ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
30 листопада 2021 року м. Київ № 640/27988/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Добрянської Я.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві
про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії, -
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві в якому просила:
- визнати протиправними та скасувати два рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 26.10.2020р. № 2600-0308-8/151259 та від 26.10.2020р. № 24155-24870/Б-02/8-2600/20 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії за вислугу років;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві з 13.12.2019р. здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697-7 на підставі довідки Офісу Генерального прокурора від 05.03.2020р. № 21-435 зп у розмірі 90 % від суми заробітної плати без обмеження максимального розміру пенсії з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем протиправно відмовлено в проведенні перерахунку її пенсії за вислугою років, у зв'язку з підвищенням заробітної плати працівникам прокуратури на підставі довідки Офісу Генерального прокурора від 05.03.2020р. без обмеження її граничного розміру, з розрахунку 90 % від суми місячної заробітної плати.
Відповідачем подано відзив на адміністративний позов в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ у розмірі 90 % від суми заробітної плати та з урахуванням постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 31.10.2016р. у справі № 759/4790/16-а.
24.09.2020р. позивач подала до ГУ ПФУ в м. Києві заяву про перерахунок пенсії (згідно з довідкою Офісу Генерального прокурора від 05.03.2020р. № 21-435 зп про розмір заробітної плати, що враховується для перерахунку пенсії).
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 26.10.2020р. № 24155-24870/Б-02/8-2600/20 позивачу відмовлено у проведенні перерахунку раніше призначеної пенсії за вислугою років з посиланням на те, що перерахунок проводиться з 01.04.2020р. на підстав довідок про розмір заробітної плати станом на 26.03.2020р., а позивачем надано довідку від 05.03.2020р. № 21-435 зп за нормами чинними станом на 06.09.2017р. Також, позивача повідомлено про необхідність подати заяву встановленого зразка (Додаток 3) особисто за місцем проживання, перебування або через портал ПФУ.
При цьому, листом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 26.10.2020р. № 2600-0308/151259 позивач а повторно повідомлено прол відсутність підстав для перерахунку раніше призначеної пенсії за вислугою років з посиланням на те, що перерахунок проводиться з 01.04.2020р. на підстав довідок про розмір заробітної плати станом на 26.03.2020р., а позивачем надано довідку від 05.03.2020р. № 21-435 зп за нормами чинними станом на 06.09.2017р. Одночасно, зазначено, що ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що пенсійне забезпечення працівників прокуратури здійснюється у розмірі 60 % від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, а також, що при цьому максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність.
Позивач вважаючи, що відповідачем протиправно відмовлено в проведенні перерахунку її пенсії за вислугою років, у зв'язку з підвищенням заробітної плати працівникам прокуратури на підставі довідки Офісу генерального прокурора від 05.03.2020р. № 21-435зп без обмеження її граничного розміру, з розрахунку 90 % від суми місячної заробітної плати, звернулась до суду для захисту своїх прав, свобод та законних інтересів.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними.
Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.
Згідно із положеннями статті 24 Конституції України, громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Базовим (рамковим) нормативно-правовим актом, який визначає права, принципи, підстави, механізм та умови призначення, перерахунку і виплати пенсії за вислугу років працівникам органів прокуратури був і є Закон України «Про прокуратуру»: до 15 липня 2015 року - Закон № 1789-ХІІ (далі - Закон № 1789-ХІІ), з цієї дати - Закон України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VІІ (далі - Закон № 1697-VІІ).
Умови пенсійного забезпечення прокурорів і слідчих прокуратури до 15 липня 2015 року визначалися статтею 50-1 Закону № 1789-ХІІ.
Так, за ч. 1 статті 50-1 прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Така пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.
Згідно з ч. 13 статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.
Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи (ч. 18 ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ).
01 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28 грудня 2014 року № 76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» (далі - Закон № 76-VIII), яким, зокрема, ч. 18 ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ викладено у такій редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України».
Таким чином, після 01 січня 2015 року повноваження на встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури законодавець делегував Кабінету Міністрів України.
