ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,
тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
11 листопада 2021 року Справа № 923/546/21
Господарський суд Херсонської області у складі судді Нікітенка С.В., за участю секретаря судових засідань Фінаровій О.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Виконувача обов'язків першого заступника керівника Скадовської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області), м. Херсон, код ЄДРПОУ 43877338,
до: Дочірнього підприємства "Санаторій "Гопри" ПАТ лікувільно-оздоровчих закладів Профспілок України "Укрпрофоздоровниця", м. Гола Пристань, Херсонська область, код ЄДРПОУ 32284169,
про відшкодування збитків в сумі 4636795,80 грн.
За участю представників сторін:
від прокуратури - прокурор відділу Херсонської області обласної прокуратури Волкова Н.М.;
від позивача - Мацієвський Л.Г., довіреність № 31/24.05.21;
від відповідача - адвокат Гоцуленко С.М., ордер серія ОД № 582057.
Судове засідання проводиться в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, за допомогою системи відеоконференцзв'язку "EаsyCon" (https://easycon.com.ua/).
Обставини справи.
20 квітня 2021 року виконувач обов'язків першого заступника керівника Скадовської окружної прокуратури звернувся до Господарського суду Херсонської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) з вимогою про відшкодування збитків завданих Дочірнім підприємством "Санаторій "Гопри" ПАТ лікувільно-оздоровчих закладів Профспілок України "Укрпрофоздоровниця" внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства у розмірі 4636795,80 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги прокурор вказує на порушення відповідачем вимог природоохоронного законодавства. За твердженням прокурора, відповідач здійснює спеціальне використання природних ресурсів у межах території та об'єктів природно-заповідного фонду без лімітів та дозволу на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду. Прокурор вказує, що ДП "Санаторій "Гопри" здійснюється видобуток ропи та грязі без оформлення дозвільних документів, що призвело до заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу.
Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 20.04.2021 визначено суддю по справі - Нікітенко С.В.
Ухвалою від 26 квітня 2021 року суд прийняв позовну заяву прокурора до розгляду та відкрив провадження у справі. Розгляд справи № 923/546/21 визначено здійснювати за правилами загального позовного провадження.
Цією ж ухвалою суд запропонував учасникам провадження у встановлені строки надіслати (надати) до суду: позивачу свої пояснення/міркування щодо заявленого прокурором позову, відповідачу - відзив на позовну заяву (одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду надіслати (надати) іншим учасникам справи копію відзиву та доданих до нього документів, а відповідні докази представити суду), належним чином завірені копії статутних та реєстраційних документів та прокурору та позивачам відповідь на відзив.
Ухвала суду про відкриття провадження направлена сторонам рекомендованою поштою з повідомленням, у відповідності до вимог частини 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Матеріали справи містять докази вручення ухвали суду про відкриття провадження у справі Державній екологічній інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) та ДП "Санаторій "Гопри" ПАТ лікувільно-оздоровчих закладів Профспілок України "Укрпрофоздоровниця".
24 травня 2021 року до суду від відповідача у справі надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, просить суд відмовити прокурору у задоволенні позову. Зокрема, відповідач вказує, що ДП "Санаторій "Гопри" здійснює видобуток саме корисних копалин на підставі отриманого дозволу на користування надрами. Відповідач вказує, що не користується природними ресурсами, а тому не повинен виконувати вимоги Закону України "Про природно-заповідний фонд України" у частині отримання спеціального дозволу. Відповідачем також подається звітність про використання корисних копалин, відповідно до якої останнім не перевищено встановлені ліміти.
Вказаний відзив відповідача суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.
У підготовчому засіданні 25 травня 2021 року суд оголосив перерву до 10:30 год. 10.06.2021.
Протокольною ухвалою суду від 10 червня 2021 року продовжено строк проведення підготовчого провадження у справі № 923/546/21 на 30 днів та за клопотанням відповідача оголошено перерву у підготовчому засіданні до 11:00 год. 05 липня 2021 року.
