вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"24" листопада 2021 р. м. Київ Справа № 911/1574/21
Господарський суд Київської області у складі судді Сокуренко Л.В. за участю секретаря судового засідання Абраменко М.К, дослідивши матеріали справи
За позовомКооперативу «Асфальтобетонщик»
доГостомельської селищної ради Київської області
простягнення 896 758,69 грн.
Учасники судового процесу:
від позивача: Майко В.М.; Білоус-Литвиненко Л.О.; Матвієць Г.Я.;
від позивача: не з'явився;
Кооператив «Асфальтобетонщик» звернувся до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Гостомельської селищної ради Київської області про стягнення 896 758,69 грн..
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем, як замовником, умов договору підряду № 373 від 30.10.2020 в частині здійснення оплати за виконані роботи. Враховуючи наявну заборгованість відповідача, позивачем подано зазначену позовну заяву про стягнення з останнього 806 557,88 грн. основного боргу, 42 029,40 грн. нарахованої пені, 9 612,40 грн. 3% річних та 38 559,01 грн. інфляційних витрат.
Ухвалою Господарського суду Київської області у справі № 911/1574/21 від 07.06.2021 позовну заяву Кооперативу «Асфальтобетонщик» залишено без руху.
11.06.2021 від позивача надішли до суду документи на виконання вимог ухвали суду від 07.06.2021.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 17.06.2021 вирішено здійснювати розгляд справи № 911/1574/21 за правилами загального позовного провадження; зобов'язано позивача надати суду оригінали всіх документів по суті спору, доданих до позовної заяви (для огляду); надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив. Ухвалою суду від 17.06.2021 призначено підготовче засідання у справі на 15.07.2021.
12.07.2021 до канцелярії суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
15.07.2021 в судове засідання прибув представник позивача та надав усні пояснення по справі; представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином. Ухвалою суду вирішено відкласти підготовче судове засідання на 25.08.2021, що занесено до протоколу судового засідання.
З метою повідомлення відповідача про дату судового засідання, 15.07.2021 судом складено ухвалу-повідомлення, яку направлено рекомендованим листом на адресу місцезнаходження відповідача.
23.07.2021 до канцелярії суду від відповідача надійшла заява про приєднання до матеріалів справи.
25.08.2021 в судове засідання прибули представники сторін та надали усні пояснення по справі. Ухвалою суду від 25.08.2021, яка занесена до протоколу судового засідання, відкладено підготовче судове засідання на 23.09.2021.
23.09.2021 в судове засідання прибули представники сторін та надали усні пояснення по справі. Ухвалою суду від 23.09.2021 вирішено закрити підготовче судове провадження та призначити справу № 911/1574/21 до судового розгляду по суті на 21.10.2021, яка занесена до протоколу судового засідання.
21.10.2021 до канцелярії суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
21.10.2021 в судове засідання прибули представники позивача та надали усні пояснення по суті спору; представник відповідача в судове засідання не з'явився, проте надав клопотання про відкладення розгляду справи. Ухвалою суду вирішено відкласти судове засідання на 04.11.2021, що занесено до протоколу судового засідання.
З метою повідомлення відповідача про дату судового засідання, 25.10.2021 судом складено ухвалу-повідомлення, яку направлено рекомендованим листом на адресу місцезнаходження відповідача.
25.10.2021 до канцелярії суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
04.11.2021 до канцелярії суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представників позивача.
04.11.2021 до канцелярії суду від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності відповідача.
04.11.2021 в судове засідання представники сторін не з'явилися, проте надали клопотання про розгляд справи без участі представників сторін.
Ухвалою суду від 04.11.2021 судом вирішено відкласти судове засідання на 24.11.2021; визнано явку сторін обов'язковою; зобов'язано позивача надати суду оригінали всіх документів по суті спору, доданих до позовної заяви; зобов'язано позивача надати суду документи в читабельній якості: - копії дефектних атів, - копії акту № 1 приймання виконаних будівельних робіт, - копії довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати; - копії договірної ціни на капітальний ремонт автомобільної парковки по вул. Дніпровська в смт. Гостомель, Київської області, - копії підсумкової відомості ресурсів; зобов'язано відповідача надати письмові пояснення щодо предмету позову із вказівкою чи були здані позивачу роботи по договору підряду № 373 від 30.10.2020, щодо підписання акту № 1 за жовтень 2020 р. на суму 1 489 884,67 грн..
