Провадження № 11-сс/821/539/21 Справа № 694/1708/21 Категорія: ст. 303 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
30 листопада 2021 року Черкаський апеляційний суд в складі суддів:
суддя-доповідач ОСОБА_2
судді ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Звенигородського районного суду Черкаської області від 15 листопада 2021 року про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність Звенигородської окружної прокуратури Черкаській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви про кримінальне правопорушення,
22.09.2021 року ОСОБА_6 звернувся із скаргою до Звенигородського районного суду Черкаської області на бездіяльність Звенигородської окружної прокуратури Черкаської області відповідно до ст. 303 КПК України щодо невнесення відомостей до ЄРДР за його заявою від 14.09.2021 року.
Ухвалою Звенигородського районного суду Черкаської області від 15.11.2021 року в задоволенні скарги ОСОБА_6 - відмовлено.
Своє рішення слідчий суддя обгрунтовував, ти що заява ОСОБА_6 не містить відомостей, які б вказували на вчинення приватним нотаріусом Звенигородського районного нотаріального округу Черкаської області будь-якого злочину 07.03.2017 року під час прийняття та реєстрації заяви ОСОБА_7 та до неї не долучено жодних документів на підтвердження вказаних у ній доводів, а фактично зводиться до його незгоди з цією нотаріальною дією, що не можуть бути підставою для початку кримінального провадження.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій вказує, що ухвала винесена слідчим суддею ОСОБА_1 з порушенням норм матеріального та процесуального права і підлягає до скасування з винесенням нової ухвали у зв'язку з тим, що слідчий суддя проігнорувала його клопотання про дослідження письмових доказів яке було зазначено в його скарзі та датована 22.09.2021 року та клопотання про доручення письмових доказів до провадження датоване до суду 05.10.2021 року
Також вважає, що у винесеній ухвалі має місце неоднакове застосування кримінальної процесуальної норми, яка міститься у пунктах 1, 2, 17 ч. 1 статті 7, ч. 1 ст. 303, ч. 3 ст. 307, ч. 1 ст. 309, ч. 4 ст. 399 КПК України, а тому слідчий суддя прийняв рішення всупереч наданим йому повноваженням, яке взагалі не передбачено кримінальним процесуальним законом.
Просив скасувати ухвалу Звенигородського районного суду від 15.11.2021 року через невідповідність висновків суду першої інстанції.
Порядок розгляду апеляційних скарг на ухвалу слідчого судді визначено статтею 422 КПК України, згідно з якою отримавши апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді, суддя-доповідач невідкладно витребовує з суду першої інстанції відповідні матеріали та не пізніш як за день повідомляє особу, яка її подала, прокурора та інших заінтересованих осіб про час, дату і місце апеляційного розгляду.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді розглядається не пізніш як через три дні після її надходження до суду апеляційної інстанції.
На виконання вимог вказаної норми закону апеляційним судом було належним чином повідомлено про дату, час та місце розгляду справи, скаржника ОСОБА_6 та Звенигородську окружну прокуратуру, які в судове засідання не з'явились, що не перешкоджає розгляду апеляційної скарги без їх участі.
Заслухавши доповідь головуючого, вивчивши матеріали, які надійшли із Звенигородського районного суду Черкаської області, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить поновити йому строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді. Згідно із матеріалами справи оскаржувана ухвала постановлена 15.11.2021 року, а апеляційну скаргу подано 19.11.2021 року. Отже скаржником не пропущено 5-тиденний строк на оскарження ухвали слідчого судді.
Положеннями ч. 1 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування.
За вимогами ч. 5 ст. 214 КПК України, до ЄРДР вносяться відомості, зокрема, про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.
Виходячи зі змісту ст. 214 КПК України, повноваженням щодо оцінки відомостей, наведених заявником, чи виявлених з іншого джерела, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наділені слідчий, прокурор.
Таким чином, внесенню до ЄРДР підлягають відомості із заяв, в яких міститься виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, а не із заяв чи повідомлень про події, у яких немає достатньої інформації, що вказує на вчинення кримінального правопорушення.
Як вбачається із матеріалів провадження, 14.09.2021 року ОСОБА_6 звернувся до Звенигородської окружної прокуратури з заявою (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, в якій просив прийняти його заяву про кримінальне правопорушення та внести відповідні відомості до ЄРДР та надати органом досудового розслідування протиправність дій ОСОБА_7 , який 07.03.2017 року подав заяву за №92 спадкова справа 72/2-14 до приватного нотаріуса Звенигородського районного нотаріального округу Черкаської області ОСОБА_8 та надати органом досудового розслідування протиправність дій приватного нотаріуса Звенигородського районного нотаріального округу Черкаської області ОСОБА_8 , яка прийняла та зареєструвала заяву ОСОБА_7 за № 92 від 07.03.2017 року.
Слідчий суддя Звенигородського районного суду Черкаської області відмовляючи в задоволенні скарги ОСОБА_6 щодо невнесення відомостей до ЄРДР за його заявою від 14.09.2021 року про вчинення кримінального правопорушення зазначив, що заява ОСОБА_6 не містить відомостей, які б вказували на вчинення приватним нотаріусом Звенигородського районного нотаріального округу Черкаської області ОСОБА_8 будь-якого злочину 07.03.2017 року під час прийняття та реєстрації заяви ОСОБА_7 та до неї не долучено жодних документів на підтвердження вказаних в ній доводів, а фактично зводиться до його незгоди з цією нотаріальною дією.
