м. Вінниця, вул. Островського, 14
тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua
21 червня 2010 р. Справа № 2-а-1938/10/0270
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Свентуха Віталія Михайловича,
при секретарі судового засідання: Мороз Вікторії Валентинівні
за участю представників сторін:
позивача : Стахова А.А. - представник за довіреністю;
відповідача : Ковальчук О.М. - представник за довіреністю;
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: управління освіти і науки Вінницької облдержадміністрації
до: підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби головного управління юстиції у Вінницькій області
про: визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось управління освіти і науки Вінницької обласної державної адміністрації з позовом до підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби головного управління юстиції у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу.
Позовна вимога мотивована тим, що 30.04.2010р. відповідачем винесено постанову про накладення штрафу в сумі 680 грн. за невиконання управлінням освіти і науки Вінницької облдержадміністрації без поважних причин виконавчого листа № 2-а-3758/09/0270, виданого 11.01.2010р. Вінницьким окружним адміністративним судом, в наданий строк. На думку позивача, управління освіти і науки облдержадміністрації було позбавлено можливості виконати вищезазначену постанову ВОАС з вагомих причин, оскільки посада провідного спеціаліста сектору вищих навчальних закладів, науки та інтелектуальної власності не була вакантною, а працівник - ОСОБА_3, що її обіймає, перебував на лікуванні. Про це неодноразово повідомлялося безпосередньо підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби головного управління юстиції у Вінницькій області. Також відповідача проінформовано про те, що управління освіти і науки поновить ОСОБА_4 на посаді у добровільному порядку після виходу ОСОБА_3 з лікування, оскільки звільнення працівника під час перебування у відпустці чи на лікуванні суперечить ч. 3 ст. 40 КЗпП України.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити з підстав викладених в адміністративному позові.
Представник відповідача в судовому засіданні не погодився з заявленими позовними вимогами з мотивів, викладених в наданих суду письмових запереченнях (а.с.39-41). Крім того, зазначив, що підрозділ примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби головного управління юстиції у Вінницькій області, при винесенні постанови про накладення штрафу, діяв згідно із нормами чинного законодавства, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому адміністративний позов не підлягає задоволенню.
Заслухавши пояснення представників сторін, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справу докази, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити з наступних підстав.
29.12.2009р. Вінницьким окружним адміністративним судом прийнято постанову по справі № 2-а-3758/09/0270 за позовом ОСОБА_4 до Управління освіти і науки Вінницької обласної державної адміністрації про скасування наказу, поновлення на посаді, виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди, якою адміністративний позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано наказ управління освіти і науки Вінницької обласної державної адміністрації № 119-к від 03.08.2009р. про звільнення ОСОБА_4В з роботи, поновлено її на роботі з 03.08.2009р. на посаді провідного спеціаліста сектору вищих навчальних закладів, науки та інтелектуальної власності управління освіти і науки Вінницької ОДА, зобов'язано відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_4 заробітну плату за час вимушеного прогулу у період з 03.08.2009р. по 29.12.2009р. включно. Постанова в частині поновлення ОСОБА_4 на роботі та нарахування і виплати заробітної плати за час вимушеного прогулу за один місяць підлягає негайному виконанню. В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Постановою головного державного виконавця Ковальчук О.М. 19.01.2010р. відкрито виконавче провадження та запропоновано боржнику добровільно виконати рішення суду в строк до 26.01.2010р., що у визначений строк не було зроблено боржником, що стверджується матеріалами виконавчого провадження.
Статтею 5 Закону України “Про виконавче провадження” передбачено, що державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (виконавчий документ), у спосіб і порядок, визначений виконавчим документом.
Відповідно до ст. 77 Закону України “Про виконавче провадження”, рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується негайно. Виконання рішення вважається завершеним з моменту фактичного допущення зазначеного працівника до виконання попередніх обов'язків на підставі відповідного акту органу, що прийняв незаконне рішення про звільнення або переведення працівника.
У разі невиконання власником або уповноваженим ним органом (посадовою особою) рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника державний виконавець застосовує до них штрафні санкції та інші заходи, передбачені Законом України “Про виконавче провадження”.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 87 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - юридичну особу - від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та призначає новий строк для виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає штраф на боржника у подвійному розмірі.
01.02.2010 року на виконання вимог вищезазначених положень Закону головним державним виконавцем Ковальчук О.М. винесено постанову про накладення штрафу на боржника в розмірі 340 за невиконання у встановлений державним виконавцем строк рішення.
23.04.2010р. головним державним виконавцем Ковальчук О.М. була направлена вимога за № 2530/03-29/8 начальнику управління освіти і науки Вінницької обласної державної адміністрації Івасюку І.Д. в якій зобов'язано в строк до 29.04.2010р. вжити всіх заходів щодо виконання рішення суду та надати підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби головного управління юстиції у Вінницькій області інформацію про причини невиконання зазначеного рішення суду.
Також, 23.04.2010р. направлялась вимога такого ж змісту за № 2531/03-29/8 на адресу самого управління освіти і науки Вінницької ОДА.
Листом від 29.04.2010р. за № 1259/05 начальник управління освіти і науки Вінницької ОДА повідомив підрозділ примусового виконання рішень відділу ДВС ГУЮ у Вінницькій області, що в зв'язку з поданням до Вінницького окружного адміністративного суду заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови по справі № 2-а-3758/09/0270, просить призупинити виконавче провадження до закінчення перегляду.
Підрозділ примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ у Вінницькій області, в свою чергу, повідомив управління освіти, що звернення до суду із заявою про перегляд постанови суду по справі № 2-а-3758/09/0270 за нововиявленими обставинами, не є підставою для зупинення виконавчого провадження відповідно до ст. ст. 34, 35 ЗУ "Про виконавче провадження".
30.04.2010р. головним державним виконавцем Ковальчук О.М. була винесена постанова про накладення на управління освіти і науки Вінницької облдержадміністрації 680 грн. штрафу за невиконання у встановлений державним виконавцем строк рішення суду.
Вжиття заходів з примусового виконання судових рішень є прерогативою органів державної виконавчої служби з усією послідовністю дій та правил, передбачених Законом України “Про виконавче провадження”.
Даючи правову оцінку діям відповідача при винесенні постанови про накладення штрафу, суд в першу чергу звертає увагу на те, що при вчиненні виконавчих дій державний виконавець повинен діяти у чіткій відповідності до Закону України "Про виконавче провадження".
Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження боржником не було надано державному виконавцю доказів на підтвердження поважності причин невиконання у встановлений строк рішення суду. Також в судовому засіданні посилання позивача на поважність причин невиконання рішення суду, не знайшли свого підтвердження відповідними доказами .
Позивач, обґрунтовуючи свою правову позицію щодо неправомірності застосованого штрафу, посилався на відсутність вакантної посади провідного спеціаліста сектору вищих навчальних закладів, науки та інтелектуальної власності управління освіти і науки Вінницької обласної державної адміністрації, оскільки працівник (ОСОБА_3.), що її обіймає, перебував на лікуванні, а звільнення працівника під час перебування у на лікуванні, суперечить ч. 3 ст. 40 КЗпП України.
Дане твердження позивача не відповідає дійсності, оскільки як вбачається з акту державного виконавця від 23.04.2010р. ОСОБА_3 вийшов з лікарняного та працює на посаді провідного спеціаліста сектору вищих навчальних закладів, науки та інтелектуальної власності управління освіти і науки Вінницької обласної державної адміністрації. Таким чином, у позивача була реальна можливість, у період з 23.04.2010р. по 30.04. 2010р., виконати рішення суду, однак цього зроблено не було.
Що стосується посилання позивача на лист № 1259/054 від 29.04.2010р., то на думку суду він не являється обґрунтуванням поважності причини невиконання боржником рішення суду, а лише містить виклад обставин, якими позивач мотивує відсутність бажання виконувати рішення суду та являється клопотанням боржника щодо зупинення виконавчого провадження до розгляду Вінницьким окружним адміністративним судом заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.
В даному випадку, суд вважає, що головний державний виконавець Ковальчук О.М. діяла за обставинами, що склалися, та в межах повноважень, встановлених Законом України “Про виконавче провадження”.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілям, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи вищевикладене, та встановивши дійсні обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, а тому в задоволенні даного позову слід відмовити повністю.
Керуючись ст.ст. 9, 11, 70, 71, 79, 86, 94, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, Законом України " Про виконавче провадження", Конституцією України, суд -
В задоволенні адміністративного позову управління освіти і науки Вінницької облдержадміністрації до підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби головного управління юстиції у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу - відмовити.
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови оформлено: 25.06.10
Суддя Свентух Віталій Михайлович
21.06.2010