Єдиний унікальний номер 317/3074/21
Провадження № 1-кп/317/325/2021
01 грудня 2021 року м. Запоріжжя
Запорізький районний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участі:
секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021082230000410 від 01.09.2021 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Бережанка Верхньорогачицького району Херсонської області, громадянина України, освіта неповна середня, офіційно не працевлаштованого, розлученого, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
- 15.08.2007 Кам'янко-Дніпровським районним судом Запорізької області за ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 186, ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі;
- 09.08.2011 Кам'янко-Дніпровським районним судом Запорізької області за ч. 3 ст. 185, ст. 71 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі,
за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,-
01 вересня 2021 року, приблизно о 09 год. 45 хв., ОСОБА_4 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, перебуваючи поблизу крамниці за адресою: смт. Малокатеринівка Запорізького району Запорізької області, вул. Пушкіна, буд. 12-а, підійшов до автомобіля марки «Мерседес спринтер», н.з. НОМЕР_1 , та побачив мобільний телефон «Xaomi Realmi», що належить потерпілому ОСОБА_5 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, із застосуванням сили ОСОБА_4 опустив скло водійської двері, проник до салону автомобіля марки «Мерседес спринтер», н.з. НОМЕР_1 , звідки викрав мобільний телефон «Xaomi Realmi», вартість якого згідно висновку судової товарознавчої експертизи № 3467 від 02.09.2021 станом на 01.09.2021 становить 2724,76 грн. Після цього ОСОБА_4 залишив місце вчинення злочину з викраденим майном, отримавши можливість розпорядитися ним на власний розсуд.
У результаті протиправних дій ОСОБА_4 потерпілому ОСОБА_5 завдано матеріальну шкоду на загальну суму 2724,76 грн.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, визнав повністю. Суду пояснив, що у вересні 2021 року, дати не пам'ятає, вранці у смт. Малокатеринівка він стояв біля магазину, хотів скупитись. У цей час до магазину під'їхав автомобіль з товаром. Водій пішов у двір. Він побачив, що в салоні автомобіля на торпеді лежить мобільний телефон. Опустивши скло водійської двері, він дістав мобільний телефон, поклав його у карман та поїхав на ринок «Анголенко» у м. Запоріжжі, там хотів його продати. Мобільний телефон був сенсорний. Телефон продати не встиг, оскільки був затриманий працівниками поліції. Зараз проживає з двоюрідним братом, займається ремонтами. У вчиненому розкаюється. Перед потерпілим вибачився, до нього потерпілий претензій не має.
Оскільки обвинувачений дав показання в яких повністю визнав свою вину і не оспорює фактичні обставини, враховуючи думку прокурора, який вважав, що можливо розглянути кримінальне провадження відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, вислухавши думку обвинуваченого, який також не заперечував проти вказаного порядку розгляду провадження, а також з'ясувавши, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності його позиції, роз'яснивши, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, суд вважає за можливе розглянути кримінальне провадження на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, та визнати недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставин, які ніким не оспорюються.
Суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 повністю доведена і його дії слід кваліфікувати за ч. 3 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у сховище.
Призначаючи вид та розмір покарання обвинуваченому, суд, у відповідності до ст. 65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який раніше судимий, офіційно не працевлаштований, проте має підробітки, розлучений, за місцем проживання характеризується формально, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.
Так, у відповідності до ст. 12 КК України злочин, передбачений ч. 3 ст. 185 КК України, належить до категорії тяжких.
Обставиною, що пом'якшує покарання є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.
За таких обставин, враховуючи особу обвинуваченого, думку прокурора, зважаючи на наслідки кримінального правопорушення, для досягнення цілей покарання, встановлених статтею 50 КК України, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання за ч. 3 ст. 185 КК України - у вигляді позбавлення волі в межах санкцій статті.
Підстав для застосування ст. 69 КК України судом не встановлено.
У той же час, враховуючи ставлення обвинуваченого до вчиненого та його наслідків, наявність у нього постійного місця проживання, суспільних зв'язків, роботи, відсутність на час ухвалення вироку збитків, суд приходить до висновку, що виправлення ОСОБА_4 можливе без ізоляції від суспільства, а тому його слід звільнити від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, поклавши на нього обов'язки, передбачені ст. 76 КК України.
Суд вважає, що призначення ОСОБА_4 покарання у вигляді позбавлення волі із застосуванням ст.ст. 75-76 КК України, буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
На переконання суду визначене покарання буде мати найбільший виховний ефект.
Документально підтверджені процесуальні витрати у провадженні відсутні.
Клопотання прокурором про обрання запобіжного заходу обвинуваченому під час судового розгляду не заявлялось, запобіжний захід відносно обвинуваченого суд за власною ініціативою не обирає.
Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд,-
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку 3 (три) роки не скоїть нового кримінального правопорушення.
На підставі ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_4 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили не обирати.
Речовий доказ - телефон у корпусі сірого кольору «Xaomi Realmi», модель С-11, 2021 року випуску, переданий на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_5 - залишити потерпілому ОСОБА_5 як законному власнику.
Вирок може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до Запорізького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення через Запорізький районний суд Запорізької області, при цьому відповідно ч. 2 ст. 394 КПК України вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1