29.11.2021 року м.Дніпро Справа № 904/5380/21
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: (доповідача) - Верхогляд Т.А. (доповідач),
суддів: Вечірка І.О., Орєшкіної Е.В.,
секретар судового засідання: Колесник Д.А.
представники сторін у судове засідання не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином;
розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Дніпроважмаш" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.07.2021 року у справі №904/5380/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровторресурси", м. Дніпро
до Акціонерного товариства "Дніпроважмаш" , м. Дніпро
про стягнення заборгованості за договором поставки № 61/124 від 11.10.2019 року у загальному розмірі 1 559 603 грн. 55 коп.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 21.07.2021 року у справі №904/5380/21 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровторресурси" до Акціонерного товариства "Дніпроважмаш" про стягнення заборгованості за договором поставки № 61/124 від 11.10.2019 року у загальному розмірі 1 559 603 грн. 55 коп. - задоволено частково.
Закрито провадження у справі в частині вимог щодо стягнення основного боргу в сумі 500 000 грн. 00 коп.
В решті позовні вимоги задоволені.
Стягнуто з Акціонерного товариства "Дніпроважмаш" (49000, м. Дніпро, вулиця Сухий Острів, будинок 3; ідентифікаційний код 00168076) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровторресурси" (49000, м. Дніпро, вулиця Короленка, будинок, 15, приміщення 1; ідентифікаційний код 41197564) 937 356 грн. 68 коп. - основного боргу, 58 286 грн. 13 коп. пені, 50 777 грн. 36 коп. інфляційних втрат, 13 183 грн. 38 коп. - 3% річних та 23 394 грн. 05 коп. - витрат по сплаті судового збору.
Рішення мотивовано тим, що матеріали справи містять докази надання позивачем відповідачу послуг на вказану вище суму та наявністю підстав для нарахування пені, 3% річних і інфляційних втрат за неналежне виконання умов договору.
Суд першої інстанції зазначив, що після звернення позивача із позовом до суду (01.06.2021 року) та відкриття провадження у справі (ухвала суду від 02.06.2021 року) відповідач здійснив часткове погашення заявленого до стягнення основного боргу на суму 500 000 грн. 00 коп. Предмет спору щодо цих вимог відсутній і провадження у справі в цій частині слід закрити відповідно до п.2 ст.231 ГПК України.
Не погодившись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі зазначає, що відповідач не приймав участі в судовому засіданні при розгляді даної справи в суді першої інстанції у зв'язку з об'єктивною неможливістю участі його представника. Суд першої інстанції, в порушення норм процесуального права, розглянув справу за відсутності представника відповідача, чим порушив ст.7, 29, 42 Господарського процесуального кодексу України в частині забезпечення рівності прав сторін перед законом та судом та позбавив товариство можливості реалізації своїх прав та охоронюваних законом інтересів.
Також апелянт вказує на недослідження судом усіх обставин справи та ненадання цим обставинам належної оцінки, що призвело до винесення неправильного вирішення справи по суті.
Просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.07.2021 року у справі №904/5380/21 та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач спростовує доводи скаржника, просить залишити рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.07.2021 року без змін, апеляційну скаргу залишити без задоволення.
29.11.2021 року у судове засідання представники сторін не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:
З матеріалів справи вбачається, що 11.10.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпровторресурси" (далі - постачальник, позивач) та Акціонерним товариством "Дніпроважмаш" (далі - покупець, відповідач) було укладено договір поставки № 61/124 (далі - договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у договорі передати у власність покупцю про продукцію, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити продукцію (пункт 1.1. договору).
У пунктах 11.1. та 11.2. договору сторони визначили, що договір набирає чинності після його підписання сторонами та діє до 31.12.2020 року. Закінчення строку договору не звільняє сторони від виконання зобов'язань та відповідальності за його порушення, які мали місце під час дії договору. Якщо за 30 днів до закінчення строку дії договору жодна із сторін не заявила про бажання припинити дію договору, дія договору буде автоматично продовжуватися до 31 грудня кожного наступного року.
Доказів зміни, розірвання чи визнання недійсним вказаного договору сторонами суду не надано.
Судом першої інстанції встановлено, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм § 3 глави 54 Цивільного кодексу України та § 1 глави 30 Господарського кодексу України.
Також встановлено, що у вказаному договорі сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов, встановлених законом для даного виду договорів, договір підписаний уповноваженими представниками сторін, їх підписи скріплено печатками підприємств, отже, з урахуванням презумпції правомірності правочину, такий договір є правомірним, укладеним та таким, що породжує у сторін права та обов'язки щодо його виконання.
