Справа №333/3937/21
Провадження №2/333/2878/21
рішення
Іменем України
01 грудня 2021 року м.Запоріжжя
Комунарський районний суд м.Запоріжжя у складі: головуючого - судді Тучкова С.С., за участю секретаря судового засідання Шелесько Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Комунарського районного суду м.Запоріжжя, за правилами спрощеного позовного провадження, цивільну справу №333/3937/21 за позовом Комунального підприємства «Наше місто» до ОСОБА_1 про розірвання договору, усунення перешкод в користуванні і розпорядженні майном шляхом виселення, третя особа - Запорізька обласна організація Товариства Червоного Хреста України, -
Комунальне підприємство «Наше місто» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 , третя особа - Запорізька обласна організація Товариства Червоного Хреста України, про розірвання договору, усунення перешкод в користуванні і розпорядженні майном шляхом виселення, в якому просить суд розірвати договір №146 від 22.09.2020 року користування майном містечка модульного типу (транзитного містечка) для тимчасового перебування внутрішньо переміщених осіб без права постійного проживання та на відшкодування витрат за житлово-комунальні послуги, укладений між Комунальним підприємством «Наше місто» та ОСОБА_1 , усунути Комунальному підприємству «Наше місто» перешкоди у користуванні та розпорядженні майном містечка модульного типу (транзитного містечка) для тимчасового перебування внутрішньо переміщених осіб без права постійного проживання, шляхом виселення ОСОБА_1 з містечка модульного типу за адресою: АДРЕСА_1 , а також стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 4540,00 гривень. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що 25.05.2016 року Запорізькою міською радою прийнято рішення №25 про створення Комунального підприємства «Наше місто» Запорізької міської ради. Рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради №504 від 25.11.2019 року Комунальному підприємству «Наше місто» надано дозвіл на укладення договору з Запорізькою обласною організацією Товариства Червоного Хреста України на управління майном модульного містечка, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , а також доручено забезпечити надання житлово-комунальних послуг внутрішньо переміщеним особам, що перебувають на території модульного містечка по АДРЕСА_2 , на підставі укладених з зазначеними особами договорів користування майном містечка без права постійного проживання та на відшкодування витрат за житлово-комунальні послуги. На підставі вищевказаного рішення між Запорізькою обласною організацією Товариства Червоного Хреста України та позивачем укладено договір на управління майном містечка модульного типу від 12.12.2019 року, відповідно до якого управитель зобов'язаний здійснювати управління майном особисто, володіти, користуватись та розпоряджатись майном у встановлених чинним законодавством та цим договором межах. На виконання умов договору на управління між позивачем і відповідачем укладено договір №146 від 22.09.2020 року користування майном містечка модульного типу (транзитного містечка) для тимчасового перебування внутрішньо переміщених осіб без права постійного проживання та на відшкодування витрат за житлово-комунальні послуги, згідно з яким Комунальне підприємство «Наше місто» передало, а ОСОБА_1 прийняв по акту приймання-передачі майно містечка модульного типу: модуль АДРЕСА_3 , тобто окрему кімнату та майно, яке знаходиться у ній. Позивач належним чином виконав свої зобов'язання, забезпечив умови тимчасового користування майном містечка для тимчасового перебування відповідача, надання комунальних послуг: електроенергії, водопостачання, водовідведення, вивіз ТПВ. Відповідач зобов'язався використовувати майно містечка модульного типу за цільовим призначенням, здійснювати своєчасну оплату за надані житлово-комунальні послуги. Протягом дії договору, порушуючи п.4.2.2 договору, ОСОБА_1 змінив замки у кімнату АДРЕСА_4 , запасного ключа в адміністрацію не надав, відмовляється надавати доступ до комунікацій в кімнаті №10 як це передбачено умовами договору. ОСОБА_1 систематично порушує правила проживання в містечку модульного типу: вживає спиртні напої, приводить сторонніх осіб, з приводу чого сусіди неодноразово зверталися до Національної поліції України. Також у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх обов'язків, за останнім утворилась заборгованість перед Комунальним підприємством «Наше місто» Запорізької міської ради за фактично використані комунальні послуги в сумі 6756,36 гривень за період з вересня 2020 року по березень 2021 року. ОСОБА_1 неодноразово направлялися повідомлення про розірвання договору №146 від 22.09.2020 року в односторонньому порядку за систематичне порушення його умов договору, а також вимогу про виселення внутрішньо переміщеної особи з містечка модульного типу. Зокрема, відповідачу особисто було вручено повідомлення про розірвання договору і виселення 01.02.2021 року і 05.05.2021 року, однак останній вимогу не виконав. ОСОБА_1 має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_5 . З огляду на викладене, позивач змушений звернутись до суду за захистом своїх порушених прав.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений судом своєчасно і належним чином, надав суду заяву, в якій просив розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав повністю.
