вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
Іменем України
26.05.10Справа №2а-1624/10/2/0170
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Яковлєва С.В. , при секретарі Дрягіні В.П.
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Управління праці та соціального захисту населення Білогірської районної державної адміністрації
до Управління Пенсійного фонду України в Білогірському районі АР Крим Начальника Управління Пенсійного фонду України в Білогірському районі АР Крим Алферової В.В.
про визнання дії неправомірними та скасування рішення
за участю представників:
від позивача - Чумасова Н.В. - представник, довіреність № 1304/01-03 від 11.05.2010 р.
від першого відповідача - Майборода Г.М. - представник, довіреність 235/05-175 від 16.01.2009 року
від першого відповідача - Майборода Г.М. - представник, довіреність № 1375/08-17-5 від 26.05.2010 року
Суть спору: Управління праці та соціального захисту населення Білогірської районної державної адміністрації (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Білогірському районі АР Крим (далі - відповідач) про визнання дій начальника Управління Пенсійного фонду України в Білогірському районі АР Крим Алферової В.В. щодо застосування до позивача фінансової санкції у розмірі 20861,76 грн. неправомірними та скасування рішення від 19.01.2010 року № 2 про застосування фінансових санкцій відносно позивача, прийняте начальником відповідача.
Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 15.04.2010 року залучено до участі у справі в якості другого відповідача - Начальника Управління Пенсійного фонду України в Білогірському районі АР Крим Алферову В.В.
У судовому засіданні, яке відбулось 26.05.2010 року, представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі з підстав, наведених у адміністративному позові.
Представник відповідачів у судовому засіданні, яке відбулось 26.05.2010 р., проти позову заперечував з мотивів, викладених у запереченні на адміністративний позов, вважаючи рішення № 2 від 19.01.2010 року винесеним правомірно та у відповідності з діючим законодавством та просив у позові відмовити.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд
Працівниками Управління Пенсійного фонду України в Білогірському районі АР Крим 09.12.2009 року проведено планову перевірку Управління праці та соціального захисту населення Білогірської райдержадміністрації з питань своєчасності, достовірності та повноти нарахування страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за деякі категорії застрахованих осіб згідно з Порядком нарахування та виплати на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за деякі категорії осіб, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 року № 1092 за період з 01.11.2007р. по 31.10.2009 року, достовірності відомостей, що подаються до системи персоніфікованого обліку за період з 01.01.2007р. по 31.12.2008р.
За результатами зазначеної перевірки складений акт № 59-ю від 09.12.2009 року, в якому зафіксовано порушення позивачем п. 3 ч. 8 Заключних положень, п. 13 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а саме порушення сплати страхових внесків за І квартал 2007 року, також встановлено порушення п. 8.3, 9.2 «Порядку формування та подання органам Пенсійного фонду України відомостей про застраховану особу, що використовуються в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від10.06.2004 року № 7-6, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.08.2004 року під № 1000/9599.
Начальником Управління Пенсійного фонду України в Білогірському районі АР Крим Алферовою В.В. 19.01.2010 року на підставі п. 4 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» прийнято рішення № 2 про застосування фінансових санкцій в сумі 20861,76 грн. за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно ненарахованих та несплачених страхових внесків за результатами перевірки в сумі 18965,24 грн., оформленої актом № 59-ю від 09.12.2009 року.
Ст.19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підстава, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта., встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії) : 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, є Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон).
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 14 Закону підприємства, установи, організації, військові частини та органи, які виплачують заробітну плату (винагороду), грошове забезпечення, допомогу, - є страхувальниками для осіб, зазначених у пунктах 7-9, 12-14, 17 і 18 статті 11 цього Закону, зокрема, для осіб, які відповідно до законів отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (п. 13 ст. 11 Закону).
