Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"29" червня 2010 р. Справа № 60/159-08
вх. № 8776/1-60
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - Колеснікова О.А. за довіреністю;
відповідача - ;
розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Л.І.Т. груп", м. Київ
до Державного підприємства "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів "Укрспецвагон" сел. Панютино
про визнання права
та за зустрічним позовом Державного підприємства "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів", смт. Панютине
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Л.І.Т. груп", м.Київ
про розірвання договору оренди та повернення майна
Товариство з обмеженою відповідальністю "Л.І.Т. груп" (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Державного підприємства "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" (відповідач) про визнання за позивачем права на здійснення платежів та на користування вагонами відповідно до умов договору оренди вагонів № 286 П/ЦВСВ (ВЕ-07.232) ю від 04.05.2007 року. В обгрунтування позову позивач посилається на те, що відповідач безпідставно в односторонньому порядку змінює, встановлений договором оренди вагонів № 286 П/ЦВСВ (ВЕ-07.232) ю від 04.05.2007 року розмір плати, та вважає, що такі дії відповідача спрямовані на дострокове повернення вагонів, чим порушуються права позивача.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 28 листопада 2008 р. судом було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 16 грудня 2008 р. о 09:40 годині.
Відповідач через канцелярію господарського суду 16 грудня 2008 р. подав зустрічний позов (вх. № 21440) про розірвання договіру оренди вагонів №286П/ЦВСВ(ВЕ-07.232)ю від 04.05.2007 року, укладений між сторонами та зобов”язання позивача повернути відповідачу орендовані вагони. В обгрунтування зустрічного позову відповідач посилається на істотну зміну обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору оренди вагонів № 286 П/ЦВСВ (ВЕ-07.232) ю від 04.05.2007 року в частині визначення орендної плати та непогодження позивача за первісним позовом про зміну умов цього договору в частині орендної плати, що є підставою для розірвання договору згідно ч.1 ст. 652 Цивільного кодексу України та повернення майна.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 16 грудня 2008 р. судом було прийнято зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом та відкладено розгляд справи на 13 січня 2009 року о 11:40 годині.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 13 січня 2009 року було прийнято до розгляду клопотання позивача про призначення судової експертизи та відкладено розгляд справи на 26 січня 2009 року о 15:00 годині.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 26 січня 2009 року було задоволено клопотання позивача про призначення судової експертизи, призначено по справі судову економічну експертизу та доручено її проведення Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса.
26 травня 2009 року до суду від Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса за супровідним листом (вих. №1132 від 12.05.2009р.) надійшов висновок судово-економічної експертизи № №1132 від 06.05.2009 р.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 01 червня 2009р. провадження по справі №60/159-08 було поновлено, розгляд справи призначено на 10 червня 2009 року о 14:30.
Ухвалою заступника голови господарського суду Харківської області від 01 червня 2009 року строк вирішення спору був продовжений до 02 липня 2009 року.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 10 червня 2009 року розгляд справи було відкладено до 24 червня 2009 року о 10:00.
22 червня 2009 року позивач через канцелярію господарського суду подав апеляційну скаргу (вх. №1377) на ухвалу господарського суду Харківської області від 16 грудня 2008 року по справі № 60/159-08.
Ухвалою господарського суду від 23 червня 2009 року провадження у справі було зупинено до закінчення розгляду Харківським апеляційним господарським судом апеляційної скарги позивача на ухвалу господарського суду Харківської області від 16 грудня 2008 року.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 23 червня 2009 року провадження по даній справі було зупинено до закінчення розгляду Харківським апеляційним господарським судом апеляційної скарги позивача на ухвалу господарського суду Харківської області від 16 грудня 2008 року (суддя Чистякова І. О.).
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 03 липня 2009 року відмовлено у прийнятті апеляційної скарги, матеріали справи повернуто на адресу місцевого господарського суду.
Ухвалою заступника голови господарського суду від 20 липня 2009 року, у зв"язку з відпусткою судді Чистякової І. О. справу передано судді Светлічному Ю. В.