24.11.2021 до канцелярії суду від відповідача надійшли пояснення.
24.11.2021 до канцелярії суду від позивача надійшли документи на вимогу ухвали суду від 04.11.2021.
24.11.2021 в судове засідання прибули представники позивача та надали усні пояснення по суті спору; представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином.
24.11.2021 представники позивача надали усні пояснення по суті спору, відповідно до яких просили задовольнити позов в повному обсязі, посилаючись на наступне.
В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на невиконання відповідачем, як замовником умов договору підряду № 373 від 30.10.2020 в частині здійснення оплати за виконанні роботи. У зв'язку із цим, у відповідача утворилася перед позивачем заборгованість в сумі 806 557,88 грн. основного боргу, 42 029,40 грн. нарахованої пені, 9 612,40 грн. 3% річних та 38 559,01 грн. інфляційних витрат.
Щодо неявки відповідача у судове засідання суд зазначає наступне.
Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті (ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України).
Зі змісту п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що суд розглядає справу за відсутності учасника справи, якого було належним чином повідомлено про судове засідання, та яким не було повідомлено про причини неявки.
Згідно ч. 1 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
За приписами ст. 9 Конституції України, статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України» і статті 4 Господарського процесуального кодексу України господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами документів, ратифікованих законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» Україна повністю визнає на своїй території дію приписів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо визнання обов'язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Суду в усіх питаннях, що стосуються її тлумачення і застосування.
Водночас ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи.
У рішенні 15-рп/2004 від 02.11.2004 р. Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 69 Кримінального кодексу України (справа про призначення судом більш м'якого покарання) визначено, що справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню. У сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом і засобах, що обираються для їх досягнення.
Значення принципів справедливості та добросовісності поширюється не тільки на сферу виконання зобов'язань, а і на сферу користування правами, тобто, такі засади здійснення судочинства виступають своєрідною межею між припустимим використанням права (як формою правомірного поводження) та зловживанням правами (як формою недозволеного використання прав).
Одночасно, застосовуючи відповідно до ч. 1 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989 р. Європейського суду з прав людини у справі «ЮніонЕліментаріяСандерс проти Іспанії» (AlimentariaSanders S.A. v. Spain).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»).
Приймаючи до уваги, що учасники судового процесу скористалися наданими їм процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами.
У судовому засіданні 24.11.2021 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Київської області, -
30.10.2020 між Гостомельською селищною радою (далі - замовник, відповідач) та Кооперативом «Асфальтобетонщик» укладено договір підряду № 373 (далі - договір), пунктом 1.1 якого передбачено, що підрядник зобов'язується виконати роботи за предметом закупівлі: ДК 021:2015 - 45230000-8 Будівництво трубопроводів, ліній зв'язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь. «Капітальний ремонт автомобільної парковки по вул. Дніпровська в сел. Гостомель Київської області», зазначені в технічному завданні, а замовник - прийняти і сплатити такі послуги.
Відповідно до п. п. 1.2 та 1.3 договору, обсяги закупівлі послуг можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків на 2020 рік. Місце надання послуг: сел. Гостомель, вул. Дніпровська.
Одночасно, 30.10.2020 сторони уклали додаткову угоду № 1 до договору № 373 від 30.10.2020, якою внесли зміни до договору підряду.
Пунктом 3.1 договору із змінами, відповідно до умов додаткової угоди № 1, визначено, що ціна цього договору становить 1 489 884,67 грн., (один мільйон чотириста вісімдесят дев'ять тисяч вісімсот вісімдесят чотири гривні 67 копійок) у тому числі ПДВ 20% 248 314,12 грн.. При цьому фінансування робіт в 2020 році становитиме 1 000,00 грн., (одна тисяча гривень 00 коп.) в т.ч. ПДВ 20% - 166,67 грн., а в 2021 році - 1 488 884,67 грн. (один мільйон чотириста вісімдесят вісім тисяч вісімсот вісімдесят чотири грн. 67 коп.) в т.ч. ПДВ 20% - 248 147,45 грн..
Згідно із п. 4.1 договору, розрахунки за виконанні роботи будуть здійснюватися на підставі Акту здачі-приймання виконаних робіт по формі № КБ-2в, довідки про вартість виконаних будівельних робіт по формі № КБ-3 та рахунку по оплаті.
