79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
м. Львів
23 червня 2010 р. р. № 2а-5412/10/1370
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Хоми О.П.,
при секретарі Кунинець А.С.,
з участю перекладача ОСОБА_1, представника позивача Брика А.О.,
відповідача ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Львівського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України до громадянина Молдови ОСОБА_3 про примусове видворення за межі України,
Львівський прикордонний загін Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України звернувся в суд з вищезазначеним позовом, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що громадянин Молдови ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, 08.06.2010 року здійснив спробу незаконного перетину державного кордону з України в Республіку Польща поза пунктом пропуску через державний кордон, проте був затриманий працівниками прикордонної варти Республіки Польща на напрямку 590 прикордонного знаку на відстані 7000 м від лінії державного кордону. ОСОБА_3 порушив законодавство України з прикордонних питань і підлягає примусовому видворенню за межі України. Відсутність коштів унеможливлює виконання рішення начальника Львівського прикордонного загону про добровільне видворення іноземця за межі України. З урахуванням вказаних обставин просить затримати відповідача на термін до шести місяців з поміщенням до пункту тимчасового тримання Львівського прикордонного загону та примусово видворити за межі України.
Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні позов підтримав, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, крім вимоги про допущення рішення суду до негайного виконання, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Відповідач ОСОБА_3 позов визнав та пояснив, що через україно-польський кордон через Польщу хотів потрапити в одну з країн Західної Європи з метою працевлаштування, проте належним чином документів для перетину кордону не мав. В Україні залишатися не бажає, а хоче повернутися до Молдови.
Суд, заслухавши доводи позивача, пояснення відповідача, з'ясувавши обставини справи та дослідивши докази, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Статтею 32 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»визначено підстави видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України.
Цією нормою передбачено, що видворення іноземця чи особи без громадянства може проводитись за таких підстав:
- якщо вони вчинили злочин або адміністративне правопорушення, після відбуття призначеного їм покарання чи виконання адміністративного стягнення;
- якщо їх дії грубо порушують законодавство про статус іноземців та осіб без громадянства;
- якщо їх дії суперечать інтересам забезпечення безпеки України чи охорони громадського порядку;
- якщо це необхідно для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України.
Судом встановлено, що громадянин Молдови ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, 08.06.2010 року здійснив спробу незаконного перетину державного кордону з України в Республіку Польща поза пунктом пропуску через державний кордон, проте був затриманий працівниками прикордонної варти Республіки Польща.
Згідно з п.14 ст.20 Закону України «Про Державну прикордонну службу України», ст.263 КУпАП та з метою припинення правопорушення до громадянина Молдови ОСОБА_3 застосовано адміністративне затримання (протокол від 09.06.2010 року) і він поміщений у спецприміщення Львівського прикордонного гарнізону.
09.06.2010 року Яворівським районним судом Львівської області ОСОБА_3 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 204? КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту.
Рішенням начальника Львівського прикордонного загону від 18.06.2010 року про добровільне видворення іноземця за межі України відповідача громадянина Молдови ОСОБА_3 зобов'язано покинути територію України, яке відповідач не може виконати через відсутність коштів.
Відповідач в судовому засіданні визнав факт спроби незаконного перетинання кордону держави України без відповідного дозволу та з порушенням норм чинного законодавства України.
Представлені позивачем документи та пояснення відповідача свідчать про те, що реалізуючи свої права та свободи, відповідач міг у встановленому порядку в'їхати в одну з країн Західної Європи, не завдавши шкоди національним інтересам України.
Проте, знаючи про можливість легального в'їзду, відповідач вибрав для цього незаконний спосіб.
Судом встановлено відсутність підстав щодо вирішення питання стосовно відповідача про надання йому статусу біженця відповідно до чинного законодавства.
Аналіз поведінки громадянина Молдови ОСОБА_3 під час його перебування на території України, а саме: відсутність на території України родинних зв'язків, небажання залишатись на Україні і намір потрапити в країни Західної Європи з метою пошуку кращого життя та працевлаштування, відсутність коштів на покриття витрат, пов'язаних як з перебуванням в Україні, так і необхідних для виїзду за її межі, свідчать про те, що відповідач буде ухилятися від виїзду з України.
Відповідно до ч. 5 ст. 32 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»затримання і примусове видворення з України іноземця може бути здійснене органом охорони державного кордону тільки на підставі постанови адміністративного суду, яка приймається судом, якщо є обґрунтовані підстави вважати, що він буде ухилятися від виїзду.
Відповідно до ч. 6 ст. 32 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»іноземці та особи без громадянства, затримані за незаконне перебування на території України, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, з регламентованим внутрішнім розпорядком на період, необхідний для підготовки їх видворення за межі України у примусовому порядку, але не більше ніж шість місяців.
Підпунктом 3.1.3. п. 3 глави 3 Положення про пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, затвердженого наказом МВС України від 16.10.2007 року № 390 встановлено, що поміщення іноземців до пункту тимчасового перебування здійснюється за направленням МВС України, Адміністрації Держприкордонслужби України чи Служби безпеки України або їх територіальних органів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі. До направлення долучаються документи, що посвідчують особу іноземця (за наявності), постанова суду про затримання іноземця або його примусове видворення, матеріали адміністративного затримання іноземця, передбачені законодавством України про адміністративні правопорушення (протокол про адміністративне затримання, протокол особистого огляду і огляду речей, протокол вилучення речей, документів та ін.).
Згідно з ч. 4 ст. 50 КАС України громадяни України, іноземці чи особи без громадянства можуть бути відповідачами за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до переконання про обґрунтованість позовних вимог, тому позов підлягає до задоволення в повному обсязі.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст. ст. 7-14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити.
Примусово видворити громадянина Молдови ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, за межі України.
Затримати громадянина Молдови ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, на період, необхідний для підготовки його видворення за межі України в примусовому порядку, але не більше ніж 6 місяців з дня затримання з поміщенням до пункту тимчасового тримання Львівського прикордонного загону.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня складення постанови в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови виготовлений 24 червня 2010 року.
Суддя Хома О.П.