16 червня 2010 року < ЧАС >м. ПолтаваСправа № 2а-995/10/1670
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Слободянюк Н.І.,
за участю секретаря - Кіптіла О.М.,
позивача - ОСОБА_1,
представника позивача - ОСОБА_2,
представника відповідача - Шумська І.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 01.03.2010 №0027561702/0/355, -
12 березня 2010 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 01.03.2010 №0027561702/0/355 про визначення ОСОБА_1 податку на доходи фізичних осіб /за основним платежем/ в сумі 35 980,80 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач в повному обсязі відповідно до статей 1-3, 12 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»сплатив податкове зобов'язання за платежем з податку на доходи фізичних осіб з доходу, фактично виплаченого на його користь покупцем при продажу легкового автомобілю BMW/Е53/Х5, та тим, що встановлений Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб»порядок оподаткування операцій з продажу об'єкта рухомого майна не передбачає оподаткування доходу з продажу об'єкта рухомого майна, виходячи з оціночної вартості останнього.
Відповідач проти задоволення позову заперечував та в обґрунтування обов'язку платника податку оподатковувати дохід від продажу транспортного засобу, виходячи з його вартості, визначеної за правилами Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 № 14285/2092, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24.11.2003 за № 1074/8395, посилався на положення підпункту «ж»пункту 1.3 статті 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»та пункту 8 Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів та самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 № 1388.
В судовому процесі позивач та його представник підтримали доводи і вимоги, викладені в позовній заяві, а представник відповідача підтримав доводи і вимоги сторони, інтереси якої він представляє, викладені у письмових запереченнях до позову.
Заслухавши пояснення представників сторін, повно, всебічно та об'єктивно дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази та застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд доходить висновку про наявність законних підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.
Судовим розглядом встановлено, що працівником Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції проведена позапланова невиїзна перевірка фізичної особи ОСОБА_1 /ідентифікаційний номер 2567104656/ з питання дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008 по 31.12.2008, результати якої оформлені актом від 15.02.2010 № 520/17-311/НОМЕР_1.
Згідно з висновком цього акту громадянином порушено приписи підпункту 4.2.6 пункту 4.2 статті 4, підпункту 8.2.1 пункту 8.2 статті 8, пункту 12.1 статті 12 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», внаслідок чого занижено податок на доходи фізичних осіб за 2008 рік на 35 980,80 грн.
На підставі зазначеного акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 01.03.2010 №0027561702/0/355 про визначення ОСОБА_1 податку на доходи фізичних осіб /за основним платежем/ в сумі 35 980,80 грн.
До цього податкового зобов'язання ОСОБА_1 передбачене статтею 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” адміністративне узгодження не застосовувалось.
Як свідчить зміст акту перевірки, фактичною підставою для визначення позивачу податкового зобов'язання слугував висновок контролюючого органу про заниження об'єкту оподаткування податком на доходи фізичних осіб при оподаткуванні операції з продажу легкового автомобілю BMW/Е53/Х5 ОСОБА_4 в 2008 році.
Перевіряючи наведений висновок відповідача і винесений на його підставі спірний акт індивідуальної дії на відповідність вимогам частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить з такого.
Матеріалами справи підтверджується, а сторонами спору не заперечується, що ОСОБА_1 15.08.2008 зняв з реєстраційного обліку легковий автомобіль марки BMW Е35/Х5 для реалізації.
Продаж зазначеного автомобілю здійснено на користь ОСОБА_4 через Центральну товарну біржу на підставі біржового контракту від 15.08.2008 № ТЗ/57/141 за ціною 50,00 грн.
З цієї суми фактично одержаного доходу позивачем обчислено та сплачено до бюджету податок в сумі 7,50 грн /50,00 грн х 15%/.
З метою реєстрації автомобіля на його власника ОСОБА_4 19.08.2008 проведено незалежну оцінку автомобілю, згідно з якою ринкова вартість цього транспортного засобу з урахуванням технічного стану, комплектації, маркетингу ринку становила 239 872,00 грн.
Саме з цієї суми контролюючий орган визначив позивачу податкове зобов'язання в сумі 35 980,80 грн /239 872,00 грн х 15%/ згідно спірного податкового повідомлення-рішення.
