12 травня 2010 року < Текст > Справа № 2а-316/10/0870
Запорізький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді О.В. Конишевої,
при секретарі судового засідання С.А. Данилової,
за участю представників сторін:
прокурор - Шульга О.А., посвідчення № 80 від 10.07.2007
від позивача - Мілютіна Г.В., довіреність № 35/02 від 04.01.2010
від відповідача -1 Міщенко О.В., довіреність № 1817/10/10-011 від 10.02.2010
Заболотній О.А., довіреність № 11203/10/10 від 21.07.2009
Мурефенко О.Є., довіреність № 16022/10/10-011 від 22.09.2009
від відповідача - 2 Михайленко К.М., довіреність № 14-3/579-10077 від 31.12.2009
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Відкритого акціонерного товариства «Запорізький завод «Перетворювач» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя; Головного Управління державного казначейства України в Запорізькій області про стягнення бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 1 423 378,19 грн.
19.01.2010 Відкрите акціонерне товариство «Запорізький завод «Перетворювач» звернувся з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя, Головного Управління державного казначейства України в Запорізькій області про стягнення бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 1 595 558,50 грн., в ході судового розгляду справи позивач уточнював позовні вимоги. 12.05.2010 представник позивача у судовому засіданні уточнив позовні вимоги та просив визнати протиправними дії ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя та стягнути з Державного бюджету суму у розмірі 1 423 378,19 грн. за період 20.11.2008 по 01.08.2009.
Позивач позовні вимоги підтримує у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, просить позов задовольнити.
Позивач зазначив про правомірність включення до складу податкового кредиту суми ПДВ, що підтверджується податковими деклараціями, висновками податкової інспекції Ленінського району м. Запоріжжя та іншими доказами, які були надані суду.
Представник відповідача проти позовних вимог заперечив, вважає оскаржувані рішення такими, що відповідають вимогам чинного законодавства та просить відмовити позивачу у задоволенні його позовних вимог у повному обсязі.
ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя (надалі - відповідач 1) зазначає, що всі дії згідно норм діючого законодавства, які стосуються перевірки заявленої позивачем суми до відшкодування з бюджету були проведені, про що свідчать акти перевірок та надані висновки за період 20.11.2008 по 01.08.2009.
Відповідач зазначає, що матеріалами зустрічних перевірок тимчасово не можливо підтвердити частину від заявленої позивачем у першому адміністративному позові суми бюджетного відшкодування, а саме 1 595 558,50 грн. по деклараціям за жовтень 2008 року (вх. №103930 від 20.11.2008 року), за березень 2009 року (вх. №28400 від 17.04.2009 року), за травень 2009 року (вх. №50704 від 19.06.2009 року) з урахуванням уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (вх.№54401 від 03.07.2009).
Однак, у зв'язку з уточненням позовних вимог від 12.05.2010 частина суми 1 595 558,50 грн. , яка є не підтвердженою відповідачем-1, вже не є предметом розгляду у цій справі, бо позивач виключив з позовних вимог суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, яка не є підтвердженою та просить стягнути з Державного бюджету суму у розмірі 1 423 378,19 грн. за період 20.11.2008 по 01.08.2009.
Відповідач-1 у своїх запереченнях та поясненнях у судових засіданнях не заперечував, що сума 1 423 378,19 грн. за період 20.11.2008 по 01.08.2009 є підтвердженою перевірками, які проводилися самим відповідачем-1 та матеріалами зустрічних перевірок на підставі чого і були надані висновки.
23.02.2010 Головне управління Державного казначейства України у Запорізькій області надалі (відповідач - 2) надіслало до суду пояснення по адміністративному позову в якому зазначено, що самостійно рішення щодо бюджетного відшкодування не приймає та висновки відповідача - 1 були повернуті, у зв'язку з тим, що податковим органом не надано реєстрів суб'єктів підприємницької діяльності на відшкодування податку на додану вартість, тому підстави для перерахування коштів відсутні.
У справу вступив прокурор на підставі повідомлення прокуратури Запорізької області №05/1-2458-10 від 10.02.09. Прокурор у судовому засідання зазначив, що відповідачем-1 були виконані всі необхідні дії які передбачені законодавством, тому підстав визнавати їх незаконними не має. Крім того, відсутність реєстрів суб'єктів підприємницької діяльності на відшкодування податку на додану вартість у відповідача-2 позбавляє його законних підстав для перерахування коштів.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши прокурора, представника позивача та відповідача, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
В адміністративному позивач просить стягнути з Державного бюджету суму у розмірі 1 423 378,19 грн. за період 20.11.2008 по 01.08.2009, а саме: за жовтень 2008 року 129 374,95 грн.;за березень 2009 року - 501 917,88 грн.;за квітень 2009 року - 426 455,00 грн.; за травень 2009 року - 365 630,36 грн.
