22 листопада 2021 року м. Київ
Справа № 357/9016/18
Апеляційне провадження №22-ц/824/11574/2021
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача: Соколової В.В.
суддів: Андрієнко А.М., Поліщук Н.В.
за участю секретаря Федорчук Я.С.
розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» про зупинення апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ухваленого під головуванням судді Бондаренко О.В. 20 травня 2021 року та додаткове рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ухваленого під головуванням судді Бондаренко О.В. 02 липня 2021 року в місті Біла Церква, повний текст рішення складений 02 липня 2021 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс «Узин», Державного реєстратора комунального підприємства Великодимерської селищної ради «Комунальна служба реєстрації речових прав» Мироненко Юлії Юріївни про визнання недійсним договору оренди та скасування рішення про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно,
У серпні 2018 року представник ТОВ «Олійникова Слобода» звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 04 березня 2020 року просив:
· визнати недійсним договір оренди землі б/н від 05 березня 2018 року, укладений між ОСОБА_2 та ТОВ Агрокомплекс «Узин», щодо земельної ділянки площею 2,4 га, з кадастровим номером 3220484400:03:001:0021;
· скасувати рішення державного реєстратора Комунального підприємства Великодимерської селищної ради «Комунальної служби реєстрації речових прав» Мироненко Юлії Юріївни про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3220484400:03:001:0021 площею 2,4 га, індексний номер: 40136191 від 15 березня 2018 року 17:13:41 та припинити право оренди ТОВ Агрокомплекс «Узин» на земельну ділянку з кадастровим номером 3220484400:03:001:0021 загальною площею 2,4 га, що виникло на підставі Договору оренди землі №б/н від 05 березня 2018 року, укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ Агрокомплекс «Узин».
Позовні вимоги мотивовані тим, що 05 червня 2013 року між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ім. Котовського», яке у листопаді 2016 року було перейменоване у ТОВ «Олійникова Слобода», було укладено договір оренди землі № б/н, за яким було передано в оренду строком на 10 років земельну ділянку площею 2,4 га з кадастровим номером: 3220484400:03:001:0021, розташовану в межах Олійниково-Слобідської сільської ради Білоцерківського району Київської області. 25 вересня 2013 року державний реєстратор Реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області Матушевич О.В. прийняла рішення про державну реєстрацію прав за індексним номером: 6209748, яким зареєструвала право оренди на вказану земельну ділянку за Товариством. Протягом усього часу дії договору оренди Товариство користується земельною ділянкою у своїй господарській діяльності і належним чином сплачує орендну плату. З відомостей Державного реєстру Товариство дізналося, що 05 березня 2018 року ОСОБА_2 уклала з ТОВ Агрокомплекс «Узин» договір оренди № б/н, за яким передала останньому в оренду земельну ділянку площею 2,4 га з кадастровим номером: 3220484400:03:001:0021, а державний реєстратор комунального підприємства Великодимерської селищної ради «Комунальна служба реєстрації речових прав» Мироненко Ю.Ю. 05 березня 2018 року розпочала державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку з індексним номером 40136191. За наявності дійсного договору оренди з ТОВ «Олійникова Слобода» і зареєстрованого права оренди, ОСОБА_2 не мала права передавати земельну ділянку в оренду іншому орендарю, тому укладений договір порушує права ТОВ «Олійникова Слобода».
Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20 травня 2021 року в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс «Узин», Державного реєстратора комунального підприємства Великодимерської селищної ради «Комунальна служба реєстрації речових прав» Мироненко Юлії Юріївни про визнання недійсним договору оренди та скасування рішення про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно - відмовлено.
Рішення суду мотивовано відсутністю порушених прав позивача оспорюваним договором оренди землі від 05 березня 2018 року, оскільки державна реєстрація права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3220484400:03:001:0021 за позивачем ТОВ «Олійникова Слобода» була скасована. Тому суд вважав, що як на момент реєстрації зазначеного договору так і на момент пред'явлення позову відсутнє порушене право позивача, яке б підлягало судовому захисту.
