ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01 грудня 2021 року м. ОдесаСправа № 916/777/21
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Таран С.В.,
Суддів: Будішевської Л.О., Аленіна О.Ю.,
при секретарі судового засідання Земляк А.В.,
за участю представників:
від Товариства з обмеженою відповідальністю "СТЕНКОР" - Сухомлин О.В.,
від Державного підприємства "Одеський авіаційний завод" - Слободянюк В.Ю.,
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СТЕНКОР"
на рішення Господарського суду Одеської області від 12.08.2021, прийняте суддею Степановою Л.В., м. Одеса, повний текст складено 16.08.2021,
у справі №916/777/21
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "СТЕНКОР"
до відповідача: Державного підприємства "Одеський авіаційний завод"
про стягнення 238 411,05 грн
У березні 2021 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "СТЕНКОР" звернулося з позовом до Державного підприємства "Одеський авіаційний завод", в якому просило стягнути з відповідача на користь позивача борг у сумі 238411,05 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за договором №345/МТЗ-20 від 25.11.2020.
За вказаною позовною заявою місцевим господарським судом 05.04.2021 відкрито провадження у справі №916/777/21.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 12.08.2021 у справі №916/777/21 (суддя Степанова Л.В.) у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі; судові витрати за розгляд справи покладено на позивача.
Судове рішення мотивоване недоведеністю позовних вимог, оскільки, з огляду на неукладеність договору №345/МТЗ-20 від 25.11.2020, позивач не мав правових підстав для поставки відповідачу товару у зв'язку з відсутністю між сторонами договірних відносин. Крім того, місцевий господарський суд послався на те, що Товариством з обмеженою відповідальністю "СТЕНКОР" не подано належних доказів поставки товару Державному підприємству "Одеський авіаційний завод".
Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "СТЕНКОР" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Одеської області від 12.08.2021 у справі №916/777/21 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Зокрема, в апеляційній скарзі скаржник наголошує на помилковості висновку місцевого господарського суду про неукладеність договору №345/МТЗ-20 від 25.11.2020, оскільки позивач, подавши документи для участі в торгах, зробив пропозицію Державному підприємству "Одеський авіаційний завод" укласти відповідний договір, у той час як останнє з моменту прийняття рішення про обрання Товариства з обмеженою відповідальністю "СТЕНКОР" переможцем торгів акцептувало зазначену пропозицію. Крім того, апелянт звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що 13.12.2020 позивач в якості додатку до своїх скарг на рішення Державного підприємства "Одеський авіаційний завод" про дискваліфікацію Товариства з обмеженою відповідальністю "СТЕНКОР" надав підписаний договір №345/МТЗ-20 від 25.11.2020 та послався на підписання останнього безпосередньо у цих скаргах, чим фактично надав відповідь про прийняття пропозиції відповідача укласти цей договір. Скаржник також стверджує про те, що договір №345/МТЗ-20 від 25.11.2020 був частково виконаний сторонами, а саме: позивач, підписавши вищенаведений договір та специфікації до нього, підтвердив свою згоду з усіма його істотними умовами, у зв'язку з чим здійснив поставку товару Державному підприємству "Одеський авіаційний завод", а відповідач прийняв поставлений позивачем товар, проте не сплатив його вартість, між тим судом першої інстанції безпідставно не було враховано те, що договір не може вважатися неукладеним після його повного або часткового виконання.
У відзиві на апеляційну скаргу б/н від 15.11.2021 (вх.№3440/21/Д3 від 15.11.2021) Державне підприємство "Одеський авіаційний завод", посилаючись на її безпідставність та необґрунтованість, просить апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СТЕНКОР" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Одеської області від 12.08.2021 у справі №916/777/21 - без змін. Зокрема, відповідач зауважує на неукладеності договору №345/МТЗ-20 від 25.11.2020, адже в межах встановленого строку позивач не надіслав, а Державне підприємство "Одеський авіаційний завод" не отримало підписаний примірник вказаного договору та жодної відповіді про прийняття пропозиції укласти останній. Водночас відповідач наголошує на тому, що дії щодо виконання вищенаведеного договору ним не вчинялись, у зв'язку з чим зобов'язання за вказаним правочином у Державного підприємства "Одеський авіаційний завод" не виникли.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Таран С.В., суддів: Будішевської Л.О., Поліщук Л.В. від 31.08.2021 за вказаною апеляційною скаргою відкрито апеляційне провадження та в подальшому ухвалою суду від 15.09.2021 справу №916/777/21 призначено до розгляду на 13.10.2021 об 11:00.
Між тим у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Таран С.В. з 04.10.2021 по 29.10.2021 та перебуванням судді Поліщук Л.В. у відпустці з 05.10.2021 по 13.10.2021 судове засідання у справі №916/700/21, призначене на 13.10.2021 об 11:00, не відбулося.
