24 червня 2010 рокуСправа № 2а-1484/10/0370
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Ксензюка А.Я., суддів Александрової М.А., Лозовського О.А.,
при секретарі судового засідання Шергіній Ю.О.,
за участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2,
представника відповідачів Ярошика Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1, що діє в свої інтересах та інтересах ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до Державної податкової адміністрації України, Луцької об'єднаної державної податкової інспекції про визнання права на здійснення платежів без ідентифікаційного номера,
ОСОБА_1, звернувся в суд в свої інтересах та в інтересах ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 із позовом про зобов'язання Державну податкову адміністрацію України та Луцьку об'єднану державну податкову інспекцію зберегти за ними встановлену форму обліку платників податків та здійснювати в подальшому облік як платника податків та інших обов'язкових платежів без застосування ідентифікаційного номеру, знищити облікову картку з особистими даними ОСОБА_1 та інформацію про нього, що була внесена до Державного реєстру, не надавати ідентифікаційний номер та не вносити в Державний реєстр дані щодо ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та зобов'язання Луцьку об'єднану державну податкову інспекцію виключити з інформаційного фонду Державного реєстру відомості про ідентифікаційний номер ОСОБА_1 та загальні відомості про нього, зробити у паспорті ОСОБА_1 запис про наявність права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера та завірити підпис відповідальної особи гербовою печаткою Луцької ОДПІ, видати ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 довідку з текстом: «Має право здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера» і завірити підпис відповідальної особи круглою гербовою печаткою, після отримання паспорта громадянина України, внести на стор. 7 або 8, або 9 запис про наявність права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера та завірити підпис відповідальної особи круглою гербовою печаткою.
Позовні вимоги вмотивовані тим, що позивачі за своїми релігійними переконаннями - віруючі православні християни, через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера. В жовтні місяці 2009 року зверталися з заявами до відповідачів про скасування ідентифікаційного номера, всієї інформації з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів та проставлення відмітки в паспорті, завіривши гербовою печаткою податкового органу, видачі довідок з текстом: «Має право здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера», завіривши підпис відповідальної особи круглою гербовою печаткою, проте в задоволенні їх заяв було відмовлено посилаючись на спільний Наказ МВС України та ДПА України №602/1226. Вважає, що даний Наказ суперечить Закону України «Про Державний реєстр платників податку та інших обов'язкових платежів» та Конституції України та категорично відмовляється його виконувати, оскільки він суперечить її законним вимогам.
В судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимови підтримали з підстав, викладених у позовній заяві. Додатково пояснили, що позивачі відмовляються заповнити заяви, оскільки це суперечить релігійним переконанням. Просили задовольнити позов.
Луцька об'єднана державна податкова інспекція в запереченні та представник відповідачів в судовому засіданні пред'явлені позовні вимоги заперечили, обґрунтовуючи тим, що позивачам в інспекцію заяви встановленої форми не подавались. Просить відмовити позивачам в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши пояснення, доводи та заперечення позивача та представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, суд приходить до висновку про необхідність відмовити в задоволені позову з таких підстав.
Відповідно до статті 9 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на свободу думки, совісті та релігії. Свобода сповідувати свою релігію або переконання підлягає лише таким обмеженням, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах громадської безпеки, для охорони публічного порядку, здоров'я чи моралі або захисту прав і свобод інших осіб.
Стаття 35 Конституції України закріпила право кожного на свободу світогляду і віросповідання та передбачила, що здійснення цього права може бути обмежене законом лише в інтересах охорони громадського порядку, здоров'я і моральності населення або захисту прав і свобод інших людей.
Позивачі являється прихожанами Храму Трьох Святителів м. Луцька Волинської Єпархії УПЦ, що стверджується довідками настоятеля храму за №3, №4, №5 та №6, а також через свої релігійні переконання відмовляються від ідентифікаційного номера.
В судовому засіданні встановлено, що позивачі 7 жовтня 2009 року звертались до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції та Державної податкової адміністрації України із заявами, про те, що вони відмовляються від ідентифікаційного номеру, просили скасувати всю інформацію з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів, проставити відмітки в паспорті, завіривши гербовою печаткою податкового органу, видати довідки з текстом: «Має право здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера», завіривши підпис відповідальної особи круглою гербовою печаткою.
Листами Державної податкової адміністрації України від 26 жовтня 2009 року за №5087/О/29-2115 та Луцької об'єднаної державної податкової інспекції від 4 листопада 2009 року за №844610/29-032 позивачу було роз'яснено порядок скасування всієї інформації з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів та внесення такої відмітки в паспорт, а також запропоновано подати відповідні заяви для проведення всіх необхідних процедур, які визначені Порядком.
Відповідно до частини 2 статті 1 Закону України «Про Державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів» від 22 грудня 1994 року для осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи, зберігаються раніше встановлені форми обліку платників податків та інших обов'язкових платежів. У паспортах зазначених осіб робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера.
Механізм реалізації цієї норми вказаного Закону та уповноважений на це орган визначено Порядком внесення відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів, затвердженого спільним наказом ДПА України та МВС України № 602/1226 від 19 жовтня 2004 року. Постановою Печерського районного суду м. Києва від 14 травня 2007 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2008 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28 жовтня 2009 року підтверджено, що спільний наказ ДПА України та МВС України № 602/1226 від 19 жовтня 2004 року відповідає вимогам законодавства України.
Пунктом 1.1 Порядку внесення відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів (далі - Порядок), затвердженого спільним Наказом ДПА України та МВС України 19 жовтня 2004 року за №602/1226 «Про затвердження порядку внесення відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів», встановлено, що цей Порядок, розроблений згідно із Законом України «Про Державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів» та Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ «Про затвердження положень про паспорт громадянина України та свідоцтва про народження», визначає механізм та процедуру внесення відмітки про наявність права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера до паспорта фізичної особи, яка через свої релігійні або інші переконання відмовилась від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомила про це орган державної податкової служби.