Також суд вказав, що державний реєстратор є неналежним відповідачем у вказаній справі, що є окремою підставою для відмови в задоволені позовних вимог пред'явлених до неї. Даний висновок суду ґрунтується на тому, що рішення суб'єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав із внесенням відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вичерпує свою дію, а тому після внесення такого запису скасування зазначеного рішення не може бути належним способом захисту права або інтересу позивача. За певних умов таким належним способом може бути скасування запису про проведену державну реєстрацію права. Проте у випадку, коли заявлена вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, скасування запису про проведену державну реєстрацію права, також, не є належним способом захисту прав позивача.
Додатковим рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02 липня 2021 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс «Узин» про ухвалення додаткового рішення - задоволено.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» на користь ТОВ Агрокомплекс «Узин» судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15000,00 грн.
Не погодилось із рішенням суду та додатковим рішенням суду ТОВ «Олійникова Слобода», представником товариства подано апеляційні скарги.
Щодо підстав оскарження рішення суду від 20 травня 2021 року, представник позивача вказує на те, що висновок суду першої інстанції щодо відсутності у позивача порушених прав чи інтересів зроблено внаслідок неправильного застосування норм матеріального права. А саме суд першої інстанції мав застосувати норми ст.ст. 207, 638, 640 ЦК України та ст.14 Закону України №161-XIV, відповідно до яких договір оренди землі є укладеним і таким, що набрав чинності, з моменту його підписання ОСОБА_2 та Товариством. Однак суд не застосував вказані норми та не врахував висновки Верховного Суду щодо їх застосування, та помилково ототожнив державну реєстрацію договору оренди землі з державною реєстрацією права оренди на земельну ділянку, що призвело до неправильного застосування ним норм ч.1 ст. 210 ЦК України. Отже, договір оренди землі є укладеним та таким, що набрав чинності, з моменту його підписання ОСОБА_2 та позивачем, а відтак, діяв на момент укладення ОСОБА_2 оспорюваного договору і проведення державної реєстрації права оренди на спірні земельні ділянки за ТОВ Агрокомплекс «Узин», у зв'язку з чим останні порушують право оренди товариства на ці земельні ділянки, що виникло на підставі договору оренди землі. Також вказує на те, що суд першої інстанції залишив поза увагою, що на момент укладення договору оренди землі проведення його державної реєстрації було неможливим, помилково ототожнив державну реєстрацію права оренди земельної ділянки з державною реєстрацією договору оренди землі, про яку насправді йдеться у п. 37 договору оренди землі, а також не застосував правила тлумачення правочинів, визначені у ст. 213 ЦК України, що і призвело до неправильного тлумачення ним п. 37 цього Договору. Зазначає, що суд першої інстанції не врахував висновки Верховного Суду у справах №291/421/17, №291/422/17, №291/426/17, згідно з якими відсутність у Державному реєстрі державної реєстрації права оренди на земельну ділянку не позбавляє орендаря права оспорювати договір оренди землі, укладений власником земельної ділянки з іншим орендарем. Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що у разі скасування державної реєстрації права оренди особи на земельну ділянку в такої особи відсутнє право її оренди, що суперечить нормам ст. ст. 2,3 Закону України №1952-IV ст. 11 ЦК України та ст. 124 ЗК України.
Також позивач не погоджується з рішенням суду першої інстанції про те, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права - скасування спірних рішень є неналежним, оскільки такі рішення вичерпали свою дію.
Що ж стосується висновків суду першої інстанції про те, що державний реєстратор є неналежним відповідачем у справі, то позивач вказує на те, що вони у цій справі оскаржують проведення державним реєстратором державної реєстрації права оренди ТОВ Агрокомплекс «Узин» на спірну земельну ділянку як такої, що була проведена державним реєстратором із грубим порушенням норм законодавства, а не тільки в рамках похідної вимоги від вимоги про визнання недійсним оспорюваного договору.
На підставі викладеного, представник позивача просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю та змінити розподіл судових витрат між сторонами, стягнути в рівних частинах з відповідачів на користь позивача понесені ними у зв'язку з розглядом справи в суді першої інстанції судові витрати у розмірі 29519,17 грн.