З огляду на тимчасову непрацездатність судді Поліщук Л.В. з 18.10.2021 за розпорядженням керівника апарату суду №297 від 01.11.2021 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №916/777/21.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.11.2021 для розгляду апеляційної скарги у справі №916/777/21 сформовано колегію суддів у складі головуючого судді Таран С.В., суддів: Будішевської Л.О., Аленіна О.Ю.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.11.2021 у визначеному складі суддів справу №916/777/21 прийнято до свого провадження та призначено останню до розгляду на 01.12.2021 о 14:00.
У судовому засіданні 01.12.2021, проведеному в режимі відеоконференції, представник Товариства з обмеженою відповідальністю "СТЕНКОР" апеляційну скаргу підтримав, представник Державного підприємства "Одеський авіаційний завод" висловив заперечення проти її задоволення.
За умовами частин першої, другої статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування Господарським судом Одеської області норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла наступних висновків.
З матеріалів справи вбачається, що Державне підприємство "Одеський авіаційний завод" є одним із учасників Державного концерну "Укрборонпром", при цьому останнє також значиться засновником підприємства відповідача відповідно до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
З метою забезпечення прозорості та обґрунтованості здійснення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей, робіт чи послуг наказом Державного концерну "Укроборонпром" №333 від 29.11.2019 було затверджено Порядок закупівель підприємствами Державного концерну "Укроборонпром" (далі - Порядок).
Відповідно до пункту 2.13 Порядку закупівлі та укладення нових договорів або додатків чи специфікацій до наявних договорів необхідно здійснювати відповідно до вимог цього Порядку.
В силу пунктів 6.1-6.3 Порядку договір про закупівлю укладається в письмовій формі відповідно до положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, з урахуванням особливостей, визначених цим Порядком. У договорі про закупівлі слід передбачити наступні істотні умови: 1) предмет договору про закупівлю (найменування товару, роботи чи послуги; номенклатура; асортимент; код класифікатора ДК 021:2015); 2) кількість товарів, робіт і послуг та вимоги щодо їх якості; 3) порядок здійснення оплати; 4) ціна, сума договору про закупівлю; 5) умови зміни ціни (в разі об'єктивних передумов); 6) строк та місце поставки товарів, надання послуг, виконання робіт; 7) строк дії договору про закупівлю; 8) умови продовження строку дії договору про закупівлю та виконання зобов'язань по ньому; 9) права та обов'язки сторін; 10) відповідальність сторін; 11) гарантійні зобов'язання; 12) антикорупційне застереження; 13) інші умови, відносно яких сторонами досягнуто згоди щодо їх включення до договору про закупівлю як істотних. Істотні умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту пропозиції процедури закупівлі та умов конкурсної документації.
Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: 1) зменшення обсягів закупівлі у зв'язку із зменшенням виробничої потреби або фінансування замовника; 2) покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення вартості, визначеної в договорі про закупівлю; 3) узгодженої зміни ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг); 4) подовження строку дії договору про закупівлю та виконання зобов'язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке подовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної у договорі про закупівлю; 5) узгодженої зміни ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг); 6) зміни ціни у зв'язку зі зміною ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок; 7) зміни встановленого згідно з законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників "Platts/Argus", регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни; 8) подовження дії договору про закупівлю у разі непередбаченої необхідності на строк, достатній для проведення нової процедури закупівлі, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі, без зміни вартості товару, роботи чи послуги (пункт 6.5 Порядку).
Пунктами 6.8, 6.9 Порядку передбачено, що забороняється зволікати із укладанням договору про закупівлю з постачальником, який надав найбільш економічно вигідну пропозицію та був обраний переможцем процедури закупівлі. Договір укладається не пізніше ніж через 20 календарних днів з дня прийняття рішення про визначення переможця конкурсу. Забороняється укладати договори про закупівлю до/без проведення процедур закупівель, передбачених цим порядком чи законодавством України, крім випадків, визначених у цьому порядку чи у чинному законодавстві.
За умовами підпункту 17 пункту 8.6 Порядку відповідальна особа/конкурсний комітет забезпечує підготовку конкурсної документації та оголошення про проведення конкурсу відповідно до Інструкції. Конкурсна документація повинна містити інформацію про те, що закупівля не підпадає під дію Закону України "Про публічні закупівлі".
Згідно з пунктом 8.13 Порядку умови, зазначені у конкурсній документації, повинні бути відображені в договорі про закупівлю та дотримані при закупівлі та здійсненні платежів.
