23 червня 2010 року < ЧАС >м. ПолтаваСправа № 2а-1771/10/1670
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Головка А.Б.,
при секретарі - Вовченко Т.П.,
за участю:
представника позивача - Рожкова М.М.,
представника відповідача - Олійник Н.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства Бурова компанія "Букрос" до Полтавського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про скасування рішення, -
28 квітня 2010 року Відкрите акціонерне товариство Бурова компанія "Букрос" (надалі - позивач) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Полтавського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (надалі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення № 99 від 22.02.2010 року про застосування та зарахування до бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, відображення у звіті (Ф4-ФСС з ТВП) сум фінансових (штрафних) санкцій, неправомірних витрат, донарахованих сум внесків та пені за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування в повному обсязі.
В обґрунтування своїх позовних вимог зазначав, що ревізору для перевірки були надані всі необхідні документи, ревізор не вимагав надати головну книгу та оборотні відомості по руху коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності за перевіряємий період, як це зазначено у кінцевому акті перевірки. Вказував, що ревізор відмовився отримувати довідку про сплату заробітної плати та розрахунків сплачених страхових внесків, які були направлені рекомендованим листом по пошті 31.01.2010 року. Вважає, що у відповідності до вимог постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 року № 15 "Про судову практику в справах про банкрутство" у даних правовідносинах застосовується мораторій на всі зобов'язання позивача та штрафні санкції не нараховуються, оскільки ухвалою господарського суду Полтавської області від 18.07.2006 року по справі № 18/257 порушено провадження про банкрутство Відкритого акціонерного товариства Бурова компанія "Букрос".
Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав та просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні частково визнав позовні вимоги щодо скасування спірного рішення в частині застосування штрафу за несвоєчасну сплату страхових внесків в розмірі 125 грн. та нарахування пені в розмірі 3032 грн. Проти позову в іншій частині заперечував та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
У своїх запереченнях посилався на те, що сума заборгованості позивача по сплаті страхових внесків на 01.09.2009 року розраховувалась із наявних у ревізора даних зворотнім шляхом, оскільки при попередній перевірці не було можливості вивести сальдо на кінець перевіряємого періоду - 31.08.2008 року, тому здійснено аналіз простроченої заборгованості лише за поточними платежами (згідно із актом від 03.10.2008 року поточна прострочена заборгованість на 01.09.2008 року складала 18903 грн. 29 коп.). Сальдо на 01.09.2008 року становило 39615 грн. 51 коп. Разом з тим, після надання позивачем 18.01.2010 року даних щодо виплачених сум заробітної плати проведено аналіз сплати страхових внесків. Дані цього аналізу збігаються із даними розрахунку виплати заробітної плати в частині сум страхових внесків до сплати, які були надіслані позивачем, чим спростовується твердження позивача про розбіжність між ними. Зазначав, що в кінцевому акті зафіксовано порушення позивачем вимог статті 23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням". З приводу застосування мораторію зазначав, що згідно із вимогами законодавства України на поточні платежі дія мораторію не поширюється.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що Відкрите акціонерне товариство Бурова компанія "Букрос" є юридичною особою, ідентифікаційний код 00143136, що підтверджується довідкою АА № 104089 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, та знаходиться на обліку в Полтавському обласному відділені Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.
Головним спеціалістом виконавчої дирекції відповідача Гордієнко Л.Ф. згідно із планом проведення ревізій та перевірок на грудень 2009 року на підставі доручення № 1116 від 30.11.2009 року, на січень 2010 року на підставі доручення № 13 від 04.01.2010 року, на лютий 2010 року на підставі доручення № 78 від 28.01.2010 року, виданого ВДПОВ ФСС з ТВП, проведена планова перевірка правильності нарахування, утримання та перерахування страхових внесків до Фонду спеціального страхування з ТВП у Відкритому акціонерному товаристві Бурова компанія "Букрос" за період з 01.09.2008 року по 30.09.2009 року.
Перевіркою встановлено та зафіксовано в кінцевому акті від 02.02.2010 року, що позивачем порушено вимоги ст. 23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" в частині сплати страхових внесків несвоєчасно та в неповному обсязі. Так, згідно із даним актом заборгованість позивача перед Фондом станом на 01.09.2009 року становить 39615 грн. 81 коп.
