ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
30 листопада 2021 року м. Київ №640/7517/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Шейко Т.І.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «М Проект»
доДепартаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради
провизнання протиправними та скасування постанов, приписів, наказу
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «М Проект» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради, у якому просило суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту з питань державного архітектурно- будівельного контролю міста Києва від 29.01.2021 №184;
- визнати протиправним та скасувати припис Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва про зупинення підготовчих та будівельний робіт від 18.02.2021;
- визнати протиправним та скасувати припис Департаменту з питань державного архітектурно - будівельного контролю міста Києва про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 18.02.2021;
- визнати протиправним та скасувати постанову Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва про накладення штрафу від 04.03.2020 №18/21/073-1935;
- визнати протиправним та скасувати постанову Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва про накладення штрафу від 04.03.2020 №17/21/073-1932.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказував на протиправність дій контролюючого органу, виходячи з того, що позапланова перевірка призначена поза межами тримісячного строку, перевірка проведена особою, яка не мала повноважень на здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, а також уповноважена особа, яка здійснювала контроль вийшла за межі перевірки, у зв'язку з чим приписи та постанови, прийняті за результатами такої перевірки є протиправними.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 березня 2021 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог з огляду на те, що наведені позивачем обґрунтування протиправності оскаржуваних дій та рішень контролюючого органу не відповідають вимогам чинного законодавства, а також реальним обставинам справи.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Товариство з обмеженого відповідальністю «М Проект» є генеральним підрядником на об'єкті будівництва «Реконструкція житлового будинку» за адресою: вул. Пироговського Олександра, 16А у Солом'янському районі міста Києва.
Замовником будівництва та законним користувачем земельної ділянки, що розташована за адресою: 03110, місто Київ, вулиця О. Пироговського, 16А (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1237370780000, кадастровий номер 8000000000:72:054:0016) є Товариство з обмеженою відповідальністю « 16-А».
Щодо зазначеної земельної ділянки 25 червня 2020 року видано містобудівні умови та обмеження, які затверджені наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) №613 та оприлюдненні у відповідному Реєстрі містобудівних умов та обмежень.
Товариство з обмеженою відповідальністю « 16-А» 29 жовтня 2020 року до Центру надання адміністративних послуг Солом'янського району міста Києва подало засобами поштового зв'язку повідомлення про початок виконання підготовчих робіт на об'єкті будівництва «Реконструкція житлового будинку» за адресою: вул. Пироговського Олександра, 16Л у Солом'янському районі міста. Києва Товариством з обмеженою відповідальністю « 16-А».
Позивачем 05 лютого 2021 року отримано копію направлення Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва від 05 лютого 2021 року б/н про проведення позапланового заходу щодо дотримання суб'єктом господарювання Товариством з обмеженою відповідальністю « 16-А» та Товариством з обмеженою відповідальністю «М Проет» вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, виданого на підставі наказу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва від 29 січня 2021 року №184.
Замовником будівництва 12 лютого 2021 року поштовим зв'язком до відповідача подано запит з вих. № 12/02-1 від 12 лютого 2021 року щодо правових підстав проведення позапланової перевірки на підставі направлення від 05 лютого 2021 року №б/н поза межами строку, визначеного пунктом 7 Постанови КМУ від 23 травня 2011 року №553, на який, як зазначає позивач, відповідь відповідач не надав.
В той же час, 25 лютого 2021 року позивачем від відповідача отримано лист №073-1628 від 23 лютого 2021 року, який містив:
акт, складений за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 18 лютого 2021 року №б/н;
припис про зупинення підготовчих та будівельний робіт від 18 лютого 2021 року;
припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 18 лютого 2021 року;
протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 18 лютого 2021 року;
протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 18 лютого 2021 року.
В подальшому, 04 березня 2021 року представником позивача до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю було подано заперечення на Акт перевірки.
Однак, 04 березня 2021 року відповідачем на засіданні щодо розгляду правопорушень винесено:
постанову №17/21/073-1932, якою застосовано до позивача штраф у розмірі 102150, 00 гривень за порушення, передбачене пунктом 8 частини третьої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності»;
постанову №18/21/073-1935, якою застосовано до позивача штраф у розмірі 81720, 00 гривень за порушення, передбачене пунктом 2 частини другої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».
