30 листопада 2021 року справа № 580/4784/21
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гаращенка В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Кіровоградської області про визнання протиправним та скасування рішення,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Кіровоградської області, в якій просить:
- визнати протиправним рішення №10 від 15.06.2021 кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Кіровоградської області у складі дисциплінарної палати про порушення щодо позивача дисциплінарної справи та скасувати його.
Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 26.07.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення ним дисциплінарного проступку. Продовження чи поновлення вказаного строку не передбачено. Як вбачається із змісту копії рішення № 10 від 15.06.2021 дисциплінарний проступок полягає в здійснені позивачем адвокатської діяльності - складання процесуальних документів адвокатом (2 договори на представництво, 2 довіреності) та представництво в судах 4 рази - 02.10.2019 та 03.11.2020 по справі № 711/10580/18, 31.07.2019 та 28.10.2020 у справі чи 711/7983/19 - в якості адвоката в той період, коли його адвокатська діяльність була зупинена згідно поданої заяви.
Позивач вважає, що оскільки з 02.10.2019 та з 31.07.2019 по 15.06.2021 пройшло часу понад один рік, то своїм рішенням палата мала відмовити у порушенні дисциплінарної справи по даним епізодам за спливом строку притягнення до дисциплінарної відповідальності, однак цього не вчинила, що є однією з підстав для скасування оскарженого рішення.
Позивач вказує, що зупинив адвокатську діяльність та здійснює діяльність як фізична особа-підприємець із основним видом діяльності по КВЕД-2010: клас 69.10 «Діяльність у сфері права».
По договорах від 30.07.2019 та довіреностях від 31.07.2019 ухвалою суду від 26.10.2020 у справі № 711/7983/17 позивача допущено в якості представника сторони до участі в справі не як адвоката, а як фізичну особу- підприємця. Таким чином ухвалою суду від 26.10.2020 визнано, що договори та довіреності на допомогу та представництво від 30.07.2019 та від 31.07.2019, які подані суду укладалися не адвокатом, а ФОП.
По договорах від 01.10.2019 та довіреностях від 02.10.2019 судом ухвалою від 03.11.2020 у справі № 711/10580/18 відмовлено у допуску позивача, як представника сторони з тих підстав, що вказані договори та довіреності від 01.10.2019 та від 02.10.2019 укладені із ФОП, адвокатська діяльність якого зупинена.
Позивач стверджує, що ухвалами суду по обох справах встановлено факти укладання договорів та довіреностей на допомогу і представництво не адвокатом, а ФОП, тому відсутні ознаки дисциплінарного проступку адвоката, так як він не вчиняв жодної дії в якості адвоката.
На думку позивача, рішення відповідачем приймалося без дослідження змісту договорів, довіреностей, ухвал суду, що призвело до незаконного рішення палати. Рішення №10 відповідача від 15.06.2021 прийняте без передбаченого ч. 2 ст. 38 Закону № 5076-VІ обов'язкового порядку розгляду дисциплінарних скарг, що призвело до неправильних висновків, тому підлягає до скасування.
У відзиві на адміністративний позов відповідач не погодився з доводами позивача та просив у задоволенні позову відмовити повністю, мотивуючи свою позицію тим, що порушення дисциплінарної справи свідчить лише про те, що у процесі перевірки виявлені ознаки дисциплінарного проступку, які потребують більш детального дослідження на предмет їх підтвердження або ж спростування. Лише за результатами розгляду дисциплінарної справи по суті, дисциплінарною палатою буде виявлено чи вчинявся адвокатом дисциплінарний проступок, тому оскаржене рішення не порушує прав та інтересів позивача.
Щодо посилань позивача на порушення строків притягнення до дисциплінарної відповідальності відповідач зазначив, що на стадії порушення дисциплінарної справи дане питання не вирішується. Натомість його вирішення віднесено до розгляду дисциплінарної справи по суті, за результатами розгляду якої може бути застосоване дисциплінарне стягнення або закрито дисциплінарну справу.
Як вказує відповідач, фактичною підставою для порушення дисциплінарної справи є наявність ознак порушення інших обов'язків адвоката, передбачених законом. Посилання в оскарженому рішенні на норми п. 6 ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» є технічною опискою, яка не впливає не суть прийнятого рішення та буде в майбутньому виправлена.
Відповідач вважає безпідставними твердження позивача, що член дисциплінарної палати, який проводить перевірку зобов'язаний запропонувати адвокату надати пояснення лише після того, як він проведе перевірку, оскільки прямої вказівки про надання таких пояснень саме після проведення перевірки норма абз. 1 ч. 2 ст. 38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не передбачає, як і не передбачає обов'язку надати адвокату за власною ініціативою всі її матеріали.
Відповідач звернув увагу, що під час проведення перевірки позивач не звертався із заявою щодо ознайомлення з матеріалами провадження, а після того, як ним подана така заява, всі запитані ним документи невідкладно йому надані засобами електронної пошти.
Наведене на думку відповідача вказує на відсутність підстав для задоволення позову.
У відповіді на відзив позивач не погодився з доводами відповідача та наполягав на задоволенні позову, зазначивши, що порушення справи з підстав п. 6 ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не є технічною помилкою, не може бути усунуто самою дисциплінарною палатою, а є самостійною підставою для скасування оскарженого рішення, оскільки позивач не порушував рішень органів адвокатського самоврядування.
Також позивач наголосив, що здійснював діяльність, як фізична особа-підприємець, тому відповідач не уповноважений розглядати справу відносно нього.
На думку позивача оскаржене рішення порушує його права, оскільки ним встановлено, що він не має права здійснювати іншу діяльність у період зупинення адвокатської діяльності.
Розглянувши подані документи і матеріали, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов наступного.
Судом встановлено, що 13.03.2019 позивач внесений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань як фізична особа-підприємець, із основним видом діяльності по КВЕД-2010: клас 69.10 «Діяльність у сфері права».
26.03.2019 право на заняття адвокатською діяльністю адвоката ОСОБА_1 зупинене на підставі його заяви.
20.10.2020 ОСОБА_2 звернувся зі скаргою на дії адвоката ОСОБА_1 до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області, але у зв'язку заявленими самовідводами членів дисциплінарної палати, скаргу не розглянуто та листом №98/0/2-21 від 02.04.2021 направлено до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
20.04.2021 до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Кіровоградської області із Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у порядку перерозподілу надійшла на розгляд скарга ОСОБА_2 на дії адвоката ОСОБА_1
20.04.2021 головою дисциплінарної палати КДКА Кіровоградської області проведення перевірки доручено члену дисциплінарної палати КДКА ОСОБА_3 , який 22.04.2021 надіслав на адресу адвоката ОСОБА_1 повідомлення про проведення перевірки, копію скарги із додатками. Адвокату запропоновано надати свої пояснення по суті порушених у скарзі питань. Аналогічного змісту повідомлення із додатками надіслано адвокату електронною поштою.
30.04.2021 ОСОБА_1 надіслав на адресу дисциплінарної палати КДКА Кіровоградської області електронною поштою копію пояснень, які він надавав КДКА Черкаської області 30.03.2021, з додатками.
На запит члена дисциплінарної палати ОСОБА_3 Придніпровським районним судом міста Черкаси із супровідним листом від 29.04.2021 надіслані копії документів, наявні у цивільних справах № 711/10580/18 та № 711/7983/17.
31.05.2021 членом дисциплінарної палати КДКА Кіровоградської області ОСОБА_3 складено довідку про результати перевірки за скаргою, та подано на розгляд палати КДКА Кіровоградської області.
Згідно відомостей, які містяться в довідці, 30.07.2019 між ОСОБА_4 як замовником та адвокатом ОСОБА_1 як виконавцем укладений договір про надання правової допомоги і представництва, за яким адвокат взяв на себе зобов'язання здійснювати представництво замовника у Придніпровському районному суді м. Черкаси та апеляційному суді Черкаської області та Верховному Суді у справі за позовом ОСОБА_2 про визнання права власності, скасування державної реєстрації, а замовник своєчасно забезпечує виконавця необхідними для виконання доручень документами, довідками, іншою інформацією, перелік яких погоджується сторонами, а також своєчасно виплачує виконавцю гонорар за виконану роботу у порядку та на умовах, передбачених цим договором. Аналогічний договір укладений у той же день із ОСОБА_5 .
31.07.2019 ОСОБА_4 та ОСОБА_5 видані оформлені у простій письмовій формі довіреності, за якими кожна з них уповноважила ОСОБА_1 бути представником у судах при розгляді позову ОСОБА_2 , із усіма правами, наданими відповідачу. Підставою їх оформлення є укладені із адвокатом письмові договори від 30.07.2019.
31.07.2019 вказані довіреності, копії договорів про надання правової допомоги і представництва, а також копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЧК № 001047 адвокатом ОСОБА_1 подані до Придніпровського районного суду м. Черкаси на підтвердження своїх повноважень із представництва відповідачів у цивільній справі № 711/7983/19 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про скасування державної реєстрації права власності на майно та визнання права власності на майно у порядку спадкування за законом.
28.10.2020 судом ухвалене рішення у даній справі.
Участі у розгляді справи № 711/7983/19 Черкаським апеляційним судом адвокат ОСОБА_1 не брав.
Також у довідці члена дисциплінарної палати КДКА Кіровоградської області ОСОБА_3 вказано, що відповідно до договору про надання правової допомоги і представництва від 01.10.2019, укладеного між ОСОБА_4 як замовником та адвокатом ОСОБА_1 як виконавцем, останній взяв на себе зобов'язання здійснювати представництво замовника у Придніпровському районному суді м. Черкаси, в Черкаському апеляційному суді та Верховному Суді у справі за позовом ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про поділ спадкового майна. Замовник, у свою чергу, своєчасно забезпечує виконавця необхідними для виконання доручень документами, довідками, іншою інформацією, перелік яких погоджується сторонами, а також своєчасно виплачує виконавцю гонорар за виконану роботу у порядку та на умовах, передбачених цим договором.
У той же день аналогічний договір був укладений із ОСОБА_5 .
02.10.2019 ОСОБА_4 та ОСОБА_5 видані оформлені у простій письмовій формі довіреності, за якими кожна з них уповноважує ОСОБА_1 бути представником у судах при розгляді позову ОСОБА_2 . Підставою їх оформлення є укладені із адвокатом письмові договори від 30.07.2019.
02.10.2019 вказані довіреності, копії договорів про надання правової допомоги і представництва, а також копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЧК № 001047 адвокатом ОСОБА_1 подані до Придніпровського районного суду м. Черкаси на підтвердження своїх повноважень із представництва позивачів у цивільній справі № 711/10580/18 за позовом ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про визнання майна, яке підлягає розподілу між спадкоємцями, розподіл майна, визнання права власності на майно, стягнення компенсації.
У судовому засіданні, яке відбулося 03.11.2020 адвокат ОСОБА_1 не був допущений до участі у справі як представник позивачів у зв'язку із тим, що його право на заняття адвокатською діяльністю є зупиненим.
На підставі наведених вище обставин та зібраних матеріалів, 15.06.2021 на засіданні дисциплінарної палати КДКА, її рішенням № 10 від 15.06.2021 стосовно адвоката ОСОБА_1 порушено дисциплінарну справу у зв'язку із тим, що скарга та матеріали перевірки містять відомості про наявність ознак ймовірно вчиненого дисциплінарного проступку у формі порушення обов'язків адвоката, встановлених ч. 5 ст. 31 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Не погоджуючись із наведеним рішенням позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір по суті, суд враховує, що правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначені Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 №5076-VI та Правилами адвокатської етики.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Частинами 1, 3 ст. 2 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що адвокатура України - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом.
З метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування.
Відповідно до ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.
Статтею 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
Відповідно до ст. 35 «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень:
1) попередження;
2) зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року;
3) для адвокатів України - позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав - виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.
Адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку.
Згідно з ч. 1 ст. 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.
Отже, підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення дисциплінарного проступку, що виразився, зокрема, у порушенні правил адвокатської етики, порушення інших обов'язків адвоката, передбачених законом.
Статтею 37 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарне провадження складається з таких стадій:
1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката;
2) порушення дисциплінарної справи;
3) розгляд дисциплінарної справи;
4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
Процедуру здійснення дисциплінарного провадження на кожній із вказаних вище стадій врегульовано статтями 38, 39, 40 і 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
За змістом ст. 38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» заява (скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати.
Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань.
За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.
Заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
Частинами 1 та 2 ст. 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.
Рішення про порушення дисциплінарної справи з визначенням місця, дня і часу її розгляду чи про відмову в порушенні дисциплінарної справи надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення. До рішення про порушення дисциплінарної справи, яке надсилається або вручається адвокату, додається довідка члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, складена за результатами перевірки.
Відтак, вирішення питання щодо порушення або відмови у порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката належить до повноважень дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за місцезнаходженням робочого місця адвоката. Таке рішення приймається за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки.
Згідно з ч. 3 ст. 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.
Статтею 41 вищевказаного Закону визначено, що за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи. Рішення дисциплінарної палати приймається більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу.
З аналізу наведених вимог Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» слідує висновок, що підставою для застосування відносно адвоката дисциплінарних стягнень є вчинення дисциплінарних проступків. Питання щодо наявності чи відсутності у діянні адвоката складу дисциплінарного проступку з'ясовуються під час дисциплінарного провадження, за результатом якого приймається рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи.