22 лютого 2010 року заступником директора Полтавського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності винесено рішення № 99 про застосування та зарахування до бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, відображення у звіті (Ф4-ФСС з ТВП) сум фінансових (штрафних) санкцій, неправомірних витрат, донарахованих сум внесків та пені за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 17380 грн., з них: пеня становить 5397 грн. та штраф складає 11983 грн.
Позивач не погодився з вищевказаним рішенням та оскаржив його до суду.
Згідно із частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" від 18.01.2001 № 2240-III (надалі - Закон) здійснення загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням покладено на Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, який є страховиком із зазначеного виду страхування і діє через свої відділення на місцях.
Згідно п. п. 3, 6 ч. 1 статті 28 Закону страховик має право здійснювати перевірку правильності нарахування і повноти сплати страхових внесків та використання страхових коштів на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників та накладати фінансової санкції та адміністративні штрафи, передбачені цим Законом та іншими актами законодавства.
Проведення комплексних ревізій та тематичних ревізій (перевірок) діяльності виконавчими дирекціями відділень Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районними, міжрайонними, міськими виконавчими дирекціями відділень Фонду, а також проведення ревізій (перевірок) страхувальників та підприємств, установ, організацій (в т. ч. громадських об'єднань) щодо цільового використання коштів Фонду здійснюється відповідно до Інструкції про порядок проведення ревізій та перевірок по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженої постановою Правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 19.09.2001 № 38.
В ході перевірки Відкритого акціонерного товариства бурової компанії "Букрос" виконавчою дирекцією Полтавського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності встановлено порушення ст. 23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" в частині сплати страхових внесків несвоєчасно та в неповному обсязі. Так, згідно із кінцевим актом перевірки заборгованість позивача перед Фондом станом на 01.09.2009 року становить 39615 грн. 81 коп.
Судом встановлено, що дана сума розрахована із наявних на момент проведення перевірки даних зворотнім шляхом, оскільки при попередній перевірці позивача не було можливості вивести сальдо на кінець перевіряємого періоду - 31.08.2008 року, здійснено аналіз простроченої заборгованості лише за поточними платежами.
Із пояснень представника відповідача у судовому засіданні встановлено, що згідно із актом від 03.10.2008 року поточна прострочена заборгованість станом на 01.09.2008 року складала 18903 грн. 29 коп.
Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Таким чином, законність висновків акту від 03.10.2008 року щодо заборгованості позивача станом на 01.09.2008 року в розмірі 18903 грн. 29 коп. підтверджується судовими рішеннями, що набрали законної сили: постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 10.07.2009 року по справі № 2а-12974/09 та ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.11.2009 року по справі № 2а-12974/09/1670, якою постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 10.07.2009 року залишена без змін.
Розрахунок сальдо станом на 01.09.2008 року здійснюється наступним чином. Згідно із звітом Ф4-ФССз ТВП за 9 місяців 2008 року станом на 01.10.2008 року заборгованість позивача перед Фондом становила 37113 грн. 85 коп. У вересні було нараховано і утримано страхових внесків на загальну суму 9500 грн. 14 коп. (5718 грн. 87 коп. + 3781 грн. 27 коп.). Витрати за вересень склали 5634 грн. 31 коп. Згідно із звітом за вересень належало до сплати 3865 грн. 83 коп. (9500 грн. 14 коп. - 5634 грн. 31 коп.).
Із таблиці аналізу сплати страхових внесків, яка є додатком до кінцевого акта перевірки від 02.02.2010 року, у вересні позивачем перераховано до Фонду 13912 грн. 71 коп., що підтверджується даними картки розрахунків страхувальника.
Таким чином, прострочена заборгованість позивача станом на 01.09.2009 року складає 39615 грн. 51 коп.: сальдо на 01.09.2008 року становить 37113 грн. 85 коп. (сальдо на 01.10.2008 року) + 13912 грн. 71 коп. (сплачені у вересні) - 3865 грн. 83 коп. (належні до сплати страхові внески за вересень) - 7545 грн. 22 коп. (сплачені у вересні страхові внески за попередні періоди, а саме: 7542 грн. 45 коп. + 2 грн. 77 коп.).
Доводи позивача про відмову ревізора врахувати у ході перевірки відомості довідки про сплату заробітної плати та про розмір сплачених страхових внесків спростовуються наступним.