23 липня 2009 року позивач через канцелярію господарського суду подав касаційну скаргу (вх. №1035) на ухвалу господарського суду Харківської області від 16 грудня 2008 року та на ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 03 липня 2009р., відповідно до чого матеріали справи 28 липня 2009 року направлені до Вищого господарського суду України.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 14 вересня 2009 року позивачу відмовлено у прийнятті касаційної скарги на ухвалу господарського суду Харківської області від 16 грудня 2008 року та на ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 03 липня 2009р. у справі №60/159-08.
Позивач не погодившись з ухвалою Вищого господарського суду України від 14 вересня 2009 року звернувся до Верховного суду України з касаційною скаргою.
Ухвалою Верховного суду України від 07 жовтня 2009 року відмовлено у порушенні провадження з перегляду у касаційному порядку ухвали Вищого господарського суду України від 14 вересня 2009 року.
11 листопада 2009 року позивач через канцелярію господарського суду подав апеляційну скаргу (вх. №3001) на ухвалу господарського суду Харківської області від 23 червня 2009 року, відповідно до чого матеріали справи №60/159-08 були направлені до Харківського апеляційного господарського суду України.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду України від 24 листопада 2009 року позивачу відмовлено у задоволенні клопотання про відновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги та відмовлено у прийнятті апеляційної скарги до провадження.
03 грудня 2009 року позивач через канцелярію господарського суду подав касаційну скаргу (вх. №2053) на ухвалу господарського суду Харківської області від 23 червня 2009 року, відповідно до чого матеріали справи 08 грудня 2009 року направлені до Вищого господарського суду України.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 14 січня 2010 року касаційну скаргу позивача на ухвалу господарського суду Харківської області від 23 червня 2009 року у справі №60/159-08 повернено скаржнику.
08 грудня 2009 року позивач через канцелярію Харківського апеляційного господарського суду подав касаційну скаргу (вх. №1050) на ухвалу Харківського апеляційного господарського суду області від 24 листопада 2009 року у справі №60/159-08, відповідно до чого касаційна скарга була направлена до Вищого господарського суду України.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 15 січня 2010 року касаційну скаргу позивача на ухвалу Харківського апеляційного господарського суду області від 24 листопада 2009 року у справі №60/159-08 повернено скаржнику.
Позивач не погодившись з ухвалою Вищого господарського суду України від 15 січня 2010 року звернувся до Верховного суду України з касаційною скаргою.
Ухвалою Верховного суду України від 25 лютого 2010 року відмовлено у порушенні провадження з перегляду у касаційному порядку ухвали Вищого господарського суду України від 15 січня 2010 року.
Представник позивача (за первісним позовом) у судовому засіданні 02 червня 2010 року надав клопотання (вх.№10616) про продовження строку вирішення спору поза межами 2 - х місячного строку - до 01 липня 2010 року, на підставі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.
Представник відповідача (за первісним позовом) у судове засідання 02 червня 2010 року не з"явився. Надав через канцелярію господарського суду клопотання про відкладення розгляду справи, у зв"язку з неможливістю прибуття у судове засідання та продовження строку розгляду справи.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 02 червня 2010 року задоволено клопотання позивача та клопотання відповідача про продовження строку вирішення спору та строку строк вирішення спору продовжено до 01 липня 2010 року та розгляд справи було відкладено до 14 червня 2010 року о 12:00.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 14 червня 2010 року розгляд справи було відкладено до 23 червня 2010 року о 12:00.
Представник відповідача у судовому засіданні 23 червня 2010 року документи згідно супровідного листа вх. № 14129, які долучені судом до матеріалів справи.
У судовому засіданні 23 червня 2010 року оголошувалась перерва до 29 червня 2010 року.
