вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
Іменем України
22.04.10Справа №2а-11915/09/11/0170
о 17 годині 25 хвилин
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі судді Москаленка С.А., при секретарі Бурдейній Г.Ю., розглянувши за участю
представника позивача Шмитова А.В., довіреність бн від 04.03.2010р.,
представника відповідача Верьовочкіна О.А., довіреність №1/250 від 03.02.2010р.,
представника третьої особи відділу архітектури Чорноморської районної державної адміністрації АР Крим Морозова П.М., посвідчення №35 від 31.12.2008р.,
у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою
ОСОБА_4
до Державної Азово - Чорноморської екологічної інспекції,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Відділ Держкомзему в Чорноморському районі АР Крим,
Відділ архітектури Чорноморської державної адміністрації АР Крим,
про визнання неправомірною відмови та зобов'язання вчинити певні дії.
Суть спору: ОСОБА_4 звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом (з урахуванням уточнення) до Державної Азово - Чорноморської екологічної інспекції, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Відділу Держкомзему в Чорноморському районі АР Крим, Відділу архітектури Чорноморської державної адміністрації АР Крим про визнання неправомірною відмови у погодженні проекту землеустрою земельної ділянки орієнтованою площею 0,0500га для будівництва та обслуговування літнього кафе - магазину по вул. Кооперативна, в районі дому №4-а, смт Чорноморське АР Крим, а також зобов'язання розглянути зазначений проект відводу земельної ділянки.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач необґрунтовано відмовив позивачу у погодженні проекту землеустрою земельної ділянки орієнтованою площею 0,0500га для будівництва та обслуговування літнього кафе - магазину по вул. Кооперативна, в районі дому №4-а, смт Чорноморське АР Крим, посилаючись на Постанову Кабінету Міністрів України №1576 від 28.12.1996року «Про затвердження переліку населених пунктів, віднесених до курортних», оскільки зазначена постанова не регулює спірних правовідносин та її прийнято виключно з метою реалізації положень Закону України «Про плату за землю».
У судовому засіданні представник позивача на задоволенні позовних вимог, з урахуванням уточнень, наполягав з підстав, викладених у позовній заяві
Представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях (а.с.55-58), зазначивши, що спірна земельна ділянка, матеріали проекту відводу якої позивач просить зобов'язати відповідача погодити, знаходиться у 100-метровій зоні, що відповідно до ст. 31 Закону України «Про курорти» є територією першої зони охорони курорту, на якій забороняється будівництво будь - яких будівель та інших об'єктів, не пов'язаних з експлуатаційним режимом та охороною природних та лікувальних факторів курорту. Крім того, відповідач посилається на ст. 90 Водного кодексу України, відповідно до якої прибережна захисна смуга уздовж морів, морських заток та лиманів входить у зону санітарної охорони моря і може використовуватися лише для будівництва санаторіїв та інших лікувально - оздоровчих закладів, яким не є об'єкт позивача.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Відділу архітектури Чорноморської районної державної адміністрації АР Крим пояснив, що вважає позовні вимоги законними та обґрунтованими оскільки відповідно до «Проекту детального планування приморської частини селища Чорноморське» у даному районі запроектовано розміщення «Дитячого літнього кафе на 200 посадочних місць».
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Відділ Держкомзему в Чорноморському районі АР Крим пояснення на позов не надіслала, явку свого представника у судове засідання не забезпечила, про місце, час та дату судового засідання повідомлена належним чином та в строк - судовою повісткою, надала клопотання про розгляд справи у відсутності її представника (а.с.60).
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників сторін, суд
ОСОБА_4 зареєстрований як фізична особа - підприємець Чорноморською районною державною адміністрацією АР Крим 13.04.2001р., що підтверджується копією Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця (а.с.10).
04.12.2006р. на підставі рішення Чорноморської селищної ради №158 від 26.05.2006р. проведено вибір та обстеження земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва літнього кафе - магазину в районі вул. Кооперативна, 4-а у смт Чорноморське ОСОБА_4, про що складено Акт (а.с.23).
10.01.2007р. позивачем надано заяву на ім'я Чорноморського селищного голови про затвердження матеріалів попереднього узгодження, складання проекту землеустрою з відводу земельної ділянки площею 0,05га для будівництва та обслуговування літнього кафе - магазину в районі вул. Кооперативна, 4-а у смт Чорноморське та надання згоди на проведення проектно - дослідницьких робіт на даній земельній ділянці з подальшою передачею в оренду на 49 років (а.с.8).
Рішенням Чорноморської селищної ради №944 від 20.01.2007р. позивачу узгоджено місце розташування літнього кафе - магазину на земельній ділянці орієнтованою площею 0,05га по вул. Кооперативна, 4-а у смт Чорноморське, надано згоду на складання проекту землеустрою з відведення зазначеної земельної ділянки з подальшою передачею в оренду строком на 49 років, надано згоду на проведення проектно - дослідницьких робіт, а також зобов'язано надати до Чорноморської селищної ради проект землеустрою з відведення земельної ділянки для розгляду і затвердження в установленому законом порядку (а.с.9).
У січні 20007р. між ОСОБА_4 та ПФ «Земля» було укладено угоду №3 про розробку проекту землеустрою з відведення земельної ділянки (а.с.26-27,29).
Відповідно до висновку про можливість відводу земельної ділянки №918 від 19.02.2007р. Республіканський комітет з охорони культурної спадщини повідомив позивача про те, що не заперечує проти відведення земельної ділянки площею 0,05га по вул. Кооперативна, 4-а у смт Чорноморське (а.с.21).
01.10.2007р. ПУЖКГ затверджено технічні умови на проектування водопостачання і каналізації (а.с.13).
20.10.2007р. Чорноморської районною СЕС надано висновок №195, відповідно до якого земельна ділянка площею 0,05га по вул. Кооперативна, 4-а у смт Чорноморське придатна для будівництва та обслуговування літного кафе - магазину ОСОБА_4 (а.с.25).
Актом бн від 24.11.2007р., затвердженого директором КМП «Новое поколение» встановлено відсутність зелених насаджень, які підлягають знесенню, пересадці або зберіганню у зв'язку із забудовою та упорядкуванням земельних площ на території, що знаходиться за адресою: смт Чорноморське, вул. Кооперативна, 4-а (а.с.22).
Актом №27 від 26.11.2007р. сектора екологічного контролю у пункті пропуску через державний кордон порт «Чорноморське» Державної Азово - Чорноморської екологічної інспекції позивача зобов'язано, зокрема, отримати висновки за матеріалами відведення земельної ділянки у Державній Азово - Чорноморській екологічній інспекції (а.с.32).
20.06.2008р. головним архітектором Чорноморської райдержадміністрації узгоджено ситуаційний план земельної ділянки, що проектується до відводу(а.с.15).
Рішенням №408 від 24.07.2008р. Чорноморської селищної ради земельній ділянці, розташованій в районі домоволодіння №4-а по вул. Кооперативна у смт Чорноморське привласнено окрему адресу; вул. Кооперативна, 4В у смт Чорноморське (а.с.12).
Згідно довідці Чорноморського районного відділу земельних ресурсів №2770 від 01.09.2008р. спірна земельна ділянка врахована у графі «відкриті землі без рослинного покрову або із незначним рослинним покровом, у т.ч. кам'янисті місця» (а.с.18).
01.09.2008р. начальником Чорноморського районного відділу земельних ресурсів затверджено умови відведення земельної ділянки (а.с.19).
10.04.2009р. листом №11/949 Державна Азово - Чорноморська екологічна інспекція відмовила позивачу у погодженні матеріалів проекту землеустрою з відведення земельної ділянки орієнтованою площею 0,0200га для будівництва та обслуговування торгівельно - розважального комплексу під загальним дахом по вул. Сигнальна - вул. Озерна у смт Чорноморське, з тих підстав, що відповідно до ст. 90 Водного кодексу України «прибережна захисна смуга уздовж морів, морських заток і лиманів входить до зони санітарної охорони моря і може використатися тільки для будівництва санаторіїв та інших лікувально - оздоровчих закладів…». Крім того, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №1576 від 28.12.1996р. смт Чорноморське входить до переліку населених пунктів, віднесених до курортних. Відповідно до ст. 31 Закону України «Про курорти» на території першої зони охорони курорту (прибережна захисна смуга моря, а також прилегла до пляжів територія шириною не менш як 100метрів) забороняється будівництво будь - яких будівель та інших об'єктів, не пов'язаних з експлуатаційним режимом та охороною природних і лікувальних факторів курорту (а.с.6).