Судом був досліджений кожний окремий місяць по якому було заявлено бюджетне відшкодування.
20.11.2009 Відкритим акціонерним товариством "Запорізький завод "Перетворювач" було подано до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя податкову декларацію з ПДВ за жовтень 2008 року (вх. ДПІ № 103930) та розрахунок суми бюджетного відшкодування.
На виконання наказу № 152 від 25.02.2009 ДПІ у Ленінському районі була проведена позапланова виїзна документальна перевірка фінансово-господарської діяльності позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 368 053,00 грн. за жовтень 2008 року.
За результатами перевірки Відповідачем було складено Довідку від 06.04.2009 № 905/23-5/05755571 згідно якої не встановлено порушень нарахування суми ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню за жовтень 2008 року. А у висновку перевірки зазначено що, за результатами перевірки тимчасово неможливо підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування, що пов'язано з ненадходженням на дату закінчення перевірки матеріалів зустрічних перевірок.
За податковою декларацією жовтня 2008 року підтверджено (надано довідки до відділу обліку та звітності) суму ПДВ у розмірі 129 374,95грн., а саме: Довідка №38 від 21.04.2009 року на суму ПДВ 91 887,8грн. Довідка №81 від 30.09.2009 року на суму ПДВ 37 487,15грн.
У даний час, сума ПДВ підтверджена до відшкодування згідно вищевказаних довідок, знаходиться у гр. 17 реєстру на відшкодування «Сума ПДВ на які сформовано висновок».
Відповідачем-1 було надано до відповідача-2 наступні висновки : висновок №74 від 27.04.2009 року по декларації з ПДВ (вх ДПІ від 20.11.2008 року №103930) на загальну суму 91 887,80грн.; висновок №163 від 06.10.2009 року по декларації з ПДВ (вх ДПІ від 20.11.2008 року №103930) на загальну суму 37487,15грн.
Таким чином, сума заявлена до бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень 2008 у розмірі 129 374,95грн. є підтвердженою відповідачем-1. Про що у судовому засіданні не заперечує відповідач-1 та прокурор.
17.04.2009 Позивачем було подано до відповідача - 1 податкову декларацію з ПДВ за березень 2009 року (вх. ДПІ № 28400) та розрахунок суми бюджетного відшкодування.
На виконання наказу № 409 від 22.05.2009 ДПІ у Ленінському районі була проведена позапланова виїзна документальна перевірка фінансово-господарської діяльності Позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість.
За результатами перевірки відповідачем-1 було складено Довідку від 22.06.2009 № 1878/23-5/05755571 згідно якої не встановлено порушень нарахування суми ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню за березень 2009 року.
За даною декларацією (березень 2009 року) підтверджено (надано довідки до відділу обліку та звітності) суму ПДВ у розмірі 501 917,88 грн., а саме: Довідка №66 від 11.08.2009 року на суму ПДВ 462 807,29 грн., Довідка на загальну суму 28 786,89 грн.
У даний час, сума ПДВ підтверджена до відшкодування згідно вищевказаних довідок, знаходиться у гр. 17 реєстру на відшкодування «Сума ПДВ на які сформовано висновок».
Відповідачем-1 було надано до управління відповідача -2 наступні висновки: висновок №165 від 06.10.2009 року по декларації з ПДВ, на загальну суму 10323,63грн.; висновок №120 від 17.08.2009 року по декларації з ПДВ на загальну суму 462807,36грн.; висновок від 26.01.2010 року № 6 на суму 28 786,89гр.
Таким чином, сума заявлена до бюджетного відшкодування податку на додану вартість за березень 2009 у розмірі 501 917,88 грн. є підтвердженою відповідачем-1. Про що у судовому засіданні не заперечує відповідач-1 та прокурор.
20.05.2009 позивачем було подано до відповідача - 1 податкову декларацію з ПДВ за квітень 2009 року (вх. ДПІ № 42444) та розрахунок суми бюджетного відшкодування.
На виконання наказу № 438 від 02.06.2009 ДПІ у Ленінському районі була проведена позапланова виїзна документальна перевірка фінансово-господарської діяльності Позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість.
Сума за квітень 2009 була підтверджена довідками, а саме: Довідка №65 від 11.08.2009 року на суму ПДВ 287 473,29 грн.; Довідка №83 від 09.10.2009 на суму ПДВ 100 344,89 грн., Довідка №79 на суму ПДВ 38 636, 82 грн.
У даний час, сума ПДВ підтверджена до відшкодування згідно вищевказаних довідок, знаходиться у гр..17 реєстру на відшкодування «Сума ПДВ на які сформовано висновок».
