Справа № 580/3857/21 Суддя (судді) суду 1-ї інстанції:
Петро ПАЛАМАР
Іменем України
01 грудня 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Сорочка Є.О.,
суддів Федотова І.В.,
Коротких А.Ю.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 27 липня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, в якому просить:
- визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо відмови нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати належного розміру пенсії за період з 01.04.2019 по 30.04.2021, у відповідності до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати за період з 01.04.2019 по 30.04.2021 у відповідності до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159, - через порушення строків виплати належного розміру пенсії.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не здійснена виплата компенсації в зв'язку з втратою ним частини доходів, яке відбулося з вини відповідача.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 27 липня 2021 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо відмови нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у відповідності до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» у зв'язку з порушенням строків виплати доплати до перерахованої пенсії за період з 01.04.2019 по 30.04.2021. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у відповідності до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» у зв'язку з порушенням строків виплати доплати до перерахованої пенсії за період з 01.04.2019 по 30.04.2021. В решті позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного з'ясування усіх фактичних обставин у справі. Апелянт вказує, що пенсія позивачу виплачується щомісяця без затримки, однак виплата розміру пенсії за попередній період з 01.04.2019 по 30.04.2021 нарахування за який здійснено на підставі рішення суду, відбудеться в межах бюджетних надходжень.
Згідно п.3 ч.1 ст.311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, судом першої інстанції встановлено і підтверджується матеріалами справи, що рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 02 березня 2021 року в адміністративній справі №580/464/21, яке набрало законної сили 02.04.2021, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Черкаській області здійснити перерахунок пенсії позивачу на підставі довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України №11/547 від 21.07.2020 та виплату перерахованої пенсії з урахуванням раніше виплачених сум з 01 квітня 2019 року.
Відповідач 01.05.2021 на виконання вищевказаного рішення суду перерахував пенсію позивача на підставі довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України №11/547 від 21.07.2020.
При цьому, листом від 27.05.2018 №3353-3366/С-03/8-2300/21 позивачу відмовлено у компенсації втрати доходів (пенсії) у зв'язку з порушенням строку їх виплати, з огляду на те, що така компенсація виплачується у разі порушення місячного терміну сплати нарахованого доходу. При цьому, пенсія позивачу за період з 01.04.2019 по 30.04.2021 виплачувалася у строк, а нарахована доплата до пенсії за наведеним судовим рішенням буде виплачена при наявності бюджетного фінансування.
Позивач вважаючи, що з боку відповідача наявні протиправні дії, а також вважаючи свої права порушеними, звернувся до суду з даним позовом.
Суд першої інстанції задовольняючи частково позовні вимоги виходив з того, що оскільки в даному випадку нараховані позивачу кошти не були виплачені протягом місяця з моменту набрання рішенням суду законної сили, що і не заперечується відповідачем, наявні підстави для виплати компенсації.
Колегія суддів суду апеляційної інстанції при прийнятті цієї постанови виходить з такого.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 року №2050-ІІІ, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон України №2050-ІІІ) підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Стаття 2 цього Закону визначає, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Відповідно до статті 3 Закону України №2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але невиплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Згідно зі статтею 4 цього Закону виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
З метою реалізації Закону України №2050-ІІІ Кабінет Міністрів України 21 лютого 2001 року прийняв постанову №159, якою затвердив Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - Порядок №159).
Пунктами 2, 3 вказаного Порядку передбачено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 01 січня 2001 року.
Компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат); соціальні виплати (допомога сім'ям з дітьми, державна соціальна допомога інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, матеріальна допомога по безробіттю, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах, щомісячна грошова сума в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, допомога дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності, тощо); стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення).
Згідно пункту 4 цього Порядку сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Як встановлено судом першої інстанції, рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 02 березня 2021 року в адміністративній справі №580/464/21, яке набрало законної сили 02.04.2021, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Черкаській області здійснити перерахунок пенсії позивачу на підставі довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України №11/547 від 21.07.2020 та виплату перерахованої пенсії з урахуванням раніше виплачених сум з 01 квітня 2019 року.
Вказане судове рішення набрало законної сили 02.04.2021.
На виконання вищевказаного рішення суду 01.05.2021 Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області провело перерахунок пенсії позивача, однак перераховані грошові кошти за період з 01.04.2019 по 30.04.2021 позивачу не виплачені.
Зважаючи на наведене вище правове регулювання та встановлені судом обставини, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду, що позивач має право на отримання компенсації втрати частини доходу у зв'язку із порушенням строку виплати частини основного розміру пенсії за період.
При цьому колегія суддів зазначає, що компенсація, передбачена Законом України №2050-ІІІ, виплачується у разі порушення строків виплати доходу (перерахованої пенсії), а не виконання рішення суду. Оскільки вказані кошти нараховані в результаті перерахунку пенсії та відновлення прав позивача, порушених при виплаті пенсії у меншому розмірі, вказана сума є доходом в розумінні статті 2 Закону України №2050-ІІІ.
Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 24 січня 2019 року у справі №159/1615/17, від 29 квітня 2020 року у справі №420/2093/16-а, від 16 грудня 2020 року у справі №521/21718/16-а та від 23 грудня 2020 року у справі №640/7975/15-а.
Використане у статті 3 Закону №2050-ІІІ та пункті 4 Порядку №159 формулювання, що компенсація обчислюється як добуток «нарахованого, але не виплаченого грошового доходу» за відповідний місяць, означає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.
Аналогічний підхід до розуміння зазначених норм права Верховний Суд України висловив раніше у постановах від 19 грудня 2011 року (справа №6-58цс11), від 11 липня 2017 року (справа №21-2003а16). Такий підхід підтримано і Верховним Судом, зокрема, у постанові від 3 липня 2018 року (справа №521/940/17).
Суд першої інстанції вірно не погодився з доводами позивача про те, що компенсація втрати частини доходу має бути сплачена починаючи з 01.04.2019, оскільки до набрання законної сили рішенням Черкаського окружного адміністративного у справі №580/464/21 відповідач не міг здійснити перерахунок його пенсії.
При цьому, в цій частині рішення суду першої інстанції позивачем оскаржено не було.
Тобто лише після набрання законної сили рішенням Черкаського окружного адміністративного у справі №580/464/21 у відповідача виник обов'язок у здійснення перерахунку та виплати пенсії позивачу у відповідному розмірі, тому лише з цього моменту у разі невиплати пенсії у належному розмірі підлягають застосуванню положення Закону №2050-ІІІ та Порядку №159.
Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Решта доводів учасників справи висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.
Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 КАС.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області - залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 27 липня 2021 року - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. В інших випадках постанова не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя Є.О. Сорочко
Суддя І.В. Федотов
Суддя А.Ю. Коротких