79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
м. Львів
24 червня 2010 р. р. № 2а-2552/10/1370
11 год. 00 хв.
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М., за участі секретаря судового засідання Шийки Н.П., представника позивача Оприск Л.Є., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
ТзОВ "Лімниця"
до Державна податкова інспекція у Галицькому районі м. Львова
про про скасування податкового повідомлення-рішення ,
ТОВ «Лімниця»звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до ДПІ у Галицькому районі м. Львова, просить суд скасувати як протиправні податкові повідомлення-рішення №0001442321/0 від 24.06.2009р., №0001442321/1 від 14.08.2009р., №0001442321/2 від 09.09.2009р., №0001442321/3 від 30.11.2009р., №0001442321/4 від 12.01.2010р., а також податкові повідомлення-рішення №0001432321/0 від 24.06.2009р., №0001432321/1 від 14.08.2009р, №0001432321/2 від 09.09.2009р, №0001432321/3 від 30.11.2009 р., №0001432321/4 від 12.01.2010 р. В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у позовній заяві, просить позов задовольнити повністю. На обґрунтування позовних вимог покликається на те, що відповідачем безпідставно виключено зі складу валових витрат позивача витрати по монтажу та оренді складських стелажів відповідно до Договору оренди обладнання від 01.10.2007р. та вартість євро-піддонів, які закуплені відповідно до Договору від 01.10.2007р. (накладна № РН-011005 від 01.10.2007р.) як такі, що не пов'язані з господарською діяльністю. Позивач наголошує, що дані стелажі, євро-піддони та коробки використовувалися на складах ТОВ «Лімниця»для розміщення косметично-парфумерної продукції, продаж якої є основним видом діяльності позивача. Позивач наголошує, що якісне зберігання, цілісність первинної упаковки без механічних ушкоджень є важливим для подальшої реалізації косметично-парфумерної продукції. Позивач також вказує, що представлені до перевірки акти здачі-приймання робіт відповідають вимогам чинного законодавства України. Звертає увагу суду на те, що орган державної податкової служби не має зауважень до включення до валових витрат та податкового кредиту сум коштів, витрачених на оренду цього ж обладнання в наступних місяцях (листопад, грудень 2007 року), що свідчить про його суперечливість та протиправність його висновків.
Відповідач участі повноважного представника у судовому засіданні з невідомих суду причин не забезпечив, клопотань процесуального характеру не подавав. На пропозицію ухвали судді про відкриття провадження у справі від 22.03.2010р. та ухвали суду про призначення справи до судового розгляду від 22.04.2010р. заперечень на позов, будь-яких документів на обґрунтування правомірності прийнятого рішення не надав. Про дату, час та місце призначених судом на 22 квітня, 20 травня, 14 та 24 червня 2010 року засідань відповідач повідомлений належним чином, що підтверджується розписками про вручення судових повісток - викликів. Представник позивача наполягає на розгляді справи по суті, звертає увагу суду на сплив встановлених КАС України строків розгляду адміністративної справи. Відповідно до вимог ч. 4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Враховуючи позицію позивача, керуючись п. 6 ст. 71, ч. 4 ст. 128 КАС України, суд ухвалив розглянути справу на підставі наявних доказів без участі представника відповідача.
В судовому засіданні на підставі ч. 3 ст. 160 КАС України суд оголосив вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено 29.06.2010 року.
Заслухав пояснення представника позивача, з'ясував обставини, на які сторони покликаються як на підставу своїх вимог, дослідив письмові докази, якими такі обґрунтовуються, суд встановив наступні фактичні обставини справи та норми права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Лімниця»зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності 15.05.1995р. з присвоєнням в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України ідентифікаційного коду № 23270667. Позивач зареєстрований платником податку на додану вартість, йому присвоєно індивідуальний податковий номер 232706613041 згідно Свідоцтва № 17826277 про реєстрацію платника податку на додану вартість від 20 серпня 1998 року.
ДПІ у Галицькому районі м. Львова в період з 20.05.2009р. по 02.06.2009р. проведено планову документальну перевірку ТОВ «Лімниця»з питань дотримання вимог податкового законодавства позивача за період з 01.10.2007р. по 31.12.2008р., за наслідками якої складено Акт №1149/23-0/23270667 від 10.06.2009р. (далі - Акт перевірки).
