вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
Іменем України
22.06.10Справа №2а-8032/10/10/0170
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді - Кудряшової А.М. ,
при секретарі - Левченко Д.С.
за участю представників:
від позивача - Нізамутдінова М.І. -представник, довіреність від 28.12.2009 року № 02.10-05/1403;
від третьої особи - не з'явився,
від відповідача - не з'явився;
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Виконавчого комітету Ялтинської міської Ради,
третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Ялтинської міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим
до Комітету самоорганізації населення Ялтинської міської ради мікрорайону Василівка
про обмеження права на мирні зібрання,
Виконавчий комітет Ялтинської міської Ради 21 червня 2010 року звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом про заборону Комітету самоорганізації населення Ялтинської міської ради мікрорайону Василівка проведення пікету на площі Совєтська у м. Ялта з 16 години 23.06.2010 року, мотивуючи свої вимоги тим, що проведення відповідачем зазначених заходів призведе до порушення громадського порядку, виникнення загрози здоров'ю населення, учасників пікету правам та свободам інших осіб, у тому числі гостей запрошених для проведення наради - Ради регіонів.
В судовому засіданні представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог, визначив, що проведення відповідачем - Комітетом самоорганізації населення Ялтинської міської ради мікрорайону Василівка даних заходів буде перешкоджати організації проведення наради - Ради регіонів, підтриманню громадського порядку. Крім того, відмітив, що площа Совєтьська у м.Ялта не увійшла до переліку міст що пропонуються для проведення зібрань, мітингів, вуличної ходи, демонстрацій і інших масових заходів у м. Ялта, які затверджені рішенням виконавчого комітету № 2000 від 25.09.2008 року, а також звернув увагу суду, що відповідачами не додержано Порядку організації, проведення зібрань, мітингів, вуличної ходи, демонстрацій і інших масових заходів у м. Ялта, що затверджені рішенням виконавчого комітету № 2000 від 25.09.2008 року, а саме: в частині подання заяви про проведення не пізніше ніж за 10 днів до визначеної дати проведення заходу.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Ялтинське міське управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим, та відповідач про дату, час та місце розгляду справи сповіщені належним чином, однак, відповідач не повідомив суд про неможливість розгляду справи за їх відсутністю, а від третьої особи надійшло клопотання щодо розгляду справи за їх відсутністю, приймаючі до уваги обмежений термін розгляду справи, визначені у ст. 182 КАС України, з урахуванням думки учасників процесу, суд вважає можливим проведення розгляду справи за відсутністю не з'явившихся учасників процесу на підставі наявних у матеріалах документів.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Відповідач 17 червня 2010 року звернувся до позивача з повідомленням про проведення 23 червня 2010 року у 16-00 годині пікету на площі Совєтьска у м. Ялта з метою звернення уваги громадськості міста по вирішенню проблем міста за рахунок мікрорайону Василівка, у тому числі і будівництво міського цвинтарю в районі Південного порталу.
Матеріали справи свідчать про те, що згідно доручення Ради міністрів АР Крим 24-25 червня 2010 року у Лівадійському палаці планується проведення виїзного засідання Ради регіонів при Президенті України.
Позивач не погодив проведення мітингу 23 червня 2010 року о 16 годині та звернувся з позовною заявою до Окружного адміністративного суду АР Крим про заборону проведення мітингу.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Міністерства внутрішніх справ України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 39 Конституції України про завчасне сповіщення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про проведення зборів, мітингів, походів і демонстрацій (справа щодо завчасного сповіщення про масові зібрання) від 19 квітня 2001 року №4рп/2001 (справа № 1-30/2001), організатори таких мирних зібрань мають сповістити зазначені органи про проведення заходів заздалегідь, тобто у прийнятні строки, що передують даті їх проведення. Ці строки не повинні обмежувати передбачене статтею 39 Конституції України право громадян, а має служити його гарантією і водночас надавати можливість відповідним органам вжити заходів щодо безперешкодного проведення громадянами зборів, мітингів, походів і демонстрацій, забезпечення громадського порядку, прав і свобод інших людей. З урахуванням того, що відповідачі сповістили позивача за п'ять днів до проведення мітингу, такий строк дає можливість органу виконавчої влади прийти міри щодо забезпечення громадського порядку, тому суд вважає, що відповідачі завчасно сповістили органі про проведення мітингу.
Статтею 140 Конституції України визначає, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади - мешканців села, селища, міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в рамках Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою у порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх органи.
Органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території (ст. 144 Конституції України).
Відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, які представляють відповідні територіальні громади і здійснюють від їх імені та у їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, іншими законами (ст. 10 ).
Відповідно до ст. 38 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить вирішення відповідно до закону питань про проведення зборів, мітингів, маніфестацій і демонстрацій, спортивних, видовищних та інших масових заходів, здійснення контролю за забезпеченням при їх проведенні громадського порядку. Разом з тим, Конституція України та Кодекс адміністративного судочинства України наділяє орган місцевого самоврядування повноваженнями щодо звернення до суду з позовною заявою про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання.