У зв'язку із технічною помилкою у листі Державної Азово - Чорноморської екологічної інспекції №11/949 від 10.04.2009р., остання відкликала зазначений лист (а.с.73), замість якого направила позивачу лист №11/661 від 10.03.2010р. (а.с.72), відповідно до якого позивачу відмовлено у погодженні проекту землеустрою з відводу земельної ділянки площею 0,0500га по вул. Кооперативна, 4-а, у смт Чорноморське, для будівництва та обслуговування літнього кафе - магазину. Підстави відмови у погодженні проекту землеустрою з відводу земельної ділянки такі саме, як у попередньому листі від 10.04.2009р. №11/949.
Ст. 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Отже “на підставі” означає, що суб'єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.
“У межах повноважень” означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, встановлених законами.
“У спосіб” означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, до яких належить відповідач, суд керується критеріями, закріпленими у ч. 3 ст. 2 КАС України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно ч.4 ст.13 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.
Відповідно до статті 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Згідно ч.1 ст.47 Господарського кодексу України держава гарантує усім підприємцям, незалежно від обраних ними організаційних форм підприємницької діяльності, рівні права та рівні можливості для залучення і використання матеріально-технічних, фінансових, трудових, інформаційних, природних та інших ресурсів.
Принцип прийняття рішення з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації означає, що суб'єкт владних повноважень повинен забезпечити рівне ставлення до осіб під час прийняття рішення або вчинення відповідної дії за однакових обставин. Принцип рівності(недискримінації) тісно пов'язаний із принципом безсторонності (неупередженості), адже упереджене ставлення може виявитися у дискримінації особи.
Принцип прийняття рішення, вчинення дії обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) є одночасно і орієнтиром при реалізації повноважень владного суб'єкта, який вимагає від останнього враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказують законодавчі акти, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації.
Принцип пропорційності означає, що суб'єкт владних повноважень при прийнятті рішення повинен діяти з дотриманням необхідного балансу між будь - якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Відповідно до ст. 58 Земельного кодексу України (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) до земель водного фонду належать землі, зайняті, зокрема, прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами.
Для створення сприятливого режиму водних об'єктів уздовж морів, навколо озер, водосховищ та інших водойм встановлюються водоохоронні зони, розміри яких визначаються за проектами землеустрою (ч.2 ст. 58 Земельного кодексу України).
Статтею 1 Водного кодексу України дано визначення поняття прибережної захисної смуги, а саме: прибережна захисна смуга - частина водоохоронної зони відповідної ширини вздовж річки, моря, навколо водойм, на якій встановлено більш суворий режим господарської діяльності, ніж на решті території водоохоронної зони.
Відповідно до ст. 87 Водного кодексу України для створення сприятливого режиму водних об'єктів, попередження їх забруднення, засмічення і вичерпання, знищення навколоводних рослин і тварин, а також зменшення коливань стоку вздовж річок, морів та навколо озер, водосховищ і інших водойм встановлюються водоохоронні зони.
Водоохоронна зона є природоохоронною територією господарської діяльності, що регулюється.
На території водоохоронних зон забороняється:
1) використання стійких та сильнодіючих пестицидів;
2) влаштування кладовищ, скотомогильників, звалищ, полів фільтрації;
3) скидання неочищених стічних вод, використовуючи рельєф місцевості (балки, пониззя, кар'єри тощо), а також у потічки.
Зовнішні межі водоохоронних зон визначаються за спеціально розробленими проектами.