Відповідно до п. 4.2 договору, підрядник визначає обсяги та вартість виконаних робіт, що підлягають оплаті, та готує відповідні документи і подає їх для підписання замовнику. Замовник протягом 5 робочих днів зобов'язаний підписати подані підрядником документи, що підтверджують виконання робіт, або письмово обґрунтувати причини відмови від їх підписання.
Пунктом 4.3 договору визначено, що вартість виконаних робіт, що підлягають оплаті, визначаються із урахуванням обсягів виконаних робіт та фактичних витрат підрядника, підтверджених відповідними документами.
Згідно із п. 5.1 договору із змінами відповідно до умов додаткової угоди № 1, послуги, передбачені в п. 1.1 цього договору, мають бути закінчені до 31.12.2021 року.
Пунктом 5.2 договору передбачено, що підрядник може надати послуги достроково.
Відповідно до пункту 4.3 договору, вартість виконаних робіт, що підлягають оплаті, визначаються із урахуванням обсягів виконаних робіт, що підлягають оплаті та фактичних витрат підрядника, підтверджених відповідними документами.
Судом встановлено, що сторонами, за результатами виконання робіт, було підписано акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за 2020 рік на загальну суму 806 557,88 грн. та складена договірна ціна на капітальний ремонт автомобільної парковки по вул. Дніпровська в сел. Гостомель Київської області, що здійснюється в 2020 році на загальну суму 806 557,88 грн.. Зазначені документи підписані сторонами без будь-яких зауважень і заперечень (копії наявні в матеріалах справи).
Крім того, сторонами підписана довідка про вартість виконаних будівельних робіт за 2020 рік на загальну суму 806 557,88 грн. Зазначена довідка підписана з боку відповідача без будь-яких зауважень та заперечень (копія наявна в матеріалах справи).
Одночасно, 30.10.2020 сторонами було укладено акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2020 року на загальну суму 1 489 884,67 грн., що підписаний сторонами без будь-яких зауважень та заперечень (копія акту наявна в матеріалах справи).
Пунктом 4.4 договору сторони узгодили, що розрахунки проводяться шляхом: оплати замовником виконаних робіт після підписання сторонами акта здачі-приймання виконаних робіт по формі № КБ-2в, та на підставі довідки про вартість виконаних будівельних робіт по формі № КБ-3. Замовник зобов'язаний сплатити вартість виконаних робіт протягом 5 робочих днів з дня підписання сторонами акту виконаних робіт у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок підрядника, зазначений у п. 14 цього договору.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем не здійснено оплату за виконані роботи в загальній сумі 806 557,88 грн.. Протилежного суду не доведено, доказів оплати за виконані роботи суду не надано.
Відповідно до п. 12.1 договору із змінами відповідно до додаткової угоди № 1, цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін та діє до 31.12.2021 року, а у частині розрахунків - до повного виконання зобов'язань за цим договором.
З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги договір підряду № 373 від 30.10.2020 та додаткову угоду № 1 від 30.10.2020, як належну підставу, у розумінні норм ст. 11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків.
За правовою природою укладений між сторонами договір є договором будівельного підряду.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
Відповідно до ч. 1, 2, 4 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Згідно статті 875 Цивільного кодексу України, за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.
Відповідно до ст. 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.
Згідно із п. 4.1 договору, розрахунки за виконанні роботи будуть здійснюватися на підставі Акту здачі-приймання виконаних робіт по формі № КБ-2в, довідки про вартість виконаних будівельних робіт по формі № КБ-3 та рахунку по оплаті.
Відповідно до п. 4.2 договору, підрядник визначає обсяги та вартість виконаних робіт, що підлягають оплаті, та готує відповідні документи і подає їх для підписання замовнику. Замовник протягом 5 робочих днів зобов'язаний підписати подані підрядником документи, що підтверджують виконання робіт, або письмово обґрунтувати причини відмови від їх підписання.
Відповідно до пункту 4.3 договору, вартість виконаних робіт, що підлягають оплаті, визначаються із урахуванням обсягів виконаних робіт, що підлягають оплаті та фактичних витрат підрядника, підтверджених відповідними документами.
