24 червня 2010 рокуСправа № 2а-1483/10/0370
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Ксензюка А.Я., суддів Каленюк Ж.В., Лозовського О.А..,
при секретарі судового засідання Шергіній Ю.О.,
за участю представника позивача ОСОБА_1,
представника відповідачів Костюка А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Державної податкової адміністрації України, Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання права на здійснення платежів без ідентифікаційного номера,
ОСОБА_3 звернулася в суд із позовом до Державної податкової адміністрації України, Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції про зобов'язання Державної податкової адміністрації України здійснювати в подальшому облік як платника податків та інших обов'язкових платежів за раніше встановленими формами обліку, виключити інформацію з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів та зобов'язання Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції вести облік як платника податків та інших обов'язкових платежів за раніше встановленими формами обліку, проставити у паспорті на сторінці 7 або 8, або 9 запис про наявність права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера та завірити підпис відповідальної особи гербовою печаткою, анулювати раніше проведений згідно Наказу №602/1226 від 19 жовтня 2004 року запис в паспорті ОСОБА_3 про право здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера і скасувати інформацію згідно Наказу №602/1226 від 19 жовтня 2004 року, що була надана до Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції.
Позовні вимоги вмотивовані тим, що позивачка за своїми релігійними переконаннями - віруюча православна християнка, через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера. В жовтні місяці 2009 року зверталася з заявами до відповідачів про скасування ідентифікаційного номера, всієї інформації з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів та проставлення відмітки в паспорті, завіривши гербовою печаткою податкового органу, проте в задоволенні її заяв було відмовлено посилаючись на спільний Наказ МВС України та ДПА України №602/1226. Вважає, що даний Наказ суперечить Закону України «Про Державний реєстр платників податку та інших обов'язкових платежів» та Конституції України та категорично відмовляється його виконувати, оскільки він суперечить її законним вимогам.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимови підтримав з підстав, викладених у позовній заяві. Додатково пояснив, що позивач відмовляється заповнити заяву, оскільки це суперечить релігійним переконанням. Просив задовольнити позов.
Нововолинська об'єднана державна податкова інспекція в запереченні та представник відповідачів в судовому засіданні пред'явлені позовні вимоги заперечили, обґрунтовуючи тим, що позивачем в інспекцію заява встановленої форми не подавалась. Просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши пояснення, доводи та заперечення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, суд приходить до висновку про необхідність відмовити в задоволені позову з таких підстав.
Відповідно до статті 9 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на свободу думки, совісті та релігії. Свобода сповідувати свою релігію або переконання підлягає лише таким обмеженням, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах громадської безпеки, для охорони публічного порядку, здоров'я чи моралі або захисту прав і свобод інших осіб.
Стаття 35 Конституції України закріпила право кожного на свободу світогляду і віросповідання та передбачила, що здійснення цього права може бути обмежене законом лише в інтересах охорони громадського порядку, здоров'я і моральності населення або захисту прав і свобод інших людей.
Позивач являється прихожанкою Храму Успіння Пресвятої Богородиці, що стверджується довідкою настоятеля храму та через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера.
В судовому засіданні встановлено, що позивач 23 жовтня 2009 року зверталась до Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції та Державної податкової адміністрації України із заявами, про те, що вона відмовляється від ідентифікаційного номеру та просила проставити відповідну відмітку в паспорті про наявність права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера та завірити підпис відповідальної особи гербовою печаткою.
Листами Державної податкової адміністрації України від 5 листопада 2009 року за №5327/Г/29-2115 та Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції від 5 листопада 2009 року за №10931/29-011 позивачу було роз'яснено порядок скасування всієї інформації з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів та внесення такої відмітки в паспорт, а також запропоновано подати відповідні заяви для проведення всіх необхідних процедур, які визначені Порядком.
Відповідно до частини 2 статті 1 Закону України «Про Державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів» від 22 грудня 1994 року для осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи, зберігаються раніше встановлені форми обліку платників податків та інших обов'язкових платежів. У паспортах зазначених осіб робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера.
Механізм реалізації цієї норми вказаного Закону та уповноважений на це орган визначено Порядком внесення відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів, затвердженого спільним наказом ДПА України та МВС України № 602/1226 від 19 жовтня 2004 року. Постановою Печерського районного суду м. Києва від 14 травня 2007 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2008 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28 жовтня 2009 року підтверджено, що спільний наказ ДПА України та МВС України № 602/1226 від 19 жовтня 2004 року відповідає вимогам законодавства України.
Пунктом 1.1 Порядку внесення відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів (далі - Порядок), затвердженого спільним Наказом ДПА України та МВС України 19 жовтня 2004 року за №602/1226 «Про затвердження порядку внесення відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів», встановлено, що цей Порядок, розроблений згідно із Законом України «Про Державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів» та Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ «Про затвердження положень про паспорт громадянина України та свідоцтва про народження», визначає механізм та процедуру внесення відмітки про наявність права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера до паспорта фізичної особи, яка через свої релігійні або інші переконання відмовилась від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомила про це орган державної податкової служби.
Згідно підпунктів 1.2 та 1.3 Порядку така відмітка вноситься до паспорта громадянина України, і громадяни України, які відмовились від прийняття ідентифікаційного номера, обліковуються як платники податків та інших обов'язкових платежів за серією та номером паспорта.