Відповідач, будучи повідомленим судом належним чином про час і місце розгляду справи (а.с.37, 41), про що свідчать рекомендовані поштові повідомлення і його заяви про відкладення, повторно у судове засідання не з'явився, надав суду заперечення на позов (а.с.42-44), в яких просив суд відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що він є внутрішньо переміщеною особою з Донецької області, учасником бойових дій, інвалідом війни. Згідно з Законом України «Про статус ветеранів війни» він має знижку 75 % за користування житлом і житлово-комунальні послуги. Так як житлова площа у нього 14 кв.м, тому пільги йому не врахували, що є порушенням діючого законодавства. Крім того, з моменту заселення в модульне містечко йому не надали можливості користуватися кухнею, кімнатою приймання їжі, кімнатою відпочинку, тому він ними ніколи не користувався. Він був відсутній тривалий час за місцем мешканням, так як проходив санітарно-курортне лікування, військове навчання у м.Києві, знаходився на стаціонарно лікуванні, а йому було нарахована плата за комунальні послуги. Також відповідачем було надано суду заяву, в якій він зазначив, що на теперішній час позивач не зробив перерахунок заборгованості, у зв'язку з тим, що він не користується кухнею, душем і пральною кімнатою. За фактом шахрайства у модульному містечку, крадіжками, а також за фактом його побиття охоронцем містечка порушено кримінальні провадження. Також у зв'язку з корумпованістю у Комунальному підприємства «Наше місто» він звернувся до УСБУ у Запорізькій області та до офісу Президента України.
Представник третьої особи - Запорізької обласної організації Товариства Червоного Хреста України у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, причини неявки суду не надав.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні у разі першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними. Згідно з п.1 ч.3 ст.223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі його неявки в судове засідання без поважних причин.
Оскільки відповідач повторно не з'явився у судове засідання, доказів поважності причини неявки суду не надав, тому суд визнає причини неявки представника відповідача у судове засідання неповажними і вважає за можливе розглянути справу за відсутності такого учасника справи.
Крім того, Верховний Суд у Постанові від 29 квітня 2020 року у справі № 348/1116/16-ц зазначив, що якщо сторони чи їх представники не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.
У зв'язку з тим, що у справі достатньо матеріалів для її розгляду та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, суд вважає, що клопотання відповідача про відкладення справи задоволенню не підлягає, і суд може вирішити спір по суті.
Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази і проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносин, що виникають у державі.
Згідно з п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною 17.07.1997 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов'язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.
Положеннями ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Статтями 12, 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності, не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст.ст. 76, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», виконавець комунальної послуги - суб'єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору.
Згідно з п. 5 ч.1 ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Пунктом 12 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що послуга з управління багатоквартирним будинком - результат господарської діяльності суб'єктів господарювання, спрямованої на забезпечення належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території відповідно до умов договору.
Рішенням Запорізької міської ради №25 від 25.05.2016 року створено Комунальне підприємство «Наше місто» Запорізької міської ради, місце знаходження: м. Запоріжжя, вул.Українська, буд.29-А.
Рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради №311 від 24.06.2016 року визначено, що з 01.09.2016 року Комунальне підприємство «Наше місто» Запорізької міської ради є виконавцем житлово-комунальних послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.
Рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради №763 від 12.12.2016 року затверджено статут Комунального підприємства «Наше місто» Запорізької міської ради (а.с.5).
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», управління багатоквартирним будинком управителем здійснюється на підставі договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, що укладається згідно з типовим договором.
12.12.2019 року між Запорізькою обласною організацією Товариством Червоного Хреста України, в особі голови Бекетової О.Л., що діє на підставі Положення (далі - установник управління), з одного боку, та Комунальним підприємством «Наше місто» Запорізької міської ради, в особі генерального директора Леонтьєва А.В., що діє на підставі розпорядження Запорізького міського голови (далі - управитель), з другого боку, керуючись рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради «Про надання згоди КП «Наше місто» на укладення договору управління майно», укладено договір про управління майном, відповідно до п. 1.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, установник управління передає управителю, а управитель приймає майно, визначене в акті приймання-передачі майна містечка модульного типу (транзитного містечка) для тимчасового перебування внутрішньо переміщених осіб, що є невід'ємною частиною договору, в управління на строк, визначений цим договором, та здійснює управління цим майном, а установник управління здійснює плату за управління управителю в розмірі та строки, передбачені цим договором (а.с.10-11).
