Справа № 620/4509/21 Суддя (судді) першої інстанції: Непочатих В.О.
30 листопада 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого-судді Парінова А.Б.,
суддів: Беспалова О.О.,
Грибан І.О.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державного комерційного підприємства «Готель «Слов'янський» на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 липня 2021 року по справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області до Державного комерційного підприємства «Готель «Слов'янський» про застосування заходів реагування,
До Чернігівського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області з позовом до Державного комерційного підприємства «Готель «Слов'янський», в якому просило суд:
- застосувати заходи реагування у вигляді зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей, експлуатації будівлі Державного комерційного підприємства "Готель "Слов'янський", за адресою: вул. Монастирська, 2-а, м. Новгород-Сіверський, Чернігівська область.
В обґрунтування своїх вимог позивачем зазначено, що за результатами проведеної планової перевірки додержання відповідачем вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки були виявлені порушення, які створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей, а тому є підстави для застосування до відповідача заходів реагування згідно статті 70 Кодексу цивільного захисту України.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 липня 2021 року позов задоволено:
- застосовано заходи реагування у вигляді зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей, експлуатації будівлі Державного комерційного підприємства "Готель "Слов'янський", за адресою: вул. Монастирська, 2-а, м. Новгород-Сіверський, Чернігівська область.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин справи та невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що судом першої інстанції не було прийнято до уваги та надано правову оцінку, що відповідачем були вжиті дієві заходи реагування на усунення виявлених перевіркою порушень. Також, апелянт зазначає, що судом першої інстанції не було враховано, що деякі з порушень вже виправлені, а деякі з них знаходяться в процесі усунення, на підтвердження чого надано докази, яким судом першої інстанції надано невірну оцінку.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
З огляду на викладене, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу відповідно до змісту якого зазначає, що з доводами апеляційної скарги категорично не погоджується, вважає їх необґрунтованими та безпідставними. Натомість, стверджує, що судом першої інстанції було правильно встановлено фактичні обставини справи та надано належну оцінку дослідженим доказам у відповідності до норм матеріального та процесуального права.
За наведених у відзиві обставин, позивач просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
Як було встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, що головним інспектором Новгород-Сівсрського РВ Управління ДСНС України у Чернігівській області майором служби цивільного захисту Ревою Т.М. проведено планову перевірку Державного комерційного підприємства "Готель "Слов'янський", розташованого за адресою: вул. Монастирська, 2-а, м. Новгород-Сіверський, Чернігівська область.
За результатами проведення планового заходу складено акт щодо дотримання Державним комерційним підприємством "Готель "Слов'янський" вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки на об'єкті за адресою: вул. Монастирська, 2-А, м. Новгород-Сіверський, Чернігівська область.
Як вбачається з вказаного акту, під час проведення перевірки були встановлені порушення вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей, а саме:
- у будівлі система протипожежного захисту (система пожежної сигналізації) знаходиться в непрацездатному стані, чим порушено пункт 2.2 глави 2 розділу III, пункти 1.1, 1.4 глави 1 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні;
- у будівлі система протипожежного захисту (система керування евакуюванням людей в частині системи оповіщення про пожежу та покажчиків напрямку руху) знаходиться в непрацездатному стані, чим порушено пункт 2.2 глави 2 розділу III, пункт 1.1 глави 1 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні;
- на території об'єкта пожежні водоймища знаходяться в непрацездатному стані, чим порушено підпункти 2, 8 пункту 2.1 глави 2 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні;
- у будівлі пожежні кран-комплекти не пройшли технічне обслуговування і перевірку на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування, чим порушено підпункт 9 пункту 2.2. глави 2 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні;
- у будівлі в підвальному поверсі приміщення електрощитової не забезпечено газовим вогнегасником з величиною заряду 3 кг і більше, чим порушено пункт 3.6. глави 3 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, пункт 7 розділу VI Правил експлуатації та типових норм належності вогнегасників;
- не забезпечено перевірку на працездатність пожежних насосів та їх постійну експлуатаційну готовність, чим порушено пункт 2.2 глави 2 розділу III, підпункт 4 пункту 2.3 глави 2 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні;
- не проведено замір опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж від короткого замикання, чим порушено пункт 1.20. глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні;
- у будівлі та шляхах евакуації в коридорах другого, третього, четвертого поверхів та у приміщенні ресторану покриття підлоги виконано з матеріалів з невизначеними показниками щодо токсичності продуктів горіння, димоутворювальної здатності та групи поширення полум'я, чим порушено пункт 2.28. глави 2 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні;
- у будівлі в приміщенні кухні, в зоні з кухонним обладнанням (плитами) відсутня модульна система локального пожежогасіння, спеціалізована для загорянь жиру, чим порушено пункт 1.2. глави 1 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, пункт 8.1.5 ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту".
Вважаючи дані порушення такими, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей, позивач звернувся до суду з позовом про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю).
