"25" листопада 2021 р.м. Одеса Справа № 916/2934/21
Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Д.О.,
секретар судового засідання Овчар А.С.
розглянувши справу за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Енергогазрезерв” (вул. Гоголя, 137, м. Черкаси, 18000)
до відповідача: Комунального некомерційного підприємства Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області “Ізмаїльська міська центральна лікарня” (просп. Суворова, 68, м. Ізмаїл, 68600)
про стягнення 166242,54 грн,
за участю представників учасників справи:
від позивача: Гречаник К.Т.;
від відповідача: не з'явився.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Енергогазрезерв” звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Комунального некомерційного підприємства Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області “Ізмаїльська міська центральна лікарня”, в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача кошти в розмірі 166242,54 грн, з яких: 153871,30 грн основного боргу; 7453,26 грн пені; 1517,63 грн 3% річних та 3400,35 грн інфляційних нарахувань.
Позиції учасників справи
В обґрунтування підстав позову позивач посилається на обставину порушення відповідачем умов укладеного між сторонами договору про постачання електричної енергії споживачу від 23.01.2020 №Е/65-20 в частині здійснення повної та своєчасної оплати вартості поставленої позивачем у лютому 2021 року електричної енергії.
15.11.2021 позивачем було подано до суду заяву про уточнення позовних вимог (а.с.76-87, т.1), згідно з якою позивачем було фактично збільшено період нарахування сум пені, 3% річних та інфляційних втрат та, відповідно, збільшено ціну позову. Крім цього, 19.11.2021 позивачем були подані письмові пояснення (а.с.93-97, т.1), в якому останній навів суду уточнений розрахунок спірних сум та просив суд його врахувати при ухваленні рішення по суті позовних вимог. Вказані заява та пояснення позивача не були прийняті до розгляду судом, про що у судових засіданнях 15.11.2021 та 25.11.2021 було проголошено відповідні протокольні ухвали та мотиви суду в порядку ч.10 ст.240 ГПК України.
Відповідач відзив на позов і жодних доказів суду не надав, у судові засідання під час розгляду справи не з'являвся, про час та місце судових засідань повідомлений належним чином, а отже справа згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України вирішується судом за наявними матеріалами.
Процесуальні дії у справі
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 04.10.2021 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Енергогазрезерв” було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №916/2934/21; ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження викликом сторін; призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 28 жовтня 2021 о 14:30.
28 жовтня 2021 у судовому засіданні судом було проголошено протокольну ухвалу про перерву в судовому засіданні до 15 листопада 2021 о 14:30.
Ухвалою суду від 10.11.2021 судом було забезпечено участь представника позивача у судових засіданнях при розгляді цієї справи в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв'язку "EаsyCon".
У судовому засіданні 15 листопада 2021 судом протокольною ухвалою було оголошено перерву в судовому засіданні до 25 листопада 2021 о 15:15.
У судовому засіданні 25.11.2021 судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Обставини справи
23.01.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Енергогазрезерв” (постачальник) та Комунальним некомерційним підприємством Ізмаїльської міської ради “Ізмаїльська міська центральна лікарня” (споживач) було укладено договір про постачання електричної енергії споживачу (а.с.7-11, т.1; далі - договір), згідно з п.2.1. якого постачальник продає товар за кодом ДК 021:2015 :09310000-5 - Електрична енергія (далі - електрична енергія) споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, підключених до електричних мереж у точках приєднання згідно переліку (Додаток 3), а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
Відповідно до п.п.2.3., 2.4. договору строк надання електричної енергії - до 31.12.2020; місце надання електричної енергії - Одеська обл., м. Ізмаїл, об'єкти КНЛ «Ізмаїльська міська центральна лікарня» (Додаток №3). Пунктом 3.1. договору визначено, що початком постачання електричної енергії споживачу є дата, зазначена в заяві - приєднанні, яка є додатком №1 до цього договору.
