вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"25" листопада 2021 р. м. Київ Справа № 911/1827/21
Господарський суд Київської області у складі судді Сокуренко Л.В. за участю секретаря судового засідання Абраменко М.К, дослідивши матеріали справи
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ»
доВідділу освіти Іванківської селищної ради
простягнення 774 807,24 грн.
Учасники судового процесу:
від позивача: Василевська О.В.;
від відповідача: не з'явився;
Товариство з обмеженою відповідальністю «КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ» звернулося до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Відділу освіти Іванківської селищної ради про стягнення 774 807,24 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним та несвоєчасним виконанням відповідачем зобов'язань по оплаті природного газу відповідно до договору постачання природного газу для потреб не побутових споживачів № 41DB417-1585-20 від 04.01.2021. У зв'язку із вищенаведеним позивачем подано зазначену позовну заяву про стягнення з відповідача 724 956,41 грн. основного боргу, 27 317,34 грн. пені, 5 805,73 грн. 3% річних та 16 727,77 грн. інфляційних витрат.
Ухвалою Господарського суду Київської області у справі № 911/1827/21 від 29.06.2021 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ» залишено без руху.
08.07.2021 від заявника надішли до суду документи на виконання вимог ухвали суду від 29.06.2021.
Враховуючи те, що суддя Сокуренко Л.В., починаючи з 05.07.2021 по 13.07.2021 перебувала у відпустці, то розгляд зазначеної позовної заяви був здійснений після виходу судді на роботу.
Ухвалою Господарського суду Київської області у справі № 911/1827/21 від 14.07.2021 розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження; зобов'язано позивача надати суду оригінали всіх документів по суті спору, доданих до позовної заяви (для огляду); надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив. Ухвалою суду від 14.07.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено підготовче судове засідання на 18.08.2021.
18.08.2021 в судове засідання прибув представник відповідача та надав усні пояснення по справі; представник позивача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час розгляду даної справи був повідомлений належним чином. Ухвалою суду від 18.08.2021, яка занесена до протоколу судового засідання, відкладено підготовче судове засідання на 15.09.2021.
З метою повідомлення позивача про дату судового засідання, 19.08.2021 судом складено ухвалу-повідомлення, яку направлено рекомендованим листом на адресу місцезнаходження позивача.
15.09.2021 до канцелярії суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
15.09.2021 в судове засідання прибули представники сторін та надали усні пояснення по справі; суд, керуючись ст. 177 Господарського процесуального кодексу України, вирішив продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів. Ухвалою суду від 15.09.2021, яка занесена до протоколу судового засідання, відкладено підготовче судове засідання на 06.10.2021.
06.10.2021 в судове засідання прибули представники сторін та надали усні пояснення по справі. Ухвалою суду від 06.10.2021, яка занесена до протоколу судового засідання, відкладено підготовче судове засідання на 21.10.2021.
21.10.2021 до канцелярії суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
21.10.2021 в судове засідання прибув представник позивача та надав усні пояснення по справі; представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час розгляду даної справи був повідомлений належним чином. Ухвалою суду від 21.10.2021, яка занесена до протоколу судового засідання, відкладено підготовче судове засідання на 04.11.2021.
З метою повідомлення відповідача про дату судового засідання, 25.10.2021 судом складено ухвалу-повідомлення, яку направлено рекомендованим листом на адресу місцезнаходження відповідача.
27.10.2021 до канцелярії суду від позивача надійшла відповідь на відзив.
04.11.2021 в судове засідання прибув представник позивача та надав усні пояснення по справі; представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час розгляду даної справи був повідомлений належним чином. Ухвалою суду вирішено закрити підготовче судове провадження та призначити справу № 911/1827/21 до судового розгляду по суті на 25.11.2021, яка занесена до протоколу судового засідання.
З метою повідомлення відповідача про дату судового засідання, 08.11.2021 судом складено ухвалу-повідомлення, яку направлено рекомендованим листом на адресу місцезнаходження відповідача.
25.11.2021 до канцелярії суду від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника відповідача.
25.11.2021 в судове засідання прибув представник позивача та надав усні пояснення по суті спору; представник відповідача в судове засідання не з'явився, проте подав клопотання про розгляд справи за відсутності представника відповідача.
25.11.2021 у судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких позовні вимоги підтримував, згідно заяви про зменшення позовних вимог в частині основного боргу та просив суд позов задовольнити посилаючись на наступне.