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що виявленні порушення створюють реальну загрозу життю та здоров'ю людей, та у подальшому можуть призвести до тяжких наслідків у сфері цивільного захисту і пожежної безпеки, суд приходить до висновку про необхідність застосування заходів реагування у вигляді зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей, експлуатації будівлі Державного комерційного підприємства "Готель "Слов'янський", за адресою: вул. Монастирська, 2-а, м. Новгород-Сіверський, Чернігівська область.
Переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.
За змістом статті 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Згідно абзацу другого статті 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон № 877-V), державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Приписами статті 66 Кодексу Цивільного захисту України від 02.10.2012 № 5403-VI (далі - КЦЗ) центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону (далі - КЦЗ).
Пунктом 12 частини першої статті 67 КЦЗ визначено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
В силу частини другої статті 68 КЦЗ, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Положеннями частини першої статті 70 КЦЗ встановлено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання.
Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду (ч.2. ст 70 КЦЗ).
Аналогічна правова норма закріплена у абз. 1 частини 5 статті 4 Закону № 877-V.
Зі змісту вказаних норм законодавства вбачається, що застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) є необхідним оперативним та превентивним способом впливу на порушника з метою усунення існування загрози життю та здоров'ю людей.
Як встановлено судом першої інстанції, вбачається з матеріалів справи та не заперечується апелянтом, у рамках проведеної ГУ ДСНС України перевірки було встановлено 19 порушень, водночас, відповідач усунув лише три виявлене позивачем порушення.
Апелянт зазначає, що ним усунуті порушення, зокрема зазначає наступне: «відповідачем було надано Акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінчення будівництвом об'єкту від 24 червня 2004 (далі - Акт), відповідно до якого був прийнятий в експлуатацію об'єкт - будівля готелю, розташована за адресою: вул. Монастирська, 2-а, м. Новгород- Сіверський, Чернігівська область. Даний Акт приймальної комісії було підписано всіма членами комісії без зауважень та пропозицій. Пунктами 12,13 Акту було вказано: "На об'єкті встановлено передбачене проектом устаткування в кількості згідно з актами про його прийняття після індивідуального та комплексного його випробування. Заходи по охороні праці, забезпеченню вибухобезпеки, пожежної безпеки, охорони навколишнього природного середовища та антисейсмічні заходи передбачені проектом". (Копія акту держаної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію додається)". У будівлі та шляхах евакуації в коридорах другого, третього, четвертого поверхів та у приміщенні ресторану покриття підлоги не змінювалось з моменту здачі в експлуатацію будівлі, тобто на час здачі об'єкта в експлуатацію покриття підлоги відповідало всім вимогам. З того часу вимоги до критеріїв пожежонебезпечності покриття підлоги не змінилися. Для відновлення працездатності протипожежної сигналізації та оповіщення були здійснені заходи підприємством, а саме звернулись до ТОВ "Центр безпеки "Гранд". ТОВ "Центр безпеки "Гранд" надав комерційну пропозицію щодо відновлення працездатності протипожежної системи на загальну суму 1 335 702 грн 00 коп. (копія листа додається). Вжиття заходів на усунення порушень підтверджуються і самим судом, так в рішенні зазначено: "На підтвердження усунення порушень відповідачем надано копії: акту № Ц-00000410 здачі-приймання робіт (надання послуг), договору від 14.06.2021 № КП-106 на послуги з технічного обслуговування первинних засобів пожежогасіння; видаткової накладної № Ц-00000103 від 11.06.2021, договору на постачання товару від 10.06.2021; технічного звіту № 1083 про проведення електричних вимірювань і випробувань електроустаткування по підприємству ДКП «Готель Слов'янський». Крім того відповідачем здійснюються заходи щодо наповнення пожежних водоймищ. Зокрема здійснено їх обстеження та визначено вартість робіт щодо їх наповнення, здійснюється підписання договору та подальша оплата послуг.».
Колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на те, що ним усунуті порушення, які зазначені в акті про проведення заходу державного нагляду від 08.04.2021 року встановлено 19 порушень, а відповідачем, як на першій інстанції так і в апеляційній скарзі підтверджено усунення порушень тільки по 3 (трьом) порушенням.
Отже, з огляду на встановлені обставини справи, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем вчиняються дії, які спрямовані на усунення виявлених порушень, проте, доказів повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, вказаних в акті перевірки від 08.04.2021 року відповідачем під час апеляційного розгляду справи не надано.
З наведеного вбачається, що виявленні позивачем порушення не є формальними, а стосуються виключно відсутності у відповідача необхідної системи заходів для уникнення виникнення пожежі, її гасіння та швидкого реагування у разі її виникнення.
Водночас, чинне законодавство не містить визначення поняття порушення, яке створює загрозу життю та/або здоров'ю людей, вказане поняття є оціночним.
Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 26.06.2019 у справі № 2240/2768/18, поняття "загроза життю та здоров'ю людини" є оціночним поняттям, яке лежить у сфері захисту населення, території, майна функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на посадових осіб центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, які мають право звертатися до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування з підстав, передбачених ст. 70 КЦЗ України.
