ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 46/16331.05.10
За позовомВідкритого акціонерного товариства “Українська страхова компанія “Дженералі Гарант” в особі центральної філії
До Полку конвойної служби міліції, підпорядкованого ГУ МВС України в місті Києві
Простягнення 4 047,26 грн.
Суддя Омельченко Л.В.
Представники:
Від позивачаКірсанова К.О. -представник за довіреністю від 25.03.2010 р.
Від відповідача Ткачук Д.Б. - представник за довіреністю від 07.05.2010 р. № 43/47
31.05.2010 р. у судовому засіданні за згодою представників сторін судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
У квітні 2010 року Відкрите акціонерне товариство “Українська страхова компанія “Дженералі Гарант” в особі центральної філії звернулося до суду з позовом про стягнення з Міністерства внутрішніх справ України в особі Полку конвойної служби міліції, підпорядкованого ГУ МВС України в місті Києві 4 047,26 грн. сплаченого страхового відшкодування за заподіяні страхувальнику позивача збитки працівником відповідача Ропаном Сергієм Володимировичем.
Провадження у справі за вказаними вимогами порушено ухвалою Господарського суду міста Києва № 46/163 від 14.04.2010 р., яку призначено до розгляду на 07.05.2010 р.
Ухвалою від 07.05.2010 р. розгляд справи було відкладено на 31.05.2010 р. зважаючи на неподання сторонами витребуваних судом документів та необхідність витребування нових доказів.
У судове засідання, призначене на 31.05.2010 р., з'явилися представники сторін, які надали частину витребуваних судом документів та доказів по справі. Представник відповідача зазначив, що заперечує проти позову, але в процесі судового засідання заявив усне клопотання про розстрочення виплати страхового відшкодування.
Представник позивача заявлені вимоги підтримав та посилаючись на положення Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, ст.ст. 993, 1166, 1172, Цивільного кодексу України, просив задовольнити позов, пред'явлений до відповідача як до власника джерела підвищеної небезпеки, з вини водія якого сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої у позивача виник обов'язок сплатити страхове відшкодування.
Дослідивши матеріали справи, оглянувши надані оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представника, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
18.12.2006 р. між Відкритим акціонерним товариством “Українська страхова компанія “Дженералі Гарант” та Лясковською О.В. укладено договір добровільного страхування транспортних засобів № 19-3392045, відповідно до якого позивачем прийнято під страховий захист автомобіль Рено, державний номер 645-30 КТ.
Як вбачається з довідки Шевченківського районного управління МВС України м. Києва від 05.02.2007 р. № 296, вказаний автомобіль отримав механічні пошкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 01.02.2006 р. на вул. Глибочицька, 17, у м. Києві внаслідок зіткнення з автомобілем ГАЗ-3302, державний номер 111504, який передавався Полку конвойної служби міліції, підпорядкованого ГУ МВС України в місті Києві відповідно до наказу № 286 від 24.05.2004 р. Головного управління МВС України в м. Києві, та за кермом якого знаходився Ропан С.В., який працював водієм відповідача.
Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 01.03.2006 р. у справі № 3-573/2007 встановлено наступне:
“01 лютого 2007 року о 18 год. 10 хв. по вул. Глибочицька, 17 в м. Києві Ропан С.В., керуючи автомобілем ГАЗ-3302-212, державний номерний знак 11 1504, виїхав на трамвайну колію зустрічного напрямку, в результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем Рено, державний номерний знак 645-30 КТ, який рухався в зустрічному напрямку, чим порушив вимоги п. 11.9 Правил дорожнього руху України”.
На вказаних підставах, Шевченківським районним судом м. Києва відповідно до ст. 124 Кодексу про адміністративні правопорушення України Ропана С.В. притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді стягнення штрафу у розмірі 34,00 грн.
На думку позивача, оскільки постановою Шевченківського районного суду м. Києва Ропана С.В. притягнуто до відповідальності у зв'язку з зіткненням з автомобілем Рено, Полк конвойної служби міліції, підпорядкованого ГУ МВС України в місті Києві має нести відповідальність в порядку регресу перед позивачем, що прийняв під страховий захист автомобіль Рено.