Вважаючи дії відповідача щодо проведення перевірки протиправними, як наслідок наказ про призначення позапланової перевірки від 05 лютого 2021 року, приписи головного державного інспектора Лисака С.Ф. від 18 лютого 2021 року, а також постанови відповідача про застосування штрафів від 04 березня 2021 року є, на думку позивача, протиправними, а тому позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам Окружний адміністративний суд міста Києва виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» дія цього Закону поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Частиною четвертою статті 2 вказаного Закону визначено, що заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.
Частиною п'ятою статті 2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» встановлено, що зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов'язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.
Таким чином, органи державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), в першу чергу, повинні ураховувати особливості правового регулювання, визначені законами у відповідній сфері та міжнародними договорами, одночасно забезпечуючи дотримання і перелічених в частині п'ятій статті 2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» положень.
Слід зазначити, що Департамент здійснює повноваження щодо державного архітектурно-будівельного контролю в місті Києві та дозвільно-реєстраційних функцій щодо об'єктів незначного (СС1) та середнього (СС2) класу наслідків (відповідальності) з 12 жовтня 2016 року.
Механізм набуття права на виконання підготовчих та будівельних робіт визначено Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон) та Порядком виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 № 466 (далі - Порядок № 466).
Відповідно до статті 34 Закону замовник має право виконувати будівельні роботи після, зокрема подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об'єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1). Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 13 Порядку № 466 повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, та повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), повідомлення про зміну даних у зазначених повідомленнях за формою згідно з додатками 1, 2 і 2-1 до цього Порядку подається замовником (його уповноваженою особою) до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет шляхом подання засобами програмного забезпечення Єдиного державного веб-порталу електронних послуг або заповнюється та надсилається рекомендованим листом з описом вкладення до центру надання адміністративних послуг.
Орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом п'яти робочих днів з дня надходження повідомлення забезпечує внесення інформації, зазначеної у повідомленні, до реєстру згідно з цим Порядком. У випадках, встановлених у Порядку ведення першої черги Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва під час реалізації експериментального проекту, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 01 липня 2020 року № 559, у разі подання повідомлення через електронний кабінет внесення до реєстру інформації, зазначеної у повідомленні, здійснюється в день його надходження автоматично за допомогою програмних засобів ведення реєстру.
При цьому згідно пункту 11 Порядку № 466 замовник несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні, за виконання будівельних робіт без подання повідомлення та за порушення вимог, визначених цим Порядком, відповідно до Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Департамент, керуючись Законом та Порядком № 466, зареєстрував подане замовником будівництва, Товариством з обмеженою відповідальністю « 16-А», повідомлення 02 листопада 2020 року.
Відповідно до частини першої статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу. Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками, сертифікованими відповідальними виконавцями робіт, підприємствами, що надають технічні умови щодо інженерного забезпечення об'єкта будівництва, та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначає Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 (далі - Порядок № 553).
Підставами для проведення позапланової перевірки є:
1) подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;
2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;
3) виявлення факту самочинного будівництва об'єкта;
4) перевірка виконання суб'єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;
5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом;
6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;
7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Пунктом 7 Порядку № 553 визначено підстави для проведення позапланової перевірки, зокрема необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів.
Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.
Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.
За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт.
Відповідно до частини першої статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.
З урахуванням наведених вище положень відповідач видав наказ від 29 січня 2021 року № 184 «Про проведення позапланової перевірки».
Стосовно посилань представника позивача на порушення строків винесення оскаржуваного наказу суд зазначає, що документи (повідомлення про початок будівництва) замовник подав 29 жовтня 2021 року, що не заперечується учасниками справи, а наказ винесений 29 січня 2021 року тобто в межах тримісячного строку.
Доводи представника позивача стосовно закінчення 28 січня 2021 року строку на прийняття наказу «Про проведення позапланової перевірки» судом не приймаються, оскільки законодавством чітко встановлено термін у три місяці, а не у днях, як помилково вважає представник позивача при обрахунку спірного строку.