Як було встановлено судом раніше та підтверджується матеріалами справи, сторонами, за результатами виконаних робіт, було підписано акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за 2020 рік на загальну суму 806 557,88 грн. та складена договірна ціна на капітальний ремонт автомобільної парковки по вул. Дніпровська в сел. Гостомель Київської області, що здійснюється в 2020 році на загальну суму 806 557,88 грн.. Зазначені документи підписані сторонами без будь-яких зауважень і заперечень.
Сторонами підписана довідка про вартість виконаних будівельних робіт за 2020 рік на загальну суму 806 557,88 грн. Зазначена довідка підписана з боку відповідача без будь-яких зауважень та заперечень.
30.10.2020 сторонами було укладено акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2020 року на загальну суму 1 489 884,67 грн., що підписаний сторонами без будь-яких зауважень та заперечень (копія акту наявна в матеріалах справи).
З огляду на вищенаведене, господарський суд зазначає, що позивачем виконано свої зобов'язання в частині виконання робіт в розумінні умов п. п. 4.1-4.3 договору в повному обсязі та належним чином.
Згідно з ч. ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника його обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Як було зазначено судом вище та передбачено сторонами в договорі, пунктом 4.4 договору сторони узгодили, що розрахунки проводяться шляхом: оплати замовником виконаних робіт після підписання сторонами акта здачі-приймання виконаних робіт по формі № КБ-2в, та на підставі довідки про вартість виконаних будівельних робіт по формі № КБ-3. Замовник зобов'язаний сплатити вартість виконаних робіт протягом 5 робочих днів з дня підписання сторонами акту виконаних робіт у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок підрядника, зазначений у п. 14 цього договору.
Позивачем заявлені вимоги щодо стягнення суми боргу у сумі 806 557,88 грн. за актом № 1 приймання виконаних будівельних робіт за 2020 рік.
Матеріали справи не містять доказів здійснення відповідачем оплати за виконані роботи в загальній сумі 806 557,88 грн.. У зв'язку із цим, у відповідача утворилася заборгованість перед позивачем в загальній сумі 806 557,88 грн. Заборгованість є неоплаченою, протилежного суду не доведено, доказів повної оплати заборгованості суду не надано.
Отже, виходячи з наведених вище вимог чинного законодавства та умов договору і додаткової угоди № 1, суд дійшов висновку, що строк оплати відповідачем виконаних позивачем робіт, настав.
Судом встановлено, що позивач звернувся до відповідача з претензією вх. № 03-01/2730 щодо зміни умов договору № 373 від 30.10.2020 та вимогою сплатити 806 557,88 грн. за виконані роботи.
У відповідь на вищезазначену претензію, відповідачем було складено лист № 03-02/3211 від 23.12.2020, яким відповідач повідомив позивача, що згідно умов договору ціна становить 1 489 884,67 грн. При цьому фінансування робіт в 2020 році становить 1 000,00 грн., в 2021 - 1 488 884,67 грн. Строк дії договору до 31.12.2021. Крім того, відповідач зазначив, що фінансування за виконані роботи до закінчення 2020 року, згідно акту, може складати не більше 1 000,00 грн. та підстав для здійснення фінансування на суму 806 557,88 грн. в селищної ради відсутні.
05.05.2021, у зв'язку з наявною заборгованістю, позивач звернувся до відповідача з листом-претензію вих. № 1 від 05.05.2021 р., відповідно до якої позивач інформував останнього про наявність заборгованості в загальній сумі 806 557,88 грн. за договором підряду № 373 від 30.10.2021 та вимагав її погашення.
У відповідь на вищезазначений лист-претензію відповідач 25.05.2021 надіслав лист № 03-02/2131, у якому зазначив, що фінансування робіт в 2020 році становить 1 000,00 грн., а в 2021 році - 1 488 884,67 грн.. Строк дії договору до 31.12.2021.
Судом встановлено, що на час подання зазначеної позовної заяви відповідачем, свої зобов'язання щодо здійснення оплати за виконані роботи в повному обсязі та строки не виконано, грошових коштів у сумі 806 557,88 грн. не сплачено, протилежного суду не доведено. Заперечень щодо виконання робіт позивачем за актом № 1 приймання виконаних будівельних робіт за 2020 рік на загальну суму 806 557,88 грн. відповідачем до суду не надано.