Порядок визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режим ведення господарської діяльності в них встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Виконавчі комітети місцевих Рад зобов'язані доводити до відома населення, всіх заінтересованих організацій рішення щодо меж водоохоронних зон і прибережних захисних смуг, а також водоохоронного режиму, який діє на цих територіях.
Контроль за створенням водоохоронних зон і прибережних захисних смуг, а також за додержанням режиму використання їх територій здійснюється виконавчими комітетами місцевих Рад і державними органами охорони навколишнього природного середовища.
Згідно ч.4 ст.88 Водного кодексу України у межах існуючих населених пунктів прибережна захисна смуга встановлюється з урахуванням конкретних умов, що склалися.
Згідно зі ст. 60 Земельного кодексу України розмір та межі прибережної захисної смуги уздовж морів та навколо морських заток і лиманів встановлюються за проектами землеустрою, а в межах населених пунктів - з урахуванням містобудівної документації.
Постановою Кабінету Міністрів України №486 від 08.05.1996року затверджено Порядок визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режим ведення господарської діяльності в них.
Відповідно до п.5 Порядку розміри і межі водоохоронних зон визначаються проектом на основі нормативно-технічної документації. Проекти цих зон розробляються на замовлення органів водного господарства та інших спеціально уповноважених органів, узгоджуються з органами Мінекоресурсів, Держводгоспу, Держкомзему, власниками землі, землекористувачами і затверджуються відповідними місцевими органами державної виконавчої влади та виконавчими комітетами Рад.
Пунктом 10 Порядку встановлено, що на землях міст і селищ міського типу розмір водоохоронної зони, як і прибережної захисної смуги, встановлюється відповідно до існуючих на час встановлення водоохоронної зони конкретних умов забудови.
Як вбачається із матеріалів справи, а саме із Проекту детального планування приморської частини смт Черноморське в районі, де позивач просить узгодити проект відводу земельної ділянки орієнтованою площею 0,0500га для будівництва та обслуговування літнього кафе - магазину по вул. Кооперативна, 4-а у смт Чорноморське, запроектовано розміщення «Дитячого літнього кафе на 200 посадочних місць» (а.с.69-70).
Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем проектна містобудівельна документація по встановленню меж прибережної захисної смуги уздовж Чорного моря суду не надана.
Зазначений факт, також, підтверджується довідкою Чорноморського районного відділу земельних ресурсів Державного комітету по земельних ресурсах АР Крим, відповідно до якої, у адміністративно - територіальних межах Чорноморського району землевпорядна документація з встановлення меж прибережної захисної смуги Чорного моря, відповідно до діючого законодавства України, не розроблялася. Межі захисних смуг Чорного моря в районі вулиці Кооперативна, 4в у смт Чорноморське не встановлені (а.с.33).
Згідно ст. 62 Земельного кодексу України, ст. 90 Водного кодексу України у прибережних захисних смугах уздовж морів, морських заток і лиманів та на островах у внутрішніх морських водах забороняється:
а) влаштування полігонів побутових та промислових відходів і накопичувачів стічних вод;
б) влаштування вигребів для накопичення господарсько-побутових стічних вод об'ємом понад 1 кубічний метр на добу;
в) влаштування полів фільтрації та створення інших споруд для приймання і знезаражування рідких відходів;
г) застосування сильнодіючих пестицидів.
Організація літнього кафе - магазину не підпадає під обмеження у використанні земельних ділянок прибережних захисних смуг уздовж морів, встановлених ст. 62 Земельного кодексу та ст. 90 Водного кодексу України, крім того, така господарська діяльність не тягне за собою погіршення санітарних норм.
Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач, відмовивши позивачу в узгодженні проекту землеустрою земельної ділянки орієнтованою площею 0,0500га для будівництва та обслуговування літнього кафе - магазину по вул. Кооперативна в районі будинку №4-а у смт Чорноморське, діяв упереджено, дискримінаційно, без дотримання принципу рівності перед законом та необґрунтовано, в зв'язку з чим, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.