Відповідно до пункту 8.23 Порядку відповідальна особа/конкурсний комітет письмовим рішенням/протоколом визначає потенційного переможця конкурсу або дискваліфікує учасників конкурсу та протягом 1 дня з прийняття відповідного рішення оприлюднює рішення/протокол в електронній системі закупівель "Prozorro".
В силу підпункту 3 пункту 8.27 Порядку відповідальна особа/конкурсний комітет письмовим рішенням дискваліфікує учасника у випадку, якщо потенційний переможець конкурсу відмовився від підписання договору.
Договір за результатами проведення конкурсу підписується між замовником та переможцем конкурсу поза електронною системою закупівель "Prozorro" згідно з чинним законодавством не раніше ніж через 2 робочих днів після оприлюднення рішення про визначення переможця конкурсу (пункт 8.35 Порядку).
У жовтні-листопаді 2020 року на електронно-торговельному майданчику за посиланням https://smarttender.biz проведено чотири тендери на закупівлю авіаційних запчастин, в яких прийняв участь позивач, запропонувавши найнижчі ціни за одиницю товару. Відповідачем у конкурсній документації було опубліковано для загального доступу учасників тендеру проект договору про закупівлю та визначено порядок конкретизації (доповнення) тих його умов, які не є істотними.
Згідно з конкурсною документацією на закупівлю ДК 021:2015 Код 34731000-0 "Частини повітряних літальних апаратів", предметом якої виступає диск ведучий 062.65.0544 1 категорії, остання проводиться відповідно до вимог наказу Державного підприємства "Прозорро" від 19.03.2019 як допорогова закупівля з метою максимальної економії та ефективності і не підпадає під дію Закону України "Про публічні закупівлі".
За результатами проведення конкурсу на закупівлю ДК 021:2015 Код 34731000-0 "Частини повітряних літальних апаратів" щодо відбору постачальників в електронній системі закупівель "Prozorro" №UA-2020-10-20-008236 (тендер №7749090) Державним підприємством "Одеський авіаційний завод" було прийнято рішення про визначення переможцем конкурсу Товариства з обмеженою відповідальністю "СТЕНКОР", про що свідчить протокол відповідальної особи №242 від 03.11.2020.
Проект підписаного відповідачем договору №345/МТЗ-20 від 25.11.2020 був надісланий Товариству з обмеженою відповідальністю "СТЕНКОР" разом з супровідним листом №3528/ДВ від 25.11.2020, в якому Державним підприємством "Одеський авіаційний завод" викладено прохання повернути на його адресу примірник вказаного договору після його підписання позивачем.
У пункті 1.1 договору №345/МТЗ-20 від 25.11.2020 визначено, що Продавець зобов'язується передати, а Покупець - прийняти та оплатити товар згідно з ДК 021:2015 Код 34730000-3 "Частини повітряних і космічних і літальних апаратів та вертольотів". Конкретна кількість товару, його найменування, номенклатура, вартість та терміни постачання, визначені на підставі конкурсів №7749090 від 20.10.2020, №7748820 від 20.10.2020, №7748665 від 20.10.2020, №7748341 від 10.11.2020, №7717031 від 19.10.2020, що проводиться через електронну систему закупівель "Рrozorro" і вказується у специфікації, яка є невід'ємною частиною цього договору.
Поставка товару покупцю здійснюється на умовах СРТ за адресою: 65121, м. Одеса, просп. Небесної Сотні, 32-А, відповідно до правил INCOTERMS 2010 за рахунок продавця. Термін поставки товару визначається на підставі конкурсів №7749090 від 20.10.2020, №7748820 від 20.10.2020, №7748665 від 20.10.2020, №7748341 від 10.11.2020, №7717031 від 19.10.2020, що проводяться через електронну систему закупівель "Рrozorro", та складає 14 календарних днів, що рахується від дати підписання сторонами специфікації, де буде визначено найменування товару, його номенклатура, кількість, дата виготовлення (при необхідності), термін придатності, який рахується від дати виготовлення та ціна, яка склалася на підставі конкурсу, на умовах заявлених Покупцем в конкурсних пропозиціях (пункти 2.1, 2.2 договору №345/МТЗ-20 від 25.11.2020).
Відповідно до пунктів 2.4, 2.5 договору №345/МТЗ-20 від 25.11.2020 перехід права власності на товар відбувається після його фактичної передачі на підставі належно оформлених первинних документів (товарно-транспортної накладної, видаткової накладної) Покупцю, але в будь-якому разі виключно після проходження товаром вхідного контролю за якістю, комплектністю, кількістю та відповідною супровідною документацією. Датою поставки товару за кількістю є дата підписання накладної щодо приймання товару на склад покупця. Датою приймання товару за якістю є дата проходження товаром вхідного контролю на підприємстві покупця. При відсутності зауважень до якості товару та супровідної документації товар рахується прийнятим покупцем.