24 червня 2021 року до суду від прокуратури надійшла відповідь на відзив відповідача, в якій прокурором наведено спростування твердженням відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву.
Вказану відповідь на відзив суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.
Ухвалою від 05.07.2021 суд закрив підготовче провадження у справі № 923/546/21, продовжив строк розгляду справи по суті на підставі Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та призначив справу до судового розгляду по суті на 28.09.2021.
28 липня 2021 року до суду від відповідача у справі надійшли заперечення на відповідь прокурора, в яких відповідачем підтримано власну правову позицію, викладена у відзиві на позовну заяву та надано пояснення щодо аргументів прокурора, викладені у відповіді на відзив. Заперечення відповідача прийняті судом до розгляду та долучені до матеріалів справи.
Ухвалою суду від 16 вересня 2021 року у зв'язку з перебування головуючого судді (Нікітенко С.В.) на періодичному навчанні, перенесено судове засідання у справі на 14:30 год. 12 жовтня 2021 року.
У судовому засіданні 12 жовтня 2021 року за клопотанням відповідача оголошено перерву до 14:30 год. 11 листопада 2021 року.
У судове засідання 11.11.2021 з'явились прокурор та представник позивача, представник відповідача приймав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Представником відповідача під час проведення судового засідання заявлено усне клопотання про відкладення судового засідання, оскільки за місцезнаходженням представника відповідача відсутня електроенергія, а також періодично переривається відеозв'язок.
Присутні у судовому засіданні прокурор та позивач заперечили проти задоволення усного клопотання відповідача про відкладення судового засідання та наполягають на продовженні судового засідання з розгляду справи по суті.
Розглянувши клопотання відповідача про відкладення судового засідання, суд дійшов до наступних висновків.
Згідно п. 10 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, одним з основних засад господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом.
За приписами ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Судом, враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»).
В даному випадку судом також враховано, що 12.10.2021 було відкладено судове засідання у зв'язку з клопотанням відповідача, оскільки представник відповідача - адвокат Гоцуленко С.В. за його твердженням перебував на лікарняному.
Проте, суд звертає увагу, що адвокат Гоцуленко С.В. так і не надав суду доказів, які б підтверджували, що станом на 12.10.2021 він перебував на лікарняному.
Крім того, ухвалою суду від 01 червня 2021 року суд попередив учасників справи, що відповідно до частини четвертої статті 197 Господарського процесуального кодексу України, пункту 5 розділу І Порядку роботи з технічними засобами відеоконференцзв'язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза межами приміщення суду ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв'язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
З огляду на викладене, суд відхиляє клопотання представника відповідача про відкладення судового засідання з огляду на відсутність обґрунтованих підстав.
Прокурор у судовому засіданні 11.11.2021 позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив задовольнити, з підстав викладених у позовній заяві та відповіді на відзив.
Представник Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) у судовому засіданні надав пояснення, в яких підтримав позицію прокурора викладену у позовній заяві.
У судовому засіданні 11.11.2021 проголошено вступну та резолютивну частини рішення і повідомлено присутніх учасників справи про орієнтовний час складення повного рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх учасників справи, суд,
Матеріали справи свідчать, що Дочірнє підприємство "Санаторій "Гопри" ЗАТ ЛОЗ профспілок України "Укрпрофздоровниця" здійснює свою діяльність на підставі свідоцтва серії А00 №245474 про державну реєстрацію юридичної особи, виданого Голопристанською РДА Херсонської області 12.02.2003 (номер запису про заміну свідоцтва 1 488105 000 000 262). Згідно довідки АБ №654164 від 03.06.2013 з ЄДРПОУ видами діяльності санаторію по КВЕД є діяльність лікарняних закладів, загальна медична практика, стоматологічна практика, діяльність засобів розміщування на період відпустки та іншого тимчасового проживання, постачання інших готових страв, діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщування.
За твердженням прокурора, Скадовською окружною прокуратурою за результатами вивчення стану дотримання вимог природоохоронного законодавства встановлено наступне.