Відповідно до статті 41 Закону та Порядку № 553, згідно наказу Департаменту від 29 січня 2021 року №184 та необхідності проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт від 06 листопада 2020 року № KB 020201 103363, посадовою особою Департаменту здійснено виїзд на об'єкт будівництва «Реконструкція житлового будинку» за адресою: вул. Пироговського Олександра, 16Ау Солом'янському районі м. Києва».
Як вбачається з матеріалів справи Департамент листом від 08 лютого 2021 року №073-1057 повідомив, зокрема підрядника Товариство з обмеженою відповідальністю «М Проект» про проведення позапланової перевірки та запропонував надати відповідні документи.
Стосовно посилань представника позивача на відсутність у посадової особи Департаменту здійснювати заходи державного архітектурно-будівельного контролю кваліфікаційного сертифікату, як це передбачено Порядком проведення професійної атестації відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єктів архітектури, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №533, суд зазначає наступне.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2020 року №219 внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України, зокрема у постанові Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №554 «Деякі питання професійної атестації відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єктів архітектури»:
абзац другий пункту 2 Порядку проведення професійної атестації відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єктів архітектури, затвердженого зазначеною постановою, після слів «та експерт,» доповнити словами «виконавець робіт, головний державний інспектор, головний інспектор будівельного нагляду та інші посадові особи, які виконують функції із здійснення державного архітектурно-будівельного контролю,»;
перелік видів робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єктів архітектури, відповідальні виконавці яких проходять професійну атестацію, затверджений зазначеною постановою, доповнити пунктами 6 і 7 такого змісту:
« 6. Будівництво об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із середніми (СС2) та значними (ССЗ) наслідками.
7. Здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та державного архітектурно-будівельного нагляду.».
Професійну атестацію виконавців робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єктів архітектури регулює стаття 17 Закону України «Про архітектурну діяльність».
Відповідні зміни до статті 17 Закону України «Про архітектурну діяльність» Верховною Радою України не вносилися.
На виконання статті 17 Закону України «Про архітектурну діяльність» та статті 31 Закону, постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №554 затверджено Порядок проведення професійної атестації відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єктів архітектури, який визначає процедуру проведення професійної атестації відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єктів архітектури.
Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово- комунального господарства України від 14 жовтня 2011 року № 236 «Про Атестаційну архітектурно-будівельну комісію» утворено Атестаційну архітектурно-будівельну комісію у складі, згідно з додатком.
Порядок організації діяльності Атестаційної архітектурно-будівельної комісії визначає Положення про Атестаційну архітектурно-будівельну комісію, затверджене наказом Мінрегіону від 25 червня 2011 року № 93 (зі змінами), зареєстроване в Міністерстві юстиції України 15 липня 2011 року за № 878/19616.
При цьому додатком до наказу Мінрегіону від 14 жовтня 2011 року № 236 (зі змінами) затверджено персональний склад Атестаційної архітектурно- будівельної комісії.
Атестаційна архітектурно-будівельна комісія поділяється на секцію з професійної атестації архітекторів; секцію з професійної атестації експертів; секцію з професійної атестації інженерів-проєктувальників; секцію з професійної атестації інженерів технічного нагляду.
Атестація належить до компетенції Міністерства розвитку громад та територій України, проте останній не здійснює атестації самостійно.
Головні державні інспектори, які здійснюють державний архітектурно-будівельний контроль не належать до відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єктів архітектури, а навпаки здійснюють державний архітектурно-будівельний контроль щодо створених/побудованих об'єктів архітектури відповідно до статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Державний архітектурно-будівельний контроль регулюється виключно статтею 41 Закону, Порядком № 553 та окремими нормами Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Стосовно твердження представника позивача щодо розповсюдження на органи державного архітектурно-будівельного контролю дії частини першої статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», що під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю), слід звернути увагу на наступне.
Відповідно до частини четвертої статті 2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно- будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно- правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.
Частиною п'ятою статті 2 вказаного Закону передбачено, що зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов'язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.
