ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
(додаткова)
30 листопада 2021 року м. ОдесаСправа № 923/631/21
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Ярош А.І,
суддів Головея В.М., Разюк Г.П.,
секретар судового засідання Молодов В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції клопотання представника Фізичної особи-підприємця Зоря Ірина Анатоліївна про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу
за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Ремонтно-Будівельне управління №1"
на рішення Господарського суду Херсонської області від 10 серпня 2021 року
у справі №923/631/21
за позовом: Приватного акціонерного товариства "Ремонтно-Будівельне управління №1"
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Зоря Ірина Анатоліївна
про зобов'язання зачинити ворота,
за участю представників учасників процесу:
від позивача - не з'явився,
від відповідача - не з'явився,
Приватне акціонерне товариство "Ремонтно-будівельне управління № 1" (позивач) звернулось до суду з позовом до фізичної особи-підприємця Зоря Ірини Анатоліївни (відповідач), яким просив зобов'язати відповідача зачинити ворота, які межують з земельною ділянкою позивача за адресою м. Херсон вул. Фонтанна 7А.
Рішенням Господарського суду Херсонської області від 10 серпня 2021 року у справі №923/631/21 (суддя Литвинова В.В.) у задоволенні позову відмовлено.
Приватне акціонерне товариство "Ремонтно-будівельне управління № 1" з прийнятим рішенням не погодилось, та звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.
У відзиві на апеляційну скаргу, який надійшов до суду 22.10.2021 року, представник Фізичної особи-підприємця Зоря Ірина Анатоліївна адвокат Заремба М.В., зокрема, надав попередній розрахунок судових витрат, згідно яких фактично понесені витрати складають 2270 грн за складання відзиву та 2270 грн за участь в судовому засіданні.
25.10.2021 року до суду надійшла заява представника ФОП Зоря І.А. про долучення доказів до відзиву відповідача, до якої додані: договір про надання правової допомоги від 01.06.2021, Акт про надання послуг №3 від 18.10.2021, Додаткова угода №2 від 04.10.2021 року до договору про надання правової допомоги від 01.06.2021.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.11.2021 року апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Ремонтно-Будівельне управління №1" залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Херсонської області від 10 серпня 2021 року у справі №923/631/21 залишено без змін.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.11.2021 року призначено судове засідання щодо розподілу судових витрат за заявою представника Фізичної особи-підприємця Зоря Ірина Анатоліївна у справі №923/631/21 на 30 листопада 2021 року об 11:30 год.
22.11.2021 року до суду надійшли заперечення ПрАТ «РБУ №1» на заяву щодо компенсації витрат на правничу допомогу, в яких позивач просить відмовити у задоволенні вказаної заяви в повному обсязі.
Позивач зазначає, що по-перше, не отримував ані відзиву на апеляційну скаргу, ані заяви про долучення доказів, тому суд не мав права приймати до розгляду заяву відповідача, оскільки відповідачем не було надано до суду доказів направлення або вручення даної заяви. В описі вкладення, долученому до заяви відповідача, не зазначено номер поштового відправлення, що унеможливлює ідентифікацію наданої послуг.
По-друге, позивач наголошує, що представник відповідача не надав належних доказів понесення витрат на правничу допомогу, та ставить під сумнів суму витрат, з огляду на те, що участь представника відповідача в судових засіданнях становила незначну кількість часу, та те, що справа не є складною.
Звертає увагу, що відповідач у додатковій угоді та акті вказав витрати, які ще не поніс станом на подання заяви, а також зазначив витрати, понесені в суді першої інстанції.
Ухвалою суду від 25.11.2021 року заяву представника Фізичної особи-підприємця Зоря Ірини Анатоліївни про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено. Призначено судове засідання щодо розподілу судових витрат за заявою представника Фізичної особи-підприємця Зоря Ірина Анатоліївна у справі №923/631/21 на 30 листопада 2021 року об 11:30 год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та системи відеоконференцзв'язку EASYCON.
30.11.2021 року до суду надійшла заява про проведення судового засідання за відсутності представника позивача, у задоволенні заяви ФОП Зоря І.А. просить відмовити в повному обсязі.
В судове засідання 30.11.2021 року не з'явились представники сторін, представник відповідача адвокат Заремба М.В. у визначений судом час судового засідання, на зв'язок не виходив, та за повідомленим номером телефону НОМЕР_1 був поза зоною досяжності (відсутній зв'язок з абонентом), в системі відеоконференцзв'язку EASYCON за електронною адресою ІНФОРМАЦІЯ_1 адвокат був офлайн, у зв'язку з чим забезпечити участь представника за допомогою програмного забезпечення «EasyCon» не вдалося.
Відповідно до ч.5 ст.197 ГПК України ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв'язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.
З огляду на викладене, оскільки явка представників сторін обов'язковою не визнавалась, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду заяви представника Фізичної особи-підприємця Зоря Ірини Анатоліївни про розподіл судових витрат в судовому засіданні без участі представників сторін.
Відповідно до ст.233 ГПК України, суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.
Відповідно до ст.244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.
Розглянувши заяву представника Фізичної особи-підприємця Зоря Ірини Анатоліївни про відшкодування витрат на правничу допомогу, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Частина 1 ст. 123 ГПК України встановлює, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, серед іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).
Згідно з приписами ч. 2 ст. 16 ГПК України представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Згідно ст.129 ГПК України, судовий збір покладається:
1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін;
2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Отже, відповідно до приписів ст.129 ГПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням суду першої інстанції, залишеним без змін постановою апеляційного суду, відмовлено у задоволенні позову у повному обсязі.