Як вбачається з висновків Акту перевірки, встановлено порушення ТОВ «Лімниця»:
- п. 5.1., пп.5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яке полягає в завищенні в четвертому кварталі 2007 року валових витрат на суму 112400 грн., як наслідок занижено податок на прибуток у сумі 28100 грн.;
- пп. 7.4.4 п.7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», яке полягає в завищенні в жовтні 2007 року податкового кредиту на суму 22480 грн.
На підставі наведених висновків Акту перевірки відповідачем винесено:
1. податкове повідомлення-рішення №0001432321/0 від 24.06.2009р., яким ТОВ «Лімниця»визначено податкове зобов'язання по податку на прибуток в сумі 42150,00 грн. (в тому числі основний платіж - 28100,00 грн., штрафна санкція - 14050,00 грн.). Оскарження податкового повідомлення рішення про донарахування цієї суми в адміністративному порядку не призвело до зміни визначених відповідачем сум, як наслідок відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення №0001432321/1 від 14.08.2009р., №0001432321/2 від 09.09.2009р., №0001432321/3 від 30.11.2009р., №0001432321/4 від 12.01.2010 р. на ту ж суму зобов'язань;
2. податкове повідомлення-рішення №0001442321/0 від 24.06.2009р., яким ТОВ «Лімниця»визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 33720,00 грн. (в тому числі основний платіж - 22480,00 грн., штрафна санкція - 11240,00 грн.). Оскарження податкового повідомлення рішення про донарахування цієї суми в адміністративному порядку не призвело до зміни визначених відповідачем сум, як наслідок відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення №0001442321/1 від 14.08.2009р; №0001442321/2 від 09.09.2009р, №0001442321/3 від 30.11.2009р., №0001442321/4 від 12.01.2010р. на ту ж суму зобов'язань.
Як вбачається з Акту перевірки, підставою прийняття спірних податкових повідомлень-рішень є висновки органу ДПС про встановлене при перевірці зайве включення позивачем до складу валових витрат вартості послуг з монтажу та оренди обладнання, отриманих від підприємства ПП «Кабельбудпостач», а також включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість від вартості зазначених послуг. Вказані витрати, на думку відповідача, не підтверджено відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення податкового обліку, оскільки надані до перевірки акти здачі-приймання робіт не підтверджують фактичного місця виконання, сутності та вартості цих послуг, відповідно не доводять їх зв'язок з господарською діяльністю підприємства. Орган ДПС вказує, що позивач отримав послуги на загальну суму 134880,00грн., в тому числі податок на додану вартість 22480,00грн. відповідно до актів здачі-прийняття робіт, а саме: Акт ОУ-311026 від 31.10.2007р. на суму 30000,00грн. в тому числі ПДВ 5000,00грн., Акт ОУ-31101 від 31.10.2007р. на суму 55000,00грн. в тому числі ПДВ 9166,00грн., Акт ОУ-11005 від 01.10.2007р. на суму 43500,00грн. в тому числі ПДВ 7250,00грн., Акт ОУ-11001 від 01.10.2007р. на суму 6380,00грн. в тому числі ПДВ 1064,00грн.
Такі висновки відповідача на обґрунтування прийняття спірних податкових повідомлень-рішень не беруться судом до уваги з наступних мотивів.
Відповідно до вимог ст.ст. 5, 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат в тому числі включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті. Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (п.5.3.9 ст. 5 цього Закону).
Датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
- або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;
- або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).
Згідно пп. 7.4.1, п.п.7.4.4 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.
Як вбачається із доучених до справи письмових доказів, 01 жовтня 2007 року між ТОВ «Лімниця»(орендар) та ПП «Картельбудпостач»(орендодавець) укладено договір №Д-011034 оренди обладнання (далі - Договір оренди), на виконання якого 01.10.2007р. орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування складські стелажі 750 погонних метрів, які знаходяться в приміщенні за адресою: м. Львів, вул. Б.Хмельницького, буд. 172/1. Факт передачі стверджується актом приймання-передачі від 01.10.2007р. Приміщеннями за адресою м. Львів, вул. Б.Хмельницького, буд.172/1 позивач користується на підставі Договору оренди складських приміщень від 01.10.2007р. Відповідно до п. 4.1 Договору оренди розмір орендної плати з урахуванням її індексації складає у місяць 55000 грн. (в т.ч. ПДВ 9166,67 грн.).