Щодо підстав оскарження додаткового рішення суду першої інстанції від 02 червня 2021 року, то представник позивача вказує на те, що ТОВ Агрокомплекс «Узин» витрати на професійну правничу допомогу були заявлені із порушенням приписів цивільного законодавства, а саме не повідомлено суду, у першій заяві по суті справи, попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вони понесли чи очікують понести у зв'язку з розглядом справи, що є підставою для відмови в задоволенні такої вимоги, проте суд першої інстанції залишив поза увагою таку вимогу.
Також вказує на те, що суд першої інстанції не повідомив позивача про розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення, чим позбавив позивача права надати свої заперечення.
На підставі викладеного, просить скасувати додаткове рішення суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення.
У відзиві на апеляційну скаргу представник ТОВ Агрокомплекс «Узин» вказує на те, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, ухвалене з повним з'ясуванням всіх обставин справи. Зазначає, що доводи наведені в апеляційній скарзі висновків суду не спростовують та є необґрунтованими. Просить клопотання про зупинення провадження у справі залишити без задоволення. Апеляційну скаргу відхилити, рішення суду першої інстанції залишити без змін. Також просить стягнути з ТОВ «Олійникова Слобода» на їх користь витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 13000,00 грн.
В ході розгляду справи апеляційним судом від представника позивача ТОВ «Олійникова Слобода» - адвоката Цой Д.С. надійшло два клопотання про зупинення провадження у справі:
до закінчення Верховним Судом касаційного провадження у справі №357/9440/20, в якій вирішується питання законності наказу Міністерства юстиції України від 15 березня 2018 року №728/5, яким, зокрема, скасовано державну реєстрацію права оренди ТОВ «Олійникова Слобода» на земельну ділянку, що є предметом спору ;
до розгляду Об'єднанню палатою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду справи №357/8104/19, де вирішується питання щодо моменту набрання чинності договорів оренди землі, укладених після 01 січня 2013 року, та залежності їх чинності від державної реєстрації права оренди.
В судовому засіданні представник позивача - адвокат Тетеря С.І. підтримала подані клопотання.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Марценюк Л.А. та представник ТОВ Агрокомплекс «Узин» - адвокат Косяк В.М. просили відмовити в задоволенні вказаного клопотання, посилаючись на відсутність підстав для зупинення апеляційного провадження в даній справі.
Вислухавши думку учасників справи, які з'явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Відповідно до п. 33 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», визначаючи наявність передбачених статтею 201 ЦПК України 2004 року (стаття 251 чинного ЦПК України) підстав, за яких провадження у справі підлягає обов'язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, як зазначено у пункті 4 частини першої цієї статті неможливість розгляду цивільної справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства, застосовується у тому разі, коли в цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.
Верховний Суд у постанові від 03 травня 2018 року у справі № 752/9802/17 вказав на те, що аналіз наведених норм свідчить, що підставою зупинення провадження у справі не може бути касаційне оскарження попередніх судових рішень у справі, оскільки ці рішення вже набрали законної сили.
На стадії апеляційного перегляду справи, стороною позивача було заявлено та апеляційним судом задоволено клопотання про долучення до матеріалів справи копії Постанови Київського апеляційного суду від 25 серпня 2021 року у справі №357/9440/20, якою визнано незаконним і скасовано наказ Міністерства юстиції України від 15 березня 2018 року №728/5.
До клопотання про зупинення провадження у справі стороною позивача долучена ухвала Верховного Суду від 20 вересня 2021 року у справі №357/9449/20, якою відкрито касаційне провадження на постанову Київського апеляційного суду від 25 серпня 2021 року та зупинено її дію до закінчення касаційного провадження.
Положенням ст. 251 ЦПК України визначено, що підставою для зупинення провадження у справі є саме об'єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої справи.
У вказаній справі при зверненні до суду позивач не посилався на незаконність наказу Міністерства юстиції України, яким була скасована реєстрація договору оренди, укладеного з позивачем, а судом першої інстанції не прийняті до уваги посилання позивача на незаконність наказу Міністерства юстиції України, з огляду саме на його оскарження в судому порядку. Судом відмовлено в задоволенні заявлених позовних вимог з підстав відсутності порушеного права позивача. А отже питання законності вказаного наказу не є такими, що свідчать саме про об'єктивну неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої, де предметом розгляду є цей наказ.