Пунктами 3.2, 4.1, 4.2 договору №345/МТЗ-20 від 25.11.2020 визначено, що загальна вартість договору складає 1075680 грн, у тому числі ПДВ - 179280 грн. Оплата покупцем товару здійснюється в національній валюті України шляхом перерахування коштів на поточний рахунок продавця згідно з рахунком-фактурою. Оплата за договором здійснюється на умовах, визначених конкурсними пропозиціями, в розмірі 80% вартості товару, що поставляється впродовж 30 банківських днів, які рахуються від дати проходження товаром вхідного контролю, що здійснюється на підприємстві покупця при відсутності зауважень до якості товару та супровідної документації, та 20% вартості товару будуть перераховані після позитивної реєстрації податкової накладної у ЄРПН протягом 15 банківських днів.
В силу пункту 6.1 договору №345/МТЗ-20 від 25.11.2020 покупець зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати грошові кошти за поставлений товар, приймати поставлений товар відповідно до умов цього договору та належним чином виконувати умови цього договору.
Згідно з пунктами 7.1, 7.4 договору №345/МТЗ-20 від 25.11.2020 у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України та цим договором. За прострочення оплати покупець сплачує продавцю пеню у розмірі 0,1% від суми простроченого платежу за кожний банківський день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.
За умовами пункту 10.4 договору №345/МТЗ-20 від 25.11.2020 цей договір набирає чинності з моменту підписання сторонами, скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2021 включно, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань в частині розрахунків. Закінчення строку дії даного договору не звільняє сторони від відповідальності за порушення зобов'язань (у тому числі гарантійних) за даним договором.
Відповідно до специфікації №1 від 25.11.2020, яка є додатком до договору №345/МТЗ-20 від 25.11.2020, закупка товару (24 шт. дисків ведучих номенклатури 062.65.0544) здійснюється на підставі конкурсу №7749090 від 20.10.2020. Термін поставки товару визначається на підставі конкурсу №7749090 від 20.10.2020, що проводиться через електронну систему закупівель "Рrozorro", та складає 14 календарних днів, що рахується від дати підписання сторонами цього договору та специфікації. Загальна вартість товару, що постачається за даною специфікацією, складає 387360 грн, у тому числі ПДВ - 64560 грн. Оплата за договором здійснюється на умовах, визначених конкурсними пропозиціями, в розмірі 80% вартості товару, що поставляється впродовж 30 банківських днів, які рахуються від дати проходження товаром вхідного контролю, що здійснюється на підприємстві покупця при відсутності зауважень до якості товару та супровідної документації, та 20% вартості товару будуть перераховані після позитивної реєстрації податкової накладної у ЄРПН протягом 15 банківських днів. Товар постачається на умовах DDP за адресою: 65121, м. Одеса, просп. Небесної Сотні, 32-А, відповідно до правил INCOTERMS 2010.
Супровідний лист Державного підприємства "Одеський авіаційний завод" №3528/ДВ від 25.11.2020 з проектом договору №345/МТЗ-20 від 25.11.2020 позивачем було отримано 30.11.2020, після чого Товариством з обмеженою відповідальністю "СТЕНКОР" оформлено та надіслано відповідачу протокол розбіжностей б/н від 08.12.2020 до вказаного договору, яким запропоновано внести зміни у пункт 2.15 та пункт 5.6 останнього щодо випадків виявлення дефектів товару.
Після отримання протоколу розбіжностей б/н від 08.12.2020 до договору №345/МТЗ-20 від 25.11.2020 Державним підприємством "Одеський авіаційний завод" було прийнято рішення про дискваліфікацію Товариства з обмеженою відповідальністю "СТЕНКОР" у конкурсі №UA-2020-10-20-008236 (тендер №7749090), яке оформлено протоколом відповідальної особи №320 від 11.12.2020, згідно з якими підставою для дискваліфікації визначено те, що редакція договору покупця в системі "Рrozorro" була підписана та завірена печаткою потенційним постачальником, тобто останній погодився зі всіма пунктами договору, але після цього вислав протокол розбіжностей до договору, що свідчить про недостовірність інформації, навмисне затягування строків укладення договору та постачання товарно-матеріальних цінностей.
14.12.2020 зареєстровано скаргу позивача на рішення/протокол відповідальної особи від 11.12.2020 про дискваліфікацію Товариства з обмеженою відповідальністю "СТЕНКОР" за тендером в системі "Рrozorro" №UA-2020-10-20-008236 (тендер №7749090), яку в подальшому за результатами її розгляду 18.12.2020 залишено без задоволення.