Ч. 1 ст. 19 Закону передбачено, що страхові внески до солідарної системи, для страхувальників, зазначених у пункті 2 статті 14 цього Закону, нараховуються на суми допомоги або компенсації у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з ч. 6 Закону за осіб, зазначених у пунктах 8, 11-14 статті 11 цього Закону, страхові внески сплачуються в порядку і строки, визначені Кабінетом Міністрів України, за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів, коштів цільових фондів, з яких цим особам сплачуються відповідно грошове забезпечення, страхові виплати, допомога і компенсації.
Постановою Кабінету Міністрів України № 1092 від 25.08.2001 року (зі змінами, внесеними згідно з Постановою КМУ № 13 від 11.01.2001 року) затверджений Порядок нарахування та сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за деякі категорії застрахованих осіб, згідно з п.п. 2 п. 3 якого обчислення і сплата страхових внесків провадиться страхувальниками - районними (міськими) управліннями праці та соціального захисту населення - за осіб, які відповідно до законів отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Аналізуючи вищезазначені положення чинного законодавства суд зазначає, що позивач з 2007 року є страхувальником та зобов'язаний обчислювати і сплачувати страхові внески за осіб, які відповідно до законів отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Відповідно до п. 4 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за донарахування територіальним органом Пенсійного фонду або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків накладається штраф у розмірі 5 відсотків зазначених сум за кожний повний або неповний місяць, за який донараховано ці суми.
Питання виплати застрахованим особам допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку передбачені Постановою Кабінету Міністрів України № 32 від 16.01.2007 року у п. 1 якої встановлено, що у 2007 році допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку застрахованим особам за рахунок коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату допомоги сім'ям з дітьми, малозабезпеченим сім'ям, інвалідам з дитинства, дітям-інвалідам та тимчасової державної допомоги дітям (далі - субвенція):
з 1 січня - призначається органами праці та соціального захисту населення за місцем проживання застрахованих осіб;
у I кварталі - виплачується страхувальниками та робочими органами виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та його відділеннями (далі - робочі органи Фонду) застрахованим особам, яким вона призначена і виплачувалася в 2006 році. Кошти субвенції перераховуються органами праці та соціального захисту населення на рахунки страхувальників і робочих органів Фонду. У разі неотримання застрахованою особою коштів їх залишок повертається страхувальником або робочим органом Фонду на рахунок відповідного органу праці та соціального захисту населення;
у II-IV кварталах - виплачується органами праці та соціального захисту населення за місцем проживання застрахованих осіб.
Таким чином суд дійшов висновку, що у І кварталі 2007 року виплата допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку застрахованим особам, згідно з вимогами Постанови Кабінету Міністрів України № 32 від 16.01.2007 року, здійснювалась через страхувальників та робочі органи Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.
У судовому засіданні представник позивача підтвердив, що у І кварталі 2007року ним перераховувались кошти на рахунок підприємств за отримувачів допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, у зв'язку з чим при наданні відповідачу звіту про нарахування внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за деякі категорії застрахованих осіб за грудень 2007 року, сума 18965,24 грн. не включена.
Міністерство праці та соціальної політики України, у зв'язку з початком звітного періоду за 2007 рік листом № 41/0/15-08/020 від 04.02.2008 року надало роз'яснення щодо подання органами праці та соціального захисту населення звітів до Пенсійного фонду України за застрахованих осіб, які отримували допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, відповідно до якого, не зважаючи на те, що у І кварталі 2007 року застрахованим особам виплата зазначеної допомоги здійснювалась через страхувальників та робочі органи Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, сплата внесків до Пенсійного фонду України за цих осіб здійснювалась за рахунок коштів державного бюджету районними (міськими) управліннями праці та соціального захисту населення. Тому, за зазначених осіб звіти до Пенсійного фонду України за І квартал 2007 року повинні подавати відповідні органи праці та соціального захисту населення, які перераховували кошти на рахунок підприємств за отримувачів допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Крім того, Міністерство праці та соціальної політики України роз'яснило, що інформацію, відсутню для подання звіту за таких осіб, необхідно запросити у страхувальників - роботодавців або робочих органів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.