Отже, порушення дисциплінарної справи не констатує факту вчинення дисциплінарного проступку, а здійснюється за наявності ознак такого проступку, які потребують більш детального дослідження на предмет їх підтвердження або ж спростування під час розгляду справи.
За таких обставин оскаржене позивачем рішення про порушення дисциплінарної справи містить попередні висновки щодо наявності в його діях як адвоката, ознак дисциплінарного проступку та не встановлює факт вчинення позивачем конкретного проступку, оскільки порушення дисциплінарної справи свідчить лише про те, що викладені у скарзі обставини потребують більш ретельного дослідження задля подальшого підтвердження або спростування певних юридичних фактів.
Аналогічна правова позиція неодноразово викладена в постановах Верховного Суду від 12.07.2018 у справі № 826/13442/15, від 20.02.2019 у справі № 822/570/17, від 24.06.2020 у справі № 815/1830/18.
Щодо твердження позивача про безпідставність порушення дисциплінарної справи по епізодам 02.10.2019 та 31.07.2019, внаслідок закінчення річного строку притягнення до відповідальності, суд зазначає, що з огляду на визначену ст. 37 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» стадійність процесу дисциплінарного провадження, на стадії порушення дисциплінарної справи вирішується питання щодо наявності можливих ознак дисциплінарного проступку в діях адвоката.
Відповідно до п. 49 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30 серпня 2014 року №120, за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про: 1) притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення; 2) закриття дисциплінарної справи.
Рішення про закриття дисциплінарної справи приймається у разі: а) відсутності в діях адвоката дисциплінарного проступку; б) закінчення строку притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності у разі встановлення дисциплінарного проступку у діях адвоката; в) відкликання заяви (скарги) заявником (скаржником).
Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону № 5076-ІV, за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи.
Отже, закінчення строку притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності має наслідком саме закриття дисциплінарного провадження і це питання вирішується під час розгляду дисциплінарної справи по суті, тому суд не вбачає порушення оскарженим рішенням вищенаведених вимог нормативно-правових актів та прав позивача.
Щодо викладеного позивачем твердження, що порушення дисциплінарного провадження відбулось з підстав невиконання рішень органів адвокатського самоврядування, яких позивач не порушував, суд вважає за необхідне звернути увагу, що оскаржене рішення №10 від 15.06.2021 містить посилання на норми ч. 2 ст. 34 Закону № 5076-ІV з переліком дій, які можуть бути кваліфіковані як дисциплінарний проступок, серед яких:
1) порушення вимог несумісності;
2) порушення присяги адвоката України;
3) порушення правил адвокатської етики;
4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення;
5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов'язків;
6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування;
7) порушення інших обов'язків адвоката, передбачених законом.
Подальша вказівка в рішенні, що позивачем можливо вчинено порушення передбачене п. 6 ч. 2 ст. 34 Закону № 5076-ІV не є достатньою підставою для його скасування, оскільки в ньому вказано, що «дії адвоката містять ознаки ймовірно вчиненого дисциплінарного проступку, у формі порушення обов'язків адвоката, встановлених ч. 5 ст. 31 Закону № 5076-ІV».
Відповідно до ч. 5 ст. 31 Закону № 5076-ІV протягом строку зупинення права на заняття адвокатською діяльністю адвокат не має права її здійснювати.
За наведених обставин, суд дійшов висновку, що оскаржене рішення містить достатні мотиви його прийняття та посилання на норми спеціального Закону № 5076-ІV, тому наявність описки жодним чином не впливає на його зміст і не може бути самостійною підставою для скасування такого рішення.
Щодо викладеного позивачем твердження про порушення його права на захист, суд звертає увагу, що позивачу запропоновано надати свої пояснення щодо викладених у скарзі обставин і позивач такі пояснення надав.
При цьому, на стадії вирішення питання про порушення дисциплінарної справи Законом № 5076-ІV не передбачено надсилання усіх витребуваних членом комісії документів. Забезпечення принципу змагальності здійснюється на стадії розгляду по суті дисциплінарної справи, тому доводи позивача в цій частині суд також вважає необґрунтованими.
Щодо решти доводів сторін суд застосовує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 139 КАС України понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору слід залишити за позивачем.
Керуючись ст.ст. 6, 9, 12, 14, 72, 76, 90, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд -
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Сплачені судові витрати залишити за позивачем.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання рішення.
Суддя Валентин ГАРАЩЕНКО