Для встановлення характеру та розміру шкоди, заподіяної страхувальнику, позивачем було замовлено товарознавче дослідження у ТОВ “Експертна компанія “Укравтоекспертиза-Стандарт”.
Згідно зі звітом автотоварознавчого дослідження № 599 від 28.02.2007 р. вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Рено, державний номер 645-30 КТ, внаслідок його пошкодження при дорожньо-транспортній пригоді, складає 4 047,26 грн. і становить вартість відновлювального ремонту.
Позивач, керуючись умовами договору № 19-3392045, на підставі заяви на виплату страхового відшкодування від 02.02.2007 р., страхового акту № 58589 від 09.04.2007 р. здійснив виплату Лясковській О.В. страхового відшкодування в сумі 4 704,05 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2840 від 20.04.2007 р.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, заподіяну іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом.
Виходячи з положень ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України “Про страхування” до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Частиною 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України встановлено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Згідно з ст. 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, хімічних радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з володільцем цього джерела (шофер, машиніст, оператор і та ін.).
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач, в своїх запереченнях підтверджує, що автомобілем ГАЗ-3302, державний номер 11 1504, під час ДТП 01.02.2007 р. керував їх співробітник, але проти позову заперечує, оскільки зазначений автомобіль належить автогосподарству ГУМВС України.
Відповідно до наказу № 286 від 24.05.2004 р. Головного управління МВС України в м. Києві автомобіль ГАЗ-3302, державний номер 11 1504 було передано Полку конвойної служби міліції, підпорядкованого ГУ МВС України в місті Києві.
Таким чином, володільцем джерела підвищеної небезпеки виступає Полк конвойної служби міліції, підпорядкованого ГУ МВС України в місті Києві, якому власник ГУМВС України передав автомобіль у користування згідно з зазначеним вище наказом № 286.
Зважаючи на встановлені та вищеописані обставини справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для задоволення позову з огляду на те, що до позивача перейшло право вимоги до відповідача щодо сплаченого страхового відшкодування.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони господарський суд, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Враховуючи заявлене усне клопотання відповідача про розстрочення виплати страхового відшкодування, фінансування відповідача з державного бюджету, суд задовольняє клопотання відповідача про розстрочення виплати страхового відшкодування на 4 місяці рівними сумами.
Також позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь понесені ним витрати по сплаті державного мита у розмірі 102 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Відповідно до ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального України стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони, і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати державного мита. У ч. 4 ст. 49 Господарського процесуального України передбачено, що витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу при задоволенні позову покладаються на відповідача.
Зважаючи на вищевикладене та керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Полка конвойної служби міліції, підпорядкованого ГУ МВС України в місті Києві (03069, м. Київ, вул. Кіровоградська, 60/48, ідентифікаційний код 08805507) на користь Відкритого акціонерного товариства “Українська страхова компанія “Дженералі Гарант” (01042, м. Київ, пров. Новопечерський, 19/3, ідентифікаційний код 16467237) 4 047 (чотири тисячі сорок сім) грн. 26 коп. вартості страхового відшкодування, 102 (сто дві) грн. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Розстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 31.05.2010 р. у справі № 46/163, зобов'язавши Полк конвойної служби міліції, підпорядкований ГУ МВС України в місті Києві (03069, м. Київ, вул. Кіровоградська, 60/48, ідентифікаційний код 08805507) сплатити Відкритому акціонерному товариству “Українська страхова компанія “Дженералі Гарант” (01042, м. Київ, пров. Новопечерський, 19/3, ідентифікаційний код 08805507) належні до стягнення суми чотирма рівними платежами по 1 096 (одній тисячі дев'яносто шість) грн. 31 коп. кожен відповідно до 12.07.2010 р., 12.08.2010 р., 12.09.2010 р., 12.10.2010 р.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
Суддя Л.В. Омельченко
Дата підписання: 29.06.2010 р.