Справа № 359/10527/21
Провадження №1-кп/359/690/2021
30 листопада 2021 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , потерпілого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні з технічною аудіо та відео фіксацією в залі суду угоду про примирення між потерпілим та обвинуваченим в кримінальному провадженні №12021111100001179, внесеному Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.09.2021, що надійшла до суду з обвинувальним актом по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м.Бориспіль Київської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , моб. телефон НОМЕР_1 , раніше неодноразово судимого, останні два рази:
- 22.06.2016 року Бориспільським міськрайонним судом Київської області за ч.3 ст.185, ст.71 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі; 02.07.2021 звільнений з ДУ «Бориспільська виправна колонія (№119)» по відбуттю строку покарання;
- 15.09.2021 Переяслав-Хмельницьким міськрайонним судом Київської області за ч.1 ст.309 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 17000 гривень,
у скоєнні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.2 ст.342, ч.2 ст.345 КК України,
Згідно обвинувального акту ОСОБА_4 вчинив кримінальні правопорушення (злочини), передбачені ч.2 ст.342, ч.2 ст.345 КК України, за наступних обставин.
Наказом №2ос від 04.01.2021 т.в.о. начальника Департаменту патрульної поліції Національної поліції України призначено на посаду поліцейського взводу тактико-оперативного реагування батальйону патрульної поліції в м. Бориспіль ОСОБА_5 .
Відповідно до посадової інструкції поліцейського взводу тактико-оперативного реагування батальйону патрульної поліції в м. Бориспіль ОСОБА_5 , затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції 31.01.2020 №187, поліцейський взводу має право:
-вимагати від будь-якої особи дотримання публічного порядку та безпеки, прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави;
-вимагати припинення правопорушень;
-затримувати осіб на підставах і у порядку, передбачених Законом, а також здійснювати їх доставлення до підрозділів Національної поліції України.
Відповідно до розстановки сил та засобів взводу ТОР БПП в м. Бориспіль УПП у Київській області ДПП, затвердженої 01.09.2021, ОСОБА_5 у складі екіпажу разом з інспектором взводу ТОР БПП в м. Бориспіль УПП у Київській області ОСОБА_6 перебував на добовому чергуванні з 8 год. 01.09.2021.
01.09.2021, приблизно о 21 год. екіпаж у складі поліцейського взводу ТОР БПП в м. Бориспіль УПП у Київській області ОСОБА_5 та інспектора взводу ТОР БПП в м. Бориспіль УПП у Київській області ОСОБА_6 прибув на виклик за адресою АДРЕСА_2 , за повідомленням ОСОБА_7 про сімейний конфлікт з матір'ю.
Також, через деякий час до вказаної адреси прибув інший екіпаж у складі заступника командира роти БПП в м. Бориспіль УПП у Київській області ОСОБА_8 та поліцейського батальйону патрульної поліції в м. Бориспіль УПП у Київській області ОСОБА_9 за повідомленням про бійку.
Прибувши до вказаної адреси, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 з дозволу власників пройшли до квартири та почали з'ясовувати обставини події. В цей час у квартирі був присутній ОСОБА_4 , який перебував у стані алкогольного сп'яніння, та ОСОБА_7 , який також перебував у стані алкогольного сп'яніння. Останній, крім того, голосно висловлювався нецензурною лайкою на адресу працівників патрульної поліції та відмовлявся виконувати їх законні вимоги припинити порушення громадського порядку, тобто вчиняв правопорушення, передбачені ст. 173, ч. 1 ст. 178 КУпАП.
З метою припинення неправомірних дій ОСОБА_7 працівники поліції попередили його про можливість застосування відносно нього заходів фізичного впливу, передбачених ст. 259, 261 КУпАП, ст. 44 Закону України «Про Національну поліцію», однак останній на законні вимоги працівників поліції не реагував та продовжував свої неправомірні дії.
У зв'язку з цим, враховуючи неможливість скласти матеріали про адміністративні правопорушення на місці його вчинення, працівники поліції прийняли рішення про доставлення ОСОБА_7 до Бориспільського РУП ГУ НП в Київській області в порядку ст. 259 КУпАП.
В подальшому, ОСОБА_7 діючи умисно, усвідомлюючи, що ОСОБА_5 є працівником правоохоронного органу та виконує свої службові обов'язки щодо охорони громадського порядку та припинення правопорушень, умисно наніс йому удар рукою в обличчя, спричинивши побої.
В цей час, ОСОБА_4 , усвідомлюючи, що поліцейський взводу ТОР БПП в м. Бориспіль УПП у Київській області ОСОБА_5 є працівником правоохоронного органу, виконує свої службові обов'язки та вчиняє законні дії щодо притягнення до відповідальності ОСОБА_7 за вчинення адміністративних правопорушень, умисно наніс ОСОБА_5 , який тримав ОСОБА_7 за руку та виводив з приміщення квартири, удар ногою в груди, спричинивши легкі тілесні ушкодження у виді забою м'яких тканин грудей.
Вказаними активними діями ОСОБА_4 здійснив опір, тобто активну фізичну протидію, працівникові правоохоронного органу ОСОБА_5 під час виконання ним службових обов'язків з метою перешкодити у здійсненні доставлення ОСОБА_7 до Бориспільського РУП ГУ НП в Київській області в порядку ст. 259 КУпАП для притягнення до відповідальності за правопорушення, передбачені ст. 173, ч. 1 ст. 178 КУпАП.
Таким чином, ОСОБА_4 своїми умисними діями, які виразились в умисному заподіянні працівникові правоохоронного органу тілесних ушкоджень у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків, вчинив злочин, передбачений ч.2 ст.345 КК України.