Згідно ч.1 ст.26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність": договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (п.4 ч. 1 ст.1).
Згідно з ч. 2 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Частини 1 та 2 ст. 126 ГПК України встановлює, що:
- витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави;
- за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).
В підтвердження понесених витрат на правову допомогу у розмірі 4540,00 грн., адвокатом Зарембою М.В. надано:
- договір про надання правової допомоги від 01.06.2021 року,
- Акт про надання послуг №3 від 18.10.2021 року,
- Додаткова угода №2 від 04.10.2021 року до договору про надання правової допомоги від 01.06.2021.
Відповідно до умов договору про надання правової допомоги від 01.06.2021 року, адвокат Заремба М.В. на платній основі шляхом надання правничих послуг Клієнту (ФОП Зорі І.А.) забезпечує можливість захисту прав та інтересів клієнта під час розгляду таких питань як пред'явлення до клієнта позовних вимог від ПАТ «РБУ №1» про зобов'язання вчинити дії у справі №923/9631/21.
Додатковою угодою №2 до договору сторони узгодили, що оплата послуг за послуги адвоката становить, зокрема, за підготовку відзиву на апеляційну скаргу - 2270,00 грн., представництво у судовому засіданні в суді апеляційної інстанції - 2270 грн, якщо судове засідання відбулось у присутності представників сторін.
18.10.2021 року ФОП Зоря І.А. та адвокат Заремба М.В. склали акт про надання послуг, згідно якого клієнт оплатив надання адвокатом таких послуг по договору, як підготовка відзиву на апеляційну скаргу на суму 2270 грн. та участь в судовому засіданні 02.11.2021 на суму 2270 грн., що становить всього 4540 грн. Вартість послуг сплачена за умовою 100% передоплати.
Частина 4 ст. 126 ГПК України встановлює, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).
При цьому, відповідно до приписів ч. 6 ст. 126 ГПК України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок позивача відповідно до ст. 129 ГПК України має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати відповідача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст. 30 Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
В запереченнях ПрАТ «РБУ №1» на заяву щодо компенсації витрат на правничу допомогу, позивач ставить під сумнів суму витрат, з огляду на те, що участь представника відповідача в судових засіданнях становила незначну кількість часу, та те, що справа не є складною.
Розглянувши заяву адвоката про відшкодування витрат на правничу допомогу з урахуванням заперечень позивача щодо заяви ФОП Зоря І.А., судова колегія доходить висновку, що у даному випадку розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 4540,00 грн, щодо якої подано заяву про розподіл, не відповідає критеріям реальності (дійсної необхідності їх понесення) та розумності їх розміру, зважаючи на невелику складність справи, обсяг наданих адвокатських послуг з урахуванням часу здійснення представництва у суді.
Судова колегія звертає увагу на те, що розгляд справи здійснювався в судовому засіданні в режимі відеоконференції, адвокат Заремба М.В. приймав участь дистанційно, без з'явлення до суду. Позиція відповідача ФОП Зорі І.А. була незмінною в суді першої та апеляційної інстанції, що також вбачається з відзиву на апеляційну скаргу.
Відповідно до висновку, викладеного в пункті 6.1 постанови об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. Суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Таким чином, оцінивши подані докази на підтвердження понесених витрат, виходячи з вищенаведених критеріїв, та розглянувши клопотання про зменшення цих витрат, враховуючи незначну складність справи та обсяг виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); предмет позову, суд апеляційної інстанції на підставі частини 5 статті 126 ГПК України доходить висновку, не присуджувати відповідачці, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, що заявлені до стягнення.
За таких обставин, витрати на професійну правничу допомогу, понесені ФОП Зоря І.А. на правничу допомогу у зв'язку з розглядом апеляційної скарги у даній справі, мають бути зменшені до 1000,00 грн.
За висновком судової колегії, зазначений розмір судових витрат доведений, документально обґрунтований, є співмірним зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.
Доводи позивача про ненадсилання відповідачем доказів понесених витрат на адресу позивача судова колегія відхиляє, оскільки як до відзиву на апеляційну скаргу, так і до заяви про долучення доказів додані описи вкладення до цінного листа з відбитком печатки Укрпошти з датою направлення позивачу.
Доводи позивача про відсутність підстав для стягнення витрат на правничу допомогу з огляду на відсутність доказів оплати послуг адвоката колегія суддів також відхиляє, оскільки у пункті 6.5 постанови від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 Верховний Суд зробив висновок, що «за змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу)».
Враховуючи вищевикладене, до стягнення з позивача на користь відповідача підлягає 1000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу адвоката.
Керуючись ст. ст. 126, 129, 233, 244 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів
Заяву Фізичної особи-підприємця Зоря Ірина Анатоліївна про відшкодування витрат на правничу допомогу задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Ремонтно-Будівельне управління №1" на користь Фізичної особи-підприємця Зоря Ірина Анатоліївна 1000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Доручити Господарському суду Херсонської області видати відповідний наказ із зазначенням реквізитів сторін.
Додаткове рішення набирає чинності з дня його прийняття та може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду в порядку, визначеному ст. ст. 244, 287-289 ГПК України.
Повний текст додаткової постанови складено та підписано 02.12.2021 року.
Головуючий суддя А.І. Ярош
Суддя В.М. Головей
Суддя Г.П. Разюк