15 липня 2015 року набрав чинності Закон України «Про прокуратуру» № 1697-VІІ, згідно з підпунктом 1 пункту 3 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» якого визнано таким, що втратив чинність із набранням чинності цим Законом, Закон № 1789-ХІІ, крім, зокрема, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1.
Частиною 20 статті 86 Закону № 1697-VІІ передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, частини 13 та 18 статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ, які визначали право на перерахунок пенсії працівникам прокуратури, втратили чинність, а визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури віднесено до повноважень Кабінету Міністрів України.
Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду за результатами перегляду рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у зразковій справі № 825/506/18 (Пз/9901/16/18).
Отже, починаючи з 01 січня 2015 року в Україні жоден закон не визначав ані умов (підстав), ані порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених на підставі Закону України «Про прокуратуру».
У свою чергу, законодавець делегував повноваження щодо встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінету Міністрів України.
Водночас, впродовж 2015-2019 років Кабінетом Міністрів України не визначалося умов та порядку перерахунку пенсій працівникам прокуратури.
Рішенням Конституційного Суду України № 7-р(ІІ)/2019 від 13 грудня 2019 року визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення ч. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Положення ч. 20 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Установлено такий порядок виконання цього Рішення:
- частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;
- частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції:
« 20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки».
Відповідно до статті 91 Закону України «Про Конституційний Суд України» закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Положення ч. 20 ст. 86 Закону № 1697-VII зі змінами втратили чинність з дня ухвалення Конституційним судом України рішення від 13 грудня 2019 року.
Крім того, на момент прийняття Конституційним Судом України зазначеного рішення вже існувала суттєва різниця в оплаті праці діючих працівників прокуратури та розмірі заробітних плат, з яких розраховані пенсії прокурорських пенсіонерів, і така нерівність має усуватись Пенсійним Фондом України шляхом беззастережного (відносно дати ухвалення рішення про збільшення заробітку діючих працівників прокуратури) задоволення заяв пенсіонерів про перерахунок пенсії, поданих після 13 грудня 2019 року.
Також слід звернути увагу на те, що постанова Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 657 є чинною, а тому відсутні підстави для її незастосування.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач у зв'язку з прийняттям Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 у справі № 7-р(ІІ)2019, має право на перерахунок пенсії, у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок.
У свою чергу, відмовляючи у здійсненні перерахунку пенсії, відповідач вказав про те, що розмір пенсії позивача зменшиться, так як після перерахунку зменшиться відсотковий розмір пенсії та матиме місце її обмеження максимальним розміром.
Верховний Суд у зразковій справі №560/2120/20 звернув увагу на те, що позовні вимоги щодо обмеження відсоткового розміру пенсії та її максимального розміру є передчасними та не є спірними.
Водночас, у даній справі, оскаржувана відмова у перерахунку пенсії містить посилання на обмеження розміру пенсії та відсоткового значення.
Підтвердженням вказаного є доводи відповідача викладені в оскаржуваних рішеннях та відзив з яких вбачається, що у випадку перерахунку пенсії позивача до неї будуть застосовані обмеження у вигляді максимального розміру та пенсія підлягатиме перерахунку виходячи з 60 % від заробітної плати.
Відтак, правові висновки Верховного Суду викладені в зразковій справі № 560/2120/20 щодо передчасності позовних вимог не підлягають застосуванню у даному спорі.
При цьому, за результатами розгляду цієї справи, з метою забезпечення ефективного правового захисту прав позивача, та з метою недопущення необхідності наступного звернення до суду з позовом щодо перерахунку пенсії у певному відсотковому розмірі відносно заробітної плати та без обмеження граничним розміром, в межах розгляду цієї справи необхідно надати відповідь (дослідити питання) щодо відсоткового розміру відносно заробітної плати та чи підлягають обмеженню граничним розміром пенсії працівників органів прокуратури.
Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08 липня 2011 року №3668-VІ до статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ внесено нову норму, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Згідно з пунктом 3 розділу ХІІ Прикінцевих положень Закону №1697-VІІ попередній Закон України «Про прокуратуру» із змінами частково втратив чинність, окрім, зокрема, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1 Закону.
Водночас, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 №213-VІІІ (далі - Закон № 213-VІІІ) внесено зміни до статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ, а саме: в частину п'ятнадцяту статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ - максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Також, пунктом 5 Прикінцевих положень Закону №213-VІІІ передбачено, що у разі неприйняття до 01.06.2015 закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01.06.2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України, зокрема, «Про прокуратуру».
Таким чином, з моменту призначення позивачу пенсії згідно з Законом України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ до статті 50-1 вказаного Закону неодноразово вносились зміни.
У той же час, нова редакція статті 50-1 Закону №1789-ХІІ суттєво звужує і обмежує зміст та обсяг прав пенсіонерів з числа працівників прокуратури, яким пенсія призначена до набрання чинності Законом № 213-VІІІ, з огляду на наступне.
Відповідно до частин другої, третьої статті 22, частини першої статті 64 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Згідно з статтею 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Суд наголошує, що позивач перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України та отримує пенсію згідно із Законом України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ із розрахунку 90% складових заробітної плати.
На момент призначення позивачу пенсії, як вже зазначалося вище, порядок та підстави для перерахунку пенсії прокурорів були визначені у частинах дванадцятій та сімнадцятій статті 50-1 Закону №1789-ХІІ, якими передбачалось, зокрема, що обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за таким призначенням або перерахунком.
Таким чином, при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватись норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.
Крім того, як зазначалося, Законом №213-VІІІ внесено зміни до частини п'ятнадцятої статті 50-1 Закону №1789-ХІІ згідно з якою максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Однак, вказана норма набрала чинності після призначення позивачу пенсії за вислугу років.
Як встановлено пунктом 2 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону № 3668-VI обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом (до 1 жовтня 2011 року).
У контексті викладеного слід зазначити, що застосування нових положень до правовідносин, які виникли до набрання ними чинності, суперечить вимогам частини першої статті 58 Конституції України.
Тобто, безпідставним, на переконання суду, є застосування до правовідносин норм Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014р. №1697-VІІ в цій частині, оскільки вказаний закон поширює свою дію на прокурорів та слідчих органів прокуратури, яким пенсія призначена та виплачується саме за нормами цього Закону з дати набрання ним чинності. Отже, зміни стосуються саме призначення пенсії, а не її перерахунку.
Натомість, позивачу пенсія призначена відповідно до статті 50-1 Закону №1789-ХІІ, тобто до набрання чинності Законом №1697-VІІ.
Таким чином, враховуючи те, що позивач вже є пенсіонером і пенсія призначена йому до набрання чинності Законом №213-VІІІ та Законом №1697-VІІ, а також Законом № 3668-VI, тому до розміру пенсії позивача не можуть застосовуватись обмеження максимального розміру пенсії, визначені вказаними актами.
З огляду на вказане, суд вважає, що перерахунок пенсії позивача має здійснюватися виходячи з розрахунку 90 % від середнього заробітку місячної (чинної) заробітної плати та без обмеження максимального розміру пенсії.
Окрім того, суд вважає за необхідне наголосити, що визнаючи неконституційними положення Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року № 2262-XII щодо обмеження максимального розміру пенсії осіб, які працюють на посадах та на умовах, передбачених, у тому числі і Законом України "Про прокуратуру", Конституційний Суд України у рішенні від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016 вказав: «<...> обмеження максимального розміру пенсії <...> особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України».
Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України (пункт 3 цього рішення).
За таких обставин, відповідач протиправно відмовив у здійсненні перерахунку пенсії позивачу з посиланням на наявність підстав для зменшивши її відсоткового значення та обмеження її максимального розміру.
Окрім того, суд наголошує, що обставини щодо права позивача на отримання пенсії у розміні 90% заробітку без обмеження її граничного розміру встановлені у постанові Київського апеляційного адміністративного суду від 31.10.2016р. у справі № 759/4790/16-а.
Відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Стосовно дати, з якої пенсійний орган зобов'язаний здійснити перерахунок пенсії позивачу, то суд зазначає, що первинна редакція частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VII до 13 грудня 2019 року (дата ухвалення Конституційним Судом України рішення №7-р(II)/2019) не була чинною та не застосовувалася, оскільки Законом №76-VIII цю первинну редакцію з 1 січня 2015 року змінено на речення «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України», тобто ці зміни були внесені в текст статті 86 Закону №1697-VІІ ще до дати набрання нею чинності (15 липня 2015 року).
Тому, частина двадцята статті 86 Закону №1697-VII (в первинній редакції, якою визначено умови та порядок перерахунку пенсії за вислугу років працівникам прокуратури) на підставі рішення Конституційного Суду України №7-р(II)/2019 набрала чинності 13 грудня 2019 року та підлягає застосуванню, починаючи з цієї дати, а тому саме з цієї дати слід задовольнити вимоги щодо зобов'язання відповідача перерахувати пенсію позивачу.
Вищевикладене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеною в постанові від 17.09.2021р. у справі № 580/1285/20.
Щодо доводів відповідача про те, що пенсія позивача не підлягає перерахунку на підставі довідки Офісу Генерального прокурора від 05.03.2020р. № 21-435 зп, оскільки така видана на виконання постанови КМУ від 30.08.2017р. № 657, суд зазначає таке.
Так, у зразковій справі № 560/2120/20, обставини якої є подібними до справи №580/1285/20, Верховний Суд розглядав питання про те, чи є Постанова №657 рішенням про «підвищення заробітної плати прокурорським працівникам».
Зокрема, у пунктах 44-53 рішення від 14.09.2020р. у зразковій справі №560/2120/20 Верховний Суд зазначив, що твердження Пенсійного органу про той факт, що для реалізації пенсіонерами права на перерахунок пенсії, визначеного статтею 86 Закону №1697-VІІ (у редакції, що діє з 13 грудня 2019 року), обов'язковою умовою є прийняття урядом нової постанови про підвищення заробітної плати прокурорським працівникам, є хибним з огляду на те, що на момент прийняття Конституційним Судом України зазначеного рішення вже існувала суттєва різниця в оплаті праці діючих працівників прокуратури та розмірі заробітних плат, з яких розраховані пенсії прокурорських пенсіонерів. І така нерівність має усуватись Пенсійним Фондом України шляхом беззастережного (відносно дати ухвалення рішення про збільшення заробітку діючих працівників прокуратури) задоволення заяв пенсіонерів про перерахунок пенсії, поданих після 13 грудня 2019 року. Крім того, Верховний Суд звернув увагу, що Постанова №657 є чинною, а тому відсутні підстави для її незастосування. Таке рішення уряду є рішенням про «підвищення заробітної плати прокурорським працівникам».
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про те, що позивач має право на перерахунок пенсії відповідно до статті 86 Закону №1697-VII на наданої довідки про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховуються для перерахунку пенсії, яка видана на підставі постанови КМУ № 657.
З урахуванням наведеного та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку, що адміністративний позов має бути задоволено.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Керуючись ст. 77, 122, 123, 139, 242, 243, 251, 255 КАС України, -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.
2. Визнати протиправними та скасувати два рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 26.10.2020р. № 2600-0308-8/151259 та від 26.10.2020р. № 24155-24870/Б-02/8-2600/20 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії за вислугу років.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві з 13.12.2019р. здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697-7 на підставі довідки Офісу Генерального прокурора від 05.03.2020р. № 21-435 зп у розмірі 90 % від суми заробітної плати без обмеження максимального розміру пенсії з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії.
4. Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати за сплату судового збору в розмірі 840, 80 грн. (вісімсот вісімдесят гривень 80 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 КАС України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295, 296 КАС України.
Суддя Я.І. Добрянська