79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
23 червня 2010 р. № 2а-3196/10/1370
10 год. 09 хв.
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М., за участю секретаря судового засідання Шийки Н.П., представника позивача Шпирки І.П., представника відповідача Сороки В.С. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
ПП "Добро-Буд"
до Управління у справах захисту прав споживачів
про про визнання недійсною постанови
ПП «Добро Буд»звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Управління у справах захисту прав споживачів у Львівській області про визнання недійсною постанови від 26.02.2010 р. про накладення на ПП «Добро-Буд»стягнення (штрафу) в розмірі 10653,00 грн. з наступних мотивів. Між позивачем та громадянкою ОСОБА_3 укладено договір від 26.10.2009 року на виконання підрядних робіт, які замовник прийняла частково. Неодноразові звернення позивача щодо усунення виявлених недоліків очікуваного результату не дали, оскільки сторони так і не досягли згоди між собою. Замовник ОСОБА_3 поскаржилась на позивача до Управління у справах захисту прав споживачів. Внаслідок проведеної перевірки відповідач виніс постанову про притягнення керівника позивача до адміністративної відповідальності згідно постанови від 05.02.2010 року № 0176 про накладення штрафу на ПП «Добро Буд»в розмірі 170,00 грн. На повторні пропозиції позивача все таки усунути недоліки виконаних робіт та підписати відповідні акти за договором замовник не погодилась, натомість висунула все нові претензії. Позивач стверджує, що повідомив управління у справах захисту прав споживачів про неможливість виконання ним умов договору від 26.10.2009 р. Незважаючи на це, відповідач все таки виніс спірну постанову від 26.02.2010 року № 0249 про накладення стягнень в сумі 10653 грн. Звертає увагу на те, що постанова винесена без його участі. З огляду на вищенаведене з прийнятим рішенням не погоджується і просить скасувати. В судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю та просив суд його задовольнити.
Представник відповідача позов заперечує повністю з підстав, викладених у письмових запереченнях на позовну заяву від 20.04.2010 року. Зокрема зазначив, що 26 січня 2010 року спеціалісти управління склали акт перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів № 0070, згідно з яким позивача зобов'язано усунути виявлені недоліки у ремонтно-будівельних роботах. Позивач зобов'язався все виконати згідно з гарантійним листом від 25.01.2010 року, однак недоліків ремонту не усунув. За порушення умов договору, а саме передбачених пп. 1.2, 5.2 Договору від 26.10.2009 року № 26/10-09 термінів виконання робіт, на підставі ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів»стосовно позивача винесено спірну постанову від 26.10.2010 року про накладення стягнення у виді штрафу в розмірі 10653,00 грн.
Допитана у якості свідка замовник ОСОБА_3 підтвердила, що вартість придбаних ПП «Добро-Буд»та використаних при ремонті її квартири будівельних матеріалів згідно Актів використаних матеріалів від 29.10.2009р. та 03.11.2009р. становить 2264,27 грн. та 1151,80 грн. відповідно, виправлення в згаданих актах зроблено нею власноручно. Загальна вартість використаних будматеріалів становить 3390,07 грн. Всього передала ПП «Добро-буд»в рахунок оплати будматеріалів та вартості підрядних робіт 10653 грн.
В судовому засіданні на підставі ч. 3 ст. 160 КАС України суд оголосив вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено 28 червня 2010 року.
Розглянув матеріали адміністративної справи, заслухав пояснення представників сторін, повно, всебічно та об'єктивно дослідив наявні у справі письмові докази та покази свідка, оцінив їх в сукупності, суд вважає, що позов слід задовольнити частково з огляду на наступне.
Згідно з преамбулою Закону України «Про захист прав споживачів», цей нормативний акт регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
Згідно зі ст. 26 цього Закону спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і мають зокрема право:
- давати суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про припинення порушень прав споживачів;
- перевіряти у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якість продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг; безперешкодно відвідувати та обстежувати відповідно до законодавства будь-які виробничі, складські, торговельні та інші приміщення цих суб'єктів. Порядок проведення таких перевірок визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів; накладати на винних осіб у випадках, передбачених законодавством, адміністративні стягнення. Справи про адміністративні правопорушення розглядаються за місцезнаходженням спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів або його територіальних органів;
- накладати на суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, стягнення, передбачені статтею 23 цього Закону, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.
Результати перевірок суб'єктів господарювання службовими особами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальних органів оформлюються відповідними актами.
Статтею 23 цього Закону зокрема передбачено, що у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування, у тому числі ресторанного господарства, несуть відповідальність за порушення умов договору між споживачем і виконавцем про виконання роботи, надання послуги - у розмірі ста відсотків вартості виконаної роботи (наданої послуги).
Згідно з п. 1, 2 Положення про Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики, затвердженого Указом Президента України від 18 березня 2003 року № 225/2003, Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики (Держспоживстандарт України) є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Одним з його основних завдань є здійснення державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, рекламу у цій сфері, державного метрологічного контролю та нагляду. Держспоживстандарт України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку свої територіальні органи (п. 10 Положення).
Відповідно до вимог п. 1 Положення про територіальні органи Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики, затвердженого Наказом Держспоживстандарту від 12.09.2007 р. № 217, такими є управління у Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі (далі - Територіальні органи), які підпорядковуються Державному комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики (далі - Держспоживстандарт). Територіальні органи Держспоживстандарту забезпечують реалізацію державної політики у сфері захисту прав споживачів на території відповідного регіону. Територіальні органи входять до системи органів Держспоживстандарту і в межах своїх повноважень здійснюють державний захист прав споживачів.
26 жовтня 2009 року ОСОБА_3 з однієї сторони (далі - Замовник) та ПП «Добро Буд»з іншої уклали Договір на виконання ремонтно-будівельних робіт. Згідно умов договору встановлений термін виконання робіт: з 28.10.2009 р. по 06.11.2009 р. Датою завершення робіт є дата підписання акта приймальної комісії про прийняття об'єкта в експлуатацію в терміни передбачені графіком виконання робіт (п. 5.2 Договору). З метою виконання умов договору підрядник склав акт виконаних ремонтно-будівельних робіт станом на 03.11.2009 р. на суму 8965,09 грн. (а.с. 11) та акти використаних будівельних матеріалів: 1) станом на 29.10.2009 р. на суму 2307,17 грн. (а.с. 12); 2) станом на 03.11.2009 року на суму 1203,55 грн. (а.с. 13). Оскільки Замовник з таким кошторисом витрат не погодилась, тому провела свій підрахунок. Отримані в результаті суми вручну вписала у згаданих щойно актах. Згідно її підрахунків, загальна вартість придбаних підрядником та використаних в ремонті будівельних матеріалів становить 3390,07 грн. Таку вартість використаних будматеріалів сторони договору і узгодили, що підтверджується показами ОСОБА_3 та поясненнями представника позивача.
Стосовно виконаних ремонтно-будівельних робіт, Замовник відмовилась підписувати акт їх прийнятих через неякісне виконання. У зв'язку з цим вона надіслала директору ПП «Добро Буд»два акти-претензії від 19.11.2009 р. та від 25.11.2009 р. з вимогою усунути недоліки в роботі. В результаті перемовин деякі виявлені недоліки ПП «Добро-буд»все-таки усунув. 27.11.2009 року вона втретє звернулась зі скаргою до директора ПП «Добро Буд»з вимогою усунути недоліки неякісно проведених монтажних робіт.
17.12.2009 року ОСОБА_3 надіслала заяву до управління у справах захисту прав споживачів з проханням захистити її права, порушення яких зумовили неякісні ремонтно-будівельні послуги ПП «Добро Буд».
20 січня 2010 року за адресою замовника проведено комісійне обстеження за участі представників управління у справах захисту прав споживачів та директора ПП «Добро Буд»Шпирки І.П. Виявлені внаслідок перевірки недоліки виконаних згідно з Договором від 26.10.2009 р. робіт зафіксовано в акті перевірки від 20.01.2010 р. (а.с. 69). Як наслідок, позивач надіслав Замовнику гарантійний лист від 25.01.2010 року, у якому визнав факт надання недоброякісних робіт та використання неякісних матеріалів, а також зобов'язався усунути в строк до 05.02.2010 року виявлені недоліки, допущені з його ж вини, перелік яких наведено в тому ж гарантійному листі.
26 січня 2010 року на підставі заяви ОСОБА_3 щодо якості виконаних робіт, управління у справах захисту прав споживачів провело перевірку діяльності ПП «Добро Буд», за наслідками якої складено акт № 0070, згідно з яким встановлено порушення умов договору про виконання робіт від 26.10.2009 р. (р. 1 п.1.2; р. 5 п. 5.2 Договору). Зокрема зазначено, що всупереч вимог ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» підрядник порушив термін виконання робіт, яким відповідно до договору від 26.10.2009 р. є дата підписання акта приймальної комісії про прийняття об'єкта в експлуатацію (такий акт відсутній). Встановлено також, що загальна вартість наданих замовнику послуг та вартість використаних будівельних матеріалів становить 10653,00 грн. На підставі акта перевірки відповідач виніс припис керівнику господарюючого суб'єкта з вимогою усунути виявлені під час перевірки недоліки у виконаних ремонтно-будівельних роботах. У письмових поясненнях до акта перевірки від 26.01.2010 року позивач зобов'язався виконати всі роботи згідно з надісланим замовнику гарантійним листом від 25.02.2010 року. Підтвердив також, що станом на 26.01.2010 р. за виконані будівельні роботи та використані будівельні матеріали замовник заплатила всього -10653,00 грн. За наслідками зазначеної перевірки складено протокол № 0069 від 26.01.2010 р. (а.с. 74) про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 168-1 КУпАП. На підставі протоколу відповідно винесено постанову від 05.02.2010 року № 0179 згідно, з якою на директора ПП «Добро Буд»Шпирку І.П. накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 170,00 грн. Згідно з долучених до справи копій квитанцій (а.с. 30) штраф повністю сплачено.
Оскільки станом на 25.02.2010 р. позивач недоліків виконаних робіт не усунув, жодної інформації про стан виконання вимог припису в управління не подав, 26 лютого 2010 року управління у справах захисту прав споживачів на підставі акта від 26 січня 2010 року № 0070 винесло спірну постанову № 0249 про накладення на ПП «Добро Буд»стягнень у виді штрафу в розмірі 10653,00 грн. за порушення умов договору, а саме термінів виконання робіт -п.п. 1.2, 5.2 договору від 26.10.2009 р. № 26/10-09. Про розгляд справи про накладення адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, факт якого зафіксовано актом №0070 від 26.01.2010 року, призначеного спочатку на 12.02.2010 р., потім на 17.02.2010 р. та на 26.02.2010 р. директора ПП «Добро Буд»повідомлено. Оскільки він жодного разу не з'явився, справу розглянуто без його участі та на підставі ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів»винесено згадану щойно спірну постанову про накладення штрафу у розмірі ста відсотків вартості виконаної роботи (наданої послуги).
З метою повного та всебічного розгляду справи суд з'ясував, що основою для розрахунку розміру штрафу була не лише вартість наданих підрядником послуг, але й вартість використаних будівельних матеріалів. Допитана в судовому засіданні як свідок ОСОБА_3 підтвердила, що в суму 10653,00 грн. входить також і вартість придбаних для неї підрядником будівельних матеріалів на загальну суму 3390,07 грн.
В підсумку ж встановлено, що неналежне виконання підрядником -ПП «Добро Буд», умов договору від 26.10.2009 року полягало в порушенні саме термінів виконання робіт. Обов'язок оплатити їх вартість Замовник виконала належним чином, що підтверджує сам позивач.
Натомість ПП «Добро Буд»станом на 26.02.2010 року не виконав всіх тих робіт, які сам зобов'язався зробити та як того згодом вимагало управління у справах захисту прав споживачів.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно зі згаданим вище Законом «Про захист прав споживачів»(ст. 23) суб'єкти господарювання несуть відповідальність за порушення умов договору між споживачем і виконавцем про виконання роботи, надання послуги у розмірі ста відсотків вартості виконаної роботи (наданої послуги).
З огляду на наведене вище, спірна постанова від 26.02.2010 року є частково неправомірною, а саме -в частині визначення розміру накладеного на позивача штрафу, оскільки при його розрахунку, крім вартості наданих ПП «Добро-буд»послуг, взято також вартість будівельних матеріалів в сумі 3390,07 грн. Відтак, в частині нарахування штрафних санкцій на суму використаних в ремонті будматеріалів постанову слід скасувати. Що ж до правомірності її винесення як такої, то на основі досліджених в судовому засіданні доказів та встановлених в підсумку фактичних обставинах справи суд робить висновок, що дії відповідача є правомірними, обґрунтованими та не виходять за межі наданих йому законом повноважень. Факт неналежного та несвоєчасного надання ПП «Добро-Буд»послуг за Договором підряду від 26.10.2009р. визнається сторонами та підтверджується долученими до справи доказами.
Відповідно до ст. 94 КАС України, у зв'язку із частковим задоволенням немайнової вимоги суд присуджує позивачу з державного бюджету половину понесених ним судових витрат у формі сплаченого судового збору.
Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163 КАС України, суд -
Позов задовольнити частково.
Визнати частково протиправною постанову №0249 від 26.02.2010 року про накладення на ПП «Добро-Буд»штрафу в сумі 10653 грн., а саме - в частині застосування штрафу в сумі 3390,07 грн. Скасувати постанову №0249 від 26.02.2010 року в частині накладення на ПП «Добро-Буд»штрафу в сумі 3390,07 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з державного бюджету України на користь приватного підприємства «Добро-Буд» понесені ним судові витрати (судовий збір) в сумі 1 (одна) грн. 70 коп.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанову суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Львівському апеляційному адміністративному суду через Львівський окружний адміністративний суд.
Суддя Москаль Р.М.