Позивачем включено у четвертому кварталі 2007 року до складу валових витрат вартість щомісячної оренди складського обладнання на загальну суму 137499,99 грн., в тому числі орендна плата (без ПДВ) за жовтень 2007 року у сумі 45833,33грн., орендна плата за листопад 2007 року у сумі 45833,33 грн. та орендна плата за грудень 2007 року у сумі 45833,33 грн. Фактичне отримання результатів робіт (послуг) по оренді підтверджується: Акт №ОУ-311001 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.10.2007р., Акт №ОУ-301138 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.11.2007р., Акт №ОУ-311210 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.12.2007р.
До складу податкового кредиту позивачем у жовтні 2007р. також включено податок на додану вартість у сумі 9166,67 грн. на підставі податкової накладної №НН-311004 від 31.10.2007р., у листопаді 2007 року включено податок на додану вартість у сумі 9166,67грн. на підставі податкової накладної №НН-301144 від 30.11.2007р. та у грудні 2007 року включено податок на додану вартість у сумі 9166,67грн. на підставі податкової накладної №НН-311211 від 31.12.2007р.
При цьому суд констатує, що відповідачем не ставиться під сумнів правомірність включення позивачем до складу валових витрат, та відповідно правомірності формування податкового кредиту, з вартості послуг оренди складського обладнання у листопаді 2007 року та грудні 2007 року, та відповідно правомірність включення до податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість у цих звітних періодах. Відповідач вбачає наявність порушення лише у жовтні 2007 року за ідентичних фактичних обставин справи, що свідчить про суперечливість його позиції.
На виконання наведеного вище Договору оренди ПП «Картельбудпостач»здійснив монтаж складських стелажів у приміщенні позивача. Відповідно до п.4.3 Договору плата за монтаж майна, що орендується складає 30000,00грн. у тому числі ПДВ 5000,00грн. Фактичне отримання результатів робіт (послуг) по монтажу підтверджується Актом №ОУ-311026 здачі-приймання робіт (надання послуг) від 31.10.2007р., на загальну вартість 30000,00грн., в тому числі ПДВ -5000,00грн.
Позивачем до складу валових витрат у четвертому кварталі 2007р. включено вартість наведених вище монтажних робіт у сумі 25000,00грн. та до податкового кредиту віднесено суму податку на додану вартість - 5000,00грн. на підставі податкової накладної №НН-311013 від 31.10.2007р.
Відповідачем належними та допустимими доказами не доведено факту включення позивачем до валових витрат у четвертому кварталі 2007 року та до складу податкового кредиту у жовтні 2007 року податку на додану вартість, нарахованого (сплаченого) у вартості послуг з монтажу та оренди обладнання від підприємства ПП «Кабельбудпостач»відповідно до Акту здачі-прийняття робіт ОУ-11005 від 01.10.2007р. на суму 43500,00грн. в тому числі ПДВ 7250,00 грн. та Акту здачі-прийняття робіт ОУ-11001 від 01.10.2007р. на суму 6380,00 грн., в тому числі ПДВ 1064,00грн., про що зазначається в Акті перевірки (арк. 8). Позивач наполягає, що таких операцій не здійснював, про існування таких документів йому не відомо, такі не відображені в бухгалтерському обліку позивача.
Одночасно судом встановлено, що 01.10.2007 року між позивачем та ПП «Картельбудпостач»укладено договір купівлі євро-піддонів та коробок, на виконання якого позивач отримав євро-піддони та коробки на загальну суму 43500,00гон., в тому числі ПДВ 7250,00грн., що підтверджується прихідною накладною РН-011005 від 01.10.2007р. Позивачем вартість наведених вище євро-піддонів та коробок віднесена до складу валових витрат у четвертому кварталі 2007 року у сумі 36250,00 грн. та до податкового кредиту у жовтні 2007 року включено податок на додану вартість у сумі 7250,00 грн. на підставі податкової накладної №НН-011019 від 01.10.2007р.