Як стверджує позивач, відповідач порушив свої зобов'язання за договором постачання природного газу для потреб не побутових споживачів № 41DB417-1585-20 від 04.01.2021 в частині здійснення оплати за поставлений природний газ. У зв'язку із чим позивачем подано зазначену позовну заяву до відповідача про стягнення 183 223,79 грн. основного боргу (з урахування заяви про зменшення позовних вимог), 27 317,34 грн. пені, 5 805,73 грн. 3% річних та 16 727,77 грн. інфляційних витрат.
Щодо неявки в судове засідання представника відповідача, суд зазначає наступне.
Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті (ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України).
Зі змісту п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що суд розглядає справу за відсутності учасника справи, якого було належним чином повідомлено про судове засідання, та яким не було повідомлено про причини неявки.
Згідно ч. 1 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
За приписами ст. 9 Конституції України, статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України» і статті 4 Господарського процесуального кодексу України господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами документів, ратифікованих законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р.», Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції Україна повністю визнає на своїй території дію приписів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо визнання обов'язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Суду в усіх питаннях, що стосуються її тлумачення і застосування.
Водночас ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи.
У рішенні 15-рп/2004 від 02.11.2004 р. Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 69 Кримінального кодексу України (справа про призначення судом більш м'якого покарання) визначено, що справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню. У сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом і засобах, що обираються для їх досягнення.
Значення принципів справедливості та добросовісності поширюється не тільки на сферу виконання зобов'язань, а і на сферу користування правами, тобто, такі засади здійснення судочинства виступають своєрідною межею між припустимим використанням права (як формою правомірного поводження) та зловживанням правами (як формою недозволеного використання прав).
Одночасно, застосовуючи відповідно до ч. 1 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989 р. Європейського суду з прав людини у справі «ЮніонЕліментаріяСандерс проти Іспанії» (AlimentariaSanders S.A. v. Spain).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»).
Приймаючи до уваги, що учасники судового процесу скористалися наданими їм процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами.
У судовому засіданні 25.11.2021 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Київської області, -
04.01.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ» (далі - постачальник, позивач) та Органом місцевого самоврядування Відділ освіти Іванківської селищної ради (зараз Відділ освіти Іванківської селищної ради) (далі - споживач, відповідач) укладено договір № 41DB417-1585-20 постачання природного газу для потреб непобутових споживачів (далі - договір) та додатки до нього.
Пунктами 1.1 та 1.2 зазначеного правочину сторони узгодили, що постачальник зобов'язується поставити споживачу у 2021 році товар за кодом ДК 021:2015 - 09120000-6: «Газове паливо»: (природний газ), а споживач зобов'язується прийняти та оплатити вартість газу в розмірах, строки та порядку, що визначені договором. Річний плановий обсяг постачання газу - до 20200 куб. м..
Згідно з п. 1.3 договору, планові обсяги постачання газу по місяцях визначено в додатку № 1, що є невід'ємною частиною цього договору.
Згідно додатку № 1 до договору визначено наступні обсяги постачання газу: січень 2021 року - 6733 куб. м.; лютий 2021 року - 6733 куб. м.; березень 2021 - 6734 куб. м..
Відповідно до п. 2.3 договору, обсяг переданого (спожитого) газу за розрахунковий період, що підлягає оплаті споживачем, визначається на межі балансової належності між оператором ГРМ та споживачем на підставі даних комерційних вузлів обліку (лічильника газу), визначених в заяві-приєднанні до договору розподілу природного газу, укладеного між оператором ГРМ та споживачем, а також з урахуванням процедур, передбачених кодексом ГРМ.
Згідно з п. 2.5 договору, визначення (звіряння) фактичного обсягу поставленого (спожитого) природного газу між сторонами здійснюється в наступному порядку: - за підсумками розрахункового періоду споживач до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов'язаний надати постачальнику копію відповідного акта про фактичний об'єм (обсяг) розподіленого (протранспортованого) природного газу споживачу за розрахунковий період, що складений між оператором ГРМ та споживачем, відповідно до вимог Кодексу ГРМ.
На підставі отриманих від споживача даних та/або даних оператора ГРМ постачальника протягом трьох робочих днів готує та надає споживачу два примірники акта приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписаних уповноваженим представником постачальника (п. 2.5.2 договору).
Споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі газу зобов'язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі газу, підписаний уповноваженим представником споживача та скріплений печаткою споживача, або надати в письмовій формі вмотивовану та обґрунтовану відмову від підписання акта приймання-передачі газу (п. 2.5.3 договору).
Відповідно до п. п. 3.1 та 3.2 договору, розрахунки за поставлений споживачеві газ здійснюється за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем
Ціна одного кубічного метру природного газу без врахування податку на додану вартість становить 8,11342483 грн., крім того компенсація вартості послуги доступу до потужності становить 0,13657600 грн..