Відповідачем-1 було надано до управління Державного казначейства наступні висновки: висновок №171 від 15.10.2009 року по декларації з ПДВ на загальну суму 100344,89 грн.; висновок №119 від 17.08.2009 року по декларації з ПДВ на загальну суму 287473,29 грн.; висновок №164 від 06.10.2009 року по декларації з ПДВ на загальну суму 38636,82грн.
Таким чином, сума заявлена до бюджетного відшкодування податку на додану вартість за квітень 2009 у розмірі 426 455 грн. є підтвердженою відповідачем-1. Про що у судовому засіданні не заперечує відповідач-1 та прокурор.
19.06.2009 року Позивачем було подано до відповідача - 1 податкову декларацію з ПДВ за травень 2009 року (вх. ДПІ № 50704) та розрахунок суми бюджетного відшкодування.
На виконання наказу № 522 від 06.07.2009 ДПІ у Ленінському районі була проведена позапланова виїзна документальна перевірка фінансово-господарської діяльності Позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за травень 2009 року.
Сума за травень 2009 була підтверджена довідками, а саме: Довідка №67 від 11.08.2009 року на суму ПДВ 338 782,36грн.; Довідка №78 від 30.09.2009 року на суму ПДВ 17409,59 грн.
У даний час, сума ПДВ підтверджена до відшкодування згідно вищевказаних довідок, знаходиться у гр. 17 реєстру на відшкодування «Сума ПДВ на які сформовано висновок».
Відповідачем-1 було надано до відповідача -2 наступні висновки: висновок №166 від 06.10.2009 року по уточнюючому розрахунку до декларації з ПДВ на загальну суму 174 09,59грн.; висновок №117 від 17.08.2009 року по уточнюючому розрахунку до декларації з ПДВ на загальну суму 271 326 грн.;Висновок №118 від 17.08.2009 року по уточнюючому розрахунку до декларації з ПДВ на загальну суму 64 456, 36 грн.
Таким чином, сума заявлена до бюджетного відшкодування податку на додану вартість за травень 2009 у розмірі 365 630, 36 грн. є підтвердженою відповідачем-1. Про що у судовому засіданні не заперечує відповідач-1 та прокурор.
Слід також зазначити, що позивач до суми бюджетного відшкодування, яка не є підтвердженою, тобто по якій, ще не отримані результати зустрічних перевірок, позовних вимог не заявляє.
На підставі листа позивача від 02.03.2009 року № 14/78, відповідач 1 частково зарахував суму бюджетного відшкодування за жовтень 2008 року в розмірі 200 923,50 грн. в рахунок погашення податкового боргу Позивача. В наслідок чого станом на теперішній час до бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок Позивача належить 1595558,50 грн. у тому числі:
- за жовтень 2008 року - 167129,50 грн.;
- за березень 2009 року - 540446,00 грн.;
- за квітень 2009 року - 426455,00 грн.;
- за травень 2009 року -461528 грн.
Однак, у зв'язку з тим, що підтверджена лише сума 1 423 378, 19 грн. , позивач просить стягнути лише підтверджену суму бюджетного відшкодування по податку на додану вартість.
Відповідно до п. 1.8. ст. 1 Закону України “Про податок на додану вартість” бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.
Статтею ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено данні, що повинна місити податкова накладна (пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону).
Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами (п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість").
Згідно з пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду.
У разі коли за результатами звітного періоду сума, визначена згідно з підпунктом 7.7.1 цієї статті, має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації. Підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період. За бажанням платника податку сума бюджетного відшкодування може бути повністю або частково зарахована в рахунок платежів з цього податку. Таке рішення платника податку відображається в податковій декларації (пп.7.7.3 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість").
Відповідно до пп. 7.7.2. п. 7.7. ст. 7 зазначеного Закону якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємне значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.
Виходячи зі змісту пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції, чинній на час здійснення господарських операцій та проведення перевірки), названим Законом передбачений лише один випадок невключення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку - відсутність податкової накладної. Інших підстав для невключення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку Закон України "Про податок на додану вартість" не передбачає.
Відповідно до п. 2.2. «Порядку відшкодування податку на додану вартість» затвердженого наказом Державної податкової адміністрації, Державного казначейства України від 2 липня 1997 р. N 209/72 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України, Державного казначейства України від 21 травня 2001 р. N 200/86), Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 8 червня 2001 р. за N 489/5680 (далі Порядку про відшкодування) підставою для отримання відшкодування є дані виключно податкової декларації за звітний період.
