01 грудня 2021 року м. Дніпросправа № 202/3114/21
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач),
суддів: Баранник Н.П., Щербака А.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 22 вересня 2021 року (суддя 1-ї інстанції Бєсєда Г.В.) у справі №202/3114/21 за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-
ОСОБА_1 звернулася до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
В обґрунтування позовних вимог зазначає про незгоду з оскарженою постановою відповідача, вважає її необґрунтованою, незаконною, оскільки наголошувала, що зупинка її транспортного засобу була вимушена та здійснена ближче 30 м від посадових майданчиків для зупинки маршрутних ТЗ з метою придбання лікарських засобів у аптечному пункті.
Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 22 вересня 2021 року у задоволенні позову відмовлено.
Позивач не погодившись з рішенням суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову про задоволення позову та закриття провадження по справі.
В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначає про неправомірність винесеної оскаржуваної постанови, з огляду на відсутність вини у скоєнні адміністративного правопорушення, а також вказує на малозначність правопорушення. Зазначає, що не надано належної оцінки доводам позивача як під час прийняття оскарженої постанови так і судом першої інстанції.
Відповідач не скористався правом подання відзиву.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог ст. 311 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 20.05.2021 року поліцейським взводу№ 1 роти №3 батальйону управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції Погорилюк А.Є. складено постанову серії ЕАН № 4233741 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, за порушення вимог ч. 1 ст. 122 КУпАП, а саме за здійснення 14.05.2021 року зупинки ТЗ на посадковому майданчику для зупинки маршрутних транспортних засобів, чим позивач порушила вимоги пункту 15.9.е. Правил дорожнього руху. Постановою серії ЕАН№ 4233741від 20.05.2021рокуна позивача накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн.
Позивач вважаючи, оскаржувану постанову протиправною звернувся до суду із зазначеним позовом.
Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позову дійшов висновку, що дії відповідача відповідають вимогам закону, постанова про накладення адміністративного стягнення є правомірною, відповідальна особа встановлена згідно законодавства, вина підтверджена доказами.
Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Як свідчать встановлені обставини справи, позивач 14.05.2021 року здійснила зупинку транспортного засобу Хюндай і10 д/н НОМЕР_1 за адресою м. Сєвєродонецьк, проспект Гвардійський 63, на посадковому майданчику для зупинки маршрутних транспортних засобів, чим порушила вимоги пункту 15.9 «е» Правил дорожнього руху.
За клопотання позивача розгляд адміністративної справи було відкладено на 20.05.2021р.
20.05.2021 року поліцейським взводу№ 1роти №3 батальйону управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції Погорилюк А.Є. складено постанову серії ЕАН № 4233741 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, за порушення вимог ч. 1 ст. 122 КУпАП, за порушення вимог п.15.9 «е» ПДР України.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до п. 15.9 «е» зупинка забороняється ближче 30 м від посадкових майданчиків для зупинки маршрутних транспортних засобів, а коли їх немає - ближче 30 м від дорожнього знаку такої зупинки з обох боків.
Відповідальність за порушення вказаного правила дорожнього руху передбачена п. 1 ст. 122 КпАП України.
Вказане порушення позивачем зафіксовано технічним засобом - нагрудною камерою DSJX300125_BB125; DSJX300078_BB78 (п. 7 Постанови). Таким чином вчинене правопорушення є доведеним відповідачем.
Щодо посилання позивача на ту обставину, що була здійснена вимушена зупинка з підстав поганого самопочуття пасажира, колегія суддів зазначає наступне.
Пункт 1.10 ПДР України визначає поняття вимушеної зупинки - припинення руху транспортного засобу через його технічну несправність чи небезпеку, яка спричинена вантажем, який перевозиться, станом учасника дорожнього руху, появою перешкоди для руху.
З відеозапису патрульних поліції вбачається, що про погане самопочуття вказав пасажир транспортного засобу, проте від допомоги поліції з цього питання позивач та пасажир транспортного засобу відмовились. За час спілкування з патрульними поліції, а ні пасажир транспортного засобу, а ні особи, що знаходились поруч з транспортним засобом та спілкувалась з останнім, не вирішили питання з придбання лікарських засобів або надання допомоги, як акцентує увагу позивач в апеляційній скарзі.
Таким чином позивачем не доведено здійснення «вимушеної зупинки».
З урахуванням викладеного, рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують, тому підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні.
Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки предметом позову в цій справі є рішення суб'єкта владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з ч. 3 ст. 272 КАС України не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Керуючись ст.ст. 315, 316, 321, 322, 325, КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 22 вересня 2021 року у справі №202/3114/21)- залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття (01.12.2021) та оскарженню не підлягає.
Головуючий - суддя Н.І. Малиш
суддя Н.П. Баранник
суддя А.А. Щербак