79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
24 червня 2010 р. № 2а-4979/10/1370
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді Гулика А.Г.,
секретаря судового засідання Андрушакевич Т.В.,
за участю:
представника позивача: ОСОБА_1;
представника відповідача: Івах Н.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції про скасування постанови, -
ОСОБА_3 звернулася до суду з адміністративним позовом до Шевченківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції, в якому просить суд визнати незаконною відмову відповідача в задоволенні скарги позивача від 07.05.2010 року на постанову державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції Івах Н.Р. від 29.04.2010 року про відкриття виконавчого провадження № 18988379 та скасувати постанову державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції Івах Н.Р. від 29.04.2010 року про відкриття виконавчого провадження № 18988379.
Позовні вимоги мотивовані неправомірним винесенням державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції Івах Н.Р. постанови про відкриття виконавчого провадження з виконання постанови про накладення адміністративного стягнення після закінчення трьохмісячного строку для її пред'явлення до виконання. З аналогічних підстав, позивач також вважає неправомірною відмову відповідача у задоволенні скарги від 07.05.2010 року на постанову державного виконавця Івах Н.Р. про відкриття виконавчого провадження з вимогою про її скасування.
Відповідачем подано до суду заперечення від 21.06.2010 року № В-11/18096 на адміністративний позов, в якому просить суд відмовити у задоволенні вказаного вище позову мотивуючи тим, що виконавчий документ пред'явлений до виконання в межах трьох місячного терміну з дня винесення судового рішення, а постанова про відкриття виконавчого провадження винесена державним виконавцем в трьох денний строк з дня надходження до нього вказаного вище виконавчого документа. Крім того, у запереченні на адміністративний позов відповідач зазначає, що термін протягом якого виконавчий документ пред'являється до виконання державному виконавцю не враховується до строку пред'явлення виконавчого документу до виконання.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з підстав, викладених в позовній заяві. Подав до суду заяву від 22.06.2010 року про зменшення позовних вимог, в якій відмовився від позовної вимоги щодо визнання незаконною відмову відповідача у задоволенні скарги позивача від 07.05.2010 року та просить суд скасувати постанову державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції Івах Н.Р. від 29.04.2010 року про відкриття виконавчого провадження № 18988379.
В судовому засіданні представник позивача додатково пояснив, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа. Крім того, зазначає що отримання державним виконавцем виконавчого документу після закінчення строку для його пред'явлення до виконання є підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження. Просить суд задоволити позов в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила з підстав, викладених у письмовому запереченні від 21.06.2010 року № В-11/18096. Додатково пояснила, що постанова про відкриття виконавчого провадження була винесена та скерована позивачу з дотриманням термінів передбачених ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження». Просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, та дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, Сихівським районним судом м. Львова винесено постанову від 25.12.2009 року по справі № 3-4046/2009, якою ОСОБА_3 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП з застосуванням до неї адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі шести неоподатковуваних мінімумів доходів громадян -102 грн. 00 коп. в дохід держави.
Постановою державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції Івах Н.Р. від 29.04.2010 року відкрито виконавче провадження № 18988379 з виконання постанови Сихівського районного суду м. Львова № 3-4046/2009, виданої 25.12.2009 року про стягнення з ОСОБА_3 штрафу у розмірі 102 грн. 00 коп. в дохід держави.
З вказаної вище постанови про відкриття виконавчого провадження вбачається, що документ про примусове виконання поданий 29.04.2010 року.
Спір між сторонами виник стосовно дотримання строків пред'явлення виконавчого документа до виконання, передбачених ст. 21 Закону України «Про виконавче провадження», правомірності прийняття виконавчого документа до виконання та, відповідно, правомірності винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.
Суд зазначає, що порядок виконання постанов про накладення адміністративного стягнення регулюється Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
Положення ст.ст. 299, 300 КУпАП передбачають, що постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає виконанню з моменту її винесення, якщо інше не встановлено цим Кодексом та іншими законами України. Постанова про накладення адміністративного стягнення виконується уповноваженим на те органом у порядку, встановленому КУпАП та іншими законами України.
Згідно з ст. 303 КУпАП, не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення. У разі оскарження чи опротестування постанови відповідно до ст. 291 цього Кодексу, перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги або протесту. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до ст. 301 цього Кодексу перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.
Як вбачається з положення ст. 308 КУпАП, примусове виконання постанови про стягнення штрафу здійснюється відділом державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом.
Суд зазначає, що умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку регулюється Законом України «Про виконавче провадження»від 21.04.1999 року № 606-XІV.
Так, згідно із ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження»від 21.04.1999 року № 606-XІV, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) -це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року № 606-XІV, примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів. Виходячи з аналізу цієї статті, одним з видів виконавчих документів, що підлягають виконанню державною виконавчою службою є постанови судів у адміністративних справах, а також постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.
