Справа № 694/1709/21Головуючий в суді 1 інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
Провадження № 11-сс/821/546/21 Категорія: ст. 309 КПК України
30 листопада 2021 року
м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд у складі колегії суддів:
ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретар ОСОБА_5
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Звенигородського районного Черкаської області від 11 листопада 2021 року про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність Звенигородської окружної прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР,
22 вересня 2021 року ОСОБА_6 звернувся до Звенигородського районного суду Черкаської області зі скаргою на бездіяльність Звенигородської окружної прокуратури в порядку ст. 303 КПК України.
В обґрунтування своєї скарги вказував, що слідчим ОСОБА_7 здійснювалось досудове розслідування кримінального провадження № 12019250140000905 за ч.1 ст.383 КК України від 18.10.2019 року стосовно того, що ОСОБА_8 надала неправдиві відомості по цивільній справі № 694/452/18. Дане кримінальне провадження в подальшому слідчим було закрито, про що винесено відповідну постанову.
Вказує, що слідчим розслідувалось вказане кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.383 КК України, а повинно було розслідуватись за іншою правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, а саме за ч.1 ст.384 КК України. Зазначає що, закриваючи кримінальне провадження, слідчим не дотримано вимог закону щодо всебічного, повного, неупередженого дослідження усіх обставин кримінального провадження, не зібрані докази в повному об'ємі, а тому, на його думку, такі діяння слідчого свідчать про умисне допущення службової недбалості щодо закриття кримінального провадження 12019250140000905 від 18.10.2019 за ч.1 ст.383 КК України. У зв'язку з цим 14.09.2021 року ОСОБА_6 подав заяву (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення до Звенигородської окружної прокуратури.
Враховуючи вищевикладене, звернувся до суду із скаргою на бездіяльність Звенигородської окружної прокуратури відповідно до ст. 303 КПК України, просив зобов'язати уповноважених осіб Звенигородської окружної прокуратури у порядку ст. 214 КПК України внести відповідні відомості до ЄРДР за поданою ним заявою про вчинення кримінального правопорушення від 14.09.2021 року, а саме за фактом службової недбалості слідчого СВ Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_7 про закриття кримінального провадження № 12019250140000905 за ч.1 ст. 383 КК України від 18.10.2019 року.
Ухвалою слідчого судді Звенигородського районного суду Черкаської області від 11 листопада 2021 року у задоволенні скарги ОСОБА_6 відмовлено.
Суд мотивував своє рішення тим, що обставини, повідомлені в заяві про вчинення кримінального правопорушення, не містять відомостей про вчинення будь-яких дій чи бездіяльності, які можна хоча б попередньо кваліфікувати як кримінальне правопорушення, а зміст скарги ОСОБА_6 зводиться виключно до незгоди з прийнятим процесуальним рішенням про закриття кримінального провадження.
Не погоджуючись з таким рішенням, ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді та ухвалити нову, якою його скаргу задовольнити. Поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Звенигородського районного суду Черкаської області від 11 листопада 2021 року та дослідити надані ним письмові докази.
Відповідно до ч.4 ст. 405 КПК України неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття. Якщо для участі в розгляді в судове засідання не прибули учасники кримінального провадження, участь яких згідно з вимогами цього Кодексу або рішенням суду апеляційної інстанції є обов'язковою, апеляційний розгляд відкладається.
Заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали провадження та надані скаржником докази, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, з наступних підстав.
Згідно з положенням п.1 ч.3 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.
Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Колегія суддів вважає, що ухвала слідчого судді Звенигородського районного суду Черкаської області від 11 листопада 2021 року постановлена з дотриманням вказаних вимог закону.
При розгляді справи встановлено, що 14.09.2021 року ОСОБА_6 було подано до Звенигородської окружної прокуратури заяву про вчинення кримінального правопорушення відносно ОСОБА_7 , яка допустила службову недбалість, закриваючи кримінальне провадження № 12019250140000905 за ч.1 ст. 383 КК України від 18.10.2019 року.
Станом на час розгляду скарги заявник не отримав відповіді від Звенигородської окружної прокуратури про наслідки розгляду його заяви про вчинення кримінального правопорушення.
Відтак, заявник вважає незаконною бездіяльність прокурора по не внесенню відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, що складає суть поданої до слідчого судді скарги.
Як передбачено п.1 ч.1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора - бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
З вимог ч.1 ст.214 КПК України слідує, що бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, означає невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до вказаного реєстру впродовж 24 години після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Системний аналіз положень ст.ст.214, 303 КПК України, свідчить про те, що предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого чи прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто саме заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення є передумовою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні та вказана заява чи повідомлення повинна містити достатні дані про наявність ознак кримінально-караного діяння.
Внесенню до ЄРДР підлягає не будь-яка заява, а лише заява, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення.
