ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 17/21807.06.10
За позовом Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»
До відповідача Закритого акціонерного товариства «Телерадіокомпанія «Оболонь»
Про стягнення 603,92 грн.
Суддя Удалова О.Г.
Представники сторін:
Від позивача Півень Д.О. (за дов.)
Від відповідача не з'явились
До Господарського суду міста Києва звернулася з позовом акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго»в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»до закритого акціонерного товариства «Телерадіокомпанія «Оболонь»про стягнення 603,92 грн. за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 240451 від 19.12.2000 р., а саме: 477,95 грн. основного боргу, 57,35 грн. інфляційних, 14,34 грн. трьох процентів річних та 54,28 грн. пені.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за на дані послуги.
Ухвалою Господарського суду № 05-5-17/1424 від 13.02.2010 р. позовну заяву та додані до неї матеріали повернуті позивачеві без розгляду.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.04.2010 р. № 05-5-17/1424 ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.02.2010 р. № 05-5-17/1424 скасовано.
За резолюцією в.о. Голови Господарського суду міста Києва позовні матеріали передані на розгляд судді Удалової О.Г.
Ухвалою Господарського суду від 21.05.2010 р. було порушено провадження у справі № 17/218 та призначено розгляд останньої на 07.08.2010 р.
Відповідач у судове засідання 07.06.2010 р. повноважних представників не направив, відзив на позов, письмових заперечень по суті спору та клопотань про відкладення розгляду справи не подав. Про час та місце проведення судових засідань сторона була повідомлена належним чином.
За таких обставин, суд вважає за можливе на підставі ст. 75 ГПК України розглянути справу у відсутності відповідача за наявними матеріалами.
Розглянувши надані позивачем документи і матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:
19.12.2000 р. між акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго»(енергопостачальною організацією) та закритим акціонерним товариством «Телерадіокомпанія «Оболонь» (абонентом) було укладено договір № 240451 на постачання теплової енергії у гарячій воді (далі - Договір).
Відповідно до умов Договору (п. 1.1) предметом договору є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді на умовах, передбачених Договором.
Згідно з п. 2.2.1 Договору енергопостачальна організація зобов'язується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію в період опалювального сезону; гарячого водопостачання -протягом року; в кількості та обсягах згідно з Додатком № 1 до Договору.
Згідно з Додатком № 3 до Договору розрахунки за відпущену теплову енергію здійснюються на підставі тарифів, встановлених та затверджених Київською міською державною адміністрацією.
Пунктом 5 додатку № 4 до Договору передбачено, що відповідач зобов'язаний щомісячно з 12 по 15 число самостійно отримувати у районному відділі теплозбуту табуляграму фактичного споживання теплової енергії за період та акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки повертає у РВТ).
Відповідно до пункту 2 додатку 4 до Договору відповідач до початку розрахункового періоду (місяця) здійснює оплату вартості заявленої у договорі кількості теплової енергії на розрахунковий період з урахування сальдо розрахунків на початок місяця.
Відповідно до умов вказаного Договору позивач поставив, а відповідач спожив у січні 2009 року теплову енергію на загальну суму 4224,37 грн., що підтверджується обліковими картами (табуляграмами) та розрахунком основного боргу, які містяться в матеріалах справи.
Відповідач оплатив вартість спожитої енергії частково на суму 2500 грн.
На момент звернення з позовом до суду борг відповідача з урахуванням переплати в розмірі 1246,42 грн., що існувала станом на 01.01.2009 р., становив 477,95 грн.
Як визначено частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з частиною 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Як встановлено судом та не заперечується позивачем, платіжним дорученням від 25.03.2010 р. № 208 (після подання позову до суду) відповідач в рахунок сплати боргу за теплову енергію перерахував кошти в сумі 477,95 грн.
Відповідно до статті 216 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
З врахуванням того, що відповідач самостійно перерахував кошти в сумі 477,95 грн. в рахунок сплати боргу за використану теплову енергію, предмет спору в цій частині позовних вимог відсутній, а тому провадження у справі в частині стягнення основного боргу підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
Дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), тому відповідач вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), отже, є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.
Згідно зі статтею 614 Цивільного кодексу особа, яка порушила зобов'язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки вимоги позивача щодо стягнення з відповідача трьох проценті річних ґрунтуються на законі (ст. 625 Цивільного кодексу України), а відповідач є таким що прострочив виконання грошового зобов'язання, позовні вимоги позивача в частині стягнення трьох процентів річних у сумі 14,34 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі за розрахунком позивача, перевіреним судом.
Вимоги позивача про стягнення збитків від інфляції в сумі 57,35 грн. ґрунтуються на законі (ст. 625 Цивільного кодексу України), а відповідач є таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання, у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню за розрахунком позивача, перевіреним судом.
Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).
Згідно з п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало було виконано.
Пунктом 7 Додатка 4 Договору за несвоєчасне виконання його умов передбачено пеню, яка нараховується на суму боргу на початок місяця, у розмірі 0,5% за кожен день прострочення до моменту його повного погашення.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення пені за несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань в розмірі 54,28 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Суд приймає розрахунок суми боргу, індексу інфляції, пені та трьох процентів річних, наданий позивачем, як вірний.
Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Докази, подані позивачем, відповідачем не спростовані.
Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в частині стягнення пені, трьох процентів річних та інфляційних. Провадження у справі в частині вимоги про стягнення основного боргу підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача. Зокрема, з останнього підлягає стягненню 102 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з закритого акціонерного товариства «Телерадіокомпанія «Оболонь»(04211, м. Київ, вул. Героїв Дніпра, 33, рахунок 26002300063001 в Оболонській філії АКБ «Київ», МФО 320605, код 25386325) на користь акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»(01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5, рахунок 260070130718 в АТ «Сбербанк Росії», МФО 320627, код 00131305) 57,35 грн. інфляційних втрат, 54,28 грн. пені, 14,34 грн. трьох процентів річних, 102 грн. витрат по оплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Провадження у справі в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 477,95 грн. грн. припинити на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
Суддя О.Г. Удалова
Рішення підписано 29.06.2010 р.