На підставі наказу Державної екологічної інспекції у Херсонській області від 18.09.2020 № 574, ст. 202 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст.ст. 4, 6, 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» у період з 21 вересня по 02 жовтня 2020 року проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства ДП «Санаторій «Гопри» закритого акціонерного товариства лікувально- оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» в частині виконання припису Державної екологічної інспекції у Херсонській області від 18.06.2019 №01-50/290/19.
Державною екологічною інспекцією у Херсонській області за результатами вказаної перевірки складено Акт позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів № 07-14/344/20. Вказаним Актом встановлено, що ДП «Санаторій «Гопри» здійснює спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду, а саме добування ропи та лікувальної грязі, без оформлення дозволів, виданих уповноваженими на те органами у сфері охорони навколишнього природного середовища та без лімітів, установлених Мінприроди.
Прокурор зазначає, що гідрологічний заказник загальнодержавного значення "Озеро Соляне" указом Президента України № 312 від 27.07.2016 «Про території та об'єкти природно-заповідного фонду загальнодержавного значення» внесено до переліку територій та об'єктів природно-заповідного фонду, що оголошуються заказниками, пам'ятками природи загальнодержавного значення.
Заказник загальною площею 120 гектарів розташований у м. Гола Пристань Херсонської області і перебуває у постійному користуванні дочірнього підприємства "Санаторій "Гопри" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" (22,2 гектара) та у комунальній власності Голопристанської міської ради (97,8 гектара).
За твердженням прокурора, ДП «Санаторій «Гопри» здійснює спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду без лімітів та дозволу на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
Відповідно до довідки ДП «Санаторій «Гопри» за період III кварталу 2016 року по II квартал 2020 року видобуто 22350,5 куб. м. ропи та 973,7 куб. м. грязі.
За результатами перевірки державним інспектором складено розрахунок від 07.10.2020 № 03-06/65 розміру шкоди, заподіяної державі ДП «Санаторій «Гопри» внаслідок використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
Згідно із вказаним розрахунком, унаслідок добування підприємством без дозволу на спеціальне використання природних ресурсів у межах території природно-заповідного фонду, у період третього кварталу 2016 року - другого кварталу 2020 року 22350,5 куб. м. ропи та 973,7 куб. м. грязі, державі завдано збитки на суму 24303816,40 грн.
Прокурора зазначає, що з метою усунення порушень вимог природоохоронного законодавства, виявлених під час позапланової перевірки, Державною екологічною інспекцією у Херсонській області 02.10.2020 винесено на адресу ДП «Санаторій «Гопри» ЗАТ ЛОЗ профспілок України «Укрпрофоздоровниця» припис № 07-14/344/20.
Також Інспекцією 16.10.2020 за вих. № 2847/10-07/08-35 директору ДП «Санаторій «Гопри» ЗАТ ЛОЗ профспілок України «Укрпрофоздоровниця» направлено претензію № 85 про відшкодування збитків заподіяних державі порушенням природоохоронного законодавства, до якої долучено розрахунок збитків.
За твердженням прокурора, ДП «Санаторій «Гопри» у добровільному порядку не відшкодовано шкоду, заподіяну внаслідок порушення природоохоронного законодавства на загальну суму 24303816,40 грн.
Прокурором заявлено до стягнення суму збитків за період третій-четвертий квартали 2019 року - другий квартал 2020 року, з урахуванням довідки від 01.10.2020 № 147 про добування у період третього-четвертого кварталів 2019 року - другого кварталу 2020 року для лікування відпочиваючих 4256,5 куб. м. ропи та 193,4 куб. м. грязі. Розрахунок здійснено відповідно до додатку № 8 постанови Кабінету Міністрів України від 24.07.2013 № 541 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд». За вказаний період розрахунок розміру шкоди заподіяної державі складає 4636795,80 грн.
Прокурор вказує, що внаслідок того, що ДП «Санаторій «Гопри» здійснює спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду без лімітів та дозволу на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду, державі заподіяно збитки на суму 24303816,40 грн., а заявлена до стягнення сума становить 4636795,80 грн.
Дані обставини стали підставою для звернення прокурора з позовною заявою до суду.
Таким чином, виник спір, який підлягає вирішенню у судовому порядку.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги виконувача обов'язків першого заступника керівника Скадовської окружної прокуратури підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 16 Конституції України, забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є обов'язком держави.
Приписами частини 1 статті 149, статті 151 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання використовують у господарській діяльності природні ресурси в порядку спеціального або загального природокористування відповідно до цього Кодексу та інших законів. Суб'єктам господарювання для здійснення господарської діяльності надаються в користування на підставі спеціальних дозволів (рішень) уповноважених державою органів земля та інші природні ресурси (в тому числі за плату або на інших умовах). Порядок надання у користування природних ресурсів громадянам і юридичним особам для здійснення господарської діяльності встановлюється земельним, водним, лісовим та іншим спеціальним законодавством.
Статтею 91 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" передбачено, що спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду здійснюється в межах ліміту та на підставі дозволу на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
Спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення здійснюється в межах ліміту на використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, а також на підставі дозволів.
Спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення здійснюється на підставі дозволів, що видаються органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями.
Статтею 16 Кодексу України про надра встановлено, що подання документів на отримання, продовження спеціальних дозволів на користування надрами, їх переоформлення, внесення до них змін (у тому числі до програми робіт) здійснюються заявником у паперовій або електронній формі через спеціальний електронний кабінет, який формує та веде центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, на його офіційному веб-сайті у мережі Інтернет.
Відповідно до ст. 19 Кодексу України про надра, надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр.
Згідно п. 3.3. Положення про гідрологічний заказник загальнодержавного значення «Озеро Соляне», затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України № 494 від 08.12.2016, спеціальне використання природних ресурсів у межах території заказника здійснюється на підставі дозволів, виданих уповноваженими на те органами у сфері охорони навколишнього природного середовища у межах лімітів, установлених Мінприроди.
Згідно з довідкою ДП «Санаторій «Гопри» за період III кварталу 2016 року по II квартал 2020 року видобуто 22350,5 куб. м. ропи та 973,7 куб. м. грязі.
За результатами перевірки державним інспектором складено розрахунок від 07.10.2020 № 03-06/65 розміру шкоди, заподіяної державі ДП «Санаторій «Гопри» внаслідок використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
Суд погоджується з доводами прокурора, що всупереч ст. 91 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" ДП «Санаторій «Гопри» дозвіл для здійснення видобутку грязі і ропи, у межах встановлених лімітів на спеціальне використання природних ресурсів у межах території гідрологічний заказник загальнодержавного значення «Озеро Соляне» не отримано.
Отже, відповідач здійснює спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду без лімітів та дозволу на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
З урахування викладеного суд вважає, що чинним законодавством України передбачено обов'язок отримання господарюючими суб'єктами, як дозволу на спеціальне користування надрами, так і спеціального дозволу використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду. При цьому спеціальний дозвіл на користування надрами дає право на видобування лікувальних грязей та ропи, а дозвіл на спеціальне використання природних ресурсів - право на їх використання.
Матеріали справ свідчать, що розрахунок шкоди, заподіяної державі ДП «Санаторій «Гопри» внаслідок спеціального використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду, а саме добування ропи та лікувальної грязі, без оформлення дозволів, виданих уповноваженими на те органами у сфері охорони навколишнього природного середовища та без лімітів, установлених Мінприроди, здійснено відповідно до додатку № 8 постанови Кабінету Міністрів України від 24.07.2013 № 541 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд».
Із зазначеного розрахунку слідує, що внаслідок добування відповідачем без дозволу на спеціальне використання природних ресурсів у межах території природно-заповідного фонду, у період третього кварталу 2016 року - другого кварталу 2020 року 22350,5 куб. м. ропи та 973,7 куб. м. грязі, державі завдано збитки на суму 24303816,4 грн.