Відповідач через канцелярію господарського суду Харківської області 25 червня 2010 року надав пояснення (вх.№14223) відповідно до яких пояснює про істотну зміну обставин які відбулися протягом року (2007-2008), якими сторони керувалися при укладенні договору оренди вагонів № 286 П/ЦВСВ (ВЕ-07.232) ю від 04.05.2007 року в частині визначення орендної плати та непогодження позивача за первісним позовом про зміну умов цього договору в частині орендної плати, що є підставою для розірвання договору згідно ч.1 ст. 652 Цивільного кодексу України та повернення майна. Зазначає про неодноразорові направлення ТОВ "Л.І.Т. груп" пропозицій про підвищення загальної ставки за оренду та послуги з технічного утримання вагону цистерни, а саме в жовтні та листопаді місяці 2008 року ДП "Укрспецвагон" були направлені листи - повідомлення. Також ДП "Укрспецвагон" було направлено ТОВ "Л.І.Т. груп" додаткову угоду №7/375 від 31.10.08 р. до договору оренди вагонів №286П/ЦВСВ(ВЕ-07.232)ю від 04.05.07 зміну загального рівня орендної плати та плати за послуги з технічного утримання орендованого вагону та встановлення ії на рівні 150,00 грн. з урахуванням ПДВ. Крім того, за час ДП "Укрспецвагон" повідомив, що за час дії договору ним недоотримано доходу від роботи вагоів - цитерн для нафтопродуктів, які були передані в оренду ТОВ "Л.І.Т. груп" у розмірі 12 441 715,22 грн.
Присутній представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримує в повному обсязі проти вимог викладених у зустрічному позові заперечує.
Представник відповідача проти позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Л.І.Т. груп" у судових засіданнях проти задоволення позову заперечував та підтримує вимоги заявлені ним у зустрічному позові.
Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, пояснення їх повноважних представників, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Л.І.Т. груп" та Державним підприємством „Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів” укладено Договір оренди вагонів № 286П/ЦСВ (ВЕ-07.232)ю від 04.05.07 р. Відповідно до умов договору № 286П/ЦСВ (ВЕ-07.232)ю ДП „Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів” передав в користування ТОВ „Л.І.Т. груп” вагони - цистерни, а ТОВ „Л.І.Т. груп” зобов'язався прийняти такі вагони та вносити орендну плату.
Порядок та розміри оплати за договором № 286П/ЦСВ (ВЕ-07.232)ю визначені розділом 3 договору № 286П/ЦСВ (ВЕ-07.232)ю. При цьому, відповідно до п. 3.5. договору № 286П/ЦСВ (ВЕ-07.232)ю єдиною підставою для зміни встановленого порядку оплати є внесення змін до Методики розрахунку і порядок використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 1995 р. № 786. В той же час, жодна із сторін не посилалася на зміни до вказаної Методики як на підставу внесення змін до договору № 286П/ЦСВ (ВЕ-07.232)ю.
На протязі 2008 року ДП „Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів” направило ТОВ „Л.І.Т. груп” листи № 1/1259 від 17.03.08., № 1/1902 від 16.04.08., № 1/2394 від 16.05.08., № 1/3932 від 22.08.08. та № 1/5100 від 23.10.08. в яких повідомляло ТОВ „Л.І.Т. груп” про підвищення розмірів оплати за договором № 286П/ЦСВ (ВЕ-07.232)ю. Крім того, ДП „Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів” було направлено ТОВ „Л.І.Т. груп” проект додаткової угоди до договору № 286П/ЦСВ (ВЕ-07232)ю за номером 7/375 від 31.10.08. який так само передбачав підвищення розмірів оплати за договором № 286П/ЦСВ (ВЕ-07.232)ю.
Як вбачається із матеріалів справи додаткова угода № 7\357 від 31.10.08. була підписана ТОВ „Л.І.Т. груп” із протоколом розбіжностей.
Відповідно до ч. 5 ст. 181 Господарського кодексу України сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.
Судом встановлено, що пропозиції викладені в складеному ТОВ „Л.І.Т. груп” протоколі розбіжностей ДП „Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів” не прийняті, заходів для їх врегулювання не вжито, спір щодо наявних розбіжностей на розгляд до суду не передано.
За таких обставин суд доходить висновку, що сторонами не досягнуто згоди щодо зміни умов оплати за договором № 286П/ЦСВ (ВЕ-07.232)ю в порядку передбаченому ст. 181 Господарського кодексу України.
В той же час суд погоджується із позицією позивача, що направлення однією стороною договору іншій повідомлень у формі листів, в яких констатується факт зміни порядку оплати за договором та міститься вимога повернути передане майно, суперечить встановленому чинним законодавством порядку зміни договорів. Відповідно подібні дії ДП „Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів” є оспорюванням прав ТОВ „Л.І.Т. груп” як орендаря за договором оренди вагонів та відповідно до положень ст. 1 ГПК України є достатньою підставою для виникнення у ТОВ „Л.І.Т. груп” права на звернення до суду із позовом у даній справі.