З огляду на встановлені обставини справи та зазначене правове регулювання, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вказані в акті перевірки та не усунуті відповідачем станом на час апеляційного розгляду справи порушення є істотними та можуть призвести до займання і розповсюдження вогню, та відповідно створюють реальну загрозу життю та здоров'ю людей від пожежі.
Разом з тим, виправлення найбільш серйозних недоліків в організації додержання правил техногенної та протипожежної безпеки, унеможливлює виникнення нещасних випадків та возгорянь і не потребує відключення та знеструмлення об'єкту, його опломбування, оскільки не перешкоджає безаварійній та безпечній роботі приміщень, у зв'язку з чим відповідач вважає застосування заходів судового реагування у вигляді повного зупинення роботи приміщень підприємства недоцільним.
Колегія суддів звертає увагу, що Верховний Суд у п. 28 постанови від 10.10.2019 року по справі №320/5849/18 зазначив, що наявність порушення вимог протипожежної безпеки не вважається усунутим лише за умови розгляду можливості щодо такого усунення.
У постанові Верховного Суду від 17.10.2019 року по справі № 826/7292/18 зазначено, що відсутність протипожежної сигналізації є істотним порушенням, що впливає на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі та може спричинити загрозу життю і здоров'ю людей та унеможливить її ефективну ліквідацію та рятування людей.
Отже, виявлені позивачем порушення є суттєвими та потребують усунення, оскільки можуть призвести до виникнення надзвичайних ситуацій, не дозволить у випадку виникнення пожежі вчасно попередити та її ліквідувати та призведе до стрімкого розвитку та може потенційно загрожувати життю та здоров'ю людей, зокрема студентам, які проживають в даному гуртожитку.
Колегія суддів звертає увагу на те, що вищезазначені порушення не є формальними, а стосуються виключно відсутності у відповідача необхідної системи заходів для уникнення виникнення пожежі, її гасіння та швидкого реагування у разі її виникнення.
При прийнятті рішення колегія суддів приймає до уваги висновки Верховного Суду викладені по справах № 823/589/16 та № 626/4506/19 та відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, підлягає врахуванню судом при розгляді цієї справи.
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що згідно позиції Верховного Суду від 28 жовтня 2020 року по справі №560/639/19 до повноважень суду по цій категорії справ не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об'єктом перегляду апеляційним судом є виключно питання застосування права.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Пономарьов проти України», «Рябих проти Росії», «Нєлюбін проти Росії»), повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.
Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Серявін та інші проти України» зазначив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Крім того, судова колегія враховує, що застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації приміщень, є лише тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об'єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
Відповідно до положень статей 4-7 Закону України "Про пожежну безпеку", правила пожежної безпеки в Україні є обов'язковими для виконання всіма центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями (незалежно від виду їх діяльності та форм власності), посадовими особами та громадянами.
Згідно вимог частини п'ятої статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути призупинені виключно за рішенням суду.
Отже, з огляду на зазначене та враховуючи, що не усунуті порушення відповідачем протипожежних норм не є формальними та у сукупності створюють реальну загрозу життю та/або здоров'ю людей, гарантованого рівня безпеки, оскільки такі порушення впливають на забезпечення безпеки роботи об'єкта та обслуговуючого персоналу у відповідності з вимогами протипожежних норм, техногенної безпеки та цивільного захисту; на своєчасність виявлення надзвичайної ситуації, пожежі чи аварії; самій ліквідації пожежі, аварії, надзвичайної ситуації та ліквідації її наслідків; евакуації людей та їх захисту від наслідків пожежі, аварії, надзвичайної ситуації індивідуальними засобами захисту органів дихання і шкіри, тощо, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції було правильно прийнято рішення про застосування до відповідача заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень, до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, шляхом відключення джерел електроживлення та накладення печаток на розподільчі електрощити.
При цьому, колегія суддів враховує, що застосовані заходи реагування матимуть спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Водночас, апелянтом не надано суду належних доказів, що б підтверджували факт безпідставності звернення суб'єкта владних повноважень до суду з даним позовом та наявності підстав для відмови у задоволенні позовних вимог.
Отже, на підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Натомість, доводи апеляційної скарги не спростовують правильності вказаних висновків суду попередньої інстанції.
Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Разом з цим, колегією суддів встановлено, що судом першої інстанції було у повній мірі встановлено обставини справи, яким надано належну правову оцінку із дотриманням діючих норм матеріально та процесуального права.
У свою чергу, вказані в апеляційній скарзі доводи відповідача не свідчать про наявність передбачених ст. 317 КАС України підстав для скасування рішення суду першої інстанції, зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують та не дають підстав вважати, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 242-245, 308, 311, 315-316, 321-322, 325, 328-329 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Державного комерційного підприємства «Готель «Слов'янський» залишити без задоволення.
Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 липня 2021 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя А.Б. Парінов
Судді: О.О.Беспалов
І.О. Грибан