За твердженням позивача, на виконання умов специфікації №1 до договору №345/МТЗ-20 від 25.11.2020 ним було поставлено відповідачу товар (диск ведучий) загальною вартістю 290520 грн. На підтвердження даного факту позивачем надано видаткову накладну №0000070 від 23.12.2020, яка підписана і скріплена печаткою лише зі сторони Товариства з обмеженою відповідальністю "СТЕНКОР", та експрес-накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Пошта" №59000626145963 від 23.12.2020, в описі якої зазначено: "інші запчастини, прод. по дог. 345/МТЗ-20 с сопров докум", при цьому оголошена вартість відправлення становить 200 грн.
З роздруківки з інтернет-сайту "Нова Пошта" про відстеження поштових відправлень вбачається, що відправлення №59000626145963 було вручене адресату 24.12.2020.
Позивачем також складено рахунок-фактуру №0001405 від 15.12.2020 на суму 387360 грн (з урахуванням ПДВ) та акт приймання-передачі ТМЦ №64 від 23.12.2020, в якому наявні відомості про передачу відповідачу, зокрема, 18 шт. дисків ведучих за ціною 13450 грн без ПДВ за одиницю, оригіналів договору №345/МТЗ-20 від 25.11.2020 та специфікації №1 до вказаного договору, рахунку-фактури №0001405 від 15.12.2020, видаткової накладної №0000070 від 23.12.2020 та завіреної копії паспорту на продукцію 062.65.0544.
Вищенаведені рахунок-фактура №0001405 від 15.12.2020 та акт приймання-передачі ТМЦ №64 від 23.12.2020 підписані та скріплені печаткою в односторонньому порядку лише позивачем.
Листом №108/МТЗ від 20.01.2021, який Товариству з обмеженою відповідальністю "СТЕНКОР" було надіслано засобами електронного зв'язку, Державне підприємство "Одеський авіаційний завод" повідомило позивача про відсутність між ними договірних відносин та просило вказати адресу, на яку буде повернуто документи та інші відправлення (зокрема, відправлення №59000626145963), які надійшли до відповідача відповідно до тендерів, за якими Товариство з обмеженою відповідальністю "СТЕНКОР" було дискваліфіковано, а також з метою уникнення непорозумінь просило направити на підприємство відповідача в строк до 26.01.2021 свого представника для спільного огляду вмісту посилок, які наразі залишаються не розпакованими.
В подальшому Державне підприємство "Одеський авіаційний завод" в адресованому позивачу листі №371/МТЗ від 15.02.2021, який останньому було надіслано засобами електронного зв'язку, зазначило про те, що за умовами конкурсів, на підставі яких відповідачем було підписано договір №345/МТЗ-20 від 25.11.2020, примірник даного договору, підписаний Товариством з обмеженою відповідальністю "СТЕНКОР", мав надійти до відповідача ще 11.12.2020, натомість цей договір було отримано із значним запізненням, внаслідок чого він вважається неукладеним, у той час як нова пропозиція укласти договір є відхиленою, а товар - неприйнятим та готовий до повернення позивачу, у зв'язку з чим товариству позивача необхідно в найкоротший термін повідомити про готовність отримати відповідний товар перевізником "Нова Пошта" або інший засіб повернення товару, інакше Державне підприємство "Одеський авіаційний завод" буде вимушене нарахувати плату за зберігання належних Товариству з обмеженою відповідальністю "СТЕНКОР" товарно-матеріальних цінностей.
Аналогічна вимога щодо повідомлення про готовність Товариства з обмеженою відповідальністю "СТЕНКОР" отримати належний йому товар, який надійшов до відповідача за декларацією Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Пошта" №59000626145963 від 23.12.2020, була викладена Державним підприємством "Одеський авіаційний завод" в адресованому позивачу листі №571/МТЗ від 04.03.2021
У листі №817/МТЗ від 05.04.2021 відповідач, посилаючись на неукладеність договору №345/МТЗ-20 від 25.11.2020, просив позивача в строк до 15.04.2021 забрати (вивезти) не прийнятий товар або розпорядитися ним в розумний строк, а також попередив про те, що у разі невчинення відповідних дій, Державне підприємство "Одеський авіаційний завод" буде вимушено нарахувати Товариству з обмеженою відповідальністю "СТЕНКОР" плату за зберігання належних останньому товарно-матеріальних цінностей відповідно до положень статті 174 Господарського кодексу України.
Даний лист було надіслано позивачу засобами поштового зв'язку 08.04.2021, про що свідчить відповідний опис вкладення у цінний лист №6512102621568, та отримано останнім 16.04.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №6512102621568.
Предметом спору у даній справі є вимога про стягнення з Державного підприємства "Одеський авіаційний завод" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СТЕНКОР" боргу у сумі 238411,05 грн.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд виходив з недоведеності позовних вимог, оскільки, з огляду на неукладеність договору №345/МТЗ-20 від 25.11.2020, позивач не мав правових підстав для поставки відповідачу товару у зв'язку з відсутністю між сторонами договірних відносин. Крім того, суд першої інстанції послався на те, що Товариством з обмеженою відповідальністю "СТЕНКОР" не подано належних доказів поставки товару Державному підприємству "Одеський авіаційний завод".