За умовами п.п.5.1., 5.2., 5.4., 5.5., 5.6. договору споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до наступного механізму: на момент підписання договору ціна (тариф) на постачання електричної енергії дорівнює ціні, з якою постачальник переміг на торгах. Загальна вартість цього договору на момент його укладення становить 1606220,00 грн з ПДВ. Кількість електричної енергії на 2020 рік визначено в обсязі 980000 кВт*год відповідно до Додатку №4 «Обсяги очікуваного споживання електричної енергії споживачу». Інформація про діючу ціну електричної енергії має бути розміщена на офіційному веб-сайті постачальника не пізніше ніж за 20 днів до початку її застосування із зазначенням порядку її формування. Ціна електричної енергії має зазначатись постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим договором, у тому числі, у разі її зміни. Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.
Згідно з п.5.8. договору оплата поставленої електричної енергії за відповідний розрахунковий період здійснюється після оплати на підставі акта приймання-передачі електричної енергії та рахунку постачальника. Оплата поставленої електричної енергії за цим договором здійснюється споживачем протягом 10 календарних днів з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі електричної енергії на відповідний розрахунковий період.
Відповідно до п.5.9. договору якщо споживач не здійснив оплату за цим договором у строки, передбачені комерційною пропозицією, постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання електричної енергії споживачу у порядку, визначеному ПРРЕЕ. У разі порушення споживачем строків оплати за цим договором, постачальник має право вимагати сплату пені в розмірі не більшому за подвійну облікову ставку НБУ за кожен день прострочення. Пеня нараховується за кожен день прострочення оплати. Споживач сплачує за вимогою постачальника пеню у розмірі, що визначається цим договором та зазначається в комерційній пропозиції, яка є Додатком №2 до цього договору.
Пунктом 13.1. договору визначено, що він укладається на строк до 31 грудня 2020 року (зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач) та набирає чинності з 23.01.2020. Дія цього договору може продовжуватись на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку.
Додатком №1 до договору (а.с.11 - зворотна сторінка, т.1) є заява-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу, якою визначений початок постачання з 23.01.2020.
Додатком №2 до договору сторонами погоджено комерційну пропозицію (а.с.12, т.1), якою визначено, зокрема: термін надання рахунку - протягом 5 календарних днів після завершення місяця споживання; строк оплати - 10 календарних днів з дня отримання рахунків; розмір пені за порушення строку оплати або штраф - 1 облікова ставка НБУ за кожний день прострочення; термін дії договору та умови пролонгації - договір діє до 31.12.2020 і може бути пролонгований на 20% від його суми на початок 2021 року.
Додатком №3 до договору сторонами погоджений перелік точок комерційного обліку за об'єктами відповідача (а.с.18, т.1).
Додатковими угодами №1-5, 7, 8, (а.с.13-17, 20-21, т.1) сторонами вносились зміни до договору в частині вартості та обсягів постання електроенергії.
19.08.2020 між сторонами було укладено додаткову №6 договору (а.с.19, т.1), згідно з якою викладено у новій редакції преамбулу договору.
Додатковою угодою від 30.12.2020 №9 до договору (а.с.22, т.1) сторонами продовжено термін дії договору на строк до 31.03.2021, а додатковою угодою від 19.01.2021 №10 (а.с.23, т.1), зокрема, внесено зміни щодо найменування відповідача на Комунальне некомерційне підприємство Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області “Ізмаїльська міська центральна лікарня”.
Згідно з довідкою оператора системи розподілу АТ «ДТЕК Одеські електромережі» (а.с.24, т.1) обсяг спожитої відповідачем у лютому 2021 року електроенергії за точками комерційного обліку, які зазначені у Додатку №3, становить 72112 кВт*год.
На підставі вищевказаних даних позивачем були складені акти приймання-передачі електричної від 16.03.2021 №РН-0001018 та №РН-0001519 (а.с.27-28, т.1), згідно з якими загальна вартість спожитої відповідачем у лютому 2021 року електроенергії становить 194702,40 грн. Наявні у справі акти підписані позивачем та не місять підпису відповідача, а також мотивованої відмови відповідача від підписання.
