Справа № 758/15606/21
3/758/8178/21 Категорія 208
м. Київ
02 грудня 2021 року cуддя Подільського районного суду м.Києва Кітов О. В. , розглянувши матеріали, які надійшли з Головного управління ДПС у м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працюючої на посаді бухгалтера ТОВ «Білдінг Інвест Груп», службова адреса: м. Київ, вул. Оленівська, 23
за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП,-
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 3114/26-15-04-15-22 від 02.11.2021 р., ОСОБА_1 здійснила порушення ведення податкового обліку з порушенням податкового законодавства, а саме: п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України, що відображено в акті перевірки від 20.10.2021 р. № 77895/Ж5/26-15-04-15-18/32209542 за період серпень 2021 р., що призвело до завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 362 235 грн.
ОСОБА_1 на розгляд справи не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином. Представник ОСОБА_1 - адвокат Сидорчук О.Є. надала заяву про розгляд справи без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
За таких обставин, приймаючи до уваги скорочені строки на розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст.277 КУпАП та те, що участь особи при розгляді даної категорії справ не є обов'язковою, вважаю за можливе розглядати справу за відсутності ОСОБА_1 .
Ознайомившись з матеріалами справи, суд з'ясував, що документи, які надійшли від Головного управління ДПС у м. Києві, не містять відомостей про місце проживання та/або перебування та/або реєстрації ОСОБА_1 .
Поряд з викладеним, судом установлено, що і протокол про адміністративне правопорушення від 02 листопада 2021 також не було вручено особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Вимоги до змісту протоколу про адміністративне правопорушення та його оформлення закріплені у ст. 256 КУпАП, де вказано, що у ньому зазначаються дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи; відомості про заподіяння матеріальної шкоди (у разі її наявності).
У п. 3-5 розділу ІІ Інструкції з оформлення органами доходів і зборів матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженій наказом Міністерства фінансів України № 566 від 02 липня 2016 року та зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 27.07.2016 за № 1046/29179 вказується, що посадові особи органів доходів і зборів при виявленні адміністративного правопорушення складають протокол про адміністративне правопорушення на бланку за формою згідно з додатком № 1 до цієї Інструкції. Зміст протоколу повинен відповідати вимогам, викладеним у ст. 265 КУпАП. Усі реквізити протоколу заповнюються розбірливим почерком державною мовою. У разі ненадання особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, документів для складання Протоколу використовуються відомості про таку особу, наявні у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків.
Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди України застосовують при розгляду справ Конвенцію про захист прав і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що деякі справи про адміністративні правопорушення за своєю суттю мають кримінальний характер та повністю підпадають під гарантії ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположених свобод» (п. 21-22 рішення у справі "Надточій проти України", п. 53 рішення у справі "Гурепка проти України").
Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Також ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає за обвинуваченим право бути негайно і детально поінформованим не лише про "причину" обвинувачення, тобто про висунені проти нього матеріальні факти, на яких ґрунтується обвинувачення, а й про "характер" обвинувачення, тобто про юридичну кваліфікацію цих фактів (рішення у справах "Маточча проти Італії", § 59; "Пенєв проти Болгаріі", §§ 33 і 42). Обов'язок повідомити обвинуваченого про зміст пред'явленого обвинувачення повністю покладається на сторону обвинувачення, і він не може бути дотриманий у пасивний спосіб, шляхом створення інформації без повідомлення про неї стороні захисту (рішення у справі "Маточча проти Італії", § 65).
Крім того, у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право обвинуваченого захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або - за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника - одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя.
На переконання суду розгляд справи за умови необізнаності особи про складення відносно неї протоколу про адміністративне правопорушення, на підставі протоколу, який не може вважатися належним доказом у справі, за умови необізнаності особи про наявність у провадженні суду справи, що стосується її прав та обов'язків, порушуватиме право на захист, а також і право на справедливий суд.
Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 245 КУпАП є своєчасне, повне, всебічне з'ясування обставин справи, її вирішення у точній відповідності до закону.
Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ч. 1 ст. 251 КУпАП).
У п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 у справі "Кобець проти України" (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі "Авшар проти Туреччини" (Avsar v. Turkey, п. 282) зазначається, що доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Також Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях вказує, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21.07.2011), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18.01.1978 у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25).
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Виходячи зі змісту ст. 7, 254, 279 КУпАП розгляд справ про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який і є підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Як вказувалося вище, протокол про адміністративне правопорушення від 02 листопада 2021 року не приймається в якості належного доказу в цій справі.
У той же час інші наявні матеріали не дають змогу встановити склад адміністративного правопорушення за обставин, у зв'язку з якими відносно ОСОБА_1 було складено такий протокол.
Акт про результати камеральної перевірки ТОВ «Білдінг Інвест Груп» не підписано посадовими особами ТОВ «Білдінг Інвест Груп» - керівником та головним бухгалтером.
Крім того, у протоколі також зазначено, що ОСОБА_1 є головним бухгалтером ТОВ «Білдінг Інвест Груп». Разом із цим, матеріали справи не містять жодного доказу на підтвердження повноважень останньої, що відповідно позбавляє можливості суд перевірити чи є остання суб'єктом відповідальності за інкриміноване їй правопорушення, зокрема, чи несе вона відповідальність за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.
За таких обставин, враховуючи невідповідність протоколу про адміністративне правопорушення вимогам ст. 256 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 163-1 ч. 1 КУпАП підлягає закриттю.
На підставі викладеного, керуючись ст. 247 п.1, ст. 284 п.3 КУпАП,
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 163-1 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва.
Строк пред'явлення постанови до виконання - три місяці з моменту набрання нею законної сили.
Суддя Олександр КІТОВ