Статтею 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначає, що акти місцевих рад, прийняті в межах наданих їм повноважень, обов'язкові для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами, організаціями і громадянами.
Рішенням виконавчого комітету Ялтинської міської ради № 2000 від 25.09.2008 року "Про затвердження Положення "Про порядок організації і проведення зборів, мітингів, вуличної ходи, демонстрацій та інших масових заходів в місті Ялта" затверджені Положення про порядок організації і проведення зборів, мітингів, вуличної ходи, демонстрацій та інших масових заходів в місті Ялта (Додаток №1) та Перелік місць, які пропонуються для проведення зборів, мітингів, вуличної ходи, демонстрацій та інших масових заходів в місті Ялта (Додаток №2).
Вищезазначене Положення і Перелік встановлюють порядок організації і проведення недержавних масових заходів в місті Ялта шляхом визначення порядку, форми і строку звернення організаторів таких заходів, порядку повернення заяв (повідомлень) без розгляду, підстав для відмови у погоджені та інше, а також рекомендовані місця проведення заходів.
Аналізуючи рішення виконавчого комітету Ялтинської міської ради АР Крим №2000 від 25.09.2008 року "Про порядок організації і проведення зборів, мітингів, вуличної ходи, демонстрацій та інших масових заходів в місті Ялта", суд вважає необхідним вказати, що положення цього рішення свідчать про звуження останнім конституційних прав громадян на мирні збори шляхом встановлення штучних умов необхідних для реалізації громадянам такого права в м. Ялта та заборони проведення таких зборів у центральній частині міста, у зв'язку з чим при вирішені справи керуючись принципом законності (ч.4 ст.9 КАС України) суд не застосовує зазначений нормативно-правові акт виконавчого комітету Ялтинської міської ради, а застосовує правові акти, які мають вищу юридичну силу (КАС України, Конституцію України та Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод).
Крім того, стаття 11 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод містить два пов'язаних між собою права: право на свободу зібрань та право на свободу об'єднань, так, зокрема передбачено, що:
- кожен має право на свободу мирних зібрань та на свободу об'єднання з іншими, включаючи право створювати профспілки і вступати до них для захисту своїх інтересів;
- здійснення цих прав не підлягає жодним обмеженням, за винятком тих, які встановлені законом в інтересах національної або громадської безпеки, для охорони порядку або запобігання злочинам, для охорони здоров'я або моралі чи з метою захисту прав і свобод інших осіб і є необхідними в демократичному суспільстві. Ця стаття не перешкоджає запровадженню законних обмежень на здійснення цих прав особам, що входять до складу збройних сил, поліції або органів державного управління.
На думку суду, таке поєднання двох свобод в одному положенні не є випадковим, адже свобода об'єднання фактично містить як компонент свободу зібрань.
Відповідно до сталої практики Європейського суду з прав людини свобода мирних зібрань, як і свобода вираження, "є фундаментальним правом у демократичному суспільстві та … є однією з підвалин такого суспільства" (Rassemblement jurassien et Unite jurassienne v. Switzerland, 1980).
Згідно статті 39 Конституції України громадяни мають право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, про проведення яких завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування. Обмеження щодо реалізації цього права може встановлюватися судом відповідно до закону і лише в інтересах національної безпеки та громадського порядку - з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей.
Особливості провадження у справах за адміністративними позовами суб'єктів владних повноважень про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання передбачені статтею 182 КАС України.
За вимогами частині 5 статті 182 КАС України суд задовольняє позов про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання лише у разі створення реальної небезпеки заворушень чи злочинів, загрози здоров'ю населення або правам і свободам інших людей через проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій чи інших зібрань. Крім того суд задовольняє вимоги позивача в інтересах національної безпеки та громадського порядку (при цьому законодавець вживає сполучник "та", а не "чи" і "або"), що означає необхідність встановлення наявності одразу двох чинників - порушення національної безпеки та громадського порядку.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про основи національної безпеки України" національна безпека це захищеність життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства і держави, за якої забезпечуються сталий розвиток суспільства, своєчасне виявлення, запобігання і нейтралізація реальних та потенційних загроз національним інтересам; національні інтереси - життєво важливі матеріальні, інтелектуальні і духовні цінності Українського народу як носія суверенітету і єдиного джерела влади в Україні, визначальні потреби суспільства і держави, реалізація яких гарантує державний суверенітет України та її прогресивний розвиток.
Статтею 3 вищезгаданого Закону передбачено, що об'єктом національної безпеки є людина і громадянин - їхні конституційні права і свободи. Згідно із статтями 27, 34, 49 та 50 Конституції України кожен має право захищати своє життя і здоров'я, життя і здоров'я інших людей від протиправних посягань; держава забезпечує санітарно-епідемічне благополуччя; кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля.