Разом з тим, судом враховані та дослідженні посилання відповідача у відзиві на позовну заяву, де відповідач зазначає, що фінансування робіт, відповідно до умов договору, в 2020 році склало 1 000,00 грн. з посиланням на п. 4 ст. 48 Бюджетного кодексу України, відповідно до якого зобов'язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України, не вважаються бюджетними зобов'язаннями і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов'язань є порушенням бюджетного законодавства. Витрати бюджету на покриття таких зобов'язань не здійснюються. За таких обставин, відповідач вважає, що фінансування робіт за 2020 рік не може складати більш як 1 000,00 грн., проте доказів на підтвердження своїх заперечень до суду не надав.
Судом відхиляються вищезазначені посилання відповідача з огляду на наступне.
Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.
Відповідно до приписів статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з частиною першою статті 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.
Частина друга статті 218 Господарського кодексу України та стаття 617 ЦК України прямо передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від виконання зобов'язання.
При цьому, п. 1.10 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» від 17.12.2013 N 14 (із змінами і доповненнями) роз'яснено, що за загальним правилом, закріпленим у ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання через відсутність у нього необхідних коштів, оскільки згадане правило обумовлено замінністю грошей як їх юридичною властивістю. Тому у випадках порушення грошового зобов'язання суди не повинні приймати доводи боржника з посиланням на неможливість виконання грошового зобов'язання через відсутність необхідних коштів (ст. 607 ЦК України) або на відсутність вини (ст. ст. 614, 617 ЦК України чи ст. 218 ГК України).
Також, відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Суду як джерело права.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), а саме у справі «Кечко проти України» (заява № 63134/00) ЄСПЛ зауважив, що держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату надбавок з державного бюджету, однак свідома відмова в цих виплатах не допускається, доки відповідні положення є чинними (пункт 23 рішення). У пункті 26 вказаного рішення зазначено, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Таким чином, відсутність бюджетного призначення на фінансування робіт за договором підряду, не може бути підставою для звільнення замовника від обов'язку оплати відповідних робіт.
Аналогічна правова позиція про те, що сама собою відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов'язання викладено в постанові Верховного Суду України від 22 березня 2017 року у справі № 3-77гс17, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 березня 2018 року у справах № 925/246/17, № 925/974/17, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2018 року у справі № 12-46гс18.
Таким чином, доводи відповідача про те, що оплата не була здійснена відповідачем, оскільки фінансування робіт, відповідно до умов договору, в 2020 році склало 1 000,00 грн. з посиланням на п. 4 ст. 48 Бюджетного кодексу України, спростовуються судом.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Слід зазначити, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України).
Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 806 557,88 грн..
Відповідно до ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.
Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до п. 8.3 договору, у разі порушення строків оплати наданих послуг, замовник сплачує підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від вартості неоплачених послуг за кожний день прострочення.
Позивач за прострочення строків оплати наданих послуг, керуючись п. 8.3 договору, нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в сумі 42 029,40 грн.
Здійснивши перерахунок пені, з урахуванням умов договору, прострочення по сплаті грошового зобов'язання, порядку розрахунків погодженого сторонами, в межах розрахунку позивача, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю в сумі 42 029,40 грн..
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача за прострочення оплати 3% річних в сумі 9 612,40 грн. та інфляційні витрати у розмірі 38 559,01 грн..
Здійснивши перерахунок 3 % річних та інфляційних витрат, в межах періоду розрахунку позивача, з урахуванням дати прострочення платежу, суд приходить до висновку, що позовні вимоги, в частині стягнення 3% річних підлягають задоволенню повністю в сумі 9 612,40 грн., а інфляційні витрати підлягають повному задоволенню в сумі 38 559,01 грн..
Приймаючи до уваги висновки суду про часткове задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 13 451,38 грн..
Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Гостомельської селищної ради Київської області (місцезнаходження: вул. Свято-Покровська, буд 220, смт. Гостомель, Київська обл., 08290; код ЄДРПОУ 04360617) на користь Кооперативу «Асфальтобетонщик» (місцезнаходження: вул. Промислова, буд. 5, м. Буча, Київська обл., 08292; код ЄДРПОУ 19413928) 806 557,88 грн. основного боргу, 42 029,40 грн. нарахованої пені, 9 612,40 грн. 3% річних, 38 559,01 грн. інфляційних витрат та 13 451,38 грн. судового збору.
3. Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст.241 Господарського процесуального кодексу України. Згідно ч. 1 ст. 256 та п. п. 17.5 пункту 17 Розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення складено та підписано 02.12.2021.
Суддя Л.В. Сокуренко