Як вбачається з наявного у справі платіжного доручення від 30.03.2021 №134 (а.с.26, т.1), в рахунок здійснення оплати спожитої у лютому 2021 році електроенергії відповідачем сплачено на користь позивача кошти в розмірі 40831,10 грн (акт №РН-0001018).
Водночас, 16.03.2021 позивачем був виставлений рахунок-фактура №СФ-0010311 (а.с.29, т.1), з якого вбачається, що всього у лютому 2021 році відповідачем спожито електроенергії на суму 194702,40 грн, до сплати позивачем виставлено по рахунку 153871,30 грн.
Судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази направлення позивачем вищевказаного рахунку на адресу відповідача окремо, водночас, 22.04.2021 позивачем було направлено відповідачу претензію від 21.04.2021 №412 (а.с.31-34, т.1), в якій позивач вимагав від відповідача погасити заборгованість за договором в розмірі 153871,30 грн, а також нараховані позивачем пеню, 3% річних та інфляційні втрати. До вказаної претензії позивачем було долучено, зокрема, оригінал рахунку-фактури від 16.03.2021 №СФ-0010311, а зазначене поштове відправлення відповідачем отримано 28.04.2021, що підтверджується наявним у справі рекомендованим поштовим повідомленням (а.с.96, т.1).
В матеріалах справи відсутні докази здійснення відповідачем оплати повної вартості спожитої у лютому 2021 року електроенергії в розмірі 153871,30 грн, а тому станом на час вирішення спору судом заборгованість відповідача за договором про постачання електричної енергії споживачу від 23.01.2020 №Е/65-20 становить 153871,30 грн. Вказане підтверджується матеріалами справи, поясненнями позивача та не спростовано відповідачем.
На підтвердження іншого матеріали справи доказів не містять.
Водночас, звертаючись до господарського суду з позовом до відповідача позивач, окрім основного боргу в розмірі 153871,30 грн, нарахував та заявив до стягнення з відповідача 7453,26 грн пені; 1517,63 грн 3% річних та 3400,35 грн інфляційних нарахувань. Розрахунок спірних сум позивачем здійснено наступним чином (а.с.2, т.1): пені - за період з 29.03.2021 по 26.07.2021 із застосуванням подвійної облікової ставки НБУ; 3% річних - за період з 29.03.2021 по 26.07.2021; інфляційних втрат - за період квітень 2021 року - червень 2021 року.
Законодавство, застосоване судом до спірних відносин
Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно з ст.275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".
Згідно з ч. 1-2 ст. 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.
Згідно до п. 1.2.15 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 за №312 (далі ПРРЕЕ), укладення, внесення змін, продовження строку дії чи розірвання будь-якого із договорів, передбаченого цими Правилами, здійснюється відповідно до вимог законодавства та цих Правил. Для договорів, які укладаються шляхом приєднання до умов договору, укладення договору можливе шляхом підписання заяв-приєднань, оплати виставленого рахунку, споживання будь-якого обсягу електричної енергії (за умови відсутності направлених заперечень щодо договірних умов в цілому чи частково) через особистий кабінет в електронній формі (в установленому законодавством порядку). На роздрібному ринку не допускається споживання (використання) електричної енергії споживачем без укладення відповідно до цих Правил договору з електропостачальником та інших договорів, передбачених цими Правилами. Електропостачальники зобов'язані повідомляти оператора системи розподілу (передачі) про укладення та припинення договору із споживачем в установленому цими Правилами порядку. При переході права власності (користування) на об'єкт до нового власника (користувача) переходять права та обов'язки за договорами, укладеними відповідно до цих Правил.
Відповідно до п.3.1.1. ПРРЕЕ постачання (продаж) електричної енергії споживачу здійснюється за договором про постачання електричної енергії споживачу обраним споживачем електропостачальником, який отримав відповідну ліцензію, за вільними цінами, крім постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги або постачальником "останньої надії". Ціни (тарифи) на послуги постачальника універсальних послуг, постачальника "останньої надії" визначаються у встановленому законодавством порядку.