Розглядаючи клопотання позивача про зупинення провадження у справі до розгляду Об'єднанню палатою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду справи №357/8104/19, де вирішується питання щодо моменту набрання чинності договорів оренди землі, укладених після 01 січня 2013 року, та залежності їх чинності від державної реєстрації права оренди, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до п.10 ч.1 ст. 252 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Відповідно до п.14 ч. 1 ст. 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому п. 10 ч.1 ст.252 цього Кодексу до закінчення перегляду в касаційному порядку.
Отже, підставою для зупинення провадження у справі може бути прийняття палатою, об'єднаною палатою або Великою Палатою Верховного Суду до свого розгляду іншої справи у подібних правовідносинах (ст. 403 ЦПК України).
Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин).
Встановлено, що ухвалою Верховного Суду від 22 вересня 2021 року на розгляд Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду передано справу № 357/8104/19 за позовом Приватного орендного сільськогосподарського підприємства «Сидори» до ОСОБА_3 , Фермерського господарства «Пролісок», Фермерського господарства «Дари ланів», державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиної М. О. про визнання недійсними договорів оренди землі, скасування рішень про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно, витребування земельних ділянок із чужого незаконного володіння та користування, внесення змін до договору оренди землі, за касаційною скаргою Приватного орендного сільськогосподарського підприємства «Сидори» на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16 липня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 10 грудня 2020 року (провадження № 61-399св21).
Передаючи справу №357/8104/19 на розгляд Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, Верховний Суд виходив з того, що існує різний підхід між судовими колегіями різних судових палат Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду до розуміння та тлумачення норм щодо періоду чинності договорів оренди землі, а також залежності чинності таких договорів від державної реєстрації права оренди.
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважав, що необхідно відступити від висновків колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах: від 01 квітня 2020 року у справі № 357/8110/18 (провадження № 61-15401св19), від 04 березня 2020 року у справі №188/1612/16-ц (провадження № 61-23376св18) та в ухвалі від 29 вересня 2020 року у справі № 705/364/20 (№ 61-11653ск20) щодо моменту набрання чинності договорів оренди землі, укладених після 01 січня 2013 року, та залежності їх чинності від державної реєстрації права оренди.
Однакове застосування закону забезпечуватиме реалізацію верховенства права, рівність перед законом та правову визначеність у державі. Єдність у практиці застосування одних й тих самих норм права поліпшуватиме громадське сприйняття справедливості та правосуддя, а також сприятиме утвердженню довіри до судової влади в цілому.
Правовідносини у справі №357/8104/19 є подібними з даною справою за предметом та підставами позову, умовами застосування правових норм. Рішенням суду першої інстанції, що є предметом даного апеляційного перегляду, відмовлено в задоволенні заявлених позовних вимог саме з підстав відсутності порушеного права позивача, оскільки державна реєстрація права оренди земельної ділянки за позивачем ТОВ «Олійникова Слобода» була скасована, а чинність договору оренди є пов'язаною з державною реєстрацією.
За таких підстав колегія суддів вважає за необхідне зупинити апеляційне провадження у цій справі до вирішення Об'єднаною Палатою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду справу №357/8104/19 у подібних правовідносинах в касаційному порядку.
Керуючись ст.ст. 251, 253, 260, 261 ЦПК України, суд апеляційної інстанції
Клопотання позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» про зупинення апеляційного провадження у даній справі до розгляду Верховним Судом справи №357/9440/21 - залишити без задоволення.
Клопотання позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» про зупинення апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20 травня 2021 року та додаткове рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02 липня 2021 року - задовольнити.
Зупинити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20 травня 2021 року та додаткове рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02 липня 2021 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс «Узин», Державного реєстратора комунального підприємства Великодимерської селищної ради «Комунальна служба реєстрації речових прав» Мироненко Юлії Юріївни про визнання недійсним договору оренди та скасування рішення про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно (№357/9016/18) до розгляду Об'єднаною палатою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду справи №357/8104/19.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач: В.В. Соколова
Судді: А.М. Андрієнко
Н.В. Поліщук
Повний текст ухвали складений 01 грудня 2021 року.