Крім того, ОСОБА_4 своїми умисними діями, які виразились в опорі працівникові правоохоронного органу під час виконання ним службових обов'язків, вчинив злочин, передбачений ч.2 ст.342 КК України.
26 жовтня 2021 року в даному кримінальному провадженні між потерпілим ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_4 укладено угоду про примирення відповідно до вимог ст. 468 КПК України.
В угоді про примирення потерпілий та обвинувачений виклали формулювання обвинувачення та його правову кваліфікацію за ч.2 ст.342, ч.2 ст.345 КК України, які ніким не оспорюються. Також зазначили істотні для даного кримінального провадження обставини.
Згідно угоди про примирення ОСОБА_4 під час досудового розслідування повністю визнав свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень.
В угоді про примирення між потерпілим та обвинуваченим сторони узгодили призначення обвинуваченому покарання за ч.2 ст.342 КК України у виді позбавлення волі строком на 1 рік; за ч.2 ст.345 КК України у виді позбавлення волі строком на 2 роки. На підставі ст.70 КК України шляхом повного складання остаточно призначити обвинуваченому покарання у виді 3 років позбавлення волі. На підставі ч.3 ст.72 КК України невідбуте покарання за вироком Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду від 15.09.2021 за ч.1 ст.309 КК України у виді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 тис. грн., виконувати самостійно. Звільнити від покарання у виді 3 років позбавлення волі на підставі ст.75 КК України з іспитовим строком 2 роки та покладенням обов'язків, передбачених п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України - періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Суд вважає, що згідно вимог ч.2 та ч.5 ст.65 КК України, дана міра покарання є достатньою для виправлення обвинуваченої та попередження скоєння нею нових злочинів.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою провину в скоєнні кримінальних правопорушень, які йому інкримінуються, визнав повністю, щиро розкаявся. Угоду про примирення підтримав та просив її затвердити.
У судовому засіданні потерпілий ОСОБА_5 угоду про примирення підтримав та просив її затвердити.
Прокурор в судовому засіданні просив угоду про примирення затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене в угоді покарання, оскільки при укладенні угоди про примирення між потерпілим та обвинуваченим дотримані вимоги та правила КПК України та КК України.
Судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 цілком розуміє свої права, передбачені п.1 ч.5 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, визначені п.1 ч.1 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Судом з'ясовано, що потерпілий цілком розуміє наслідки укладення та затвердження угоди, визначені п.2 ч.1 ст.473 КПК України.
В судовому засіданні суд переконався у тому, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Так, кримінальні правопорушення, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_4 згідно ст.12 КК України відноситься до нетяжких злочинів, оскільки санкція ч.2 ст.342 КК України передбачає покарання у виді штрафу від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешту на строк від трьох до шести місяців, або обмеження волі на строк до чотирьох років, або позбавлення волі на строк до двох років; санкція ч.2 ст.345 КК України передбачає покарання у виді обмеження волі на строк до п'яти років або позбавлення волі на той самий строк, що дає можливість підписання даної угоди. Зміст угоди про примирення між потерпілим та обвинуваченим відповідає вимогам ст. 471 КПК України.
Згідно ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним, чи обвинуваченим.
Відповідно до ч. 3 ст. 469 КПК України, угода про примирення між потерпілим та підозрюваним, чи обвинуваченим, може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 відповідно ст. 66 КК України, відсутні.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_4 відповідно ст. 67 КК України є вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
При перевірці угоди про примирення між потерпілим та обвинуваченим на відповідність вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України, судом встановлено, що угода у повному обсязі відповідає вимогам вказаного законодавства, дії обвинуваченого ОСОБА_4 вірно кваліфіковані за ч.2 ст.342 та ч.2 ст.345 КК України, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, відсутні будь-які підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, обвинувачений спроможний виконати взяті на себе за угодою зобов'язання, узгоджене сторонами покарання відповідає загальним засадам призначення покарання та санкції кримінального закону.
Таким чином, враховуючи встановлені обставини, суд прийшов до висновку, що укладена угода про примирення і призначення обвинуваченому узгодженого сторонами покарання підлягає затвердженню.
Цивільний позов у справі не заявлявся, процесуальні витрати та речові докази відсутні.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.314, 369-376, 468, 469, 471, 473, 474-475 КПК України, суд
Затвердити угоду про примирення між потерпілим ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_4 , яка укладена 26 жовтня 2021 року в кримінальному провадженні за № 12021111100001179, внесеному Єдиного реєстру досудових розслідувань 29 вересня 2021 року.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчинені кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.2 ст.342, ч.2 ст.345 КК України та призначити покарання:
- за ч.2 ст.342 КК України у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік;
- за ч.2 ст.345 КК України у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.
На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом повного складання покарань, остаточно призначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування основного покарання - позбавлення волі з випробуванням, встановивши ОСОБА_4 2 (два) роки іспитового строку. У відповідності зі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_4 такі обов'язки - періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Строк відбуття покарання ОСОБА_4 обчислювати з моменту проголошення вироку, тобто з 30 листопада 2021 року.
Вирок Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 15.09.2021, яким ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засуджено за ч.1 ст.309 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 17000 гривень, виконувати самостійно.
Вирок суду може бути оскаржений до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення через Бориспільський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги в порядку, визначеному КПК України, з підстав передбачених ч.4 ст.394 КПК України.
Вирок суду набирає законної сили по завершенню строку на його апеляційне оскарження, а у разі оскарження вироку в апеляційному порядку - після постановлення судом апеляційної інстанції рішення за наслідками перегляду такого вироку суду.
Суддя ОСОБА_1