За змістом п.п.3.1.7., 3.1.8., 3.1.9. ПРРЕЕ договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником. У разі офіційного оприлюднення комерційної пропозиції електропостачальник не має права відмовити споживачу у приєднанні до договору на умовах цієї комерційної пропозиції, якщо технічні засоби вимірювання та обліку електричної енергії забезпечують виконання сторонами умов комерційної пропозиції. На вимогу споживача електропостачальник має надати письмовий примірник договору, підписаний з його боку. Якщо сторони досягли згоди щодо укладення договору на інших умовах, відмінних від тих, які містяться у комерційних пропозиціях, розміщених на офіційному сайті електропостачальника, договір укладається у паперовій формі. При цьому сторони можуть за взаємною згодою оформлювати додатки до договору, в яких узгоджуються організаційні особливості постачання електричної енергії. Такі додатки оформлюються у паперовій формі та підписуються обома сторонами. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання споживачу всього обсягу фактичного споживання електричної енергії за певним об'єктом у певний період часу одним електропостачальником відповідно до обраної споживачем комерційної пропозиції. Споживання електричної енергії без укладення відповідних договорів на роздрібному ринку не допускається.
За умовами п.4.3. ПРРЕЕ дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.
Відповідно до п.4.7. ПРРЕЕ оплата електричної енергії здійснюється споживачем виходячи з умов відповідного договору про постачання електричної енергії і може, зокрема, бути у формі: 1) планових платежів з наступним перерахунком (остаточним розрахунком), що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку; 2) попередньої оплати з остаточним розрахунком, що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку; 3) оплати за фактично відпущену електричну енергію відповідно до даних комерційного обліку.
Згідно з п.4.12. ПРРЕЕ розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну. Рахунок за спожиту електричну енергію оплачується: протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка непобутовим споживачем; протягом 10 робочих днів від дня отримання рахунка побутовим споживачем; в інший термін, передбачений договором, але не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду.
Відповідно до п/п5.2.1. п.5.2. ПРРЕЕ електропостачальник має право, зокрема, на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію відповідно до укладених договорів; звертатися до оператора системи щодо відключення (обмеження) електроживлення споживача у випадках, визначених цими Правилами, крім випадків постачання вразливим споживачам, визначених Кабінетом Міністрів України.
За умовами п/п 5.5.5. п.5.5. ПРРЕЕ споживач електричної енергії зобов'язаний, зокрема: користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів); сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів; за умови неповної оплати за спожиту електричну енергію припинити власне електроспоживання відповідно до умов договору.
Згідно з п/п 5.5.13. п.5.5. ПРРЕЕ непобутовий споживач, крім обов'язків та відповідальності, визначених пунктами 5.5.5 - 5.5.12 цієї глави, зобов'язаний, зокрема, раціонально використовувати електричну енергію, не допускати марнотратного (неефективного) використання електричної енергії.
Частиною 1 статті 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ч.5 ст.254 ЦК України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 4 ст. 612 ЦК України прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.
За приписами частини першої статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною 6 статті 232 ГК України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до ч.3 ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
За змістом ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Частиною 1 статті 77 ГПК України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За змістом ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно з ч.2 ст.237 ГПК України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.
Позиція суду
Під час розгляду справи судом встановлена обставина наявності у відповідача заборгованості перед позивачем за спожиту електричну енергію у лютому 2021 року на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу від 23.01.2020 №Е/65-20 в розмірі 153871,30 грн, а отже позов позивача в цій частині позовних вимог належить задовольнити.
У зв'язку з тим, що бездіяльність відповідача у вигляді несплати коштів за фактично спожиту електричну енергію суперечить вищевказаним нормам права та договору, позивачем правомірно нараховано до стягнення з відповідача пеню, 3% та інфляційні нарахування. Водночас, при перевірці наведеного позивачем у позовній заяві розрахунку спірних сум, судом встановлено його часткову необґрунтованість, з огляду на таке.