Щодо твердження представника відповідача про те, що термін, протягом якого виконавчий документ передається на виконання державному виконавцю не враховується до строку пред'явлення виконавчого документа до виконання, суд зазначає наступне.
Основи організації та діяльності державної виконавчої служби, її завдання, правовий статус працівників органів державної виконавчої служби регулюється Законом України «Про державну виконавчу службу»від 24.03.1998 року № 202/98-ВР.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про державну виконавчу службу», примусове виконання рішень судів, постановлених іменем України та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу, здійснюється державним виконавцем у порядку, передбаченому законом.
Строки пред'явлення виконавчих документів до виконання визначені ст. 21 Закону України «Про виконавче провадження». Зі змісту п. 4 ч. 1 цієї статті вбачається, що постанови органів (посадови осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення можуть бути пред'явлені до виконання протягом трьох місяців.
Стаття 24 Закону України «Про виконавче провадження»передбачає що, державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення. Державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
Виконавчий документ, виданий на підставі рішення, яким надана відстрочка виконання, приймається державним виконавцем до виконання після закінчення терміну відстрочки в межах строку, встановленого для пред'явлення цього виконавчого документа.
Отже, норма ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає можливість відкриття державним виконавцем виконавчого провадження тільки в межах строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Суд також не бере до уваги твердження представника відповідача про те, що виконавчий документ пред'явлений до виконання до Шевченківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції в межах трьох місяців, виходячи з наступного.
Надходження постанови Сихівського районного суду м. Львова від 25.12.2009 року по справі № 3-4046/2009 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції 25.01.2010 року, що підтверджується відомостями, наявними у витягу з журналу вхідної кореспонденції Шевченківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції, кутовим штампом відповідача, який міститься на копії вказаного вище судового рішення, з зазначенням його вхідного номера -453/09-21/11 від 25.01.2010 року та резолюції керівника органу державної виконавчої служби не підтверджує факт пред'явлення виконавчого документу державному виконавцю у строк, передбачений ст. 21 Закону України «Про виконавче провадження».
Суд не вважає дату надходження виконавчого документа до Шевченківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції датою пред'явлення виконавчого документа до виконання, виходячи з того, що прийняття виконавчого документа до виконання здійснюється безпосередньо державним виконавцем, а не самим органом державної виконавчої служби.
При дослідженні наявних в матеріалах справи доказів, судом встановлено, що постанова Сихівського районного суду м. Львова від 25.12.2009 року по справі № 3-4046/2009 подана до виконання 29.04.2010 року, що підтверджується відомостями, які містяться у постанові про відкриття виконавчого провадження від 29.04.2010 року ВП № 18988379 та у Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень, де в інформації про виконавче провадження датою надходження виконавчого документа до державного виконавця зазначено 29.04.2010 року.
Крім того, факт передачі вказаної вище постанови суду на виконання до державного виконавця Івах Н.Р. саме 29.04.2010 року підтверджується копією записів в Журналі обліку виконавчих проваджень, переданих державному виконавцю.
Виходячи з системного аналізу норм чинного законодавства, суд зазначає, що строк пред'явлення вказаного вище рішення суду становив три місяці з дня його прийняття. Оскільки постанова Сихівського районного суду м. Львова по справі № 3-4046/2009 була прийнята 25.12.2009 року, то строк пред'явлення її до виконання завершився 25.03.2010 року.
Таким чином, судом встановлено, що постанова Сихівського районного суду м. Львова від 25.12.2009 року по справі № 3-4046/2009 не підлягає виконанню, оскільки подана до державного виконавця після закінчення трьохмісячного строку пред'явлення її до виконання, а саме - 29.04.2010 року.
Відповідачем не представлено суду доказів того, що виконавчий документ був виданий на підставі рішення, яким надана відстрочка виконання та приймався державним виконавцем до виконання після закінчення терміну відстрочки в межах строку, встановленого для пред'явлення цього виконавчого документа.
Частина 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження»містить обов'язок державного виконавця щодо відмови у відкритті виконавчого провадження у разі пропуску встановленого строку пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положення ст. 9 КАС України передбачає, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Узагальнюючи викладене вище, суд дійшов висновку, що постанова державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції Івах Н.Р. від 29.04.2009 року про відкриття виконавчого провадження № 18988379 винесена з порушення норм, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», є протиправною та підлягає скасуванню.
Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ч. 1 ст. 94 КАС України, на користь позивача належить присудити документально підтверджені судові витрати у вигляді судового збору з Державного бюджету.
Керуючись ст.ст. 7-11, 14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
1. Позов задоволити.
2. Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції Івах Н.Р. від 29.04.2010 року про відкриття виконавчого провадження № 18988379.
3. Присудити на користь ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_1) судові витрати у розмірі 06 грн. 80 коп. (шість гривень вісімдесят копійок) з Державного бюджету.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі -з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 30 червня 2010 року.
Суддя Гулик А.Г.