При цьому апеляційний суд приймає до уваги, що положеннями ст. 25 КПК України (яка регламентує засаду публічності у кримінальному судочинстві) встановлено, що прокурор, слідчий зобов'язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила. Ця норма пов'язана з ч.5 ст.214 КПК України згідно якої до ЄРДР вноситься, зокрема, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Отже, стверджувати про те, що всі відомості, які містяться у заявах і повідомленнях, що надходять до слідчого чи прокурора, про порушення кримінального провадження мають автоматично вноситися в ЄРДР підстав не має, оскільки такі звернення мають обов'язково містити дані саме щодо вчиненого кримінального правопорушення.
Бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, може мати місце лише у разі надходження до компетентного суб'єкта заяви, яка містить інформацію про вчинення кримінального правопорушення, та невнесення відповідного запису до ЄРДР протягом 24 годи з моменту надходження такої заяви.
За обставин даної справи апеляційний суд вважає, що заява ОСОБА_6 , адресована прокурору, не містить відомостей, які б вказували на вчинення кримінального правопорушення.
Колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді, викладеними в оскаржуваній ухвалі, стосовно того, що зі змісту заяви ОСОБА_6 про злочин не вбачається жодних обставин та доказів, які б могли свідчити про службову недбалість слідчого СВ Звенигородського ВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_7 при прийнятті постанови про закриття кримінального провадження № 12019250140000905 за ч.1 ст. 383 КК України від 18.10.2019 року відносно ОСОБА_8 . Сам по собі зміст скарги ОСОБА_6 зводиться виключно до незгоди з прийнятим процесуальним рішенням у кримінальному провадженні № 12019250140000905 про закриття кримінального провадження.
Скаржник не позбавлений можливості оскаржити постанову про закриття кримінального провадження у порядку та на умовах передбачених законом.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга в даній справі не містить посилань на нові обставини, які б вказували на помилку у вирішенні скарги на бездіяльність прокурора слідчим суддею, оскільки не доводить, що адресована прокурору заява містить відомості про вчинене правопорушення, отже скаржником не спростовано правильність наданої прокурором оцінки змісту його заяви, як такої, що не містить даних про вчинення кримінального правопорушення. Таким чином, прокурор прийшов до вірного висновку про відсутність підстав для внесення за заявою ОСОБА_6 відомостей до ЄРДР про вчинення кримінального правопорушення. Незгода скаржника з правильністю висновків слідчого судді, як у цій справі, не може бути підставою для скасування відповідної ухвали в порядку апеляційного перегляду.
Крім того, ОСОБА_6 своїй апеляційній скарзі ставить питання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
У відповідності до вимог ст. 395 КПК України апеляційна скарга, якщо інше не передбачено цим кодексом, може бути подана на ухвалу слідчого судді протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, або якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому статтею 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Згідно п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України апеляційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Відповідно до ч. 1 ст. 117 КПК України пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
Враховуючи, що ухвала слідчого судді Звенигородського районного суду Черкаської області від 11 листопада 2021 року про відмову в задоволенні скарги прийнята без участі ОСОБА_6 , а копію даної ухвали він отримав лише 16 листопада 2021 року про, що свідчить власноручний підпис (а.с.22), а з апеляційною скаргою ОСОБА_6 звернувся 19 листопада 2021 року, то строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню.
Також, у своїй апеляційній скарзі ОСОБА_6 ставить питання про дослідження письмових доказів, а саме: копії відповіді з Звенигородської місцевої прокуратури від 11.04.2019 року та копії заяви до Звенигородського ВП ГУНП в Черкаській області від 29.05.2019 року.
Відповідно до ч.3 ст. 404 КПК України за клопотанням учасників судового провадження суд апеляційної інстанції зобов'язаний повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, за умови, що вони досліджені судом першої інстанції не повністю або з порушеннями, та може дослідити докази, які не досліджувалися судом першої інстанції, виключно якщо про дослідження таких доказів учасники судового провадження заявляли клопотання під час розгляду в суді першої інстанції або якщо вони стали відомі після ухвалення судового рішення, що оскаржується.
Враховуючи вищевказані норми права, колегія суддів вважає, що клопотання ОСОБА_6 про дослідження доказів, викладене у апеляційній скарзі, не підлягає до задоволення, оскільки останнім не заявлялося таке клопотання в суді першої інстанції та доказів того, що про їх існування йому стало відомо після постановлення оскаржуваної ухвали, матеріали справи не містять.
З урахуванням викладеного, апеляційну скаргу ОСОБА_6 слід задовольнити частково, поновивши строк на апеляційне оскарження ухвали, а ухвалу слідчого судді слід залишити без змін.
Керуючись ст. 303, 304, 405, 407, 419, 422 КПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.
Поновити ОСОБА_6 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Звенигородського районного суду Черкаської області від 11 листопада 2021 року.
Ухвалу слідчого судді Звенигородського районного суду Черкаської області від 11 листопада 2021 року про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність Звенигородської окружної прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді