вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
Іменем України
12.01.10Справа №2а-12855/09/10/0170
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді Кудряшової А.М. ,
при секретарі Дубініній А.В.,
за участю представників:
від позивача - не з'явився,
від відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Управління Пенсійного фонду України в Сакському районі АР Крим
до Радгосп-завод "Євпаторійський"
про стягнення заборгованості,
Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 9638,48 гривень. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем у добровільному порядку не сплачена сума заборгованості по страхових внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за серпень 2009 року у сумі 6905,16 гривень та сума заборгованості з відшкодування фактичних витрат, пов'язаних з доставкою та виплатою пільгових пенсій за Списком № 1 та Списком № 2 за 2009 рік у загальний сумі 2733,32 гривень.
Позивач та відповідач у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином рекомендованою кореспонденцією (поштові повідомлення - а.с.16,19) та під розписку (а.с.20), відповідач клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача не надав, про причини неприбуття не повідомив; позивач надав клопотання про розгляд справи за його відсутності, зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Суд, приймаючи до уваги ненадання відповідачем доказів неможливості участі його представника у судовому засіданні з поважних причин, відсутність у матеріалах справи клопотання про неможливість розгляду справи без участі представника відповідача, керуючись ст. ст. 122 ч.3, 128 КАС України, вважає можливим розглянути справу на підставі наявних доказів.
Дослідивши подані документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлене наступне.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 5 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” №1058-ІV від 09.07.2003 року (далі - Закон) всі відносини, які виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, регулюються виключно зазначеним законом, яким також визначаються порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками, організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Контроль за правильним нарахуванням, своєчасним та повним перерахуванням та надходженням страхових внесків, інших платежів, здійснюється органами Пенсійного фонду. Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 64, абзацом 8 частини 3 статті 106 Закону орган Пенсійного фонду має право звертатися до суду з позовами про стягнення недоїмки.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхувальниками визнаються роботодавці - підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру. Частиною 1 статті 15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що платниками страхових внесків є страхувальники, зазначені у статті 14 Закону.
Державне підприємство радгосп-завод "Євпаторійський" (код ЄДРПОУ 00412990, юридична адреса: 96524, АР Крим, Сакський район, с. Вересаєве, вул. Молодіжна, б. 45) станом на 28.01.2008 року перебуває на обліку в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серії АБ № 508595 (а.с.6).
Судом встановлено, що ДП Радгосп-завод «Євпаторійський» зареєстровано як платник в Управлінні Пенсійного фонду України Сакському районі АРК.
Таким чином, ДП Радгосп-завод «Євпаторійський» являється страхувальником та платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Згідно з п.п. 4,6 частини 2 статті 17 Закону страхувальник зобов'язаний подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом; нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Відповідно до частини 3 статті 20 Закону територіальні органи Пенсійного фонду мають право обчислювати страхові внески лише на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків, звітності, що подається страхувальником, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму заробітної плати (доходу), на які нараховуються страхові внески.
Частиною 6 статті 20 Закону встановлено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовий період для виду страхувальника, до якого відноситься позивач, встановлений зазначеною нормою закону -один календарний місяць.
Судом встановлено, що відповідно до розрахунку суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за серпень 2009 року, ДП Радгосп-завод «Євпаторійський» зобов'язалося сплатити 6905,16 гривень.
Відповідно до розрахунку адміністративного позову відповідач суму у розмірі 6905,16 гривень не сплатив, отже, ця сума підлягає сплаті ДП Радгосп-завод «Євпаторійський».
Таким чином, в порушення п.п. 4,6 частини 2 статті 17, частини 6 статті 20 Закону відповідач своєчасно до 20.09.2009 року повністю не сплатив зазначену ним в розрахунку суму страхових внесків в розмірі 6905,16 гривень.
Частиною 2 статті 106 Закону встановлено, що суми страхових внесків, своєчасно не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Відповідно до частини 3 статті 106 Закону територіальні органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам, які мають недоїмку вимогу про її сплату. Згідно з абзацом 3 частини3 статті 106 Закону протягом 10 днів із дня її одержання страхувальник зобов'язаний сплатити суму недоїмки та суму фінансових санкцій.
На суму недоїмки зі сплати страхових внесків за серпень 2009 року в розмірі 6905,16 гривень Управлінням Пенсійного фонду України в Сакському районі АРК виставлена вимога від 02.10.2009 року №Ю-271, яка 08.10.2009 року була вручена відповідачу, що підтверджується копією поштового повідомлення (а.с.7).
Судом встановлено, що в визначений абзацем 3 частини 3 ст. 106 Закону 10-денний строк відповідач встановлені в вимозі від 02.10.2009 року №Ю-271 суми недоїмки зі сплати страхових внесків за серпень 2009 року в розмірі 6905,16 гривень не погасив, у передбаченому Законом порядку зазначені вимоги не оскаржував.
Таким чином, суд приходить до висновку, що недоїмка зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 6905,16 гривень розрахована позивачем вірно, являється погодженою відповідачем та підлягає стягненню з останнього.
Відповідно до абзацу 6 частини 6 статті 20 Закону, п. 5.1.6. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за № 64/8663 перерахування страхових внесків здійснюється страхувальником одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці, у тому числі в безготівковій або натуральній формі або з виручки від реалізації товарів (послуг).
Відповідно до частини 15 статті 106 Закону строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.
Приймаючи до уваги, що станом на день розгляду справи відповідачем заборгованість зі сплати страхових внесків в сумі 6905,16 гривень не погашена, що зазначається у розрахунку адміністративного позову, отже, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про стягнення заборгованості по пільговій пенсії у розмірі 2733,32 гривень суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.8 Закону України "Про пенсійне забезпечення" виплата пенсій здійснюється за рахунок коштів ПФУ. Відшкодуванню підлягають витрати ПФУ на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", в частині пенсій, призначених згідно п.б ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Відповідно до розділу 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно пункту 6.1. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за № 64/8663 відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в таких розмірах:
а) для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
б) для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, у таких розмірах:
20 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2004 році;
30 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2005 році;
40 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2006 році;
50 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2007 році;
60 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2008 році;
70 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2009 році;
80 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2010 році;
90 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2011 році;
100 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених з 2012 року.
Відповідно до пункту 6.4. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за № 64/8663 розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Судом встановлено, що 16.10.09 року УПФУ в Сакському районі АРК надіслало відповідачу розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, які підлягають відшкодуванню за жовтень 2009 року, що підтверджується листом від 16.10.2009 року № 5844/02-05(а.с.12).
Судом встановлено, що відповідно до розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України “ Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ” в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів “б”-“з” статті 13 Закону України “ Про пенсійне забезпечення ” з 01.10.2009 року, відповідач зобов'язаний відшкодувати Управлінню Пенсійного фонду в Сакському районі АР Крим фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсії громадянину ОСОБА_1 склали на місяць 688,12 гривень; громадянину ОСОБА_2 склали на місяць 569,53 гривень; громадянину ОСОБА_3 склали на місяць 577,37 гривень; громадянину ОСОБА_4 склали на місяць 135,12 гривень; громадянину ОСОБА_5 склалі на місяць 763,40 гривень.
Судом встановлено, що даний розрахунок був отриманий відповідачем 24.10.2009 року, що підтверджується копією поштового повідомлення (а.с.12).
Згідно з пунктом 6.8. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за № 64/8663, підприємства щомісяця до 25 числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомлені місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Таким чином, судом встановлено, що відповідач повинен був відшкодувати витрати на виплату та доставку пенсій позивачеві за жовтень 2009 року у сумі 2733,32 гривень до 25.10.2009 року.
Суд враховує, що відповідно до частини 12 статті 20 Закону страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника та мають пріоритет перед всіма іншими зобов'язаннями, у тому числі із сплати податків та інших обов'язкових платежів.
Приймаючи до уваги, що сума боргу по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в розмірі 2733,32 гривень не погашена станом на день розгляду справи, що підтверджується розрахунком адміністративного позову, вона підлягає стягненню з відповідача, та позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно з частиною 4 статті 94 КАС України у справах, у яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, і відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються, тому судові витрати по справі не підлягають стягненню з відповідача.
Під час судового засідання, яке відбулось 12.01.2010 року були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 20.01.2010 року.
На підставі викладеного, керуючись статтями 158, 159, 160, 163 КАС України, суд -
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з Державного підприємства Радгосп-заводу “Євпаторійський” (96524, АР Крим, Сакський район, с.Вересаєве, вул.Молодіжна,45; ЄДРПОУ 00412990) на користь Управління Пенсійного фонду України в Сакському районі АРК погоджену заборгованість у розмірі 9638 (дев'ять тисяч шістсот тридцять вісім) гривень 48 копійок, в тому числі: погоджену заборгованість по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування серпень 2009 року у розмірі 6905 (шість тисяч дев'ятсот п'ять) гривень 16 копійок та заборгованість по витратам на виплату і доставку пільгових пенсій у розмірі 2733 (дві тисячі сімсот тридцять три) гривень 32 копійки.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складення у повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги). Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання особою копії постанови, у разі неподання нею заяви про апеляційне оскарження.
Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набуває законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Протягом 10 днів з дня складення постанови у повному обсязі через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим до Севастопольського адміністративного апеляційного суду може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження (10 днів).
Суддя Кудряшова А.М.