15 листопада 2021 року Справа № 915/459/21
м.Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi Мавродієвої М.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Берко О.В.,
представника позивача: не з'явився;
представника відповідача: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Державного підприємства "Миколаївський морський торгівельний порт"
(54020, м.Миколаїв, вул.Заводська, буд.23/14, код ЄДРПОУ 01125608, електронна адреса: dp.mmtp,gmail.com),
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікморсервіс Ніколаєв"
(54002, м.Миколаїв, вул.Громадянський узвіз, буд.1/1, код ЄДРПОУ 32655926, електронна адреса: office@nikmorservices.com.ua),
про: стягнення заборгованості в розмірі 8328897,41 грн, -
07.04.2021 Державне підприємство "Миколаївський морський торгівельний порт" звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою №06/463 від 30.03.2021 (вх.№5210/21), в якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікморсервіс Ніколаєв" заборгованість за невиконання умов Договору №РОФ-501 від 10.05.2006 оренди нерухомого майна, розташованого за адресою: вул.Заводська, 23/7, м.Миколаїв, яке знаходиться на балансі ДП "Миколаївський морський торгівельний порт" у розмірі 8328897,41 грн, з яких: 7554501,84 грн основного боргу, 346254,72 грн пені, 323620,88 грн збитків від інфляції, 104519,97 грн - 3% річних.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що в порушення умов п.п.3.1, 3.2, 3.4, 3.7, 5.2 Договору оренди нерухомого майна № РОФ-501 від 10.05.2006 та статей 193, 230, 283 Господарського кодексу України, 525, 526, 549, 610, 612, 625, 762 Цивільного кодексу України, статей 4, 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", відповідач не виконує обов'язку щодо своєчасної оплати орендної плати, унаслідок чого перед державним бюджетом у відповідача утворилася заборгованість з орендної плати за період з квітня 2020 року по січень 2021 року.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.04.2021, - справу №915/459/21 призначено головуючому судді Мавродієвій М.В.
Ухвалою суду від 12.04.2021 даний позов залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, - десять днів з дня вручення цієї ухвали.
21.04.2021 від позивача до суду надійшло клопотання №06/591 від 20.04.2021 (вх.№6039/21) про усунення недоліків позовної заяви, зазначених в ухвалі суду від 12.04.2021.
Ухвалою суду від 05.05.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрити провадження у справі. Справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 28.05.2021.
За результатами підготовчого засідання 28.05.2021, судом оголошено перерву до 30.06.2021.
10.06.2021 від ТОВ "Нікморсервіс Ніколаєв" до суду надійшов відзив на позовну заяву №721 від 09.06.2021, в якому останній проти позову заперечує, посилаючись на відсутність його вини у простроченні оплати. Так відповідач зазначає, що, через дії третіх осіб, він протягом року не мав можливості здійснювати господарську діяльність, що спричинила збитки, втрату клієнтів та накопичення заборгованості. В той же час, відповідачем не були скорочені робочі місця. Накопичення заборгованості сталося також внаслідок арешту рахунків підприємства по відкритим виконавчим провадженням. З березні 2020 року в Україні діють карантинні обмеження, що також зумовило недоотримання грошових надходжень. Крім того, орендна плата, через дії окремих осіб, була завищена більше ніж у 3,5 рази, що також завдало збитків та спричинило неможливість оплати.
15.06.2021 від ДП "Миколаївський морський торговельний порт" до суду надійшла відповідь на відзив №06/890 від 14.06.2021.
29.06.2021 від ТОВ "Нікморсервіс Ніколаєв" до суду надійшли заперечення №810 від 29.06.2021.
Ухвалою суду від 30.06.2021 продовжено строк підготовчого засідання на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 02.08.2021.
12.07.2021 від ТОВ "Нікморсервіс Ніколаєв" до суду надійшло клопотання №906 від 12.07.2021 про дозвіл надати додаткові пояснення з окремих питань та приєднання до матеріалів справи пояснень з додатковими доказами щодо часткового погашення суми боргу.
30.07.2021 від ТОВ "Нікморсервіс Ніколаєв" до суду надійшли пояснення по справі №999 від 30.07.2021.
Ухвалою суду від 02.08.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 09.09.2021.
Ухвалою суду від 02.08.2021 розгляд справи відкладено на 19.10.2021.
У судовому засіданні 19.10.2021 судом було оголошено перерву до 15.11.2021.
12.11.2021 від відповідача до суду надійшли пояснення, в яких він зазначає, що після часткової оплати відповідачем основного боргу під час розгляду справи, залишок заборгованості відповідача становить 3910206,12 грн, а з урахуванням штрафних санкцій борг становить 4684601,69 грн.