Відповідно до п. 2.4. Порядку про відшкодування. Відшкодування при настанні терміну проводиться згідно з рішенням платника податку, яке відображене в податковій декларації (одночасно може бути декілька напрямів відшкодування) шляхом:
- перерахування грошових сум з бюджетного рахунку на рахунок платника податку в установі банку, що його обслуговує;
- зарахування суми відшкодування в рахунок платежів з податку на додану вартість;
- зарахування суми відшкодування в рахунок інших податків, зборів (обов'язкових платежів), які надходять до Державного бюджету України.
Спільним наказом Державної податкової адміністрації України, Міністерства фінансів України та Державного казначейства України від 03.08.2004 № 451/501/132, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 04.08.2004 за № 971/9570, розділом 4 Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого спільним наказом Державної податкової адміністрації України та Державного казначейства України від 02.07.1997 № 209/72, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 08.06.2001 за № 489/5680, передбачено, що відшкодування податку на додану вартість здійснюється органами Державного казначейства України на підставі висновків згідно з реєстрами суб'єктів підприємницької діяльності на відшкодування податку на додану вартість, які надаються як регіональними податковими органами, так і Державною податковою адміністрацією України або за рішенням суду.
Судом встановлено, що до управління Державного казначейства у Ленінському районі м. Запоріжжя надходили висновки на відшкодування позивачу податку на додану вартість за визначені у позовній заяві періоди, але в порушення вимог Порядку взаємодії між органами державної податкової служби України, Міністерства фінансів України та Державного казначейства України в процесі відшкодування податку на додану вартість за висновками органів державної податкової служби України та погашення простроченої бюджетної заборгованості з податку на додану вартість шляхом видачі облігацій внутрішньої державної позики, затвердженого спільним наказом Державної податкової адміністрації України, Міністерства фінансів України та Державного казначейства України від 03.08.2004 № 451/501/132, податковим органом не надано реєстрів суб'єктів підприємницької діяльності на відшкодування податку на додану вартість, тому вказані висновки були повернуті до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя після спливу п'ятиденного строку.
Однак, спеціальним Законом України «Про податок на додану вартість» не передбачено, що обов'язковою умовою на відшкодування податку на додану вартість є надходження реєстрів суб'єктів підприємницької діяльності до відповідача - 2, тому на право суб'єктів господарської діяльності щодо відшкодування податку на додану вартість це ні яким чином не впливає.
Посилання відповідача-1 на те, що право позивача на відшкодування не підтверджено результатами зустрічних перевірок постачальників до виробника суд вважає необґрунтованим, оскільки Закон України "Про податок на додану вартість" не передбачає отримання результатів зустрічних перевірок контрагентів-постачальників суб'єкта оподаткування в якості обов'язкової умови відшкодування податку на додану вартість. Крім того, сума яку позивач просить стягнути є підтвердженою, про що відповідач-1 не заперечував.
У судовому засіданні відповідач-1, прокурор та відповідач-2 зазначили, що 27.04.2010 був прийнятий Закон України «Про Державний бюджет України» та ст.25 чітко не визначає порядок відшкодування податку на додану вартість.
Однак суд вважає, що відсутність нового порядку, способу відшкодування та заперечення відповідача-1, та відповідача -2 щодо відсутності реєстрів суб'єктів підприємницької діяльності не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.
Проаналізувавши всі докази, які містяться в матеріалах справи та вислухавши пояснення сторін, суд вважає, що вимога позивача, щодо визнання протиправними дій ДПІ у Ленінському районі протиправними не є обгрунтовною та не підлягають задоволенню, виходячи з того, що всі дії, які згідно чинного законодавства повинен був виконати відповідач-1 були виконані. Про це свідчать проведені перевірки, надані довідки та висновки щодо заявленої позивачем суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість. Таким чином, суд дійшов висновку, що в цій частині позовних вимог позивачу слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 69-71, 158, 160- 164 КАС України, суд
Адміністративний позов - задовольнити частково.
Стягнути з державного бюджету України суму бюджетного відшкодування по деклараціям з податку на додану вартість за період жовтень 2008-129374, 95 грн., березень 2009-501 917, 88 грн., квітень 2009- 426 455, 00 грн., травень 2009-365 630, 36 на загальну суму 1 423 378 (один мільйон чотириста двадцять три тисячі триста сімдесят вісім) грн. 19 коп. на користь ВАТ «Запорізький завод «Перетворювач» (м. Запоріжжя, вул. Дніпропетровське шосе, ЄДРПОУ 05755571, п/р 26001001000272 в ПАТ «Мотор-банк» МФО 313009) .В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з державного бюджету України на користь ВАТ «Запорізький завод «Перетворювач» судові витрати в розмірі 1700 грн.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення її в повному обсязі, заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова виготовлена у повному обсязі 04.06.2010.
Суддя /підпис/ О.В. Конишева