Згідно норми пп. 11.2.1. ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати можуть підтверджуватись документом, який підтверджує списання грошових коштів в оплату товарів (робіт, послуг), або їх придбання за готівкові кошти, або документом, який підтверджує оприбуткування товарів чи фактичне отримання результатів робіт (послуг).
Згідно ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, а первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях.
Зі змісту та оформлення долучених до матеріалів справи актів здачі-приймання робіт (наданих послуг) та прихідної накладної РН-011005 від 01.10.2007р. не вбачається їх невідповідності вимогам, встановленим ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Відповідно до п. 1.32. ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», господарська діяльність -це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.
Як вказано в Акті перевірки, та відповідно, не спростовується відповідачем, у рядку 01.1 Декларації з податку на прибуток підприємств «доходи від продажу товарів (робіт, послуг)»показники за період з 01.10.07р. по 31.12.08р. у загальній сумі становлять 59861998,00грн., при цьому на формування цих показників мало вплив здійснення позивачем операцій з гуртової торгівлі парфумерними та косметичними товарами. Оптова та роздрібна торгівля парфумерними та косметичними товарами належить до основних видів діяльності ТОВ «Лімниця», що підтверджується довідкою Головного управління статистики у Львівській області (а.с. 107).
Відповідно до вимог ст.71 КАСУ кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Оцінюючи долучені до справи докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку про правомірність віднесення ТОВ «Лімниця»до складу валових витрат відповідного звітного періоду витрат на оренду складських стелажів та їх монтаж та витрати на закупівлю євро-піддонів та коробок, враховуючи, що основним видом діяльності позивача є гуртова торгівля парфумерними та косметичними товарами, і понесені витрати безпосередньо пов'язані з організацією продажу та направлені на забезпечення господарської діяльності, результатом чого є отримання позивачем доходів.
Отже, спірні витрати позивача є безпосередньо пов'язаними з його господарською діяльністю і підтверджуються належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами. З огляду на це суми податку на додану вартість, сплачені в ціні таких товарів та послуг, підлягають включенню до податкового кредиту на підставі належно оформлених податкових накладних.
Судом визнаються необґрунтованими та такими, що не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду доводи відповідача про завищення позивачем у четвертому кварталі 2007 року валових витрат на суму 112400,00 грн, а також завищення податкового кредиту з податку на додану вартість за жовтень 2007 року на суму 22480,00грн. Враховуючи викладене, суд вважає безпідставними посилання відповідача на порушення позивачем пп. 5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»як правову підставу для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
Тому суд вважає, що спірні податкові повідомлення - рішення прийняті на підставі висновків Акту перевірки, що не відповідає фактичним обставинам справи; такі рішення видані всупереч нормам чинного законодавства, а тому порушують права позивача, що є підставою для їх скасування як протиправних.
Понесені позивачем судові витрати у формі сплаченого судового збору покладаються судом на підставі ст. 94 КАС України на Державний бюджет України.
Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163 КАС України, суд -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення: №0001442321/0 від 24.06.2009 р., №0001442321/1 від 14.08.2009 р., №0001442321/2 від 09.09.209 р., №0001442321/3 від 30.11.2009 р., № 0001442321/4 від 12.01.2010 р., якими позивачу визначено зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 33720 грн.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення: №0001432321/0 від 24.06.2009 р., № 0001432321/1 від 14.08.2009 р.; № 0001432321/2 від 09.09.2009 р., № 0001432321/3 від 30.11.2009 р., № 0001432321/4 від 12.01.2010 р., якими позивачу визначено зобов'язання по податку на прибуток у сумі 42150 грн.
Стягнути з державного бюджету на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Лімниця»(м. Львів, вул. Коперніка, 19/3а; ідентифікаційний код 23270667) судові витрати у формі сплаченого судового збору в сумі 3 (три) грн. 40 коп.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанову суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Львівському апеляційному адміністративному суду через Львівський окружний адміністративний суд.
Суддя Москаль Р.М.