Відповідно до додатку № 8 постанови Кабінету Міністрів України від 24.07.2013 № 541 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд», за період 3-4 кварталів 2019 року - другого кварталу 2020 року для лікування відпочиваючих 4256,5 куб. м. ропи та 193,4 куб. м. грязі., розмір шкоди заподіяної відповідачем державі складає 4636795,80 грн.:
Відповідно до ст. 40 Закону України «Про охорону навколишнього середовища», використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог, зокрема, раціонального і економного використання природних ресурсів на основі широкого застосування новітніх технологій; здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища; здійснення заходів щодо відтворення відновлюваних природних ресурсів; збереження територій та об'єктів природно-заповідного фонду, а також інших територій, що підлягають особливій охороні; здійснення господарської та іншої діяльності без порушення екологічних прав інших осіб.
Згідно зі ст. 38 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» в порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.
Відповідно до ст. 56 Кодексу України про надра, основними вимогами в галузі охорони надр є: забезпечення повного і комплексного геологічного вивчення надр; додержання встановленого законодавством порядку надання надр у користування і недопущення самовільного користування надрами; раціональне вилучення і використання запасів корисних копалин і наявних у них компонентів; додержання інших вимог, передбачених законодавством про охорону навколишнього природного середовища.
В пункті 4.5.2. роз'яснення Вищого господарського суду України від 27 червня 2001 року № 02-5/744 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища» (із змінами і доповненнями, внесеними роз'ясненням президії Вищого господарського суду України від 31 травня 2002 року № 04-5/609 рекомендаціями президії Вищого господарського суду України від 18 листопада 2003 року № 04-5/1429, від 25 березня 2009 року № 04-06/44) зазначено, що використання природних ресурсів без відповідного дозволу є самовільним.
Отже, ДП «Санаторій «Гопри» здійснює спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду без лімітів та дозволу на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду, передбаченого ст. 91 Закону України "Про природно-заповідний фонд України".
З вищевикладеного слідує, що внаслідок неправомірних дій ДП «Санаторій «Гопри», які виразились у самовільному використанні природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду, за період 3-4 кварталів 2019 року - другого кварталу 2020 року державі заподіяно шкоду на загальну суму 4636795,80 грн.
Суд звертає увагу, що акт проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів №07-14/344/20 від 21 вересня - 02 жовтня 2020 є чинним, в матеріалах справи відсутні докази оскарження зазначеного акта відповідачем в судовому порядку.
Згідно ст. 64 Закону України «Про природно-заповідний фонд», порушення законодавства України про природно-заповідний фонд тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільну або кримінальну відповідальність.
Відповідно до ст. 65 Кодексу України про надра, порушення законодавства про надра тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову і кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Відповідальність за порушення законодавства про надра несуть особи, винні у самовільному користуванні надрами.
Статтею 67 Кодексу України про надра встановлено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень законодавства про надра, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.
Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.
Виходячи з положень ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Шкода, заподіяна внаслідок порушення природоохоронного законодавства, повинна відшкодовуватись у розмірах, які визначаються на підставі затверджених у встановленому порядку такс і методик обрахування розмірів шкоди, що діють на час здійснення порушення або, у разі неможливості встановлення часу здійснення порушення, - на час його виявлення.
Відповідно до частин 4, 5 ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.
Згідно з ст. 69 даного Закону шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.
Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.
Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди передбачено статтею 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як: протиправна поведінка боржника, збитки, причинний зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вина.
Наявність всіх зазначених умов є обов'язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.
У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою.
В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.
У діях відповідача наявні всі підстави для покладення на нього відповідальності за заподіяну шкоду, зокрема: протиправна поведінка полягає у невжитті заходів щодо своєчасного отримання дозволу на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду; вина особи, яка полягає у порушені правил спеціального використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду, а саме використання ропи та лікувальних грязей за відсутності відповідного дозволу, що підтверджується актом перевірки, приписом, тощо; наявна сама шкода, яка розрахована відповідно до додатку № 8 постанови Кабінету Міністрів України від 24.07.2013 № 541 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд», а також причинний зв'язок, що виражений у заподіяні вказаної шкоди саме протиправною поведінкою (бездіяльністю) відповідача.
