункових приладів обліку на підставі якої здійснюється розрахунок, оформлення рахунку та Акта про обсяги спожитої (поставленої) споживачу (субспоживачу) гарячої води. Акт про обсяги спожитої (поставленої) споживачу (субспоживачу) гарячої води підтверджується споживачем у десятиденний термін. У разі не повернення споживачем належно підтвердженого Акта про обсяги спожитої (поставленої) споживачу (субспоживачу) гарячої води або відмови від його підпису, останній вважається дійсним з дати його виписки за умови його підписання трьома представниками виконавця.
У разі відсутності інформації про показання вузлів (вузла) комерційного обліку та/або недопущення споживачем виконавця до вузла (вузлів) комерційного обліку для зняття показань для визначення обсягу послуги, спожитої в будівлі, приймається середньодобове споживання послуги в будівлі протягом попередніх 12 місяців, а у разі відсутності такої інформації - за фактичний час споживання, але не менше 15 днів.
Згідно п. 4.3. договору, тривалість розрахункового періоду для визначення обсягу спожитої послуги, оплата послуги виконавцю становить з першого по останнє число розрахункового місяця, але не може перевищувати місяць
Споживач здійснює оплату за спожиту послугу протягом 7 календарних днів з моменту їх надсилання (надання) (п. 4.5. договору).
Згідно п. 8.1. договору передбачено, що відповідно до статті 631 ЦК України, умови договору поширюються на правовідносини, які відбулися між сторонами з 01.01.2021 року.
На виконання договору за період березень 2021 року - травень 2021 року (включно) позивач надав відповідачу послуги з постачання гарячої води на загальну суму 23114,20 грн., що підтверджується Актами про обсяги спожитої (поставленої) споживачу (субспоживачу) гарячої води від 31.03.2021 р., від 30.04.2021 р., від 31.05.2021 р.
На оплату наданих послуг позивачем виписані відповідачу відповідні рахунки за №№ 3009 від 31.03.2021 р. на суму 15041,03 грн., від 30.04.2021 р. на суму 7051,25 грн., від 31.05.2021 р. на суму 1021,92 грн.
Факт направлення вказаних рахунків та актів відповідачу підтверджується відповідними реєстрами про направлення за березень 2021 року - травень 2021 року.
Відповідач за отримані послуги не розрахувався, у зв'язку з чим у нього утворився борг в сумі 23114,20 грн.
При вирішенні спору суд зазначає наступне.
Згідно ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечувати безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про теплопостачання" сфера теплопостачання є сферою діяльності з виробництва, транспортування, постачання теплової енергії споживачем (далі Закон). Цей Закон регулює відносини, що виникають у зв'язку з виробництвом, транспортуванням, постачанням і використанням теплової енергії, державним наглядом (контролем) у сфері теплопостачання, експлуатацією теплоенергетичного обладнання та виконанням робіт на об'єктах у сфері теплопостачання суб'єктами господарської діяльності незалежно від форми власності (ст.2 Закону).
Відносини між суб'єктами діяльності у сфері теплопостачання регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (ст. 3 Закону).
Відповідно до ч. 2 ст. 25 Закону України "Про теплопостачання" теплопостачальні організації зобов'язані забезпечувати надійне постачання обсягів теплової енергії відповідно до умов договору та стандартів.
Цьому обов'язку кореспондує обов'язок споживачів теплової енергії визначений статтею 19 цього Закону, згідно якого споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
У разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку (ч. 6 ст. 25 Закону України "Про теплопостачання").
За умовами вказаного договору позивач взяв на себе зобов'язання надавати послуги з постачання теплової енергії у вигляді гарячої води відповідачу, а споживач зобов'язався проводити оплату вартості спожитої теплової енергії у визначеному порядку та строки.
Отже, позовні вимоги щодо стягнення 23114,20 грн. основного боргу є обґрунтованими та задовольняються судом.
В пункті 5.2.5. договору сторони погодили, що споживач зобовязаний сплачувати у разі несвоєчасного здійснення платежів за послугу пеню в розмірах, установлених цим договором та додаткові нарахування із застосуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних за весь час прострочення.
Також, п. 6 Додатку № 4 "Порядок розрахунків за спожиту теплову енергію" сторони визначили, що за несвоєчасне внесення плати за спожиту теплову енергію Споживач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставник НБУ, що діяла у період, за який нараховується. На суму боргу здійснюються додаткові нарахування із встановленням індексу інфляції та три відсотки річних за весь час прострочення.
Позивач, за прострочення строків оплати спожитої гарячої води, керуючись п. 5.2.5. договору, Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" нарахував та просить стягнути з відповідача 263,46 грн. - інфляційних та 243,71 грн. - 3 % річних.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.
При цьому, суд зауважує, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.
Дії відповідача є порушенням умов Договору № 3009 від 15.03.2021 року, що є підставою для захисту майнових прав та інтересів позивача відповідно до приписів ст. 625 ЦК України.
Здійснивши перевірку наданих позивачем розрахунків позовних вимог щодо стягнення з відповідача 263,46 грн. - інфляційних та 243,71 грн. - 3 % річних, судом встановлено їх правильність та відповідність вимогам умов договору та чинного законодавства України.
З огляду на вищенаведене та доведення факту неналежного виконання відповідачем обов'язку щодо своєчасної оплати послуг з постачання теплової енергії у вигляді гарячої води, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних нарахувань є правомірними.
Заперечення відповідача, викладені у відзиві на позов носять формальний характер та спростовуються поясненнями позивача, викладеними у відповіді на відзив та доданими до позовної заяви доказами.
Згідно ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.
Суд роз'яснює, що в разі добровільного виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження відповідач не позбавлений права звернутися до суду з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Сторони також мають право укласти мирову угоду у процесі виконання судового рішення.
Керуючись ст. ст. 231, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Кременчуцького закладу дошкільної освіти (ясла-садок) №33 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (39623, Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Гвардійська, буд. 14, ідент. код 25166612) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчуцька ТЕЦ" (39600, м.Кременчук, вул. Свіштовська, 2, ідент. код 42225136) 23114,20 грн. - основний борг, 263,46 грн. - інфляційних, 243,71 грн. - 3 % річних та 2270,00 грн. витрат на сплату судового збору.
Видати наказ після набрання цим рішення законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 256 ГПК України). Згідно ст. 256 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя Іванко Л.А.