У пункті 1.2. договору сторони визначили, що найменування, асортимент, одиниці виміру, кількість та ціна продукції, що є предметом поставки за договором визначаються сторонами в специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору.
За змістом п. 2.1. договору сторони погодили, що ціна на продукцію, що поставляється за договором, узгоджується сторонами в специфікаціях.
Згідно з пунктом 2.3. договору загальна сума договору становить суму всіх підписаних сторонами специфікацій. Ціни на продукцію за договором, ціни у видаткових накладних, у рахунках на оплату продукції, інших документах до договору вказуються у національній валюті України.
У пункті 4.2. договору визначено, що базисні умови постачання продукції: СРТ - склад покупця, м. Дніпро, згідно з Правилами Інкотермс 2010, якщо інше не вказується в специфікації.
Згідно з умовами пункту 4.3. договору строк постачання продукції - 3 календарних дні з дати надання заявки, якщо інше не вказується в специфікаціях.
Відповідно до пункту 4.5. договору право власності на продукцію за договором переходить до покупця з дати підписання сторонами видаткової накладної, товарно-транспортної накладної.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору, позивачем в період з 27.11.2019 року по 27.01.2021року було поставлено відповідачу товар на загальну суму 5 246 225 грн. 00 коп. відповідно до видаткових накладних, актів приймання металів чорних (вторинних) та товарно-транспортних накладних, які наявні в матеріалах справи.
Товар прийнято у позивача без будь-яких зауважень до їх оформлення, про що свідчить підпис представника відповідача, який скріплений печаткою (штампом) підприємства відповідача.
Відповідно до п.п 5.4. та 5.5. договору не надано доказів щодо наявності претензій відповідача по кількості та якості, а отже товар вважається прийнятим покупцем.
За умовами пунктів 3.1. та 3.2. договору розрахунки за продукцію здійснюються у національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника, зазначений у договорі, на підставі рахунку на оплату постачальника. Покупець здійснює оплату продукції не пізніше 30 календарних днів з дати постачання, якщо інше не вказується в специфікаціях.
Отже господарським судом встановлено, що строк оплати поставленого позивачем в період з 27.11.2019 року по 27.01.2021 року товару, враховуючи умови пункту 3.2. договору поставки, є таким, що настав.
Враховуючи межі перегляду справи, які унормовані положеннями ч.ч.1,2 ст.269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів зауважує наступне:
Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Поштовим повідомленням про вручення рекомендованого відправлення, яке наявне в матеріалах справи, підтверджується факт отримання представником АТ "Дніпроважмаш" 09.07.2021 року ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 01.07.2021 року, якою закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті у судовому засіданні 21.07.2021 року.
Таким чином, АТ "Дніпроважмаш" вважається повідомленим належним чином про дату, час і місце судового засідання.
Згідно з ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Відповідач не був позбавлений права повідомити суд про причини неявки повноважного представника у судове засідання 21.07.2021 року шляхом подання до суду відповідного клопотання.
Таким чином, суд першої інстанції, скориставшись наданим йому правом, передбаченим п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, розглянув справу №904/5380/21 та постановив оскаржуване рішення у судовому засіданні без представника відповідача.
За таких обставин, враховуючи доведеність позовних вимог, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову в межах наявного на час розгляду спору боргу відповідача перед позивачем.
Згідно із ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Звертаючись із апеляційною скаргою, скаржник не спростував наведених висновків суду першої інстанції та не довів неправильного застосування судом норм процесуального права, про які вказує в апеляційній скарзі.
По суті спору щодо розміру заборгованості та правильності обчислення нарахованих позивачем пені, інфляційних втрат та 3% річних, апелянт висновки суду не спростовує та свою правову позицію не викладає.
З урахуванням викладеного колегія суддів дійшла висновку про недоведеність вимог апелянта та обґрунтованість оскаржуваного рішення.
Апеляційна скарга задоволенню не підлягає, рішення місцевого господарського суду у даній справі слід залишити без змін.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу.
Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 281 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.07.2021 року у справі №904/5380/21 залишити без змін.
Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на Акціонерне товариство "Дніпроважмаш".
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови підписано 03.12.2021 року.
Головуючий суддя Т.А. Верхогляд
Суддя Е.В. Орєшкіна
Суддя І.О. Вечірко