Як встановлено судом, умовами договору, в редакції комерційної пропозиції, сторонами погоджений строк для направлення рахунку позивачем - протягом 5 календарних днів після завершення місяця споживання, а строк для здійснення відповідачем оплати відповідного рахунку - 10 календарних днів з дня його отримання.
Судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази направлення позивачем рахунку від 16.03.2021 №СФ-0010311 окремо у визначені комерційною пропозицією строки, водночас, в матеріалах справи наявні докази отримання відповідачем 28.04.2021 претензії позивача, до якої останній долучив оригінал цього рахунку для здійснення відповідачем оплати спожитої електроенергії у лютому 2021 року в розмірі 153871,30 грн.
Так, дійсно положеннями п.4.12. ПРРЕЕ визначено, що плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, водночас за умов, якщо договором не встановлено іншого терміну.
Отже, приймаючи до уваги, що договором встановлено інший термін здійснення оплати рахунку, ніж визначений ПРРЕЕ, а саме 10 календарних днів з дня його отримання, і позивач не довів вчасного направлення рахунку відповідачеві, суд дійшов висновку, що відповідач, за фактом отримання рахунку, мав сплатити вартість фактично спожитого у лютому 2021 року обсягу електроенергії 11.05.2021, виходячи з того, що рахунок відповідачем отримано лише 28.04.2021, а також з урахуванням положень ч.5 ст.254 ЦК України.
Крім цього, як встановлено судом, умовами договору визначено право позивача на нарахування пені в розмірі не більшому ніж подвійна облікова ставка НБУ, що зазначається в комерційній пропозиції, а комерційною пропозицією, в свою чергу, визначена можливість нарахування пені у розмірі однієї облікової ставки НБУ. За цих обставин суд дійшов висновку, що позивачем необґрунтовано при здійсненні розрахунку пені застосовано подвійну облікову ставку НБУ, оскільки вказане суперечить договору.
З урахуванням вищевикладеного, судом здійснено власний розрахунок, з урахуванням визначеного позивачем у позовній заяві кінцевого періоду нарахування, а саме: пені - за період з 12.05.2021 по 26.07.2021 на суму боргу із застосування однієї облікової ставки НБУ; 3% річних - за період з 12.05.2021 по 26.07.2021; інфляційних втрат - за період травень 2021 - червень 2021 року. За результатом здійсненого судом розрахунку таким чином судом встановлено, що вірними сумами є: пеня - 2411,36 грн, 3% річних - 961,17 грн, інфляційні втрати - 2312,07 грн.
За вищевикладених обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Енергогазрезерв” до Комунального некомерційного підприємства Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області “Ізмаїльська міська центральна лікарня” слід задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача борг в сумі 153871,30 грн, пеню в сумі 2411,36 грн, 3% річних в сумі 961,17 грн та інфляційні втрати в сумі 2312,07 грн.
Розподіл судових витрат
Згідно з ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Приймаючи до уваги часткове задоволення позову, судовий збір покладається на сторін пропорційно розміру задоволених вимог, а отже з відповідача слід стягнути на користь позивача 2393,34 грн судового збору.
Керуючись ст.ст. 129, 231, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Комунального некомерційного підприємства Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області “Ізмаїльська міська центральна лікарня” (просп. Суворова, 68, м. Ізмаїл, 68600, код ЄДРПОУ 42489785) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Енергогазрезерв” (вул. Гоголя, 137, м. Черкаси, 18000, код ЄДРПОУ 36860996) борг в сумі 153871 /сто п'ятдесят три тисячі вісімсот сімдесят одну/грн 30 коп, пеню в сумі 2411 /дві тисячі чотириста одинадцять/грн 36 коп, 3% річних в сумі 961 /дев'ятсот шістдесят одну/грн 17 коп, інфляційні втрати в сумі 2312 /дві тисячі триста дванадцять/грн 07 коп та судовий збір в сумі 2393 /дві тисячі триста дев'яносто три/грн 34 коп.
3. В іншій частині позову відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.
Повний текст рішення складено 30 листопада 2021 р.
Суддя Д.О. Бездоля