Справа № 580/4328/21 Суддя (судді) суду 1-ї інстанції:
Анжеліка БАБИЧ
Іменем України
01 грудня 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Сорочка Є.О.,
суддів Федотова І.В.,
Коротких А.Ю.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 29 липня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправним і скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, в якому просить:
- визнати протиправним і скасувати рішення від 02.06.2021 №971010188009 щодо відмови у призначенні пенсії державного службовця відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу»;
- зобов'язати відповідача призначити йому з 28.05.2021 пенсію державного службовця за віком відповідно до ст.37 Закону України №3723 «Про державну службу» в розмірі 60% заробітку, зазначеного в довідках від 28.05.2021 №117/23-00-10-0225 та №118/23-00-10-0225;
- зобов'язати відповідача здійснювати з 28.05.2021 нарахування та виплату пенсії державного службовця за віком відповідно до ст.37 Закону України №3723 «Про державну службу» в розмірі 60% заробітку, зазначеного в довідках від 28.05.2021 №117/23-00-10-0225 та №118/23-00-10-0225.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач має право на переведення його з пенсії за віком на пенсію державного службовця відповідно до норми Закону.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 29 липня 2021 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним і скасувати рішення відповідача від 02.06.2021 №971010188009. Зобов'язано відповідача у порядку, межах, спосіб і строки, визначені законом, перевести пенсію позивача з інвалідності на пенсію за віком відповідно до ст.37 Закону України №3723 «Про державну службу» та здійснити нарахування й виплату пенсії з 28.05.2021 в розмірі 60% заробітку, зазначеного в довідках від 28.05.2021 №117/23-00-10-0225 та №118/23-00-10-0225. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного з'ясування усіх фактичних обставин у справі. Апелянт вказує, що робота позивача в податкових органах не враховується для обчислення стажу державної служби.
Згідно п.3 ч.1 ст.311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, судом першої інстанції встановлено і підтверджується матеріалами справи, що посвідченням від 16.05.2013 серії НОМЕР_1 підтверджується, що позивачу призначена пенсія по інвалідності 2 групи.
Записами трудової книжки НОМЕР_2 підтверджується, що позивач працював у періоді з 15.09.1993 до 12.03.2015 в органах Державної податкової служби (Міндоходів, Державної фіскальної служби) на різних посадах. 04.01.1995 прийняв присягу «Державного службовця України».
28.05.2021 Головне управління ДПС у Черкаській області супровідним листом надіслало позивачу довідки про заробітну плату для призначення пенсії державного службовця:
- №117/23-00-10-0225 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років), в якій визначено заробітну плату головного державного ревізора-інспектора станом на 01.05.2021: посадовий оклад - 5500,00 грн, надбавка за ранг (радник податкової та митної справи ІІІ рангу) - 500,00 грн, надбавка за вислугу років (50%) (за стаж державної служби 23 роки) - 2750,00 грн, усього - 8750,00 грн. Вказано, що на всі види оплати праці, включені в довідку, нараховано єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Довідка видана на підставі особових рахунків за січень 2021 року;
- №118/23-00-10-0225 про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не перебуває на посаді державної служби. Вказана довідка видана позивачу для призначення згідно з п.п.10. 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону «Про державну службу» пенсії відповідно до ст.37 Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ «Про державну службу» про те, що середні розміри надбавок, премій та інших виплат за квітень 2021 року, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, становили: надбавка за інтенсивність - 6370,02 грн, місячна премія - 993,09 грн, інші виплати (матеріальна допомога, премії, нараховані за період, що перевищує календарний місяць в частині, що відповідає календарному місяцю - 62,73 грн, разом - 7425,84 грн. Зазначено, що на всі види оплати праці, включені в довідку, нараховано єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Довідки видані на підставі особових рахунків за квітень та травень 2021 року.
Позивач 28.05.2021 звернувся до відповідача заявою про переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу». Розпискою-повідомленням підтверджується, що заяву прийнято 28.05.2021 і зареєстровано за №7869. До заяви додав: паспорт НОМЕР_3 , військовий квиток - НОМЕР_4 , диплом про навчання - НОМЕР_5 , довідки про заробітну плату від 28.05.2021: №117/23-00-10-0225 та №118/23-00-10-0225, довідку про присвоєння ідентифікаційного номера від 07.11.2013, трудову книжку НОМЕР_6 .
Листом від 03.06.2021 №2300-0204-8/32140 відповідач повідомив, що відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу» збережено право на призначення пенсії для осіб, які на день набрання вказаним Законом (01.05.2016) мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби. Позивачу відмовлено в переведенні на пенсію за віком відповідно до вказаного Закону, оскільки відповідно до записів трудової книжки позивачу присвоєні почесні звання, які не дають права на переведення на пенсію за віком. З огляду на це прийняте рішення від 02.06.2021 №971010188009 про відмову у переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».
Не погоджуючись з рішенням відповідача, позивач звернувся до суду із даним позовом для захисту своїх прав.
Суд першої інстанції задовольняючи частково позовні вимоги виходив з того, що позивач набув права на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».