Балансоутримувачем майна, місцезнаходження якого: 69118, м. Запоріжжя, вул.Стешенка, буд. 18, є установник управління.
Згідно з п. 1.2 зазначеного вище договору, передача майна в управління не тягне за собою переходу права власності на таке майно до управителя.
За цим договором установник управління зобов'язався в день укладення цього договору передати майно в управління з одночасним оформленням акта приймання-передачі майна у письмовій формі (п. 3.1.1) та здійснювати оплату за управління майном в строки та в розмірах, визначених цим договором (п. 3.1.2).
Управитель зобов'язався здійснювати управління майном особисто (п.3.3.2), здійснювати поселення внутрішньо переміщених осіб, які переїхали на тимчасове перебування з території АР Крим, м. Севастополя та районів проведення антитерористичної операції Луганської та Донецької областей на територію Запорізької області згідно з Порядком про користування майном містечка модульного типу (транзитного містечка) для тимчасового перебування внутрішньо переміщених осіб без права постійного проживання (п.3.3.5), забезпечити надання внутрішньо переміщеним особам житлово-комунальні послуги відповідно до норм та стандартів, передбачених чинним законодавством (п. 3.3.7), укласти із постачальниками комунальних послуг м. Запоріжжя відповідні договором для забезпечення надання житлово-комунальних послуг внутрішньо переміщеним особам (п. 3.3.8), укласти із внутрішньо переміщеними особами договір користування майном містечка модульного типу (транзитного містечка) для тимчасового перебування внутрішньо переміщених осіб без права постійного проживання та на відшкодування витрат за житлово-комунальні послуги (п.п.3.3.9).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з довідкою №2303-5000307054 від 14.09.2020 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку внутрішньо переміщених осіб, його зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 (а.с.9).
22.09.2020 року між Комунальним підприємством «Наше місто» Запорізької міської ради, в особі Генерального директора Леонтьєва А.В., який діє на підставі статуту, з одного боку (далі - управитель), та внутрішньо переміщеною особою ОСОБА_1 (далі - користувач), який надав згоду на тимчасове користування майном містечка модульного типу (транзитного містечка) для тимчасового перебування без права постійного проживання та на відшкодування витрат за житлово-комунальні послуги на визначених цим договором умовах, укладено договір №146 про користування майном містечка модульного типу (транзитного містечка) для тимчасового перебування внутрішньо переміщених осіб без права постійного проживання та на відшкодування витрат за житлово-комунальні послуги (а.с.12-14).
Відповідно до п. 1.1 зазначеного договору, Комунальне підприємство «Наше місто» Запорізької міської ради передало ОСОБА_1 у тимчасове користування майно містечка модульного типу для тимчасового перебування по акту приймання-передачі, що є невід'ємною частиною цього договору, та забезпечує користувачу надання житлово-комунальних послуг у модулі №1 в кімнаті АДРЕСА_6 , а користувач прийняв у тимчасове користування майно містечка модульного типу для тимчасового перебування та зобов'язується відшкодувати вартість спожитих житлово-комунальних послуг в розмірі та строки, передбачені цим договором.
Користувач вступає у строкове користування майном містечка модульного типу для тимчасового перебування без надання права на постійне проживання у ньому (та постійної реєстрації), а також не набуває прав та обов'язків, встановлених Житловим кодексом України, після підписання цього договору (п. 2.1 вищевказаного договору).
Згідно з п. 6.1 вказаного договору, цей договір набуває чинності з моменту підписання, при цьому сторони погодились про застосування положень ч. 3 ст. 631 ЦК України та домовились, що умови договору застосовуються до правовідносин, які виникли до його укладення в частині відшкодування за отримані жилого-комунальні послуги.
Договір діє до 31.12.2020 року (п. 6.1.1. договору).
Продовження терміну дії цього договору відбувається з обов'язковим підписанням сторонами акту звіряння взаємних розрахунків. В разі наявності заборгованості у користувача перед управителем, термін дії цього договору продовжується на новий термін з обов'язковим підписанням договору реструктуризації заборгованості (п. 6.1.2 договору).
Згідно зі ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, крім випадків, передбачених законом.
Частиною першою статті 530 ЦК України визначено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
На підставі п. 3.2 договору №146 від 22.09.2020 року про користування майном містечка модульного типу (транзитного містечка) для тимчасового перебування внутрішньо переміщених осіб без права постійного проживання та на відшкодування витрат за житлово-комунальні послуги ОСОБА_1 зобов'язався здійснювати управителю до 20 числа поточного місяця оплату за спожиті житлово-комунальні послуги у містечку модульного типу для тимчасового перебування на підставі рахунку (з урахуванням авансового платежу), який управитель надає користувачу особисто під підпис, із розрахунку на 1 особу за 1 місяць.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною першою статті 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.
Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України, договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках,встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Як встановлено судом, відповідач у справі зобов'язання з оплати наданих житлово-комунальних послуг за період з вересня 2020 року по березень 2021 року належним чином не виконав, у зв'язку з чим, за останнім утворилась заборгованість в сумі 6756,36 грн. (а.с.15).
Факт наявності заборгованості в розмірі 6756,36 грн. підтверджується матеріалами цієї справи й не спростований відповідачем в ході її розгляду.
Заяви відповідача з приводу наявності у нього відсоткових пільг по сплаті житлово-комунальних платежів суд не приймає до уваги, адже з наданого розрахунку заборгованості жодних платежів з вересня 2020 року ним не здійснено (а.с.15).
Відповідно до п. 4.2.3 договору від №146 від 22.09.2020 року, управитель має право, у випадках порушення умов цього договору, протидії поселенню іншої особи, порушення прав та інтересів третіх осіб, у 3-денний термін достроково припинити дію цього договору в односторонньому порядку з наступним виселенням користувача.
01.02.2021 року за вих. №204/01-09 і 05.05.2021 року за вих.№961/01-09 позивачем надіслано на адресу ОСОБА_1 повідомлення про розірвання договору та виселення за систематичне порушення його умов, які були отримані відповідачем особисто (а.с.21).
Оскільки відповідач оплату наданих послуг не довів, тобто, має неодноразові порушення умов договору №146 від 22.09.2020 року, будь-яких претензій щодо надання послуг позивачу не пред'явив, продовжує користуватись майном модульного містечка за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується актом представників Комунального підприємства «Наше місто» Запорізької міської ради від 25.05.2021 року, отримувати житлово-комунальні послуги за вказаною адресою та не сплачувати за них, суд дійшов до висновку, що вимоги позивача про розірвання договору від №146 від 22.09.2020 року користування майном містечка модульного типу (транзитного містечка) для тимчасового перебування внутрішньо переміщених осіб без права постійного проживання та на відшкодування витрат за житлово-комунальні послуги та усунення перешкод в користуванні та розпорядженні майном модульного містечка шляхом виселення відповідача, є документально підтвердженими, нормативно обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Інші доводи позивача з приводу порушення відповідачем договору суд до уваги не приймає, оскільки вони не були підтверджені належними і допустимими доказами.
Таким чином, у зв'язку із викладеним, аналізуючи зібрані у справі докази та вимоги чинного законодавства, враховуючи обставини справи, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, так як судове рішення ухвалюється у повному обсязі на користь позивача, понесені ним і документально підтверджені судові витрати у підлягають стягненню з відповідача.
Керуючись ст.ст. 11, 207, 525, 526, 530, 610, 611, 626, 629, 638, 651 ЦК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст.10-13, 77-81, 89, 133, 141, 263-265 ЦПК України, суд,-
Позов Комунального підприємства «Наше місто» (ЄДРПОУ 40545596, м.Запоріжжя, вул.Українська, буд.29-А) до ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) про розірвання договору, усунення перешкод в користуванні і розпорядженні майном шляхом виселення, третя особа - Запорізька обласна організація Товариства Червоного Хреста України (ЄДРПОУ 02940196, м.Запоріжжя, вул.Поштова, буд.4-А), - задовольнити повністю.
Розірвати договір №146 від 22.09.2020 року користування майном містечка модульного типу (транзитного містечка) для тимчасового перебування внутрішньо переміщених осіб без права постійного проживання та на відшкодування витрат за житлово-комунальні послуги, укладений між Комунальним підприємством «Наше місто» та ОСОБА_1 .
Усунути Комунальному підприємству «Наше місто» перешкоди у користуванні та розпорядженні майном містечка модульного типу (транзитного містечка) для тимчасового перебування внутрішньо переміщених осіб без права постійного проживання, шляхом виселення ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) з містечка модульного типу за адресою: АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Комунального підприємства «Наше місто» (м.Запоріжжя, вул.Українська, буд.29-А, код ЄДРПОУ 40545596, рахунок (IBAN) НОМЕР_2 в ПАТ АБ «Укргазбанк», МФО 320478) витрати по сплаті судового збору у розмірі 4540 (чотири тисячі п'ятсот сорок) гривень 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне судове рішення складене 01.12.2021 року.
Суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя С.С. Тучков