На підставі відомостей даних документів, що були надані позивачем 18.01.2010 року відповідачем проведено аналіз сплати страхових внесків (таблиця аналізу є додатком до акта від 02.02.2010 року та дані аналізу відображено в стовпчику 3).
Відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону страхувальники-роботодавці сплачують до Фонду різницю між нарахованими для роботодавців і найманих працівників страховими внесками та витратами, пов'язаними з наданням матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам, здійснюючи перерахування зазначених сум шляхом безготівкових розрахунків один раз на місяць - у день, встановлений для одержання в установах банку коштів на оплату праці за відповідний період.
У разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальник згідно ч. 1 ст. 30 Закону сплачує суму донарахованих контролюючим органом страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню. При цьому за несвоєчасність сплати страхувальником страхових внесків на нього накладається штраф у розмірі 50 відсотків суми належних до сплати страхових внесків за весь період, який минув з дня, коли страхувальника було взято на облік. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь її строк.
Таким чином, у зв'язку із встановленим порушенням несвоєчасної сплати позивачем страхових внесків виконавчою дирекцією Полтавського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності відповідно до вищевказаних вимог законодавства застосовано до позивача штраф та пеню.
Разом з тим, згідно із уточненим аналізом сплати страхових внесків ФСС з ТВП, який наявний у матеріалах справи, уточнена сума штрафу становить 11857 грн. 50 коп., пені - 2365 грн. 21 коп.
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне прийняти часткове визнання позову відповідачем, та визнати протиправним і скасувати рішення Полтавського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 99 від 22 лютого 2010 року про застосування та зарахування до бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, відображення у звіті (Ф4-ФСС з ТВП) сум фінансових (штрафних) санкцій, неправомірних витрат, донарахованих сум внесків та пені за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування в частині застосування штрафу за несвоєчасну сплату страхових внесків в розмірі 125 грн. та нарахування пені в розмірі 3032 грн.
Посилання позивача на те, що нарахування пені та штрафу відповідачем є неправомірним у зв'язку з порушенням провадження про банкрутство позивача та введенням мораторію на задоволення вимог кредиторів суд не бере до уваги з огляду на наступне.
Згідно із ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мораторієм на задоволення вимог кредиторів є зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.
Відповідно до ч. 4 ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).
Відповідач посилається на ухвалу господарського суду Полтавської області від 18.07.2006 року по справі № 18/257 про порушення провадження у справі про банкрутство введено мораторій на задоволення вимог кредиторів з наслідками передбаченими статтею 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та припинено нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості боржника.
Судом встановлено, що зобов'язання по сплаті податкового боргу виникли у період з 01.09.2008 року по 30.09.2009 року, тоді як зазначена вище ухвала суду постановлена 18.07.2006 року, тобто нараховані за результатами перевірки суми страхових внесків та пені є поточними платежами.
Аналізуючи норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", суд приходить до висновку, що дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів, які мали місце до дати введення мораторію і не стосується зобов'язань поточних кредиторів, за якими можливе нарахування санкцій і пені.
Таким чином, введення мораторію на задоволення вимог кредиторів не стосується сплати поточних платежів, тому мораторій на визначені виконавчою дирекцією зобов'язання не поширюється.
Підсумовуючи викладене, суд вважає, що рішення Виконавчої дирекції Полтавського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 22.02.2010 року № 99 в іншій частині винесено на підставі та в межах повноважень, встановлених Законом та з урахуванням всіх обстави справи, необхідних для прийняття рішення.
Відповідно до ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства Бурова комапнія "Букрос" до Полтавського обласного відділеня Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про скасування рішення задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Полтавського обласного відділеня Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 99 від 22 лютого 2010 року про застосування та зарахування до бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової встрати працездатності, відображення у звіті (Ф4-ФСС з ТВП) сум фінансових (штрафних) санкцій, неправомірних витрат, донарахованих сум внесків та пені за порушення законодавства про загальнообов"язкове державне соціальне страхування в частині застосування штрафу за несвоєчасну сплату страхових внесків в розмірі 125 грн. (сто двадцять п"ять гривень) та нарахування пені в розмірі 3032 грн. (три тисячі тридцать дві гривні).
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства Бурова комапнія "Букрос" витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 грн. 70 коп.
Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга може бути подана у 20-денний строк після подачі заяви про апеляційне оскарження в порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови виготовлено 29 червня 2010 року.
Суддя А.Б. Головко