Колегія суддів суду апеляційної інстанції при прийнятті цієї постанови виходить з такого.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців, визначається Законом України «Про державну службу» № 889-VIII (далі - Закон № 889-VIII).
Відповідно до п. 2 розд. ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 889-VIII з 01 травня 2016 року втратив чинність Закон України «Про державну службу» № 3723-XII, крім ст. 37, що застосовується до осіб, зазначених у п. 10 і 12 цього розділу.
Зокрема, п. 10, 12 розд. ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII, на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (1058-15), за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (1058-15), у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Згідно п. 341.1 ст. 341 Податкового кодексу України служба в контролюючих органах є професійною діяльністю придатних до неї за станом здоров'я, освітнім рівнем та віком громадян України, що пов'язана з формуванням державної податкової та митної політики в частині адміністрування податків, зборів, платежів, реалізацією податкової та митної політики, політики у сфері контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, а також із здійсненням контролю за додержанням податкового, митного та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.
Пунктом 342.4 ст. 342 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що посадові особи контролюючих органів є державними службовцями.
Згідно з п. 343.1 ст. 343 ПК України, посадовим особам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальних органів та державних податкових інспекцій присвоюються спеціальні звання.
Пунктом 344.1 ст. 344 ПК України визначено, що пенсійне забезпечення посадових осіб контролюючих органів, крім діючих у них підрозділів податкової міліції, здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу».
При цьому період роботи зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоєні спеціальні звання) у контролюючих органах зараховується до стажу державної служби та стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним Законом.
Аналізуючи зазначені вище норми, суд дійшов висновку, що обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-ХІІ після 01.05.2016, є дотримання сукупності вимог, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.
З матеріалів справи встановлено, що на дату звернення із заявою до відповідача щодо переведення його на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» позивач досяг 64 років. Отже, досяг віку, який дає йому право на одержання пенсії державних службовців.
На дату звернення із заявою до відповідача позивач не перебував на посаді державної служби та має стаж державного службовця 23 роки, що підтверджується даними його трудової книжки та довідкою від 28.05.2021 №117/23-00-10-0225.
Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що оскільки позивач є особою з інвалідністю ІІ групи, має відповідний стаж на посаді державної служби (понад 20 років), перед зверненням за призначенням пенсії працював на посаді, віднесеній до посад державних службовців, він має право на призначення пенсії згідно ст. 37 Закону № 3723-XII, відповідно, наявні правові підстави для переведення позивача з пенсії по інвалідності, призначеної відповідно до Закону №1058-IV, на пенсію державного службовця відповідно до Закону №3723-XII.
Єдиною підставою для відмови позивачу у призначенні пенсії відповідно до Закону № 3723-ХІІ, у рішенні відповідача від 02.06.2021 №971010188009 є те, що робота позивача на відповідних посадах у податковому органі не належить до посад, віднесених до категорій посад державної служби.
Відтак, спірним у даному випадку є питання зарахування до стажу державної служби перебування позивача на посадах у Держаній податковій інспекції у м. Черкасах Черкаської області та правомірності врахування наданих позивачем довідок про заробітну плату для обчислення стажу державної служби.
Суд першої інстанції вірно не взяв до уваги посилання відповідача на те, що у разі присвоєння посадовим особам контролюючих органів спеціального звання, такі посади не належать до посад, віднесених до категорій державної служби, оскільки з аналізу норм Податкового кодексу України, зокрема, ст.ст. 342, 344, період роботи посадових осіб контролюючого органу, незалежно від присвоєння їм спеціального звання, зараховується до стажу державної служби та стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Таким чином, період роботи позивача, а саме з 15.09.1993 до 12.03.2015, у контролюючому органі враховується для обчислення стажу державної служби, тому сукупний стаж державної служби позивача складає 23 роки.
Зазначений стаж вказаний Головним управлінням ДПС у Черкаській області у довідці від 28.05.2021 № 117/23-00-10-0225.
Таким чином, посадові особи податкової служби, яким присвоєно спеціальне звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, тому період проходження служби в податкових органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ.
Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом у постановах від 19.06.2018 у справі №465/7218/16-а, від 03.07.2018 у справі № 586/965/16-а та від 13.12.2018 у справі № 539/1855/17 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у зразковій справі №822/524/18.
Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що належним і ефективним способом повного захисту порушених прав позивача є зобов'язання відповідача у порядку, межах, спосіб і строки перевести пенсію позивача з інвалідності на пенсію за віком на підставі його заяви від 28.05.2021 відповідно до ст.37 Закону України №3723 «Про державну службу», здійснити нарахування та виплату пенсії з дати звернення в розмірі 60% заробітку, зазначеного в довідках від 28.05.2021 №117/23-00-10-0225 та №118/23-00-10-0225.
Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Решта доводів учасників справи висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.
Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 КАС.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області - залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 29 липня 2021 року - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. В інших випадках постанова не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя Є.О. Сорочко
Суддя І.В. Федотов
Суддя А.Ю. Коротких