Справа № 593/1757/18Головуючий у 1-й інстанції
Провадження № 22-з/4817/58/21 Доповідач - Парандюк Т.С.
Категорія -
01 грудня 2021 р.м. Тернопіль
Тернопільський апеляційний суд в складі:
головуючого - Парандюк Т.С.
суддів - Дикун С. І., Храпак Н. М.,
за участі секретаря -Стецюк М.А.
та сторін - представник рятувально-водолазної служби Козак В.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву рятувально-водолазної служби Тернопільської області про ухвалення додаткового рішення у справі за апеляційною скаргою рятувально-водолазної служби Тернопільської області на рішення Бережанського районного суду Тернопільської області від 28 грудня 2018 року за заявою Бережанської міської ради Тернопільської області про передачу безхазяйного нерухомого майна у комунальну власність,
Постановою Тернопільського апеляційного суду від 17 липня 2019 року апеляційну скаргу рятувально-водолазної служби Тернопільської області - задоволено.
Рішення Бережанського районного суду Тернопільської області від 28 грудня 2018 року скасовано, а заяву Бережанської міської ради Тернопільської області про передачу безхазяйного нерухомого майна у комунальну власність - залишено без розгляду.
У листопаді 2021 року рятувально-водолазна служба Тернопільської області подала заяву про ухвалення додаткового рішення у справі.
В обґрунтування заяви зазначили, що постановою Тернопільського апеляційного суду від 17 липня 2019 року було задоволені їх вимоги щодо скасування рішення Бережанського районного суду від 28 грудня 2018 року та заяву Бережанської міської ради Тернопільської області про передачу нерухомого майна у комунальну власність - залишено без розгляду.
Проте, коли вони звернулись в управління державної реєстрації Тернопільської міської ради за місцем реєстрації юридичної особи, їм відмовлено в реєстрації права власності на нежитлові будівлі Бережанської РВС, оскільки згідно перевірки державним реєстратором виявилося, що Бережанська міська рада зареєструвала право власності на їх нежитлову будівлю, за адресою АДРЕСА_1 за собою, на підставі рішення Бережанського районного суду Тернопільської області № 593/1757/18 від 28.12.2018 року.
На сьогоднішній день Бережанська міська рада вимагає від них звільнення приміщення по причині, що в них є право власності на нежитлові будівлі Бережанської рятувально-водолазної станції, що є неправомірно виходячи із постанови Тернопільського апеляційного суду.
У судовому засіданні представник рятувально-водолазної служби Козак В.І. заяву підтримав і просив її задовольнити.
Представник Бережанської міської ради просив заяву слухати у їх відсутність та винести ухвалу про відмову у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України - неявка у судове засідання будь-якого учасника процесу за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, тому колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у відсутності представника Бережанської міської ради.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів прийшла до висновку, що заява не підлягає до задоволення, виходячи з таких підстав.
Постановою Тернопільського апеляційного суду від 17 липня 2019 року апеляційну скаргу рятувально-водолазної служби Тернопільської області - задоволено.
Рішення Бережанського районного суду Тернопільської області від 28 грудня 2018 року скасовано, а заяву Бережанської міської ради Тернопільської області про передачу безхазяйного нерухомого майна у комунальну власність - залишено без розгляду.
Відповідно до частини 1 статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Зі місту статті 270 ЦПК України вбачається, що в порядку, визначеному цією статтею, додаткове рішення суду може бути ухвалено до рішення суду, яким закінчено розгляд справи.
Таким чином, способом усунення неповноти рішення суду є ухвалення додаткового рішення і додаткове рішення може бути ухвалене лише у випадках і за умов, вичерпний перелік яких передбачений статтею 270 ЦПК України. При порушенні питання про ухвалення додаткового рішення з інших підстав суд має право відмовити в його ухваленні, постановивши відповідну ухвалу.
Разом з тим додаткове рішення не може змінювати суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні.
Звертаючись із заявою про ухвалення додаткового рішення рятувально-водолазна служба Тернопільської області посилається на те, що не може зареєструвати право власності на нежитлові будівлі Бережанської РВС, оскільки згідно перевірки державним реєстратором виявилося, що Бережанська міська рада зареєструвала право власності на їх нежитлову будівлю, за адресою АДРЕСА_1 за собою, на підставі рішення Бережанського районного суду Тернопільської області № 593/1757/18 від 28.12.2018 року.
Як вбачається із матеріалів справи в постанові Тернопільського апеляційного суду від 17 липня 2019 року було встановлено, що зазначені рятувально-водолазною службою Тернопільської області обставини щодо їх права користування спільним майном свідчить про те, що під час розгляду справи № 593/1757/18 у порядку окремого провадження виник спір про право, який повинен вирішуватися судом в порядку, визначеному розділом ІІІ ЦПК України “Позовне провадження”.
Відповідно до ч. 6 ст. 294 ЦПК України, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Отже, дані норми закону були враховані судом апеляційної інстанції, а тому заяву Бережанської міської ради Тернопільської області про передачу безхазяйного нерухомого майна у комунальну власність залишено без розгляду, тобто спір по суті не вирішено.
Оскільки відсутнє рішення суду щодо вирішення спору по суті, тому й відсутні підстави для ухвалення додаткового рішення.
Таким чином, вивчивши матеріали справи та заяву рятувально-водолазної служби Тернопільської області колегія суддів приходить до висновку, що заява задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 270, 381, 389, 390 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, -
У задоволенні заяви рятувально-водолазної служби Тернопільської області про ухвалення додаткового рішення у справі за заявою Бережанської міської ради Тернопільської області про передачу безхазяйного нерухомого майна у комунальну власність відмовити.
Ухвала набирає законної сили з дня прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Повний текст ухвали виготовлено 03 грудня 2021 року.
Головуюча Т.С. Парандюк
Судді: С.І. Дикун
Н.М. Храпак