Ціна одного кубічного метру природного газу з урахуванням компенсації вартості послуги доступу до потужності складає 8,25000083 грн. Податок на додану вартість становить 1,65000017 грн. Всього ціна одного кубічного метру природного газу становить 9,90000100 грн..
Відповідно до п. 3.3 договору, зміна ціни узгоджується шляхом підписання додаткової угоди до договору.
Пунктом 3.4 сторони передбачили, що ціна газу, розрахованого відповідно до пунктів 3.2 та 3.3 договору, застосовуються сторонами при складанні актів приймання-передачі газу та розрахунках за цим договором.
Судом встановлено, що позивач, на виконання умов договору, поставив відповідачу природний газ на загальну суму 924936,43 грн., що підтверджується актам приймання-передачі природного газу № КО381000380 від 31.01.2021 на суму 306 150,31 грн., № КО381003387 від 28.02.2021 на суму 399 216,17 грн. та № КО381007254 від 31.03.2021 на суму 219 569,95 грн. (копії наявні в матеріалах справи). Зазначені акти підписані з боку відповідача без будь-яких зауважень і заперечень та скріплені відбитками печаток сторін
Відповідно до п. 3.6 договору, загальна сума договору складається із місячних сум вартості газу, поставленого споживачеві за даним договором.
Пунктами 4.1. 4.2 та 4.4 договору передбачено,що розрахунковий період за договором становить один календарний місяць. Оплата газу за договором здійснюється споживачем виключно грошовими коштами у національній валюті України - гривні в наступному порядку: - оплата в розмірі 100% (сто відсотків) за фактично переданий постачальником газ здійснюється споживачем до 10 (десятого) числа місяця, наступного за звітним місяцем. Датою оплати рахунку (здійснення розрахунку) є дата, на яку були зараховані кошти на розрахунковий рахунок постачальника.
Судом встановлено, відповідачем, 11.03.2021 здійснено часткову оплату за поставлений природний газ в загальній сумі 199 980,02 грн., що підтверджується банківською випискою за період 01.01.2021-10.03.2021 та платіжним дорученням № 23 від 10.03.2021 (копії наявні в матеріалах справи).
Одночасно, заборгованість у розмірі 724 956,41 грн. відповідачем не сплачена. Протилежного суду не доведено, доказів на підтвердження повної оплати до суду не подано.
Відповідно до п. 9.1 договору, цей договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін (за наявності) і діє в частині постачання газу з газової доби, з якої споживач включений до реєстру споживачів ТОВ «Київоблгаз збут» в інформаційній платформі оператора ГТС до 31.03.2021 року, але в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.
З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги договір № 41DB417-1585-20 постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 04.01.2021 та додатки до нього, як належну підставу, у розумінні норм ст. 11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків.
За правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
За приписами ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Умовою виконання зобов'язання є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.
Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як вказувалося вище та закріплено в п. 3.6 договору, загальна сума договору складається із місячних сум вартості газу, поставленого споживачеві за даним договором.
Пунктами 4.1. 4.2 та 4.4 договору передбачено,що розрахунковий період за договором становить один календарний місяць. Оплата газу за договором здійснюється споживачем виключно грошовими котами у національній валюті України - гривні в наступному порядку: - оплата в розмірі 100% (сто відсотків) за фактично переданий постачальником газ здійснюється споживачем до 10 (десятого) числа місяця, наступного за звітним місяцем. Датою оплати рахунку (здійснення розрахунку) є дата, на яку були зараховані кошти на розрахунковий рахунок постачальника.
Отже, виходячи з наведених вище вимог чинного законодавства та умов договору, суд дійшов висновку, що за прийнятий природний газ за період з 31.01.2021 по 31.03.2021 відповідач повинен був розраховуватися до 10-го числа (включно) кожного місяця, наступного за місяцем поставки газу, з огляду на що, строк здійснення відповідачем оплати за січень 2021 настав 11.03.2021, за лютий 2021 року настав 11.03.2021; за березень 2021 року настав 13.04.2021.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач 11.03.2021 здійснив часткову оплату за поставлений природний газ в загальній сумі 199 980,02 грн., що підтверджується банківською випискою за період 01.01.2021-10.03.2021 та платіжним дорученням № 23 від 10.03.2021 (копії наявні в матеріалах справи).
Проте, відповідачем свої обов'язки в частині повної оплати за поставлений у січні-березні 2021 року природний газ у строки та в обсязі, які визначено умовами договору, належним чином виконано не було. Заборгованість в розмірі 724 956,41 грн. відповідачем не сплачено. Протилежного суду не доведено, доказів на підтвердження повної оплати до суду не подано.