Крім того, суд вважає необґрунтованим посилання відповідача на ст. 31 Закону України «Про курорти» та Постанову Кабінету Міністрів України від 28.12.1996р. «Про затвердження переліку населених пунктів, віднесених до курортних», виходячи з наступного.
Як вбачається із Постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.1996р. «Про затвердження переліку населених пунктів, віднесених до курортних», її прийнято відповідно до статті 7 Закону України від 19 вересня 1996 р. "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про плату за землю", згідно якої Кабінет Міністрів України уповноважено відносити населені пункти до курортних у зв'язку із встановленням коефіцієнтів земельного податку.
Статтею 31 Закону України «Про курорти» встановлені обмеження щодо здійснення певних дій у першій зоні (зоні суворого режиму), в той час, як статтею 28 зазначеного Закону встановлено, що округ санітарної охорони - це територія земної поверхні, зовнішній контур якої збігається з межею курорту.
Розділом ІІ Закону України «Про курорти» «Створення та розвиток курортів» передбачено порядок подання та розгляду клопотань про оголошення природних територій курортами, а також прийняття рішень за результатами розгляду таких клопотань.
Так, відповідно до ст. 11 Закону України «Про курорти» встановлено, що рішення про оголошення природних територій курортними територіями державного значення приймає Верховна Рада України за поданням Кабінету Міністрів України. Рішення про оголошення природних територій курортними територіями місцевого значення приймають Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські ради за поданням відповідно Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.
Статтею 12 Закону України «Про курорти» встановлено, що межі округів і зон санітарної (гірничо-санітарної) охорони курортів державного значення затверджуються Верховною Радою України одночасно з прийняттям рішення про оголошення природних територій курортними територіями державного значення. Межі округів і зон санітарної (гірничо-санітарної) охорони курортів місцевого значення затверджуються відповідно Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами одночасно з прийняттям рішення про оголошення природних територій курортними територіями місцевого значення.
Зі змісту наведених норм випливає, що оголошення природних територій курортними та встановлення меж округів і зон санітарної охорони належить до виключної компетенції Верховної Ради України, Верховної Ради АР Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських рад.
Таких рішень, щодо смт Чорноморське не приймалося, тому твердження відповідача про порушення відповідачем 31 Закону України «Про курорти» є помилковим.
Частиною 1 ст.27 зазначеного Закону встановлено, що метою санітарної охорони курортів є збереження природних властивостей наявних лікувальних ресурсів, запобігання забрудненню, пошкодженню та передчасному виснаженню цих ресурсів. З цією метою в межах курорту встановлюється округ санітарної (гірничо-санітарної) охорони.
Відповідачем не доведено, які саме приписи ст.31 Закону України «Про курорти» будуть порушені при відведенні позивачу вищезазначеної земельної ділянки та в чому полягає порушення режиму охоронної зони курорту.
Відповідно до ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Суд вважає можливим стягнути на користь позивача 3,40 грн. судових витрат.
Під час судового засідання, яке відбулось 22.04.2010 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст.163 КАКС України постанову складено 27.04.2010 р.
Керуючись ст.ст. 122, 160-163,167 КАС України , суд
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати відмову Державної Азово - Чорноморської екологічної інспекції в узгодженні ОСОБА_4 проекту землеустрою земельної ділянки орієнтованою площею 0,0500га для будівництва та обслуговування літнього кафе - магазину по вул. Кооперативна, в районі будинку №4-а у смт Чорноморське, Автономної Республіки Крим, оформлену листом від 10.03.2010р. вих.№11/661 - протиправною.
3. Зобов'язати Державну Азово - Чорноморську екологічну інспекцію розглянути заяву ОСОБА_4 щодо узгодження проекту землеустрою земельної ділянки орієнтованою площею 0,0500га для будівництва та обслуговування літнього кафе - магазину по вул. Кооперативна, в районі будинку №4-а у смт Чорноморське, Автономної Республіки Крим.
4. Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_4 3,40 грн. судових витрат.
Постанова може бути оскаржена в Севастопольський апеляційний адміністративний суд через Окружний адміністративний суд АР Крим шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня складання постанови у повному обсязі та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Москаленко С.А.