Правила оподаткування податком на доходи фізичних осіб операцій з продажу об'єктів рухомого майна, зокрема транспортних засобів, регламентовані Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб».
За загальними правилами оподаткування:
- платниками податку є: резидент, який отримує як доходи з джерелом їх походження з території України, так і іноземні доходи; нерезидент, який отримує доходи з джерелом їх походження з території України /пункт 2.1 статті 2 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»/;
- об'єктом оподаткування резидента є: загальний місячний оподатковуваний дохід; чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального річного оподатковуваного доходу на суму податкового кредиту такого звітного року; доходи з джерелом їх походження з України; іноземні доходи /пункти 3.1.1- 3.1.4 статті 3 зазначеного Закону/.
За визначенням пункту 1.6 статті 1 цього Закону загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, отриманих (нарахованих) протягом такого звітного податкового року, а загальний місячний оподатковуваний дохід дорівнює сумі оподатковуваних доходів, виплачених (нарахованих) протягом такого звітного податкового місяця.
До складу загального місячного оподатковуваного доходу включається частина доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями статей 11 - 12 цього Закону /підпункт 4.2.6 пункту 4.2 статті 4 цього ж Закону/.
За спеціальними правилами оподаткування доходів з продажу рухомого майна:
- дохід платника податку від продажу об'єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою, встановленою пунктом 7.1 статті 7 цього Закону /пункт 12.1 статті 12 вказаного Закону/;
- як виняток із пункту 12.1 цієї статті при продажу одного з об'єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля, мотоцикла, моторолера або моторного (парусного) човна не частіше одного разу протягом звітного податкового року доходи продавця від зазначених операцій оподатковуються за ставкою в розмірі 1 відсотка від вартості такого об'єкта рухомого майна за умови сплати (перерахування) ним суми державного мита до бюджету або суми плати нотаріусу за нотаріальне посвідчення відповідного договору до такого посвідчення; дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного податкового року більш ніж одного із зазначених об'єктів, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною пунктом 7.1 статті 7 цього Закону /пункт 12.2 цієї статті/.
Суд погоджується з відповідачем в тому, що до операції з продажу позивачем автомобілю слід застосовувати норму пункту 12.1 статті 12 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», оскільки обставин, які призводять до оподаткування операцій за правилами пункту 12.2 зазначеної статті, при здійсненні вказаної операції не було.
Разом з тим, суд не може погодитися з доводом відповідача, що об'єктом оподаткування є ринкова вартість автомобілю, визначена внаслідок оцінки автомобілю з метою його взяття на реєстраційний облік. Зі змісту норми пункту 12.1 статті 12 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»слідує, що за ставкою, встановленою пунктом 7.1 статті 7 цього Закону /15%/, оподатковується дохід платника податку від продажу об'єкта рухомого майна протягом звітного податкового року, тобто об'єктом оподаткування є дохід, отриманий від продажу об'єкта рухомого майна. Наведена норма узгоджується і з нормами статей 1 та 3 зазначеного Закону, згідно з якими оподаткуванню підлягає фактично отриманий /нарахований/ дохід.
А відтак, сума податку від продажу легкового автомобілю через товарну біржу складає 15% від одержаного доходу. Саме так обчислив позивач суму податку, яку і сплатив до бюджету, що не заперечувалось Кременчуцькою ОДПІ.
Суд також бере до уваги, що відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Оскільки відповідачем, який в силу Закону України “Про державну податкову службу в Україні”та за ознаками статті 3 зазначеного Кодексу є суб'єктом владних повноважень, при розгляді і вирішенні судом справи в порядку частини 2 статті 71 КАС України не доведено правомірності спірного податкового повідомлення-рішення, суд доходить висновку, що це податкове повідомлення-рішення порушує права і інтереси позивача, а тому підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
Частиною 1 статті 94 КАС України передбачено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Отже, понесені позивачем витрати у вигляді сплати судового збору, які згідно зі статтею 87 вказаного Кодексу відносяться до судових витрат, підлягають стягненню на його користь.
На підставі викладеного, керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 01.03.2010 №0027561702/0/355 задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області від 01.03.2010 №0027561702/0/355.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) витрати зі сплати судового збору в розмірі 3,40 грн.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10 - денний строк з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлено 21 червня 2010 року.
Суддя Н.І. Слободянюк