Законодавчого визначення громадського правопорядку не має. Водночас, суд доходить до висновку, що під "громадським правопорядком" слід розуміти зумовлену закономірностями соціального розвитку систем правил та інститутів, що забезпечують упорядкованість суспільних відносин і надають їм певну організаційну форму. Отже громадський порядок у вузькому розумінні означає відсутність правопорушень.
Тобто умовою можливого обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання є створення реальної небезпеки заворушень чи злочинів, загрози здоров'ю населення або правам і свободам інших людей через проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій чи інших зібрань та лише в інтересах національної безпеки та громадського порядку.
Як вбачається із матеріалів справи проведення масових заходів відповідачем буде здійснюватися з мирною метою, і ними не планується сприяння чи створювання загрози заворушень, злочинів, загрози здоров'ю населення або правам і свободам інших людей. Допустимих доказів, яки б спростовували ці матеріали справи з боку представника позивача під час судового розгляду суду не надано.
За таких обставин суд вважає, що реальність будь-якої небезпеки позивачем не доведена, наявність інтересів національної безпеки і громадського порядку виходячи з заявлених позовних вимог і форми (заворушень, злочинів тощо) очікуємої небезпеки на підтвердження своїх припущень позивачем не визначені. Крім того, позивачем на підтвердження своїх припущень стосовно реальності зриву організації проведення наради - Ради регіонів, що відбудеться в наступний день після плануємого пікету - 24-25 червня у іншому місці - п. Лівадія суду не наведено та належних доказів з приводу неналежної поведінки з боку учасників пікету під час проведення інших масових заходів, що відбувались раніше та підтверджень притягнення до будь-якої відповідальності винних осіб суду не надано.
Оскільки з матеріалів справи вбачається, що мета проведення пікету є мірною, та враховуючі, що будь-яких доказів про наявність протистоянь з приводу різності політичних поглядів з учасниками наради - Ради регіонів у формі відкритих зіткнень, з елементами насильства, яки б могли призвести до завдання шкоди здоров'ю громадян та порушень громадського порядку у результаті проведення пікету до суду не надано та під час судового засідання суду не повідомлено, тому твердження представника позивача щодо існування реальної небезпеки порушення громадського порядку, у разі проведення відповідачем пікету є безпідставними. Крім того, суд зазначає, що дати та місця проведення двох заходів не співпадають, що також робить не можливим зрив організації проведення наради - Ради регіонів.
Доводи представника позивача щодо створення складнощі у роботі працівників правоохоронних органів та перешкод руху транспортних засобів і пішоходів у разі прийняття участі у пікеті у кількості 250 осіб, суд не може прийняти до уваги, оскільки вони є припустимими та доказів в їх підтвердження суду не надано.
Приймаючі до уваги, що організаторами пікету були виконані необхідні та істотні, передбачені частиною 2 статті 39 Конституції України та статті 11 Конвенції про захист прав і основних свобод людини умови для проведення акції - мірного зібрання на площі Совєтська у м. Ялта АР Крим, тому підстав для заборони у проведені Комітету самоорганізації населення Ялтинської міської ради мікрорайону Василівка пікету на площі Совєтьска у м. Ялта АР Крим з 16 годин 23 червня 2010 року немає.
Однак, суд зазначає, що відповідно до ч.5 ст.182 КАС України суд задовольняє вимоги позивача в інтересах національної безпеки та громадського порядку в разі, якщо визнає, що проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій чи інших зібрань може створити реальну небезпеку заворушень чи злочинів, загрозу здоров'ю населення або правам і свободам інших людей. У постанові суду зазначається спосіб обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання.
Приймаючи до уваги, що у судовому засіданні підтвердився той факт, що в наданому відповідачем повідомленні про проведення мітингу відсутня інформація про час його закінчення, суд вважає необхідним задовольнити позов частково, зазначити спосіб обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання та заборонити Комітету самоорганізації населення Ялтинської міської ради мікрорайону Василівка здійснювати мітинг на площі Совєтьска у м. Ялта після 18:00 годин 23.06.2010 року, тобто після закінчення робочого часу органу, на діяльність якого направлена організація пікету.
При цьому, суд зазначає, що проведення мітингу у нічний час створить загрозу правам та свободам інших осіб.
Враховуючи, що суд задовольнив позовні вимоги частково, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача судовий збір частково в розмірі 1 гривня 70 копійок.
Керуючись ст.ст. 19, 39 Конституції України, ст. 160-163, 182 КАС України, суд -
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Заборонити Комітету самоорганізації населення Ялтинської міської ради мікрорайону Василівка здійснювати мітинг на площі Совєтська у м. Ялта після 18:00 годин 23 червня 2010 року.
3. В решті позовних вимог відмовити.
4. Стягнути на користь виконавчого комітету Ялтинської міської Ради з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1 (одна) гривня 70 копійок.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, підлягає виконанню негайно та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського адміністративного апеляційного суду шляхом подачi в десятиденний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження через Окружної адміністративний суд Автономної Республіки Крим і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з одночасною подачею її копії до суду апеляційної інстанції або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Окружного
адміністративного суду
Автономної Республіки Крим Кудряшова А.М.