Особа, яка через свої релігійні або інші переконання відмовляється від прийняття ідентифікаційного номера у разі відсутності у неї ідентифікаційного номера, а також особа, яка через свої релігійні або інші переконання відмовляється від прийняття ідентифікаційного номера у разі наявності у неї ідентифікаційного номера, повідомляє про це податковий орган за місцем своєї реєстрації заявами, форми яких визначені Порядком (підпункти 1.4 та 1.5 Порядку).
Пунктом 2 Порядку визначений перелік документів, що подає фізична особа, яка відмовляється від ідентифікаційного номера, до органу держаної податкової служби.
Згідно пункту 3 Порядку, орган державної податкової служби у термін до 30 календарних днів з дня прийняття заяви надає заявнику довідку, форму якої наведено у додатку 3 до Порядку, або відмовляє в наданні такої довідки із зазначенням причин відмови.
Однак, позивач відмовляється заповнювати будь-які заяви, визначені Порядком.
Проаналізувавши зібрані по справі докази, та відповідні нормативні акти, що регламентують дане питання суд вважає, що Нововолинська об'єднана державна податкова інспекція та Державна податкова адміністрація України надаючи роз'яснення позивачу діяли в межах наданих їм повноважень та у відповідності із встановленим Порядком. Таким чином вимога позивача про зобов'язання Нововолинську об'єднану державну податкову інспекцію та Державну податкову адміністрацію України здійснювати облік ОСОБА_3 як платника податків та інших обов'язкових платежів за раніше встановленими формами обліку за прізвищем, іменем та по-батькові без використання ідентифікаційного номера; виключити інформацію з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів; анулювати раніше проведений згідно Наказу №602/1226 від 19 жовтня 2004 року запис в паспорті ОСОБА_3 про право здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера тапоставити в паспорті відмітку про наявність права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера, завіривши підписом відповідальної особи і круглою гербовою печаткою не підлягають задоволенню, оскільки сам позивач відмовляються вчинити дії, які визначені чинними нормативними актами, та подати відповідної форми заяву, дії податкових органів не виходять за межі наданих їм повноважень, оскільки вони діють у відповідності із визначеним порядком.
Згідно підпункту 1.7 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року за №2503-ХІІ, записи, вклеювання фотокарток і відмітки у паспорті громадянина здійснюється паспортною службою.
Пунктами 4 та 5 Порядку встановлено, що фізична особа, яка відмовляється від ідентифікаційного номера, подає до органу внутрішніх справ за своїм місцем реєстрації довідку за формою В3 та паспорт громадянина України, а посадова особа органу внутрішніх справ при зверненні громадянина за місцем його реєстрації щодо внесення відмітки до його паспорта розглядає цю довідку щодо повноти і правильності її заповнення та у відповідності пред'явленому паспорту і в разі відсутності невідповідностей вносить на 7-9 сторінку паспорта відмітку, зміст та форму якої наведено у додатку 4.
Отже, чинним законодавством визначено державний орган, який має вчинити відмітку в паспорті особи про наявність у неї права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера, це орган внутрішніх справ, а тому позивачці, яка після заповнення відповідної заяви та отримавши від державного податкового органу довідку за формою №В3, визначену Порядком, слід звернутись до відповідного органу внутрішніх справ щодо внесення такої відмітки у паспорт.
Таким чином, проведення дій щодо анулювання та поставки у паспорті на одній із сторінок 7-9 відмітки про наявність права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера, завіривши її підписом та гербовою печаткою Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції не належить до компетенції цього останньої.
Крім того, суд приходить до висновку, що реалізація права позивача на альтернативну форму обліку при сплаті податків та інших обов'язкових платежів залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності відповідачів. Позивач необґрунтовано відмовляючись від дотримання вказаного Порядку, позбавляє себе можливості реалізувати своє право на альтернативну форму обліку при сплаті податків та інших обов'язкових платежів, відповідачами це право позивача не було порушене, а нереалізація цього права зумовлена його власною поведінкою.
Щодо вимог позивача зобов'язати відповідачів здійснювати в подальшому облік ОСОБА_3 як платника податків та інших обов'язкових платежів, за раніше встановленими формами обліку без застосування ідентифікаційного номера та не вносити в Державний реєстр дані щодо ОСОБА_3, суд дійшов висновку, що вони також не підлягають задоволенню, адже попередньо встановлено судом недотримання позивачем положень Порядку. Джерелами формування інформаційного фонду Державного реєстру є, зокрема, дані державних податкових інспекцій. Враховуючи, що ОСОБА_3 у встановленому порядку офіційно не повідомляли відповідний орган державної податкової служби про відмову від ідентифікаційного номера через свої релігійні або інші переконання, у відповідачів відсутні підстави вчиняти дії з виключення всієї інформації про позивача з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів.
Керуючись частиною 3 статті 160, статтею 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі статей 1, 5 Закону України «Про Державний реєстр платників податку та інших обов'язкових платежів», Порядком внесення відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів, суд
В задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не буде подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Заява про апеляційне оскарження подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі - 29 червня 2010 року. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя А. Я. Ксензюк
Судді Ж. В. Каленюк
О. А. Лозовський