Донецький окружний адміністративний суд
про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
16 червня 2010 р. Справа № 2а-15133/10/0570
м. Донецьк, вул.50 Гвардійської дивізії, 17
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Смагар С.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1, м. Донецьк
до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька
про визнання дій неправомірними, визнання дійсним свідоцтва про сплату єдиного податку, визнання недійсним акту перевірки
ОСОБА_1 звернулася із позовом до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька про визнання дій щодо анулювання свідоцтва про сплату єдиного податку та переведення на загальну систему оподаткування з 01 січня 2010 року неправомірними, визнання дійсним свідоцтва про сплату єдиного податку за 2010 рік, визнання недійсним акту перевірки від 13 березня 2010 року № 418/1740/НОМЕР_1 в частині застосування до господарської діяльності позивача статті 13 розділу 4 Декрету КМУ «Про податок на прибуток громадян» від 26 грудня 1992 року № 13-92, Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22 травня 2000 року № 889.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Стаття 17 КАС України визначає компетенцію адміністративних судів, яка відповідно до пункту 1 частини 1, зокрема, поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Згідно зі статтею 14 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» рішення, дії або бездіяльність органів державної податкової служби та їх посадових осіб можуть бути оскаржені у встановленому законом порядку. Результати будь-яких перевірок, які здійснюються державними податковими органами, викладаються у відповідних актах. Акти перевірок є службовими документами, які встановлюють факти виявлених під час проведення перевірок порушень, і є носієм доказової інформації про виявленні порушення з боку суб'єктів господарювання.
Суд вважає, що рішення суб'єкта владних повноважень в розумінні норм КАС України - це офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
Акт перевірки, в якому зафіксовані факти певних порушень, виявлених відповідачем, не має обов'язкового характеру в сфері публічно-правових відносин, і відповідно не може оскаржуватися в адміністративному суді.
У відповідності до частини 2 статті 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких встановлений інший порядок судового вирішення.
Суд зазначає, що до компетенції адміністративних судів не належить визнання чи встановлення фактів, що мають юридичне значення, що відноситься до компетенції загальних судів при розгляді справ в порядку цивільного судочинства.
Таким чином, вирішення позовної вимоги стосовно визнання дійсним свідоцтва про сплату єдиного податку за 2010 рік та визнання недійсним акту перевірки від 13 березня 2010 року № 418/1740/НОМЕР_1 в частині застосування до господарської діяльності позивача статті 13 розділу 4 Декрету КМУ «Про податок на прибуток громадян» від 26 грудня 1992 року № 13-92, Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22 травня 2000 року № 889 не відноситься до компетенції адміністративного суду.
Відповідно до частин 1, 3 статті 21 КАС України позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов'язані між собою і підсудні одному адміністративному суду. Не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовну заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 109 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Позивач може звернутися до адміністративного суду з адміністративним позовом про оскарження рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності відповідача, як суб'єкта владних повноважень.
Враховуючи вищевикладене та керуючись пунктом 1 частини 1 статті 109, статтями 160, 165, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
1. Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька про визнання дій щодо анулювання свідоцтва про сплату єдиного податку та переведення на загальну систему оподаткування з 01 січня 2010 року неправомірними, визнання дійсним свідоцтва про сплату єдиного податку за 2010 рік, визнання недійсним акту перевірки від 13 березня 2010 року № 418/1740/НОМЕР_1 в частині застосування до господарської діяльності позивача статті 13 розділу 4 Декрету КМУ «Про податок на прибуток громадян» від 26 грудня 1992 року № 13-92, Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22 травня 2000 року № 889, як такої, що не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
2. Ухвала про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі може бути оскаржена особою, яка подала позовну заяву, в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду шляхом подання через Донецький окружний адміністративний суд заяви про апеляційне оскарження ухвали суду протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
3. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, ухвала набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
4. Повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Суддя Смагар С.В.