справа № 361/2754/20
провадження № 1-кп/361/369/21
01.12.2021
Іменем України
01 грудня 2021 року м. Бровари
Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
з участю прокурора - ОСОБА_3
обвинувачених - ОСОБА_4 , ОСОБА_5
захисника - ОСОБА_6 ,
розглянув у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Бровари кримінальне провадження за № 12020110130000663 від 03.03.2020по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бровари Київської області, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, неодруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою:
АДРЕСА_1 , не судимого;
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Одеса, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, неодруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, -
04.05.2020 до Броварського міськрайонного суду Київської області надійшли обвинувальний акт з додатками та угоди про визнання винуватості, укладені 30.04.2020 між прокурором Броварської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_7 та підозрюваними ОСОБА_4 і ОСОБА_5 кожним окремо в присутності захисника відповідно, в кримінальному провадженні № 12020110130000663 від 03.03.2020, для розгляду якого автоматизованою системою документообігу суду визначено головуючого суддю ОСОБА_8 .
Згідно з розпорядженням № 349 від 14.09.2021 щодо призначення повторного автоматизованого розподілу кримінального провадження у зв'язку зі звільненням судді ОСОБА_8 з посади судді Броварського міськрайонного суду Київської області у зв'язку з поданням заяви про відставку, на виконання пунктів 2.3.49, 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду здійснено повторний автоматизований розподіл кримінального провадження № 12020110130000663 від 03.03.2020та визначено головуючого суддю
ОСОБА_1 .
Відповідно до обвинувального акта, в другій половині дня 03.03.2020 ОСОБА_4 , перебуваючи неподалік залізничної станції «Квітневе», що в с. Квітневе Броварського району Київської області, вступив у злочинну змову щодо відкритого викрадення чужого майна з ОСОБА_5 . Реалізовуючи протиправний намір, близько 16 години 50 хвилини 03.03.2020 неподалік залізничної станції «Квітневе», що в с. Квітневе Броварського району Київської області, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підійшли до раніше не знайомого ОСОБА_9 , після чого з метою відкритого викрадення чужого майна, переслідуючи корисливий мотив та усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, ОСОБА_5 спостерігав за навколишньою обстановкою, щоб його дії та дії ОСОБА_4 не були помічені сторонніми особами, в той час як ОСОБА_4 на виконання спільного злочинного умислу здійснив один удар кулаком у праву ділянку обличчя потерпілого, від якого той упав, чим спричинив ОСОБА_9 тілесні ушкодження у вигляді садна на спинці носа, підшкірної гематоми з елементами зсаднення в лівій виличній області. Після чого ОСОБА_4 , присівши зверху на потерпілого, зламав йому праву руку, подолавши таким чином супротив ОСОБА_9 , та відкрито викрав, витягнувши з передньої лівої кишені штанів, належні останньому мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi 6A» ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 вартістю 1 550 грн. та гаманець з грошовими коштами в сумі 200 грн. З відкрито викраденими речами ОСОБА_4 та ОСОБА_5 залишили місце вчинення злочину, розпорядились ним на власний розсуд, чим завдали потерпілому матеріальні збитки на суму 1 750 грн.
Після завершення досудового розслідування 30.04.2020 між прокурором Броварської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_7 та підозрюваними кожним окремо у присутності захисників укладено угоди про визнання винуватості, за змістом яких ОСОБА_4 та ОСОБА_5 беззастережно визнали свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, та сторони дійшли згоди стосовно призначення кожному з них покарання за вказаною статтею у виді позбавлення волі строком на 4 роки зі звільненням від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, з іспитовим строком 2 роки і покладенням на засудженого передбачених п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України обов'язків періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації. В угодах передбачено наслідки укладення й затвердження угоди про визнання винуватості, унормовані статтею 473, частиною четвертою статті 474 КПК України, як і наслідки її невиконання, передбачені статтею 476 КПК України.
Вислухавши в підготовчому судовому засіданні прокурора ОСОБА_3 , обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та їхнього захисника ОСОБА_6 , які просили затвердити угоди про визнання винуватості з призначенням ОСОБА_4 й ОСОБА_5 визначених сторонами кримінального провадження виду й міри покарання, перевіривши відповідність змісту угод вимогам кримінального процесуального законодавства, з'ясувавши після відповідного роз'яснення в обвинувачених про повне розуміння ними своїх процесуальних прав, характеру висунутого обвинувачення, виду і розміру покарання, наслідків постановлення вироку на підставі угод про визнання винуватості, переконавшись у добровільності дій ОСОБА_4 й Красовського, відсутності обставин, які б примусили їх погодитися на підписання таких угод, суд вважає, що укладені угоди підлягають затвердженню, виходячи з наступного.
За змістом частини четвертої статті 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів, невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, а також внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Передбачене ч. 2 ст. 186 КК України відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя і здоров'я потерпілого, вчинене за попередньою змовою групою осіб, у вчиненні якого в обсязі повідомленої підозри беззастережно визнали себе винуватими ОСОБА_4 і ОСОБА_5 , за правилами ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину із завданням шкоди інтересам фізичної особи, потерпілий ОСОБА_9 надав письмову заяву про надання згоди прокурору на укладення угод про визнання винуватості з підозрюваними, отже угоди відповідають вимогам закону та можуть бути укладені в даному кримінальному провадженні.
