Справа № 640/21803/21 Суддя першої інстанції: Келеберда В.І.
30 листопада 2021 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Пилипенко О.Є.
суддів - Глущенко Я.Б. та Собківа Я.М.,
при секретарі - Ткаченко В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Міністерства юстиції України на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 серпня 2021 року у справі за адміністративним позовом Державного реєстратора Чабанівської селищної ради Фастівського району Київської області ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання незаконним та скасування наказу від 29.07.2021 року № 2691/5,
У серпні 2021 року позивач - Державний реєстратор Чабанівської селищної ради Фастівського району Київської області ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України про визнання незаконним та скасування наказу від 29.07.2021 року № 2691/5.
Разом із позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій позивач просить вжити заходи забезпечення позову шляхом:
- зупинення дії наказу Міністерства юстиції України від 29.07.2021 року №2691/5.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 серпня 2020 року заяву Державного реєстратора Чабанівської селищної ради Фастівського району Київської області ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі № 640/21803/21 задоволено частково, зупинено дію наказу Міністерства юстиції України від 29.07.2021 року №2691/5 «Про задоволення скарги» в частині пункту 3, яким тимчасово заблоковано доступ Державному реєстратору Чабанівської селищної ради Фастівського району Київської області ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань строком на 2 (два) місяці.
Не погоджуючись із судовим рішенням відповідач - Міністерство юстиції України звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову ухвалу, якою відмовити у забезпеченні позову.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було не повно досліджено обставини, що мають значення для справи, не правильно застосовано норми матеріального та процесуального права.
29 листопада 2021 року, відповідно до штампу вхідної кореспонденції суду Вх.№ 49541, від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.
Відзив на апеляційну скаргу від Державного реєстратора Чабанівської селищної ради Фастівського району Київської області ОСОБА_1 до суду апеляційної інстанції не надходив.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
У відповідності до ст.. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Приймаючи рішення про задоволення заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що наведеним Державним реєстратором Чабанівської селищної ради Фастівського району Київської області ОСОБА_1 обґрунтуванням заяви про забезпечення позову доведено, що невжиття заявлених у заяві заходів забезпечення позову в частині зупинення дії Наказу може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду стане неможливим.
Колегія суддів вважає вказаний висновок суду першої інстанції необґрунтованим, з огляду на наступне.
Статтею 150 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи (частина перша статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України).
При цьому, позов, згідно з частиною першою статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України, може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Так, зі змісту заяви про вжиття заходів забезпечення позову вбачається, що підставою для звернення ОСОБА_1 із відповідною заявою стали наступні обставини.
Наказом Міністерства юстиції України від 29.07.2021 року №2691/5 задоволено скаргу голови правління садівницького товариства «РЯБИНА» ОСОБА_2 від 30.06.2021 року, скасовано реєстраційну дію в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 09.06.2021 року №10088410700040001601 «державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу», проведену Державним реєстратором Чабанівської селищньої ради Фастівського району Київської області ОСОБА_1 щодо Садівницького товариства «РЯБИНА» (ідентифікаційний код 23568832), тимчасово блоковано Державному реєстратору Чабанівської селищної ради Фастівського району Київської області ОСОБА_1 доступ до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань строком на 2 (два) місяці.
Виконання пункту наказу щодо блокування Державному реєстратору Чабанівської селищної ради Фастівського району Київської області ОСОБА_1 доступ до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань строком на 2 (два) місяці покладено на на Державне підприємство «Національні інформаційні системи».
Оскільки, заявнику заблоковано доступ до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань строком на 2 (два) місяці, заявник вказує на обмеження його Конституційних прав на працю та одержання за неї гідної винагороди.
Колегія суддів вважає за необхідне наголосити, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.
У постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06 березня 2008 року «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ» зазначено, що суд, при розгляді заяв про забезпечення позову має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Також суд має враховувати співрозмірність вимог заяви про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.
Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06 березня 2008 року «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуваний наказ Міністерства юстиції №№ 2691/5 є актом індивідуальної дії.
Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 06.02.2019 року у справі № 826/13306/18 «рішення суду за такими позовами не потребують виконання. Їх значення полягає у констатації факту правомірності оскаржуваного рішення і позбавлення його правових наслідків шляхом скасування. Тому у справі за таким позовом не може бути ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду. Отже і заходів забезпечення позову вони не потребують».
Крім того, колегія суддів звертає увагу на правові висновки, викладені Верховним Судом у постановах у справі № 910/9855/20 від 13.01.2021 року відповідно до яких «зупинивши дію наказу МЮУ № 143/5 від 17.01.2019, апеляційний суд, за відсутності рішення суду про визнання його протиправним, втрутився у компетенцію Міністерства юстиції України та фактично надав можливість не виконувати чинний наказ», у постанові від 12 лютого 2020 року у справі № 824/841/19-а судом зроблено наступні висновки «суди попередніх інстанції задовольняючи частково заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, фактично надали доступ до Реєстру особі, чим фактично вирішили по суті одну з позовних вимог, оскільки державний реєстратор в подальшому здійснює діяльність у сфері реєстрації прав на нерухоме майно та державної реєстрації юридичних, фізичних осіб-підприємців, незважаючи на те, що оскаржуваний наказ, дію якого зупинено, був винесений з підстав порушень порядку державної реєстрації державним реєстратором при вчиненні дій у зазначених вище сферах, що може в подальшому зашкодити правам третіх осіб.
При цьому, колегія суддів суду касаційної інстанції вважає, що зазначені позивачкою у заяві про забезпечення позову доводи не дають суду підстав для вжиття заходів забезпечення позову, що передбачені статтею 151 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки позивач жодним чином не позбавлений права на працю та вправі здійснювати діяльність, яка не стосується дій щодо вчинення державної реєстрації прав на нерухоме майно та державної реєстрації юридичних, фізичних осіб-підприємців.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №824/841/19-а, від 24 лютого 2020 року у справі №520/7596/19, від 19 червня 2019 року у справі № 826/9263/17 та від 03 грудня 2020 року у справі №580/3884/19.»
На переконання колегії суддів, у заяві про забезпечення позову не йдеться про ефективний захист порушених прав, за захистом яких позивач звернувся до суду, з огляду на це відсутні підстави забезпечення позову, передбачені у п. 1 ч. 2 ст. 150 КАС України.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем не наведено будь-яких прийнятних та переконливих обґрунтувань того, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття заходів забезпечення позову після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, заявником не наведено ознак очевидної протиправності оскаржуваних рішень, що виключає можливість застосування заходів забезпечення позову в межах спірних правовідносин, крім того, судом першої інстанції винесено рішення в межах спірних правовідносин.
У зв'язку з цим суд вважає необхідним апеляційну скаргу Міністерства юстиції України - задовольнити, ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 серпня 2021 року - скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні заяви Державного реєстратора Чабанівської селищної ради Фастівського району Київської області ОСОБА_1 про забезпечення позову.
Керуючись ст..ст. 241, 242, 311, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Міністерства юстиції України - задовольнити.
Ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 серпня 2021 року - скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні заяви Державного реєстратора Чабанівської селищної ради Фастівського району Київської області ОСОБА_1 про забезпечення позову.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя: О.Є.Пилипенко
Суддя: Я.Б.Глущенко
Я.М.Собків
Повний текст виготовлено 30 листопада 2021 року.