У судовому засіданні 15.11.2021 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника відповідача, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів у їх сукупності, а також приймаючи до уваги, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступні обставини.
10.05.2006 між Регіональним відділенням Фонду держмайна України по Миколаївській області (правонаступником якого є позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нікморсервіс Ніколаєв" був укладений Договір №РОФ-501 оренди нерухомого майна, розташованого за адресою: вул.Заводська, 23/7, м.Миколаїв, яке знаходиться на балансі державного підприємства "Миколаївський морський торговельний порт" (надалі - Договір), згідно з предметом якого позивач, як орендодавець, передає, а відповідач, як орендар, приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно, розташоване за адресою: м. Миколаїв, вул. Заводська, 23/7 (далі - майно), згідно з планом розміщення орендованих приміщень (додаток 1 до договору оренди), що перебувають на балансі ДП "Миколаївський морський торговельний порт" (надалі - балансоутримувач), а саме:
- будівлю закритого складу №7 (з адміністративно-побутовими приміщеннями) загальною площею 11626,5 кв.м, з рампою площею 2174,0 кв.м. (літ."А" за Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, "№ 1" за технічним паспортом (інв. №3348) (реєстрований номер 01125608.1.БАОПВЛ066) станцією розвантаження вагонів (інв. №16611) (реєстрований номер 01125608.1.БАОПВЛ562) та підкрановими шляхами довжиною 217,63 п.м (інв. №3370) (реєстрований номер 01125608.1.БАОПВЛ566);
- споруду №ІІІ загальною площею 17600 кв.м. (літ. "ІІІ" за технічним паспортом, (інв. №411) (реєстрований номер 01125608.1.БАОПВЛ643), яка включає у себе: відкритий склад загальною площею 6848 кв.м. (літ. "ІІІ" за технічним паспортом, (інв. №411) (реєстрований номер 01125608.1.БАОПВЛ643); відкритий склад загальною площею 10752 кв.м. (літ. "ІІІ" за технічним паспортом, (інв. №411) (реєстрований номер 01125608.1.БАОПВЛ643).
Загальна площа об'єктів оренди складає 31451 кв.м., загальна вартість визначена згідно з висновком про вартість на 31.05.2016 і становить за незалежною оцінкою 24796 990 грн.
Майно передається в оренду під складські приміщення та здійснення виробничої діяльності щодо перевалки вантажу (п.1.1, в редакції договору № 3 від 08.06.2016 про внесення змін до Договору № РОФ-501 від 10.05.2006).
За умовами наведеного Договору № РОФ-501 від 10.05.2006:
- договір набирає чинності після його підписання сторонами, скріплення печатками і нотаріального посвідчення з моменту його державної реєстрації. Обов'язки сторін за цим договором виникають з моменту передання майна від орендодавця до орендаря, тобто з моменту підписання акта приймання-передачі майна, який повинен бути підписаний протягом місяця з моменту підписання договору (п. 2.1);
- передача майна в оренду здійснюється за участю балансоутримувача на підставі цього договору та Акту приймання-передачі майна в строкове платне користування від орендодавця орендарю (п. 2.2);
- передача майна в оренду не тягне за собою виникнення у орендаря права власності на це майно. Власником майна залишається Держава, а орендар користується ним протягом строку оренди (п. 2.3).
Розділом 3 Договору сторони погодили умови щодо орендної плати. Так:
- орендна плата визначена за домовленістю сторін і становить без ПДВ за перший місяць розрахунку (травень 2016) 1132236 грн (п. 3.1, в редакції договору № 3 від 08.06.2016 про внесення змін до Договору № РОФ-501 від 10.05.2006);
- орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п. 3.2);
- орендна плата нараховується та сплачується орендарем об'єкту оренди за Актом приймання-передачі орендованого майна орендодавцю після припинення, розірвання договору оренди (п. 3.3);
- орендна плата визначається щомісячно згідно з розрахунком розміру плати за оренду майна і перераховується орендарем не пізніше 12 числа місця, наступного за звітним, з урахуванням щомісячного індексу інфляції безпосередньо до державного бюджету на відповідний розрахунковий рахунок УДК у Миколаївській області - у розмірі 70 % орендної плати, балансоутримувачу - у розмірі 30 % орендної плати (додаток 1). Орендар самостійно розділяє кожен черговий платіж за оренду державного майна та направляє відповідні частини орендної плати безпосередньо до державного бюджету та балансоутримувачу (п. 3.4);
- орендар щомісячно до 15 числа місяця, наступного за звітним, зобов'язаний надати орендодавцю та балансоутримувачу платіжні доручення, які підтверджують внесення до державного бюджету орендної плати на відповідний розділ держбюджету (п. 3.5);
- розмір орендної плати переглядається за вимогою однієї із сторін у разі зміни Методики її розрахунку, змін централізованих цін і тарифів та в інших випадках, передбачених чинним законодавством України (п. 3.6);
- орендна плата, перерахована до державного бюджету та балансоутримувачу несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується з урахуванням пені за кожний день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, діючої на період, за який нараховується пеня, враховуючи розмір такої ставки, яка є найбільшою, включаючи день сплати. Пеня сплачується окремим платіжним дорученням на розрахунковий рахунок основного платежу (п. 3.7);
- наднормативна сума орендної плати, що надійшла до бюджету, підлягає в установленому порядку заліку в рахунок наступних платежів (п. 3.8);
- орендна плата, яку орендар сплачує до державного бюджету, повинна надходити тільки у вигляді грошових коштів (п. 3.9);
- зобов'язання орендаря по сплаті орендної плати забезпечуються у вигляді завдатку в розмірі орендної плати за два місяці оренди, який вноситься рахунок плати за останні два місяці оренди (п. 3.10).
Крім того, до обов'язків орендаря за розділом 5 увійшло, зокрема - своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату згідно з умовами, передбаченими Розділом 3 цього Договору (п. 5.2).
За змістом п.11.1 Договору (в редакції договору № 3 від 08.06.2016 про внесення змін до Договору № РОФ-501 від 10.05.2006), Договір укладено строком на 10 років, з 10.05.2016 до 09.05.2026 включно.
Вищенаведений Договір був посвідчений приватним нотаріусом та зареєстрований в реєстрі за №1838.
В подальшому до Договору були укладені сторонами договори про внесення змін, які пройшли нотаріальне посвідчення та державну реєстрацію): № 1 від 23.02.2007 (посвідчений приватним нотаріусом 23.02.2007, зареєстрований в реєстрі за № 835), № 2 від 21.12.2011 (посвідчений приватним нотаріусом 21.12.2011, зареєстрований в реєстрі за № 2940) та № 3 від 08.06.2016 (посвідчений приватним нотаріусом 08.06.2016, зареєстрований в реєстрі за № 659).
Матеріали справи свідчать, що на виконання умов договору №РОФ-501, позивач за Актом приймання-передачі 09.06.2006 передав відповідачу, а останній прийняв в строкове платне користування державне нерухоме майно, розташоване за адресою: вул.Заводська, 23, м.Миколаїв, що знаходиться на балансі ДП "Миколаївський морський торговельний порт".
Згідно з п.5.2 Договору орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату. Відповідно до п. 3.4 Договору орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70% до 30% щомісячно не пізніше 12 числа місця, наступного за звітним.
Позивач зазначає, що ним складались та направлялись відповідачу акти наданих послуг №08840043 від 30.04.2020, №10740043 від 31.05.2020, №12840043 від 30.06.2020, №14750043 від 31.07.2020, №16610043 від 31.08.2020, №18930043 від 30.09.2020, №20940043 від 31.10.2020, №22950043 від 30.11.2020, №25220043 від 31.12.2020, №01390043 від 31.01.2021 разом з рахунками на сплату орендної плати на загальну суму 7554501,84 грн.
Позивач у позові зазначає, що відповідач станом на день подання позову зобов'язання зі сплати заборгованості у сумі 7554501,84 грн не виконав, що стало підставою для нарахування штрафних санкцій та звернення позивача до суду.
На підставі повно і всебічно з'ясованих обставин справи, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам позивача та відповідача, суд дійшов наступних висновків.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За змістом ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
У відповідності до ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно з ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
За приписами статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За змістом статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
У відповідності до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Матеріали справи свідчать, що позивачем складались та направлялись відповідачу акти наданих послуг №08840043 від 30.04.2020, №10740043 від 31.05.2020, №12840043 від 30.06.2020, №14750043 від 31.07.2020, №16610043 від 31.08.2020, №18930043 від 30.09.2020, №20940043 від 31.10.2020, №22950043 від 30.11.2020, №25220043 від 31.12.2020, №01390043 від 31.01.2021 на загальну суму 7554501,84 грн та рахунки на їх оплату (а.с.39-69).