Досліджуючи питання наявності підстав для зміни розміру оплати за договором № 286П/ЦСВ (ВЕ-07.232)ю та для розірвання договору оренди № 286П/ЦСВ (ВЕ-07.232)ю за зустрічним позовом у зв'язку із істотною зміною обставин в порядку ст. 652 ЦК України судом досліджено наявні у матеріалах справи докази. Так, на підтвердження факту істотної зміни обставин ДП „Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів” долучено до матеріалів справи листи № 1/5100 від 23.10.08. та № 1/5681 від 18.11.08. Зміст цих листів свідчить, що рішення про збільшення розміру оплати за договором № 286П/ЦСВ (ВЕ-07.232)ю прийнято ДП „Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів” самостійно. При цьому, вказані листи не містять інформації (розрахунки, порівняльні аналізи тощо) щодо цін на істотне зростання яких посилається ДП „Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів”. За таких обставин суд вважає за можливе розглядати такі листи в якості доказів істотної зміни обставин на яку посилається ДП „Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів”.
Суд також погоджується із доводами ТОВ „Л.І.Т. груп”, що питання зміни цін полягає поза межами професійних знань суду і повинно вирішуватись шляхом призначення судової експертизи. Відповідно до висновку призначеної в межах даної справи судово-економічної експертизи економічна обґрунтованість підвищення розміру оплати за договором оренди вагонів в обсягах запропонованих ДП „Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів” та відображених в проекті додаткової угоди №7/375 від 31.10.08. не підтверджується.
Інших доказів на підтвердження факту істотного підвищення цін який ДП „Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів” названо в якості підстави власних позовних вимог суду надано не було.
За таких обставин суд вважає посилання ДП „Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів” на істотну зміну обставин в правовідносинах, що виникли на підставі договору № 286П/ЦСВ (ВЕ-07.232)ю безпідставними.
Враховуючи безпідставність вимог ДП „Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів” про збільшення розміру оплати за договором оренди вагонів суд доходить висновку, що з боку ДП „Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів” має місце невизнання прав ТОВ „Л.І.Т. груп” на здійснення платежів та на користування вагонами відповідно до умов договору оренди вагонів № 286 П/ЦВСВ (ВЕ-07.232)ю від 04 травня 2007 р.
Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України cпособом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання такого права.
За таких обставин суд доходить висновку про задоволення позовних вимог ТОВ „Л.І.Т. груп” та відмову в задоволенні зустрічних позовних вимог ДП „Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів”.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито, у розмірі 85,00 грн., передбаченому статтею з Декрету Кабінету міністрів України "Про державне мито", та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. № 1258 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн., слід покласти на відповідача за первісним позовом.
У зв"язку з відмовою у задоволенні зустрічного позову судові витрати понесені позивачем за зустрічним позовом покладаються на позивача.
На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 8, 19, 58, 124, 129 Конституції України, ст. 16 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 33, 43, 44 -49, 75, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України,
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Л.І.Т. груп” задовольнити.
2. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю „Л.І.Т. груп” право на здійснення платежів та на користування вагонами відповідно до умов договору оренди вагонів № 286 П/ЦВСВ (ВЕ-07.232)ю від 04 травня 2007 р.
3. В задоволенні зустрічного позову Державного підприємства „Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів” відмовити повністю.
4. Стягнути з Державного підприємства „Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів” (64660, Лозівський район, Харківська область, смт. Панютине, вул. Леніна,5, код ЄДРПОУ 01056362, п/р 26003000128129 в філії АТ "Укрексімбанк" м. Харкова, МФО 351618, інд. под. номер 010563620277, свідоцтво платника ПДВ №28145354) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Л.І.Т. груп” (01021, м. Київ, вул. Грушевського, 28/2,н/п 43, ідентифікаційний код 32248932) 85,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя
Справа №60/159-08
Повний текст рішення підписано 29 червня 2010 року.