Згідно підпунктів 1.2 та 1.3 Порядку така відмітка вноситься до паспорта громадянина України, і громадяни України, які відмовились від прийняття ідентифікаційного номера, обліковуються як платники податків та інших обов'язкових платежів за серією та номером паспорта.
Особа, яка через свої релігійні або інші переконання відмовляється від прийняття ідентифікаційного номера у разі відсутності у неї ідентифікаційного номера, а також особа, яка через свої релігійні або інші переконання відмовляється від ідентифікаційного номера у разі наявності у неї ідентифікаційного номера, повідомляє про це податковий орган за місцем своєї реєстрації заявами, форми яких визначені Порядком (підпункти 1.4 та 1.5 Порядку).
Пунктом 2 Порядку визначений перелік документів, що подає фізична особа, яка відмовляється від ідентифікаційного номера, до органу держаної податкової служби.
Згідно пункту 3 Порядку, орган державної податкової служби у термін до 30 календарних днів з дня прийняття заяви надає заявнику довідку, форму якої наведено у додатку 3 до Порядку, або відмовляє в наданні такої довідки із зазначенням причин відмови.
Однак, позивачі відмовляються заповнювати будь-які заяви, визначені Порядком.
Проаналізувавши зібрані по справі докази, та відповідні нормативні акти, що регламентують дане питання суд вважає, що Луцька об'єднана державна податкова інспекція та Державна податкова адміністрація України надаючи роз'яснення позивачам діяли в межах наданих їм повноважень та у відповідності із встановленим Порядком. Таким чином вимоги позивачів про зобов'язання Луцьку об'єднану державну податкову інспекцію та Державну податкову адміністрацію України здійснювати облік ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 як платників податків та інших обов'язкових платежів за раніше встановленими формами обліку за прізвищем, іменем та по-батькові без використання ідентифікаційного номера; виключити інформацію з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів; та поставити в паспорті відмітку про наявність права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера, завіривши підписом відповідальної особи і круглою гербовою печаткою не підлягають задоволенню, оскільки самі позивачі відмовляються вчинити дії, які визначені чинними нормативними актами, та подати відповідної форми заяву, дії податкових органів не виходять за межі наданих їм повноважень, оскільки вони діють у відповідності із визначеним порядком.
Згідно підпункту 1.7 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року за №2503-ХІІ, записи, вклеювання фотокарток і відмітки у паспорті громадянина здійснюється паспортною службою.
Пунктами 4 та 5 Порядку встановлено, що фізична особа, яка відмовляється від ідентифікаційного номера, подає до органу внутрішніх справ за своїм місцем реєстрації довідку за формою В3 та паспорт громадянина України, а посадова особа органу внутрішніх справ при зверненні громадянина за місцем його реєстрації щодо внесення відмітки до його паспорта розглядає цю довідку щодо повноти і правильності її заповнення та у відповідності пред'явленому паспорту і в разі відсутності невідповідностей вносить на 7-9 сторінку паспорта відмітку, зміст та форму якої наведено у додатку 4.
Отже, чинним законодавством визначено державний орган, який має вчинити відмітку в паспорті особи про наявність у неї права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера, це орган внутрішніх справ, а тому позивачу, який після заповнення відповідної заяви та отримавши від державного податкового органу довідку за формою №В3, визначену Порядком, слід звернутись до відповідного органу внутрішніх справ щодо внесення такої відмітки у паспорт.
Таким чином, проведення дій щодо анулювання та поставки у паспорті на одній із сторінок 7-9 відмітки про наявність права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера, завіривши її підписом та гербовою печаткою Луцької об'єднаної державної податкової інспекції не належить до компетенції цього останньої.
Крім того, суд приходить до висновку, що реалізація права позивачів на альтернативну форму обліку при сплаті податків та інших обов'язкових платежів залежить виключно від них самих, а не від дій чи бездіяльності відповідачів. Позивачі необґрунтовано відмовляючись від дотримання вказаного Порядку, позбавляють себе можливості реалізувати своє право на альтернативну форму обліку при сплаті податків та інших обов'язкових платежів, відповідачами це право позивача не було порушене, а не реалізація цього права зумовлена їх власною поведінкою.
Щодо вимог про зобов'язання відповідачів здійснювати в подальшому облік позивачів як платників податків та інших обов'язкових платежів, за раніше встановленими формами обліку без застосування ідентифікаційного номера, не вносити в Державний реєстр дані щодо позивачів та видати довідки з текстом: «Має право здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера», завіривши підпис відповідальної особи круглою гербовою печаткою, суд дійшов висновку, що вони також не підлягають задоволенню, адже попередньо встановлено судом недотримання позивачам положень Порядку. Джерелами формування інформаційного фонду Державного реєстру є, зокрема, дані державних податкових інспекцій. Враховуючи, що ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у встановленому порядку офіційно не повідомляли відповідний орган державної податкової служби про відмову від ідентифікаційного номера через свої релігійні або інші переконання, у відповідачів відсутні підстави вчиняти дії з виключення всієї інформації про позивача з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів.
Керуючись частиною 3 статті 160, статтею 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі статей 1, 5 Закону України «Про Державний реєстр платників податку та інших обов'язкових платежів», Порядком внесення відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів, суд
В задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не буде подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Заява про апеляційне оскарження подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі - 29 червня 2010 року. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя А. Я. Ксензюк
Судді М.А. Александрова
О.А. Лозовський