Так, згідно ч. 1 ст. 11 КК України злочином (кримінальне правопорушення) є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину.
Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про злочин є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до ЄРДР. При цьому реальність конкретної події злочину має визначатись наявністю об'єктивних даних, що свідчать про ознаки об'єктивної сторони злочину, тобто даних про наявність суспільно небезпечного діяння для злочинів з формальним складом та, додатково, даних про наслідки для злочинів з матеріальним складом.
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних та кримінальних справ в узагальненні «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування» від 12.01.2017 року відмітив, що КПК передбачає внесення до ЄРДР інформації на підставі заяв та повідомлень про кримінальне правопорушення, а не будь-яких заяв, які надходять до органів досудового розслідування при здійсненні ними своїх повноважень.
Аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Це слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що заява ОСОБА_6 від 14.09.2021 року про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_7 який подав заяву від 07.03.2017 року № 92 та приватним нотаріусом Звенигородського районного нотаріального округу Черкаської області ОСОБА_8 , яка прийняла та зареєструвала заяву від ОСОБА_7 , (в якій він просить орган досудового розслідування надати протиправність дій ОСОБА_7 при поданні заяви від 07.03.2017 року та протиправність дій приватного нотаріуса при прийнятті та реєстрації даної заяви) за своїм змістом та суттю не є повідомленням про злочин, оскільки містить лише думку заявника про протиправність дій ОСОБА_7 та приватного нотаріуса і не містить конкретних та достатніх даних про можливість вчинення вказаними особами злочину при вчиненні вищевказаних дій.
Однак слідчий суддя Звенигородського районного суду Черкаської області відмовляючи в задоволенні скарги ОСОБА_6 щодо невнесення відомостей до ЄРДР за його заявою від 14.09.2021 року про вчинення кримінального правопорушення зазначив, що заява ОСОБА_6 не містить відомостей, які б вказували на вчинення приватним нотаріусом Звенигородського районного нотаріального округу Черкаської області ОСОБА_8 будь-якого злочину 07.03.2017 року під час прийняття та реєстрації заяви ОСОБА_7 та до неї не долучено жодних документів на підтвердження вказаних в ній доводів, а фактично зводиться до його незгоди з цією нотаріальною дією.
При цьому слідчий суддя не звернув увагу на те, що ОСОБА_6 при звернені до суду зі скаргою на бездіяльність Звенигородської окружної прокуратури в скарзі просив внести відомості до ЄРДР по його заяві (повідомленні) про кримінальне правопорушення, щодо протиправність дій не лише приватного нотаріуса Звенигородського районного нотаріального округу Черкаської області ОСОБА_8 при прийнятті та реєстрації заяви ОСОБА_7 № 92 07.03.2017 року а і щодо протиправності дій ОСОБА_7 при поданні заяви № 92 від 07.03.2017 року.
Оскільки за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді , суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін або скасувати ухвалу і постановити нову, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_6 необхідно задовольнити частково, оскаржувану ухвалу необхідно скасувати та прийняти у справі нову ухвалу, якою в задоволенні скарги ОСОБА_6 щодо невнесення відомостей до ЄРДР за його заявою від 14.09.2021 року про вчинення кримінального правопорушення - відмовити.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що ухвала слідчого судді постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права і підлягає скасуванню, у зв'язку з тим, що слідчий суддя проігнорувала його клопотання щодо дослідження письмових доказів яке було зазначено в його скарзі та датована 22.09.2021 року та клопотання про долучення письмових доказів до провадження датоване до суду 05.10.2021 року, є безпідставними оскільки ОСОБА_6 вказані скарга та клопотання при поданні 22.09.2021 року скарги слідчому судді надані не були.
Твердження в апеляційній скарзі про те, що слідчим суддею постановлено ухвалу, яка взагалі не передбачена кримінальним процесуальним законом, спростовуються положеннями п. 1 ч. 1 ст. 303, статтею 307 КПК України, якими передбачено можливість оскарження на досудовому розслідуванні рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, в тому числі бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення та прийняття за результатами розгляду скарги відповідного рішення.
Щодо клопотання ОСОБА_6 у апеляційні скарзі про дослідження копії скарги до Звенигородського районного суду Черкаської області від 22.09.2021 року та копії клопотання про доручення письмових доказів від 05.102021 року, колегія суддів вказує, що вони була предметом розгляду апеляційного суду, тому відповідно досліджувались апеляційним судом.
Клопотання ОСОБА_6 про зазначення в ухвалі Черкаського апеляційного суду, які саме скаржником надавались письмові докази до суду першої інстанції та до апеляційної скарги, колегія суддів вважає недоцільним, оскільки всі надані скаржником документи, містяться в матеріалах справи, з якою він може ознайомитись та зробити необхідні копії.
Керуючись ст.ст. 303, 404, 405, 407, 422 КПК України, апеляційний суд,
апеляційну скаргу ОСОБА_6 - задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Звенигородського районного суду Черкаської області від 15 листопада 2021 року - скасувати.
У задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність Звенигородської окружної прокуратури Черкаській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви про кримінальне правопорушення - відмовити.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді