просп. Науки, 5 м. Харків, 61022, тел./факс (057)702-10-79, inbox@lg.arbitr.gov.ua
03 грудня 2021 року м. Харків Справа № 913/707/21
Провадження №1/913/707/21
За позовом Лисичанського комунального спеціалізованого підприємства по видобутку, обробці, реалізації води та очищенню стоків “Лисичанськводоканал”, м. Лисичанськ
до Акціонерного товариства “Лисичанськвугілля” в особі відокремленого підрозділу “Шахта ім. Д.Ф.Мельникова” АТ “Лисичанськвугілля”, м. Лисичанськ Луганської області
про стягнення 84865 грн. 46 коп.
Суддя Зюбанова Н.М.
Без виклику та повідомлення сторін
Суть спору: про стягнення 84865 грн 46 коп. за договором на закупівлю послуг з централізованого водопостачання № 23 від 01.07.2016.
Ухвалою суду від 27.08.2021 при відкриті провадження у справі суд роз'єднав позовні вимоги та виділив у самостійне провадження ті, які стосуються стягнення заборгованості у сумі 84865 грн. 46 коп. за договором на закупівлю послуг з централізованого водопостачання № 23 від 01.07.2016 за період з 01.11.2016 по 31.12.2016.
Дослідивши матеріали справи, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, суд дійшов наступних висновків щодо причин виникнення спору між сторонами.
Так, 01.072016 між Акціонерним товариством “Лисичанськвугілля” в особі відокремленого підрозділу “Шахта ім. Д.Ф.Мельникова” (відповідач/замовник) та Лисичанським комунальним спеціалізованим підприємством по видобутку, обробці, реалізації та очищенню стоків “Лисичанськводоканал” (позивач/виконавець) укладено договір № 23 про закупівлю послуг з централізованого водопостачання, за умовами якого виконавець зобов'язався у 2016-2017 роках надавати послуги з водопостачання, а замовник - своєчасно їх оплачувати (п. 1.1 договору).
Відповідно до п. 4.1 договору замовник сплачує за надані послуги на підставі наданих виконавцем рахунків чи інших платіжних документів у строк п'ять робочих днів після їх отримання.
У разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг з водовідведення, замовник зобов'язаний у п'ятиденний термін з дня отримання відповідних документів, направити до виконавця повноважного представника з обґрунтованими документами, необхідними для проведення звірки даних та підписання акту звірки у цей же термін. При не виконанні цієї умови, показники, зазначені у документах виконавця, вважаються прийнятими замовником до виконання (п. 4.6. договору).
Згідно п. 6.1 договору для визначення кількості та вартості наданих послуг замовник зобов'язаний щомісячно до 18 числа прибути особисто, або направити свого повноважного представника, до виконавця для надання показів приладів обліку питної води та підписання акту здачі-прийняття виконаних робіт який є підставою для здійснення оплати за надані послуги з водопостачання та водовідведення; замовник, повинен підписати наданий виконавцем акт здачі-прийняття виконаних робіт протягом двох робочих днів, та повернути один примірник виконавцю, або надати мотивовану відмову від підписання. У випадку ненадання протягом двох робочих днів мотивованої відмови від підписання акту та/або неповернення підписаного примірника акта виконавцю, акт вважається підписаним, а послуги прийнятими та такими що підлягають оплаті.
Відповідно до п. 7.1.1 договору замовник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати кошти за надані послуги, приймати надані послуги (п. 7.1.2 договору).
В п. 11.1 договору сторони визначили, що даний договір діє з моменту його підписання по 30.06.2017.
Додатковою угодою № 6 від 30.06.2017 до договору № 23 від 01.07.2016 сторони погодили, що цей договір продовжує свою дію до 31.08.2017.
Як свідчать матеріали справи, факт надання послуг з водопостачання за вказаним договором у листопаді та грудні 2016 року підтверджується рахунками-фактури № 23/1116/1 від 16.11.2016 на суму 61006 грн 44 коп. та № 23/1216/1 від 20.12.2016 на суму 51325 грн 96 коп., які додані до справи (арк. справи № 24).
При цьому слід зазначити, що позивач припустився помилки у розрахунку суми боргу, оскільки послався на рахунок-фактури від 23.11.2016 на суму 61667 грн 68 коп. Такого документа у справі немає.
Оскільки відповідач оплату за послуги на порушення пункту 4.1 договору здійснив не в повному обсязі, утворилась заборгованість та позивач звернувся до суду.
У відзиві на позовну заяву від 29.10.2021 відповідач проти позову заперечує з посиланням на сплив трирічного строку позовної давності, в межах якого позивач міг звернутися до суду, що є підставою для відмови у позові.
Встановивши фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позову та його повне задоволення з огляду на наступне.
Так, правове регулювання договірних зобов'язань щодо надання послуг здійснюється главою 63 ЦК України. Зокрема, ст. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
У відповідності до ст. 903 ЦК України, яка регулює проведення оплати за договором про надання послуг, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Як було встановлено при розгляді справи, належне виконання позивачем зобов'язань по виконанню передбачених договором послуг підтверджено підписаними сторонами актами прийняття виконаних робіт (наданих послуг).
У відповідності до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватись належним чином, зокрема, відповідно до умов договору.
Згідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідач у встановлений умовами договору строк борг не сплатив.
Таким чином, матеріалами справи підтверджений факт прострочення виконання відповідачем зобов'язань по оплаті послуг за листопад 2016 року частково на суму 32878 грн 26 коп. (61006,44 - 28128,18) та повністю за грудень 2016 року на суму 51325 грн 96 коп., тобто право позивача є, дійсно, порушеним та він обґрунтовано звернувся до суду.
Відповідач заявляє про застосування правил позовної давності у три роки до вимог, які виникли за договором від 01.07.2016 № 23 на загальну суму 84865 грн. 46 коп.
Так, у відповідності зі ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові; якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
Статтею 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до п. 4.1 договору замовник сплачує за надані послуги на підставі наданих виконавцем рахунків чи інших платіжних документів у строк п'ять робочих днів після їх отримання.
Рахунок-фактура № 23/1116/1 від 16.11.2016 на суму 61006 грн. 44 коп. та рахунок-фактура № 23/1216/1 від 20.12.2016 на суму 51325 грн. 96 коп. отримані відповідачем, про що свідчать підписи осіб на цих документах, факт часткової оплати рахунку-фактури № 23/1116/1 від 16.11.2016 та підписаний сторонами акт здачі-прийняття робіт від 20.12.2016 (арк. справи 44).
Судом встановлено кінцевий строк оплати за рахунком від 16.11.2016 - 24.11.2016, а за рахунком від 20.12.2016 - 28.12.2016, тобто прострочення виникло з 25.11.2016 та 29.12.2016 відповідно.
У зобов'язальних правовідносинах, в яких визначено строк виконання зобов'язання, перебіг позовної давності починається з дня, наступного за останнім днем, у який відповідне зобов'язання мало бути виконане.
Таким чином, трирічний строк позовної давності для цих вимог встановлюється за рахунком від 16.11.2016 - 25.11.2019, а за рахунком від 20.12.2016 - 29.12.2019.
Відповідно до ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.
Як вбачається з розрахунку заборгованості, 06.05.2019 відповідач частково на суму 28128 грн 18 коп. сплатив борг за рахунком-фактурою № 23/1116/1 від 16.11.2016, що відбулось до закінчення строку позовної давності за цим рахунком - 25.11.2019.
Борг за рахунком-фактурою № 23/1216/1 від 20.12.2016 частково не сплачувався.
Позивач звернувся до суду з позовною заявою 29.07.2021, згідно роздруківки з сайту “Укрпошти” (Пошук поштових відправлень) в мережі Інтернет, який зроблено судом, оскільки відмітки штемпелю на конверті не читаються (поштове відправлення 9310501002684).
За матеріалами цієї справи строк позовної давності для стягнення боргу за рахунком-фактурою № 23/1116/1 від 16.11.2016 перервався 06.05.2019, почався заново у відповідності до ст. 264 ЦК України та мав би закінчитися 06.05.2022, враховуючи, що відповідач вчинив дії, що свідчать про визнання ним свого боргу.
Строк позовної давності для стягнення боргу за рахунком-фактурою № 23/1216/1 від 20.12.2016 закінчився 29.12.2019.
Таким чином, позовні вимоги про стягнення основного боргу в сумі 32878 грн. 26 коп. заявлені в межах позовної давності з урахуванням правил її переривання.
Доводи відповідача про недоліки в оформленні документів не можуть бути покладені у підстави для відмови в позові, оскільки розрахунок боргу відповідає даним, наведеним у позові, який підписаний повноважною особою та підтверджується доданими до справи первинними документами.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно із ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.
Як передбачено ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За таких обставин вимоги про стягнення 32878 грн. 26 коп. боргу за договором про закупівлю послуг з централізованого водопостачання № 23 від 01.07.2016, який утворився при розрахунках за листопад 2016 року, є обґрунтованими та задовольняються судом.
У відповідності до ст. 267 ЦК України у зв'язку із закінченням строку позовної давності для стягнення боргу за послуги, надані у грудні 2016 року, за заявою відповідача, в цій частині позову слід відмовити.
На суму 661 грн 24 коп. боргу за послуги, надані у листопаді 2016 року, позов є необґрунтованим через зазначення помилкових даних щодо рахунку за цей місяць, про що суд вказав вище.
Витрати по судовому збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог відповідно ст. 129 ГПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 129, 232-233, 236-241, 247 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Акціонерного товариства “Лисичанськвугілля”, м. Лисичанськ Луганської області, вул. Малиновського, б. 1, ідент. код 32359108 в особі відокремленого підрозділу “Шахта ім. Д.Ф.Мельникова” Акціонерного товариства “Лисичанськвугілля”, м. Лисичанськ Луганської області, вул. Первомайська, буд. 217, ідент. код ВП 26349183 на користь Лисичанського комунального спеціалізованого підприємства по видобутку, обробці, реалізації та очищенню стоків “Лисичанськводоканал”, м. Лисичанськ Луганської області, вул. ім.. В. Сосюри, б. 168, ідент. код 03339851 - 32878 грн 26 коп. боргу та 493 грн 17 коп. судового збору, видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.
3. У задоволенні решти позову відмовити.
У відповідності до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно зі ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення виготовлене 03.12.2021.
Суддя Наталія ЗЮБАНОВА