Тобто, частина перша статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» не є обов'язковою до виконання для органів державного архітектурно-будівельного контролю.
Щодо решти позовних вимог суд зазначає наступне.
Під час перевірки встановлено, що Департамент зареєстрував подане замовником будівництва, Товариством з обмеженою відповідальністю « 16-А», повідомлення про початок виконання підготовчих робіт: «Реконструкція житлового будинку» за адресою: вул. Пироговського Олександра, 16а у Солом'янському районі м. Києва від 06 листопада 2020 року №KB020201103363.
Земельна ділянка, розташована за адресою: м. Київ, вул. Пироговського Олександра, 16а, площею 0,0914 га, кадастровий номер 8000000000:72:054:0016 на підставі договору про право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) від 29 жовтня 2020 року, отримана в користування Товариством з обмеженою відповідальністю « 16-А» від гр. ОСОБА_1 .
Цільове призначення земельної ділянки: для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва.
Згідно Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, відсутня інформація щодо наявності документів, що дають право на виконання будівельних робіт на вул. Пироговського Олександра, 16а у Солом'янському районі м. Києва.
Під час проведення перевірки з виїздом на місце 05 лютого 2021 року та 09 лютого 2021 року за адресою: вул. Пироговського Олександра, 16а у Солом'янському районі м. Києва візуальним оглядом, на підставі наданих директором ТОВ « 16- А» Разумовим P. М. документів (надіслані листом від 15 лютого 2021 року вих. 15/02-1) та усних пояснень встановлено, що Замовником будівництва, генеральним підрядником Товариством з обмеженою відповідальністю «М Проект» виконано будівельні роботи із влаштування фундаментів та монолітного каркасу підземного поверху будинку та виконуються будівельні роботи із влаштування монолітного каркасу першого поверху житлового будинку.
Згідно додатку Б ДБН В.2.1-10-2009 «Основи та фундаменти споруд Основні положення проектування», фундамент - частина будівлі чи споруди, переважно підземна, яка сприймає навантаження від споруди і передає їх на основу, складену грунтами (природну) чи штучну.
Відповідач відмітив, що відповідно до наданого на перевірку проекту підготовчих робіт, будівельні роботи, які по факту виконуються на об'єкті ним не передбачені.
Будівельні роботи із реконструкції житлового будинку за адресою: вул. Пироговського Олександра, 16а у Солом'янському районі м. Києва виконуються без документу, що дає право на виконання будівельних робіт.
На час перевірки згідно таблиці А.1 Додатку А ДСТУ-Н Б В. 1.2- 16:2013 «Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об'єктів будівництва», клас наслідків (відповідальності) зазначеного об'єкта будівництва - СС1.
Генеральним підрядником Товариством з обмеженою відповідальністю «М Проект» будівельні роботи виконуються з порушенням будівельних норм, стандартів і правил, а саме:
вхід до будівлі, що споруджується не захищені зверху суцільним захисним козирком довжиною відповідно до розміру небезпечної зони;
біля в'їзду на будівельний майданчик не встановлена схема руху автотранспорту;
матеріали і конструкції опалубки для влаштування залізобетонних конструкцій розміщено з опиранням на елементи капітальних споруд та огорожу будівельного майданчика.
Вказані вище порушення підтверджуються також матеріалами фотофіксації, які здійснювались посадовою особою Департаменту під час перевірки та які долучені до матеріалів адміністративної справи разом з відзивом.
Відповідно до п. 6.2.5 ДБН А.3.2-2-2009 «Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека у будівництві. Основні положення» входи до будівель (споруд), що споруджуються, на період будівництва слід захистити зверху суцільним козирком шириною не менше ширини входу до будинку (споруди) і довжиною - відповідно до розміру небезпечної зони, що визначається згідно з додатком Е.
Козирки необхідно зберігати до вводу будинку в експлуатацію. Кут, що виникає між козирком та розташованою вище стіною, повинен бути 70-75. За довжини козирка понад 2 м допускається встановлювати під зазначеним кутом тільки частину козирка безпосередньо над входом під козирок.