Відповідачем факт складання актів та їх отримання разом з рахунками не заперечено, однак повідомлено суду про часткову сплату заборгованості у загальній сумі 3644295,72 грн за платіжними дорученнями №741 від 26.05.2021 на суму 50000,0 грн, №517 від 27.04.2021 на суму 100000,0 грн, №712 від 25.05.2021 на суму 250000,0 грн, №865 від 11.06.2021 на сум 200000,0 грн, №902 від 16.06.2021 на суму 146107,47 грн, №1125 від 15.07.2021 на суму 200000,0 грн, №1142 від 16.07.2021 на суму 100000,0 грн, №1166 від 19.07.2021 на суму 100000,0 грн, №1223 від 22.07.2021 на суму 100000,0 грн, №1243 від 26.07.2021 на суму 50000,0 грн, №1292 від 03.08.2021 на суму 90000.0 грн, №1310 від 04.08.2021 на суму 108345,78 грн, №1311 від 04.08.2021 на суму 291654,22 грн, №1413 від 19.08.2021 на суму 358188,25 грн, №1333 від 05.08.2021 на суму 100000,0 грн, №1714 від 29.09.2021 на суму 450000,0 грн, №1734 від 30.09.2021 на суму 295343,42 грн, №1735 від 30.09.2021 на суму 4656,58 грн, №1745 від 01.10.2021 на суму 350000,0 грн, №1787 від 12.10.2021 на суму 300000,0 грн.
Здійснення відповідачем часткової оплати орендної плати на суму 3644295,72 грн позивачем не заперечено та не спростовано.
Таким чином, враховуючи наявність платіжних доручень, які свідчать про часткову сплату відповідачем позивачу заявлених позовних вимог, суд доходить до висновку про те, що між сторонами в цій частині не залишилось спірних питань по суті спору.
За змістом п.2 ч.1 ст.231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Беручи до уваги, що оплата заборгованості у сумі 3644295,72 грн була здійснена відповідачем після подання позивачем позову (07.04.2021), провадження у даній справі в цій частині підлягає закриттю на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України.
Згідно з приписами ч. ч. 3-4 ст. 231 ГПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.
В іншій частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача орендної плати в розмірі 3910206,12 грн (7554501,84 - 3644295,72) позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, внаслідок неналежного виконання грошового зобов'язання позивачем було нараховано відповідачу пеню у розмірі 346254,72 грн за період з 12.06.2020 по 16.03.2021.
За приписами ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Приписами ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.
Так, як уже було наведено вище, відповідно до п. 3.7 Договору орендна плата, перерахована до державного бюджету та балансоутримувачу несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується з урахуванням пені за кожний день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, діючої на період, за який нараховується пеня, враховуючи розмір такої ставки, яка є найбільшою, включаючи день сплати.
Відповідачем розрахунок пені не заперечений.
Перевіривши розрахунок пені, наданий до позовної заяви, суд встановив, що відповідні нарахування позивачем здійснені правильно, а отже позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
На підставі ч.2 ст.625 ЦК України позивач просить стягнути з відповідача збитки від інфляції за період з 12.06.2020 по 16.03.2021, що становить 323620,88 грн, а також 3% річних за період з 12.06.2020 по 16.03.2021 у сумі 104519,97 грн.
Відповідачем розрахунки збитків від інфляції та 3% річних не заперечені.
Перевіривши розрахунки нарахування збитків від інфляції та 3% річних, суд вважає позовні вимоги в цій частині обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
За правилами п.2 ч.1 ст.129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, у зв'язку з частковим задоволенням позовних вимог з відповідача належить стягнути на користь позивача судовий збір (пропорційно до розміру задоволених позовних вимог) у сумі 70269,03 грн.
При цьому, відповідно до п.п.1, 5 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду у разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Таким чином, у зв'язку із закриттям провадження у справі в частині стягнення з відповідача орендної плати у сумі 3644295,72 грн за відсутністю предмета спору, платник судового збору має право звернутися до суду з клопотанням про повернення з Державного бюджету України частини сплаченого у даній справі судового збору у сумі 54664,43 грн (3644295,72 х 1,5%).
Керуючись ст.ст.73, 74, 76-79, 91, 129, 210, 220, п.2) ч.1 ст.231, 232, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд,-
1. Позов задовольнити частково.
2. Провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 3644295,72 грн орендної плати, - закрити за відсутністю предмета спору.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікморсервіс Ніколаєв" (54002, м. Миколаїв, вул. Громадянський узвіз, буд. 1/1; ідентифікаційний код 32655926) на користь Державного підприємства "Миколаївський морський торгівельний порт" (54020, м.Миколаїв, вул.Заводська, буд.23/14, код ЄДРПОУ 01125608) 3910206,12 грн орендної плати, 346254,72 грн пені, 323620,88 грн збитків від інфляції, 104519,97 грн - 3% річних та 70269,03 грн судового збору.
Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно ч.1 ст.254 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повне судове рішення складено 22 грудня 2017 року.
Суддя М.В. Мавродієва