Колегія суддів погоджується з висновком Господарського суду Одеської області про наявність правових підстав для відмови у задоволенні позову з огляду на наступне.
Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Під порушенням слід розуміти такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов'язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
Таким чином, у розумінні закону, суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду (частина перша статті 16 Цивільного кодексу України).
Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб'єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Водночас позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту, при цьому застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права.
Отже, виходячи із приписів статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України, можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від наявності (доведеності) наступної сукупності умов: наявність у позивача певного суб'єктивного права або інтересу, порушення такого суб'єктивного права (інтересу) з боку відповідача та належність (адекватність встановленому порушенню) обраного способу судового захисту. Відсутність (недоведеність) будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позовних вимог.
Відповідно до частин першої, другої статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочин.
Згідно з приписами статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів.
Частиною першою статті 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (стаття 174 Господарського кодексу України).
В силу статті 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору, зокрема, на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.
Відповідно до частини сьомої статті 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
За умовами частини першої статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Положеннями статті 14 Цивільного кодексу України унормовано, що цивільні обов'язки виконуються у встановлених договором або актом цивільного законодавства межах, особа не може бути примушеною до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина перша статті 626 Цивільного кодексу України).
Частиною сьомою статті 179, частиною першою статті 181 Господарського кодексу України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Приписами частини першої статті 205, частин першої та другої статті 207, пункту 1 частини першої статті 208 Цивільного кодексу України регламентовано, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства. У письмовій формі належить вчиняти, зокрема, правочини між юридичними особами.
Згідно з положеннями статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Частиною першою статті 640 Цивільного кодексу України визначено, що договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
В силу частини першої статті 641 Цивільного кодексу України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Відповідно до частин першої, другої статті 642 Цивільного кодексу України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
З огляду на положення наведених норм, важливими ознаками оферти є те, що вона має бути виявленням наміру оферента вважати себе зобов'язаним у разі її прийняття та, водночас, повинна бути настільки визначеною, щоб можна було шляхом її прийняття досягнути домовленості про весь договір у цілому, а для укладення договору акцептанту було достатньо висловити свою волю, яка співпадає з офертою. У разі ж якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся).
За умовами частини другої статті 644 Цивільного кодексу України якщо пропозицію укласти договір, в якій не вказаний строк для відповіді, зроблено у письмовій формі, договір є укладеним, коли особа, яка зробила пропозицію, одержала відповідь протягом строку, встановленого актом цивільного законодавства, а якщо цей строк не встановлений, - протягом нормально необхідного для цього часу.
Якщо відповідь про прийняття пропозиції укласти договір одержано із запізненням, особа, яка зробила пропозицію, звільняється від відповідних зобов'язань (частина перша статті 645 Цивільного кодексу України).
Отже, беручи до уваги вищевикладені норми права, Південно-західний апеляційний господарський суд наголошує на тому, що не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення (зокрема, відсутня згода за всіма істотними умовами договору; не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства для вчинення правочину потрібна його передача тощо).
Як зазначалося вище, 25.11.2020 відповідач підписав та в цей же день разом з супровідним листом №3528/ДВ від 25.11.2020 надіслав Товариству з обмеженою відповідальністю "СТЕНКОР" проект договору №345/MT3-20 від 25.11.2020, який позивачем було отримано 30.11.2020.
За таких обставин, з урахуванням визначеного Порядком двадцятиденного строку, позивач повинен був підписати та повернути Державному підприємству "Одеський авіаційний завод" примірник договору №345/MT3-20 від 25.11.2020 в строк до 20.12.2020 включно.
Між тим Товариством з обмеженою відповідальністю "СТЕНКОР" було оформлено та надіслано відповідачу протокол розбіжностей б/н від 08.12.2020 до договору №345/MT3-20 від 25.11.2020, яким запропоновано внести зміни у пункт 2.15 та пункт 5.6 останнього щодо випадків виявлення дефектів товару.
Колегія суддів зауважує на тому, що умови пункту 5.6 договору №345/MT3-20 від 25.11.2020 є істотними, оскільки дані положення встановлюють порядок заміни бракованого товару, при цьому, беручи до уваги те, що в силу підпункту 13 пункту 6.2 Порядку істотними також визнаються умови, відносно яких сторонами досягнуто згоди щодо їх включення до договору про закупівлю як істотних, апеляційний господарський суд наголошує на тому, що позивач в порушення пунктів 6.3 та 6.5 Порядку безпідставно намагався внести зміни до істотних умов договору про закупівлю, хоча істотні умови такого договору не повинні відрізнятися від змісту пропозиції процедури закупівлі та умов конкурсної документації.