Разом з тим, згідно з п.1.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України №02-5/744 від 27.06.2001, вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарському суду слід виходити з презумпції вини правопорушника.
Отже, позивач не повинен доводити наявність вини відповідача у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу, навпаки, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди.
Щодо доводів відповідача, викладених у відзиві на позовну в частині невизнання позовних вимог, суд зазначає наступне.
Так, Закон України «Про природно-заповідний фонд України» доповнено статтею 91 на підставі Закону України № 1826-VІ від 21.01.2010 Про внесення змін до Закону України "Про природно-заповідний фонд України", який набрав чинності 16.02.2010.
Законом України № 2362-VІІІ від 22.03.2018 «Про внесення змін до деяких законів України щодо повноважень в галузі охорони навколишнього природного середовища», на який посилається представник відповідача, внесено зміни лише щодо центрального органу виконавчої влади, який затверджує ліміти на використання природних ресурсів.
Тобто надання дозволів на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення та встановлення лімітів здійснюється з 16.02.2010.
Разом з цим, відповідно до ст. 91 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення здійснюється в межах ліміту на використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, а також на підставі дозволів.
Спеціальне використання природних ресурсів у межах території заказника загальнодержавного значення «Озеро Соляне» на підставі дозволів, виданих уповноваженими на те органами у сфері охорони навколишнього природного середовища у межах лімітів, установлених Мінприроди, передбачено також Положенням про гідрологічний заказник загальнодержавного значення «Озеро Соляне», затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України № 494 від 08.12.2016.
Разом з тим, всупереч вказаних вимог законодавства ДП «Санаторій «Гопри» дозвіл на здійснення видобутку грязі і ропи, у межах встановлених лімітів на спеціальне використання природних ресурсів у межах території гідрологічний заказник загальнодержавного значення «Озеро Соляне» не отримано.
Крім того, Державною екологічною інспекцією у Херсонській області здійснено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог природоохоронного законодавства ДП «Санаторій «Гопри» у період 21.09.-02.10.2020 в частині виконання припису Інспекції від 18.06.2019 № 01-50/290/19, у тому числі щодо отримання дозволу на здійснення видобутку грязі і ропи, у межах встановлення лімітів на спеціальне використання природних ресурсів у межах території гідрологічний заказник загальнодержавного значення «Озеро Соляне», за результатами якого складено акт № 07-14/344/20. Перевіркою встановлено, що ДП «Санаторій «Гопри» пункт 10 припису від 18.06.2019 № 01-50/290/19 не виконано, дозвіл на здійснення видобутку грязі і ропи, у межах встановлення лімітів на спеціальне використання природних ресурсів у межах території гідрологічний заказник загальнодержавного значення «Озеро Соляне» не отримано. Державною екологічною інспекцією у Херсонській області директору ДП «Санаторій «Гопри» внесено припис № 07-14/344/20 від 02.10.2020 та 16.10.2020 направлено претензію № 85 про відшкодування збитків заподіяних державі порушенням природоохоронного законодавства в сумі 24303816,40 грн.
28 січня 2021 року Херсонським окружним адміністративним судом у справі № 540/3747/20 задоволено позовні вимоги Державної екологічної інспекції у Херсонській області до ДП «Санаторій «Гопри», застосовано заходи реагування Державної екологічної інспекції у Херсонській області до ДП «Санаторій «Гопри», а саме: заборонити видобуток ропи і грязі з «Озеро Соляне» до отримання дозволу Мінприроди та встановлення лімітів. Вказане рішення суду набрало законної сили 12.07.2021.
Отже рішення суду № 540/3747/20 від 28.01.2021 додатково підтверджує той факт, що ДП «Санаторій «Гопри» здійснює спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду без лімітів та дозволу на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
Щодо листів Херсонської обласної державної адміністрації та Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів на які посилається відповідач та зазначає, що ними підтверджено те, що відповідач не користується природними ресурсами та відсутня необхідність встановлення лімітів у здійсненні відповідачем своєї господарської діяльності, суд зазначає наступне.