Разом з тим, судом враховані та дослідженні посилання відповідача у відзиві на позовну заяву, де відповідач зазначає, що у зв'язку з ліквідацією відділу освіти Іванківської районної державної адміністрації усі активи та пасиви ради відповідно до п. 3 рішення Іванківської селищної ради від 11.08.2021 № VIII-12/1501 «Про прийняття до комунальної власності Іванківської селищної територіальної громади в особі Іванківської селищної ради активів та пасивів балансу (місцевий бюджет), отриманих в порядку правонаступництва згідно з передавальним актом, затвердженим розпорядженням голови Київської обласної державної адміністрації від 29 березня 2021 року № 174». За таких обставин, на думку відповідача, доцільно зарахувати на відділ освіти Іванківської селищної ради авансову оплату, яка була сплачена в грудні 2020 року Відділом освіти Іванківської РДА в загальній сумі 541 732,62 грн. на виконання умов договору № 41DB417-552-20 від 25.02.2020, що був укладений між позивачем та Відділом освіти Іванківської РДА. На думку відповідача, сума заборгованості станом на 01.04.2021 складає 183 223,79 грн..
В той же час, вже після звернення позивачем до суду із даним позовом, 27.10.2021 до канцелярії суду від позивача надійшла відповідь на відзив, у якому позивач зазначає, що 21.10.2021 позивачем сума авансової плати в розмірі 541 732,62 грн. за договором на постачання природного газу № 41DB417-552-20 від 25.02.2020 зараховано в порядку зарахування зустрічних однорідних вимог у відповідності до ст. 601 ЦК України на договір постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41DB417-2585-20 від 04.01.2021 та зазначив, що станом на час складання відповіді на відзив сума заборгованості відповідача перед позивачем складає 183 223,79 грн..
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Враховуючи вищенаведене, господарський суд, у судовому засіданні 25.11.2021 встановив відсутність предмету спору по даній справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України в частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ» до Відділу освіти Іванківської селищної ради в частині позовних вимог про стягнення основного боргу в сумі 541 732,62 грн..
Проте, відповідачем свої обов'язки в частині повної та своєчасної оплати за поставлений природний газ у строки, які визначено умовами договору, належним чином виконано не було. Заборгованість у розмірі 183 223,79 грн. відповідачем не сплачено. Протилежного не доведено, доказів повної та своєчасної оплати суду не надано.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу підлягають задоволенню в сумі 183 223,79 грн..
Відповідно зі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.
Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до підпункту 6.2.1 договору, у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 договору, споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Позивач за прострочення строків оплати поставленого природного газу, керуючись пп. 6.2.1 договору, нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в сумі 27 317,34 грн..
Здійснивши перерахунок пені, в межах розрахунку позивача, з урахуванням умов договору, здійснених поставок природного газу, а також порядку розрахунків погодженого сторонами та дат прострочення, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню частково в сумі 26 800,93 грн.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 5 805,73 грн. та інфляційні витрати у розмірі 16 727,77 грн..
Здійснивши перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат, з урахуванням умов договору, порядку розрахунків погодженого сторонами, а також, дат прострочення по сплаті грошового зобов'язання, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 3% річних підлягають частковому задоволенню в сумі 5 728,11, а інфляційні витрати підлягають задоволенню повністю в сумі 16 727,77 грн..
Слід зазначити, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).
Приймаючи до уваги висновки суду про часткове задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 3 487,21 грн..
Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Закрити провадження у справі № 911/1827/21 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України в частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ» до Відділу освіти Іванківської селищної ради про стягнення основного боргу в сумі 541 732,62 грн..
2. Позов задовольнити частково.
3. Стягнути з Відділу освіти Іванківської селищної ради (місцезнаходження: вул. Проскури Івана, буд. 42, смт. Іванків, Іванківський р-н, Київська обл., 07201; код ЄДРПОУ 44031188) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ» (місцезнаходження: проспект Свободи, 2-Г, літ. А, м. Київ, 04180; код ЄДРПОУ 39592941) 183 223,79 грн. основного боргу, 26 800,93 грн. нарахованої пені, 5 728,11 грн. 3% річних, 16 727,77 грн. інфляційних нарахувань та 3 487,21 грн. судового збору.
4. В іншій частині позовних вимог відмовити.
5. Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Згідно ч. 1 ст. 256 та п. п. 17.5 пункту 17 Розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення складено та підписано 02.12.2021.
Суддя Л.В. Сокуренко