Справа № 161/9424/21
Провадження № 2/161/2795/21
24 листопада 2021 року Луцький міськрайонний суд Волинської області
в складі: головуючого судді - Крупінської С.С.
при секретарі - Остимчук О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Луцька цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_2, приватного виконавця Малкову Марію Вікторівну про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
Позивачка звернулася в суд з позовом до відповідача про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає до виконання.
Свої вимоги мотивує тим, що 04.09.2020 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_2 вчинено виконавчий напис №25661 про стягнення з неї на користь ТОВ «Фінансова компанія «Аланд» заборгованості в розмірі 15879,08 грн. що складається з витрат на проведення виконавчих дій у розмірі 669 грн. та суму боргу за виконавчим документом у розмірі 15879,08 грн. та основної винагороди виконавця в розмірі 1587, 91 грн.
Вважає, що нотаріусом не було здійснено відповідну перевірку наданих заявником документів, зокрема повідомлень про наявність заборгованості перед будь якими банками та фінансовим установами, оскільки повідомлень чи поштових відправлень від нотаріуса та стягувача ОСОБА_1 не отримувала.
Про існування даного виконавчого напису приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_2 позивачка нічого не знала, до моменту, коли по її місцю роботи були надані поштові відправлення з постановами про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 16.10.2020 та ВП № 63253689, прийняті приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Малковою М.В.
Вказує, що у виконавчому написі вказана адреса проживання: АДРЕСА_1 , за якою вона ніколи не проживала і їй зовсім невідома, житлових приміщень, у тому числі і цієї квартири, у вказаній будівлі вона ніколи не мала.
Позиивач звертає увагу на те, що в період з січня по квітень 2021 року відповідно до постанови про про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 16.є10.2020 року виданої приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Малковою М.В. з заробітної плати заявника було стягнуто на користь стягувача грошові кошти в сумі 9 971, 07 грн.
Також зазначила, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус керувався пунктом 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого Постановою КМУ № 1172 від 29.06.1999 року, зі змінами, внесеними Постановою КМУ № 662 від 26.11.2014 року, тоді як постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року по справі № 826/20084/14 було визнано незаконною та не чинною Постанову КМУ № 662 в частині змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, пункт 2 змін. Ухвалою ВАСУ від 01.11.2017 року вказана постанова залишена без змін. Таким чином, станом дату вчинення оспорюваного виконавчого напису перелік документів № 1172 діяв у редакції за якою стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин по кредитним договорам, за якими боржниками допущено прострочення платежів зазначеним Переліком документів не передбачений.
Вважає, що дані обставини в сукупності повністю виключали для нотаріуса факт безспірності її заборгованості перед ТОВ «Фінансова компанія «Аланд», а вчинення виконавчого напису на підставі п.2 Переліку документів № 1172 було неправомірним.
Посилаючись на вказані обставини, норми діючого законодавства, просила позов задовольнити.
Ухвалою Луцького міськрайолнного суду Волинської області від 31.05.2021 року було відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження, призначено до судового засідання.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду від 14.06.2021 року зупинено стягнення на підставі виконавчого напису №25661 від 04.09.2021 року.
22.10.2021 року Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області було залучено в якості третіх осіб приватного виконавця Малкову М.В. та приватного нотіріуса Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_2
19.11.2021 року ТзОВ «Фінансова компанія «Аланд» було надіслано відповідь на лист від 25.10.2021 року щодо надання документів на підставі яких було здійснено виконавчий напис нотаріуса.
Позивачка в судове засідання не прибула, подала клопотання про розгляд справи у її відсутності, а також заяву про збільшення позовних вимог, де просить стягнути з відповідача суму стягнутих коштів з заробітної плати за період з січня по травень 2021 року
Відповідач до судового засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, заяв про відкладення розгляду справи не надавав, відзиву також не подано.
Треті особи - приватний нотаріус та приватний виконавець в судове засідання не прибули, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки не повідомили, заперечення щодо позову не подавали.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підставний та підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що 04.09.2020 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_2 вчинено виконавчий напис №25661 про стягнення з неї на користь ТОВ «Фінансова компанія «Аланд» заборгованості в розмірі 15879,08 грн. що складається з витрат на проведення виконавчих дій у розмірі 669 грн. та суму боргу за виконавчим документом у розмірі 15879,08 грн. та основної винагороди виконавця в розмірі 1587, 91 грн.
08.10.2021 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Малковою М.В. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №63253689, а 16.10.2021 та від постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.
Надаючи правову оцінку фактичним обставинам справи, суд виходить з таких норм права.
Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за яким стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Згідно зі статтею 89 Закону України «Про нотаріат» у виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім'я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис; найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення; розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано; дата набрання юридичної сили; строк пред'явлення виконавчого напису до виконання.
Таким чином, аналіз вищенаведених норм дає підстави для висновку, що вчинення нотаріусом виконавчого напису це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому, нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права.
З огляду на вказане, вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак, характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками наданих стягувачем документів згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.
Проте, сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотнього. Тобто, боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.
Суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Такі правові позиції викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц, Верховного Суду від 23 червня 2020 року у справі № 645/1979/15-ц, Верховного Суду України від 5 липня 2017 року у справі № 6-887цс17.
Із оскаржуваного виконавчого напису вбачається, що нотаріус керувався ст. 87-91 Закону України "Про нотаріат" та п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29 червня 1999 року.
Постановою Кабінету Міністрів України № 622 від 26.11.2014 року Перелік доповнено розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» та до нього включені кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями.
Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року (справа № 826/20084/14) визнано незаконною та нечинною з моменту прийняття Постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині пункту 2 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів:
«Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин.
2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями.
Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.».
Постанова апеляційного суду набрала законної сили з моменту її проголошення і ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року була залишена без змін.
Верховний Суд у своїй постанові від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Оспорюваний у цій справі виконавчий напис вчинений нотаріусом 04.09.2020 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14.
Також, суд погоджується з позивачем, що оспорюваний виконавчий напис вчинено з порушенням вимог статті 88 Закону України «Про нотаріат» про безспірність заборгованості та на те, що з дня виникнення права вимоги минуло більше трьох років.
Протилежного суду не доведено та під час розгляду справи не здобуто.
Більше того, відповідно до наказу Міністерства юстиції України № 727/5 від 24.02.2021 року анульовано свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю, видане Міністерством юстиції України 26.12.2011 року за № 8679 на ім'я ОСОБА_2 .
Відповідно до положень частини другої статті 517 ЦК України боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Позивачка нагодлошує на тій обставині, що будьяких договорів з ТзОВ «Фінансова компанія Аланд» не укладала, також матеріаліи справи не містять доказів наявності виконавчого напису, наявність кредитного договору повідомлення боржника ОСОБА_1 про заміну кредитора в зобов'язанні та відповідних договорів про відступлення прав вимоги.
Встановлені судом обставини свідчать про те, що нотаріусом порушено процедуру вчинення виконавчого напису. Оспорюваний виконавчий напис вчинено за договором, за яким стягнення заборгованості не може провадитись у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, за вимогами, які не є безспірними, з порушенням процедури повідомлення боржника про вчинення виконавчого напису, а відтак вимоги позову про визнання його таким, що не підлягає виконанню, є обґрунтованими та доведеними.
Частиною 3 ст. 12 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України).
Як передбачено ст.ст. 79, 80 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
За таких обставин справи, відповідно до зазначених норм матеріального права, виходячи із характеру спірних правовідносин, суд дійшов висновку про наявність передбачених законом правових підстав для задоволення позову і визнання виконавчого напису, вчиненого 04.09.2020 року приватним нотаріусом ОСОБА_2, таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до положень ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно із частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки судом задоволено заяву позивача про забезпечення позову і позов задоволено повністю, з відповідача на користь позивача слід стягнути безпідставно одержані кошти за виконавчим документом в сумі 12 209 (дванадцять тисяч двісті дев'ять)грн., 60 коп., що були стягнуті з заробітної плати позивача, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 908 (дев'ятсот вісім) грн. 00 коп. за звернення з позовом до суду та судовий збір у розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) грн. 00 коп. за подання заяви про забезпечення позову, тобто разом 13551 тринадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят один) грн. 60 коп.
Згідно з частиною сьомою статті 158 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Керуючись ст.ст. 2, 5,ч.3 ст.12, 81, 259, 263-265, 280, 432 ЦПК України, 16,18,1050 ЦК України, п.19, ст.34, ст.50 ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», суд
Позов задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 25661, вчинений 04.09.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» боргу за кредитним договором.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» на користь ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 1362 (одна тисяча триста шістдесят два) грн. 00 коп. та 12 209 (дванадцять тисяч двісті дев'ять) грн. 60 коп. безпідставно одержаних коштів.
Захід забезпечення позову, обраний на підставі ухвали Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14.06.2021 року у виді зупинення стягнення на підставі виконавчого напису №25661 від 04.09.2020 року, виданого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» боргу до вирішення справи по суті, продовжує діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання рішенням законної сили.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» (місцезнаходження: 010033, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 14, офіс 301; Код ЄДРПОУ 42642578).
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідача - приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_2 (місцезнаходження: АДРЕСА_3).
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідача - приватний виконавець Малкова Марія Вікторівна (місцезнаходження: АДРЕСА_4).
Повний текст рішення суду виготовлено 29.11.2021 року.
Суддя Луцького міськрайонного суду С.С. Крупінська