Херсонська обласна державна адміністрація у листі від 30.10.2020 та Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України від 22.03.2021 посилаються на Інструкцію про застосування порядку установлення лімітів на використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 24.01.2008 № 27 (у редакції наказу Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 06.08.2020 № 15), тобто на час надання відповіді, яка визначає порядок установлення лімітів на використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення для підприємств, установ, організацій, інших землевласників або землекористувачів у власності яких знаходяться природні ресурси в межах цих територій та об'єктів, за винятком корисних копалин, водних ресурсів, видів тварин і рослин, що занесені до Червоної книги України та рослинних угрупувань, що занесені до Зеленої книги України.
Вказані положення у такій редакції діють з 15.09.2020, часу набрання чинності наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України № 15 від 06.08.2020 «Про внесення змін до Інструкції про застосування порядку установлення лімітів на використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення», затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 24 січня 2008 року № 27, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 12 лютого 2008 року № 117/14808.
Однак, прокурором позовні вимоги пред'явлено за період третього-четвертого кварталів 2019 року - другого кварталу 2020 року, тобто з 01.07.2019 по 30.06.2020.
Таким чином, на час виникнення спірних відносин діяла Інструкція в редакції від 24.01.2008, яка визначала порядок установлення лімітів на використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення для всіх підприємств, установ, організацій, землевласників, у віданні яких знаходяться природні ресурси в межах зазначених територій та об'єктів, за винятком природних ресурсів, які використовуються для заготівлі деревини шляхом проведення рубок головного користування, добування живиці, мисливських видів тварин, водних живих ресурсів, використання видів тварин і рослин, що занесені до Червоної книги України, а також рослинних угрупувань, що занесені до Зеленої книги України.
Отже, доводи відповідача, викладені ним у відзиві на позовну заяву в частині невизнання позовних вимог, підлягають відхиленню, як такі, що не відповідають чинному законодавству, не ґрунтуються на належних доказах і спростовуються фактично встановленими судом обставинами та матеріалами справи.
Таким чином, відповідачем не доведено суду відсутності своєї вини у завданні шкоди з його боку, а також не надано доказів щодо спростування доказів прокурора та позивача.
Прокурором згідно додатку № 8 постанови Кабінету Міністрів України від 24.07.2013 № 541 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд» здійснено розрахунок розміру відшкодування збитків.
Судом перевірено правильність виконаних прокурором розрахунків (т.1 , а.с. 3) та встановлено, що вони є вірними.
За таких обставин, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, доведеними та підлягаючими задоволенню в повному обсязі.
Згідно частини третьої статті 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені прокурором вимоги підлягають задоволенню.
Згідно ст.ст. 123, 129 ГПК України, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 123, 129, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд,
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Дочірнього підприємства «Санаторій «Гопри» Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» (75600, Херсонська область, м. Гола Пристань, вул. Санаторна, 72, код ЄДРПОУ 32284169) збитки, заподіяні державі у сумі 4636795,80 грн. та перерахувати цю суму до фонду охорони навколишнього природного середовища до УК у Голопристанському районі/ОТГ м Гола Пристань/24062100, ЄДРПОУ 37953845, р/р ІІА488999980333149331000021407, ККД 24062100, банк отримувача Казначейство України (ЕАП).
3. Стягнути з Дочірнього підприємства "Санаторій "Гопри" ПАТ лікувільно-оздоровчих закладів Профспілок України "Укрпрофоздоровниця" (75600, Херсонська область, м. Гола Пристань, вул. Санаторна, 72, код ЄДРПОУ 32284169) на користь Херсонської обласної прокуратури (73000, м. Херсон, вул. Михайлівська, 33, код ЄДРПОУ 04851120) суму судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 69551,94 грн.
4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 30.11.2021.
Суддя С.В. Нікітенко