Судом встановлено, що умови укладених 30.04.2020 угод про визнання винуватості відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України і Кримінального Кодексу України, не суперечить інтересам суспільства, не порушує права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб. Дії ОСОБА_4 та ОСОБА_5 органом досудового розслідування вірно кваліфіковано за ч. 2 ст. 186 КК України як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя і здоров'я потерпілого, вчинене за попередньою змовою групою осіб, обвинувачені підтвердили бажання виконувати взяті на себе за угодами зобов'язання та в судовому засіданні не було встановлено очевидної неможливості їх виконання останніми.
При визначенні покарання в межах санкції ч. 2 ст. 186 КК України сторонами угод цілком враховано характер вчиненого злочину, дані про особи обвинувачених, зокрема, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 раніше не судимі, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебувають. Обставинами, що, відповідно до ст. 66 КК України, пом'якшують покарання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 визнано щире каяття і активне сприяння розкриттю злочину; обставин, що відповідно до ст. 67 КК України, обтяжують покарання обвинуваченим не встановлено.
З урахуванням наведеного суд вважає, що узгоджені покарання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у виді 4 років позбавлення волі зі звільненням від його відбування з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, з іспитовим строком 2 роки і покладенням на засуджених обов'язків, передбачених п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України, відповідають принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, вимогам ч. 2 ст. 65 КК України, рекомендаціям, які містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003, є необхідними і достатніми для виправлення винних осіб, запобігання вчиненню ними нових злочинів.
Цивільний позов у справі не заявлявся.
На підставі частини четвертої статті 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації.
Враховуючи викладене, суд приймає рішення про скасування накладеного ухвалою слідчого судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 18.03.2020 арешту майна, а саме, на належні потерпілому ОСОБА_9 мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi 6A», купюру серії УК № 4366408 номіналом 200 грн., а також належний невідомій особі мобільний телефон «Samsung Duos».
Речові докази: мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi 6A», що в спеціальному пакеті № INZ1054504 зберігається в кімнаті зберігання речових доказів Броварського РУП ГУНП в Київській області, повернути потерпілому ОСОБА_9 , дозволивши ним користуватися та розпоряджатися; мобільний телефон марки «Samsung Duos», що в спеціальному пакеті № INZ1054503 зберігається в кімнаті зберігання речових доказів Броварського РУП ГУНП в Київській області та власник якого не встановлений, після набрання вироком законної сили знищити.
На підставі частини другої статті 124 КПК України суд стягує з обвинувачених в рівних частках на користь держави передбачені статтею 118 КПК України документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експерта для проведення судової товарознавчої експертизи № 13-1/593 від 31.03.2020.
З клопотанням про продовження ОСОБА_4 застосованого під час досудового розслідування до 04.05.2020 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту або його зміну на інший запобіжний захід, як і з клопотанням про застосування запобіжного заходу до ОСОБА_5 , на період до набрання вироком законної сили прокурор не звертався.
Керуючись ст. 314, 369, 370, 373, 374, 394, 475 КПК України, суд -
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 30.04.2020 в кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020110130000663 від 03.03.2020, між прокурором Броварської місцевої прокуратури Київської області
ОСОБА_7 та підозрюваним ОСОБА_4 .
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, та призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
Звільнити засудженого від відбування призначеного покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, встановивши йому іспитовий строк 2 (два) роки, у період якого зобов'язати ОСОБА_4 , відповідно до п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України, періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Заходи забезпечення кримінального провадження щодо ОСОБА_4 , в тому числі запобіжний захід в порядку, передбаченому ст. 131, 176 КПК України, не застосовувати.
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 30.04.2021 в кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020110130000663 від 03.03.2020, між прокурором Броварської місцевої прокуратури Київської області
ОСОБА_7 та підозрюваним ОСОБА_5 .
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, та призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
Звільнити засудженого від відбування призначеного покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, встановивши йому іспитовий строк 2 (два) роки, у період якого зобов'язати ОСОБА_5 , відповідно до п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України, періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Заходи забезпечення кримінального провадження щодо ОСОБА_5 , в тому числі запобіжний захід в порядку, передбаченому ст. 131, 176 КПК України, не застосовувати.
Скасувати накладений ухвалою слідчого судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 18.03.2020 арешт майна - на належні потерпілому ОСОБА_9 мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi 6A», купюру серії УК № 4366408 номіналом 200 грн., а також належний невідомій особі мобільний телефон «Samsung Duos».
Речові докази: мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi 6A», що в спеціальному пакеті № INZ1054504, який зберігається в кімнаті зберігання речових доказів Броварського РУП ГУНП в Київській області, після набрання вироком законної сили повернути потерпілому
ОСОБА_9 , дозволивши ним користуватися та розпоряджатися;
- мобільний телефон марки «Samsung Duos», що в спеціальному пакеті № INZ1054503, який зберігається в кімнаті зберігання речових доказів Броварського РУП ГУНП в Київській області та власник якого не встановлений, після набрання вироком законної сили знищити.
Стягнути із засуджених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта для проведення судової товарознавчої експертизи № 13-1/593 від 31.03.2020 в розмірі 429 (чотирьохсот двадцяти дев'яти) гривень в рівних частках, а саме по 214 (двісті чотирнадцять) гривень 50 копійок з кожного
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Броварський міськрайонний суд Київської області засудженими та їх захисниками виключно з підстав призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угод, ухвалення вироку без згоди обвинувачених на призначення покарання, невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 КПК України, в тому числі нероз'яснення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 наслідків укладення угод; прокурором виключно з підстав призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угод, затвердження судом угод у провадженні, в якому, згідно з частиною четвертою статті 469 КПК України, угоду не може бути укладено.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційних скарг, якщо такі скарги не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку; копії вироку негайно після його проголошення вручаються засудженим і прокурору.
Суддя ОСОБА_1