Після отримання протоколу розбіжностей б/н від 08.12.2020 до договору №345/МТЗ-20 від 25.11.2020 Державним підприємством "Одеський авіаційний завод" було прийнято рішення про дискваліфікацію Товариства з обмеженою відповідальністю "СТЕНКОР" у конкурсі №UA-2020-10-20-008236 (тендер №7749090), яке оформлено протоколом відповідальної особи №320 від 11.12.2020.
14.12.2020 зареєстровано скаргу позивача на рішення/протокол відповідальної особи від 11.12.2020 про дискваліфікацію Товариства з обмеженою відповідальністю "СТЕНКОР" за тендером в системі "Рrozorro" №UA-2020-10-20-008236 (тендер №7749090), яку в подальшому за результатами її розгляду 18.12.2020 залишено без задоволення.
Таким чином, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про неукладеність договору №345/MT3-20 від 25.11.2020, оскільки переможця конкурсу - Товариство з обмеженою відповідальністю "СТЕНКОР" було дискваліфіковано у встановленому законом порядку, у зв'язку з чим процедуру закупівлі слід вважати не проведеною, що згідно з пунктом 6.9 Порядку має наслідком заборону на укладення договорів про закупівлю до/без проведення процедури закупівлі, передбаченої цим Порядком чи законодавством України.
Крім того, колегія суддів враховує, що відповідно до акту приймання-передачі ТМЦ №64 від 23.12.2020, який складено та підписано самим позивачем, останній лише 23.12.2020, тобто несвоєчасно, надіслав Державному підприємству "Одеський авіаційний завод" примірник договору №345/MT3-20 від 25.11.2020, який відповідачем було одержано 25.12.2020, що, в свою чергу, в силу вимог чинного законодавства є самостійною підставою для того, щоб вважати вказаний договір неукладеним, при цьому сам по собі факт зазначення Товариством з обмеженою відповідальністю "СТЕНКОР" у договорі №345/МТЗ-20 від 25.11.2020 дати його підписання - 09.12.2020 жодним чином не спростовує факту його направлення відповідачу поза межами встановленого строку.
Доводи апелянта про безпідставне незастосування місцевим господарським судом при ухваленні оскаржуваного рішення викладеного в постанові від 03.04.2018 у справі №910/5798/17 правового висновку Верховного Суду, відповідно до якого з урахуванням приписів частини третьої статті 181 Господарського кодексу України, статті 638, частини першої статті 640, частин першої, другої статті 641, частин першої, другої статті 642 Цивільного кодексу України, пунктів 15, 28, 30, 35 частини першої статті 1, частин першої, другої статті 32 Закону України "Про публічні закупівлі" оприлюднення замовником оголошення про проведення процедури закупівлі слід вважати запрошенням невизначеному колу осіб робити пропозиції укласти договір, у зв'язку з чим направлення позивачем своєї тендерної пропозиції слід вважати пропозицією укласти договір, на умовах зазначених позивачем у такій тендерній пропозиції, відтак визначення відповідачем переможця процедури закупівлі - позивача, та направлення позивачу повідомлення про намір укласти договір, свідчить про прийняття (акцепт) пропозиції позивача, викладеній в тендерній пропозиції, є необґрунтованими, оскільки, по-перше, конкурс за тендером №7749090 проводився в електронній системі закупівель "Prozorro" та відповідна закупівля не підпадає під дію Закону України "Про закупівлю", що відображено безпосередньо у конкурсній документації; по-друге, відповідний конкурс проводився на підставі Порядку, яким встановлено, що договір за результатами проведення конкурсу підписується між замовником та переможцем конкурсу поза електронною системою закупівель "Prozorro" згідно з чинним законодавством не раніше ніж через 2 робочих днів після оприлюднення рішення про визначення переможця конкурсу.
Колегією суддів не приймається до уваги обґрунтоване посиланням на правову позицію Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17, відповідно до якої не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами, твердження скаржника про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "СТЕНКОР" виконало договір №345/МТЗ-20 від 25.11.2020, а саме: передало відповідачу обумовлену специфікацією продукцію, у той час як Державне підприємство "Одеський авіаційний завод" прийняло останню, проте безпідставно не розрахувалося за неї, з огляду на наступне.
За твердженням позивача, на виконання умов специфікації №1 до договору №345/МТЗ-20 від 25.11.2020 ним було поставлено відповідачу товар (диск ведучий) загальною вартістю 290520 грн. На підтвердження даного факту позивачем надано видаткову накладну №0000070 від 23.12.2020, яка підписана і скріплена печаткою лише зі сторони Товариства з обмеженою відповідальністю "СТЕНКОР", та експрес-накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Пошта" №59000626145963 від 23.12.2020, в описі якої зазначено: "інші запчастини, прод. по дог. 345/МТЗ-20 с сопров докум", при цьому оголошена вартість відправлення становить 200 грн.
З роздруківки з інтернет-сайту "Нова Пошта" про відстеження поштових відправлень вбачається, що відправлення №59000626145963 було вручене адресату 24.12.2020.
Відповідно до пунктів 2.4, 2.5 договору №345/МТЗ-20 від 25.11.2020 перехід права власності на товар відбувається після його фактичної передачі на підставі належно оформлених первинних документів (товарно-транспортної накладної, видаткової накладної) Покупцю, але в будь-якому разі виключно після проходження товаром вхідного контролю за якістю, комплектністю, кількістю та відповідною супровідною документацією. Датою поставки товару за кількістю є дата підписання накладної щодо приймання товару на склад покупця. Датою приймання товару за якістю є дата проходження товаром вхідного контролю на підприємстві покупця. При відсутності зауважень до якості товару та супровідної документації товар рахується прийнятим покупцем.
Частиною першою статті 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
В силу частини першої статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Обов'язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, в господарському процесі є складовою обов'язку сприяти всебічному, повному та об'єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.
Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (стаття 14 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з частиною першою статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що у матеріалах справи відсутні та позивачем до місцевого господарського суду не подано жодного належного у розумінні процесуального закону доказу на підтвердження саме прийняття відповідачем товару - дисків ведучих загальною вартістю 290520 грн, оскільки видаткова накладна №0000070 від 23.12.2020 та акт приймання-передачі ТМЦ №64 від 23.12.2020 підписані в односторонньому порядку лише постачальником. Докази проходження товаром вхідного контролю на підприємстві покупця також відсутні.
Колегією суддів також враховується, що в адресованому позивачу листі №571/МТЗ від 04.03.2021, який останнім було отримано 18.03.2021, відповідач повідомив про те, що підписаний Товариством з обмеженою відповідальністю "СТЕНКОР" примірник договору №345/МТЗ-20 від 25.11.2020 було отримано із значним запізненням, внаслідок чого він вважається неукладеним, у той час як нова пропозиція укласти договір є відхиленою, а товар - неприйнятим та готовий до повернення позивачу, у зв'язку з чим товариству позивача необхідно зазначити про готовність отримати відповідний товар перевізником "Нова Пошта" або про інший засіб повернення товару, інакше Державне підприємство "Одеський авіаційний завод" буде вимушене нарахувати плату за зберігання належних Товариству з обмеженою відповідальністю "СТЕНКОР" товарно-матеріальних цінностей.
За таких обставин, з огляду на недоведеність поставки позивачем товару та, відповідно, його приймання відповідачем, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав вважати, що договір №345/МТЗ-20 від 25.11.2020 виконувався сторонами.
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги неукладеність договору №345/МТЗ-20 від 25.11.2020, Південно-західний апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у відповідача не виниклою будь-яких обов'язків перед позивачем щодо виконання вказаного договору, що, в свою чергу, зумовлює відсутність правових підстав для задоволення позовної вимоги про стягнення з Державного підприємства "Одеський авіаційний завод" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СТЕНКОР" 232416 грн (основний борг з урахуванням нарахованих 80% вартості товару).
Водночас, беручи до уваги відсутність правових підстав для стягнення суми основної заборгованості, суд апеляційної інстанції зазначає про те, що позовні вимоги про стягнення з Державного підприємства "Одеський авіаційний завод" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СТЕНКОР" 5345,56 грн пені та 649,49 грн 3% річних мають похідний характер від вимоги про стягнення основного боргу, відтак, з огляду на те, що можливість задоволення похідних вимог безпосередньо залежить від задоволення основних позовних вимог, вказані вимоги також не підлягають задоволенню.
За умовами статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Перевіривши відповідно до статті 270 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції об'єктивно розглянув у судовому процесі обставини справи в їх сукупності; дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень докази; правильно застосував матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини, врахував положення статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку із чим дійшов правильного висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позову.
Доводи скаржника не спростовують висновків суду першої інстанції; твердження апелянта про порушення Господарським судом Одеської області норм права при ухваленні рішення від 12.08.2021 не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового акту колегія суддів не вбачає.
Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СТЕНКОР" залишити без задоволення, рішення Господарського суду Одеської області від 12.08.2021 у справі №916/777/21 - без змін.
Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "СТЕНКОР".
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку у строк, який обчислюється відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано 02.12.2021.
Головуючий суддя С.В. Таран
Суддя Л.О. Будішевська
Суддя О.Ю. Аленін