Єдиний унікальний номер 341/1971/21
Номер провадження 3/341/900/21
01 грудня 2021 року місто Галич
Суддя Галицького районного суду Івано-Франківської області Мергель М. Р. розглянув справу про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП, щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
встановив:
ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, яке полягало у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння за наступних встановлених суддею обставин.
20 жовтня 2021 року о 02 годині 25 хвилин, в м. Бурштині по вул. Будівельників, 2 А, АЗС «ОККО» водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки ВАЗ 210934-20, н. з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці). Від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Драгер» та у медичному закладі відмовився. Своїми діями порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність частини 1 статті 130 КУпАП.
Розгляд справи призначено на 09 листопада 2021 року з викликом особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, шляхом направлення поштової повістки рекомендованим листом з повідомленням на адресу, яка вказана у протоколі № 459966.
09 листопада 2021 року ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився. Рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення повернулось з відміткою, що адресат відсутній за вказаною адресою.
Розгляд справи відкладено на 01 грудня 2021 року з викликом особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, шляхом направлення поштової повістки рекомендованим листом з повідомленням.
01 грудня 2021 року ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився. Рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення повернулось з відміткою, що адресат відсутній за вказаною адресою. Клопотання про відкладення розгляду справи не надіслав.
Відповідно до частини 1 статті 268 КУпАП справу може бути розглянуто за відсутності особи лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Констатую, що у протоколі про адміністративне правопорушення № 459966 особі було оголошено, що справа буде розглядатись судом у місті Галичі, а також особа підписалась особисто про те, що вона ознайомлена з місцем та часом розгляду справи.
Відомості про час розгляду цієї справи оприлюднено на офіційному сайті Галицького районного суду Івано-Франківської області, який є загальнодоступним. Водночас ОСОБА_1 з 20 жовтня 2021 року до моменту розгляду справи у суді жодних дій, спрямованих на участь у судовому засіданні не вчиняв, поводив себе пасивно, жодних клопотань чи заяв про відкладення розгляду справи та про неможливість взяти участь у розгляді справи не подавав.
Правопорушення, передбачене статтею 130 КУпАП не входить до переліку справ, передбачених частиною 2 статті 268 КУпАП, розгляд яких необхідно проводити з обов'язковою присутністю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій, направлений на невипрадане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було зневільовано ключовий принцип верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.
У цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально, використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що розумність тривалості розгляду справи повинна визначатися з огляду на конкретні обставини справи з урахуванням критеріїв, сформованих у практиці Суду, зокрема складності справи, поведінки сторін та відповідних державних органів (рішення Європейського суду з прав людини від 29.05.2008 р. «Якименко проти України»; рішення Європейського суду з прав людини від 21.12.2006 р. «Мороз та інші проти України» та інші).
Рішенням Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» в п. 41 наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
До того ж у рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України» Суд наголосив, що обов'язок швидкого здійснення правосуддя насамперед покладається на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
ОСОБА_1 до суду не надіслав жодного доказу (підтвердження) того, що він не має можливості взяти участь у розгляді справи 01 грудня 2021 року.
У матеріалах справи міститься відеозапис, який проводився на місці зупинки транспортного засобу. Водночас жодних заперечень щодо протоколу й зафіксованого порушення особа на місці зупинки транспортного засобу не подала.
З огляду на все вищевикладене, доходжу висновку про те, що неявка ОСОБА_1 у судове засідання направлене на свідоме затягування розгляду справи і свідчить про зловживання процесуальними правами особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, з метою уникнення можливого накладення адміністративного стягнення, а тому суд, враховуючи неявку ОСОБА_1 без поважної причини у судове засідання, вважаю за можливе справу розглядати без його участі.
Дослідивши матеріали справи і надавши їм правову оцінку, переконуюсь, що дії ОСОБА_1 містять склад правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, а саме: відмова від проходження огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, з огляду на таке.
Відповідно до пункту 2. 5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з частиною 1 статті 130 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена, зокрема, за відмову від проходження огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, вирішення її у точній відповідності із законом.
Відповідно до вимог статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, тощо.
Факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення підтверджується:
- протоколом про адміністративне правопорушення від 20 жовтня 2021 року серії ДПР 18 № 459966;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого огляд на стан сп'яніння не проводився;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;
-письмовим поясненням свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які підтверджують факт відмови водія транспортного засобу марки ВАЗ 210934-20, н. з. НОМЕР_1 , від проходження огляду на виявлення стану алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку за допомогою приладу «Драгер» та у медичному закладі;
-відеозаписом працівників патрульної поліції, на якому відображено, що о 02 годині 21 хвилині поліцейські зупиняють транспортний засіб. На другому відео відображено, що особа виходить з автомобіля з місця водія та зазначає, що їде з м. Івано-Франківська. На третьому відео відображено двох свідків. При цьому ОСОБА_1 підтверджує свою особу, на пропозицію пройти огляд на виявлення стану алкогольного сп'яніння за допомогою приладу відмовляється, а також відмовляється від проходження огляду у медичному закладі. Поліцейські роз'яснюють права особі;
-рапортом працівника поліції від 20 жовтня 2021 року.
Суддя звертає увагу на те, що з відео не вбачається спростування ОСОБА_1 того, що він керував транспортним засобом марки ВАЗ 210934-20, н. з. НОМЕР_1 , 20 жовтня 2021 року.
Згідно зі статтею 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до частини другої статті 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Отже, вважаю за необхідне зазначити, що присутність свідків під час огляду на місці не є обов'язковою, а тому і під час фіксації відмови особи від проходження огляду присутність свідків не є обов'язковою, за умови застосування технічних засобів відеозапису поліцейським.
Згідно зі статтею 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Постанова судді згідно зі статтею 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, установлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 27 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», що судам необхідно ураховувати, що відповідальність за статтею 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп'яніння встановлюється шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів.
Крім того суд враховує, що відповідно до практики ЄСПЛ, рішення у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, зазначено, що особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Отже, керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння не може вважатись малозначним правопорушенням, оскільки зазначені дії наражають оточуючих на небезпеку.
Відповідно до статті 33 КУпАП суд при накладенні стягнення враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Таким чином, у справі про адміністративне правопорушення на підставі оцінки усіх встановлених обставин у комплексі та взаємозв'язку доведено поза всяким розумним сумнівом наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.
Факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції підтверджений належними, допустимими та достатніми доказами, що дає суду підстави для визнання особи винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 130 КУпАП.
Правомірність дій поліцейських щодо зупинки транспортного засобу не знаходиться у причинному зв'язку з обов'язком водія транспортного засобу пройти відповідний установлений законом огляд з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння.
Користування джерелом підвищеної небезпеки покладає на водія транспортного засобу певні додаткові обов'язки, які пов'язані із необхідністю забезпечення безпечного використання транспортного засобу.
При цьому, вважаю за необхідне вказати, що відсутність доказів обгрунтованості причин зупинки ОСОБА_1 не може бути підставою для закриття справи про адміністративне правопорушення, оскільки у цьому випадку не підлягає застосуванню доктрина «плодів отруйного дерева».
Так, відповідно до вказаної доктрини, якщо джерело доказів є неналежним, то всі докази, отримані з його допомогою, будуть такими ж.
Проте факт зупинення автомобіля ОСОБА_1 жодним чином не може вважатися джерелом доказів, зокрема у розумінні статті 251 КУпАП, а отримані після зупинки автомобіля працівниками поліції докази (дані, які містяться у протоколі, відеозаписах, поясненнях свідків тощо) є належними і допустимими.
Тобто дані щодо зупинки автомобіля - це докази, які містяться у протоколі і на відеозаписі, які є джерелами доказів. Водночас сам факт зупинки - не є джерелом доказів, а тому доктрина «плодів отруйного дерева» не може бути застосована.
Крім того, беру до уваги те, що ОСОБА_1 жодних заперечень чи пояснень у справі не надав.
Відповідно до статті 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у сумі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2021 року в розмірі 2270 грн.
Керуючись статтями 130, 283, 284, 285 КУпАП, суддя
постановив:
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) гривні.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що відповідно до змісту статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Постанова може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
СуддяМикола МЕРГЕЛЬ