Судом встановлено, що після отримання відповідних роз'яснень позивачем до річного віту були донараховані та внесені відомості про застрахованих осіб за І квартал 2007 року, у зв'язку з чим виникла розбіжність, яка була відображена у порівняльній довідці від 31.03.2008 року результатів здачі звітів до відділу ПУ та ІС та відділу надходження доходів по юридичним особам за 2007 звітний рік. З цього приводу позивачем було надано пояснювальну записку (вих. № 1042/07-20 від 09.04.2008 року).
За таких обставин суд вважає, що неподання відомостей Управлінням праці та соціального захисту населення Білогірської райдержадміністрації щодо страхових внесків за застрахованих осіб, які отримували допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, сталося не з вини позивача, а у зв'язку з відсутністю на відповідний звітний період порядку при передачі застрахованих осіб від страхувальників-роботодавців до органів праці та соціального захисту населення, оскільки виплата такої допомоги у І кварталі 2007 року, згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 32 від 16.01.2007 року, здійснювалась страхувальниками-роботодавцями та робочими органами виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.
Крім того, матеріалами справи підтверджено, що позивачем, після отримання роз'яснень Міністерства праці та соціальної політики України, вжито заходів щодо усунення відповідних порушень, повного нарахування внесків та надання необхідних звітів.
Таким чином суд дійшов висновку, що нарахування відповідачем штрафних санкцій в сумі 20861,76 грн. відбулось без з'ясування всіх фактичних обставин, у зв'язку з чим рішення про застосування фінансових санкцій № 2 від 19.01.2010 року є необґрунтованим та підлягає скасуванню.
Крім того суд вважає за необхідне зазначити, що Управління праці та соціального захисту населення Білогірської райдержадміністрації є державною бюджетною установою, що фінансується за рахунок державного бюджету, у зв'язку з чим застосування фінансових санкцій та їх виплата призведе до додаткового навантаження на витратну частину бюджету, з якого відповідно до основних завдань Управління здійснюється, зокрема, призначення та виплата соціальної допомоги, компенсацій та інших соціальних виплат, встановлених законодавством.
Що стосується вимог позивача про визнання дій начальника Управління Пенсійного фонду України в Білогірському районі АР Крим Алферової В.В. щодо застосування до позивача фінансової санкції у розмірі 20861,76 грн. неправомірними, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно з ч. 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» розглядати справи про правопорушення і накладати фінансові санкції та адміністративні стягнення від імені виконавчих органів Пенсійного фонду мають право директор виконавчої дирекції Пенсійного фонду, його заступники, начальники головних управлінь Пенсійного фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі та їх заступники, начальники управлінь Пенсійного фонду в районах, містах, районах у містах, а в разі їх відсутності - заступники начальників цих управлінь, на підставі документів, що свідчать про вчинення правопорушення.
Тому, начальник Управління Пенсійного фонду України в Білогірському районі АР Крим Алферова В.В., приймаючи оскаржуване рішення про застосування фінансових санкцій, діяв в рамках повноважень, наданих діючим законодавством, у зв'язку з чим відсутні підстави для визнання таких дій неправомірними.
За таких обставин позовні вимоги належить задовольнити частково в частині скасування рішення відповідача про застосування фінансових санкцій в сумі 20861,76 грн. № 2 від 19.01.2010 року.
Згідно з ч. 3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Приймаючи до уваги, що адміністративний позов задоволено частково, суд вважає за необхідне присудити здійснені ним судові витрати, а саме судовий збір у розмірі 1,70 грн., з державного бюджету.
Під час судового засідання, яке відбулось 26.05.2010р., оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Постанова оформлена та підписана 03.06.2010 року.
Керуючись ст. ст. 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Білогірському районі АР Крим № 2 від 19.01.2010 року про застосування фінансових санкцій.
3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Управління праці та соціального захисту населення Білогірської райдержадміністрації (97600, АР Крим, м Білогірськ, вул. Островського, 3) судовий збір у розмірі 1,70 грн.
4. В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовити.
У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.
Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання особою копії постанови, у разі неподання нею заяви про апеляційне оскарження.
Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Яковлєв С.В.