У разі, коли розрахункова довжина козирка (додаток Е) перевищує межі будмайданчика, необхідно використовувати суцільні або сітчасті захисні системи огородження робочих горизонтів, які запобігають падінню елементів конструкцій та інших предметів з висоти в небезпечну зону. Конструкції цих систем необхідно визначати в ПВР.
Згідно з пунктом 6.2.6 ДБН А.3.2-2-2009 біля в'їзду на будівельний майданчик необхідно встановити схему руху автотранспорту. Транспортні засоби та пішоходи повинні потрапляти на об'єкт будівництва і покидати його через різні проходи і проїзди, що призначені для транспортних засобів і пішоходів. Для доступу в основні робочі зони тимчасові автомобільні шляхи повинні бути обладнані пішохідними переходами з відповідними знаками.
Пунктом 6.3.10 ДБН А.3.2-2-2009 передбачено, що притуляти (спирати) матеріали і конструкції до огорож, елементів тимчасових і капітальних споруд тощо не допускається.
Згідно пунктів 16-17 Порядку №553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт.
За результатами проведеної перевірки та відповідно до пунктів 16, 17 Порядку № 553, посадовою особою Департаменту складено акт перевірки від 18 лютого 2021 року, в якому зазначені виявлені в ході перевірки порушення та видано, зокрема Товариству з обмеженою відповідальністю «М Проект» обов'язкові до виконання припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 18 лютого 2021 року та припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 18 лютого 2021 року, та складено протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 18 лютого 2021 року.
Відповідно до пункту 21 Порядку № 553 у разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припис, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.
У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.
У зв'язку з тим, що представники Товариства з обмеженою відповідальністю «М Проект» відмовилось від підписання вказаних вище документів, останні були направлені Департаментом рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення від 23 лютого 2021 року № 073-1628 (р 0100190002521) на юридичну адресу останнього.
Згідно з пунктом 3 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 1995 року №244 (далі - Порядок № 244), у разі відмови суб'єкта містобудування в отриманні документів (протокол, постанова та документи, які підтверджують факт правопорушення), які є підставою для притягнення його до відповідальності, документи надсилаються суб'єкту містобудування рекомендованим листом з повідомленням.
Належним підтвердженням факту надіслання документів є розрахунковий документ відділення поштового зв'язку щодо оплати послуг з доставки рекомендованої поштової кореспонденції.
Надіслання рекомендованим листом з повідомленням документів, які є підставою для притягнення до відповідальності, за адресою місцезнаходження (місця проживання) суб'єкта містобудування, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, вважається належним врученням зазначених документів незалежно від факту їх отримання суб'єктом містобудування.
Відповідно до пункту 8 частини третьої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», суб'єкти містобудування, які виконують будівельні роботи, несуть відповідальність у вигляді штрафу за виконання будівельних робіт з порушенням вимог будівельних норм, державних стандартів і правил або затверджених проектних рішень - у розмірі сорока п'яти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Згідно з пунктом 3 частини третьої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» суб'єкти містобудування, які виконують будівельні роботи, несуть відповідальність у вигляді штрафу за виконання будівельних робіт без направлення повідомлення про початок виконання таких робіт: на об'єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), - у розмірі тридцяти шести прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Враховуючи викладене, за вчинені правопорушення, на підставі поданих документів і матеріалів, складених під час здійснення позапланової перевірки, посадовою особою Департаменту позивача притягнуто до встановленої Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» відповідальності, із накладенням стягнення у виді штрафу - постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 04 березня 2021 року № 17/21/073-1932 та № 18/21/073-1935, які отримані адвокатом позивача Хруленком М. В., про що зроблено відповідний запис.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
З огляду на зазначене, враховуючи, що контролюючим органом дотримано процедуру проведення позапланового заходу та доведено в повному обсязі наявність порушення позивачем містобудівного законодавства під час проведення будівництва на спірному об'єкті, суд приходить до висновку про правомірність прийнятих рішень контролюючим органом, що свідчить про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення.
Судові витрати відсутні.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246, 251 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «М Проект» - відмовити.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, встановлені статтями 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Т.І. Шейко