"25" листопада 2021 р.м. Одеса Справа № 916/2958/21
Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Д.О.
секретар судового засідання Овчар А.С.
при розгляді справи за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс" в особі Філії "Інфоксводоканал" (вул. Басейна, буд. 5, м. Одеса, 65039)
до відповідача: Житлово-будівельного кооперативу “Київський-7” (вул. Академіка Корольова, 92, м. Одеса, 65089)
про стягнення 32497,97 грн,
за участю представників учасників справи:
від позивача: Токарєва Н.В.;
від відповідача: не з'явився.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Інфокс" в особі Філії "Інфоксводоканал" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Житлово-будівельного кооперативу “Київський-7”, в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача борг за послуги водопостачання та водовідведення в сумі 124649,59 грн.
Позиції учасників справи
В обґрунтування підстав позову позивач посилається на обставину неналежного виконання відповідачем умов договору на послуги водопостачання та водовідведення (населенню) від 01.11.2000 №4194/1 в частині здійснення повної та своєчасної оплати отриманих послуг водопостачання та водовідведення за період з 01.01.2021 по 01.09.2021.
28.10.2021 від відповідача до суду надійшов відзив на позов (а.с.78-83, т.1), в якому останній просить суд закрити провадження у цій справі у зв'язку з відсутністю предмету спору.
15.11.2021 позивачем у судовому засіданні було подано заяву про закриття провадження у справі, яка обґрунтована здійсненням відповідачем у повному обсязі оплати заборгованості про стягнення якої позивачем заявлені позовні вимоги (а.с.87-90, т.1). Крім цього, 25.11.2021 у судовому засіданні представником позивача було подано клопотання (а.с.97-112, т1), згідно з яким останній просить суд залучити до матеріалів справи докази на підтвердження обставини здійснення відповідачем оплати спірної у цій справі заборгованості, а також повернути позивачу сплачений судовий збір в частині заявлених вимог.
Під час розгляду справи по суті у судовому засіданні представник позивача просив суд закрити провадження у цій справі на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України. Відповідач у судове засідання для розгляду справи по суті не з'явився, при цьому про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Процесуальні дії у справі
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 04.10.2021 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс" в особі Філії "Інфоксводоканал" було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №916/2958/21; ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження викликом сторін; призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 28 жовтня 2021 о 15:40.
28 жовтня 2021 у судовому засіданні судом було проголошено протокольну ухвалу про перерву в судовому засіданні до 15 листопада 2021 о 10:30.
15 листопада 2021 судом протокольною ухвалою було оголошено перерву в судовому засіданні до 25 листопада 2021 о 14:30.
Ухвалою суду від 25.11.2021 судом закрито провадження у цій справі в частині вимог позивача про стягнення з відповідача боргу в розмірі 92151,62 грн, а також повернуто з Державного бюджету України частину сплаченого позивачем судового збору в розмірі 1678,18 грн.
У судовому засіданні 25.11.2021 судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Обставини справи
01.11.2000 між Комунальним підприємством “Одесводоканал” (водоканал) та Житлово-будівельним кооперативом «Київський-7» (абонент) було укладено договір на послуги з водопостачання та водовідведення № 4194/1 (а.с.9-10, т.1; далі - договір).
ТОВ “Інфокс” є правонаступником КП “Одесводоканал” на підставі договору оренди цілісного майнового комплексу Комунального підприємства “Одесводоканал” від 17.12.2003 року, що підтверджується п.1.1 Статуту товариства (а.с.51-52, т.1). Крім цього, обставина щодо правонаступництва ТОВ “Інфокс” вбачається з відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (а.с. 40-48, т.1).
Згідно з п. 1.1. договору водоканал надає послуги з подачі питної води по ДСТУ 2874-82 "Вода питна" і прийому стічних вод на об'єкти абонента відповідно до додатків № 1,2,3, які щорічно до 15 листопада кожного року направляються водоканалу.
Відповідно до п.1.2. договору абонент своєчасно оплачує надані йому послуги водопостачання і водовідведення, експлуатує та утримує водопровідні та каналізаційні мережі, прилади та пристрої на них в належному порядку відповідно до установлених Правил, перелічених в п. 2.1 договору та чинним законодавством.
За умовами п. 3.1 договору облік спожитої води здійснюється за показниками приладів обліку води, встановлених на об'єктах абонента у відповідності до даних додатків № 1, 2, 3. При відсутності приладу обліку води, тимчасово до його установки, кількість спожитої води визначається на підставі затверджених в установленому законом порядку нормативів водоспоживання.
Згідно з п.п.3.2, 3.3 договору оплата послуг водопостачання та водовідведення проводиться щомісячно до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок водоканалу. Оплата здійснюється за тарифами, затвердженими в установленому діючим законодавством порядку. У випадку зміни тарифів, діючих на момент укладення договору, оплата абонентом наданих йому послуг здійснюється за новими тарифами без зміни інших умов договору. Відомості щодо зміни діючих тарифів абонент отримує через засоби масової інформації (друк, телебачення, радіо).
За змістом п. 3.7. договору об'єм скинутих абонентом в каналізацію стічних вод рахується відповідно до об'єму спожитої води або встановлюється засобами обліку стоків.
Пунктом 3.12. договору визначено, що у випадку зміни діючого законодавства по розрахункам приймається порядок, встановлений законом.
Відповідно до п. 5.3. договору його укладено строком на п'ять років з 01.11.2000 до 01.11.2005. Договір вважається продовженим на наступні п'ять років, якщо за закінченням місяця після закінчення строку його дії жодна із сторін не заявить про зміну або припинення його дії.
Додатком №1 до договору (а.с.11, т.1) сторони погоджено, що послуги з водопостачання та водовідведення, станом на 01.01.2001, надаються за об'єктом відповідача, що розташований за адресою: вул. Академіка Корольова, 92, м. Одеса.
20.10.2010 між сторонами було укладено додаткову угоду №174/1 до договору (а.с.12-13, т1; далі - додаткова угода), відповідно до п.1. якої сторони погодили в тексті договору найменування сторін «водоканал» та «абонент» у всіх відмінках замінити на «виробник» та «споживач» відповідно. Відповідно до п.5 додаткової угоди сторони домовились внести зміни до п.2.2.3. договору, доповнивши його, зокрема, таким змістом: п/п 2.2.3.1. виробник має право вимагати своєчасної та повної оплати послуг, що надаються споживачу; п/п 2.2.3.4. виробник має право спільно з представником споживача знімати покази засобів обліку води. Пунктом 7 додаткової угоди п.2.3.8. змінено та викладено в такій редакції: щомісячно, за встановленою формою з 19 по передостанній робочий день місяця в письмовому вигляді споживач зобов'язується надавати відомості про споживання води на своїх об'єктах. При ненаданні їх у зазначений строк (але не більше 2-х місяців) виконавець здійснює облік послуг водопостачання-водовідведення по середньодобовому споживанню за попередні два розрахункових місяця. Наступне визначення об'ємів водокористування здійснюється по нормам споживання. Згідно з п.8 додаткової угоди пункт 3.7. договору викладено в наступній редакції: обсяги стоків, що відводяться від споживача, приймаються рівними обсягами спожитої води або визначається за показами засобу обліку стоків відповідно до п.3.14., п.5.29 «Правил користування». За умовами п.10 додаткової угоди сторонами внесено зміни до п.5.3. договору та погоджено, що договір діє з моменту його укладення до 31.12.2015 в частині надання послуг з водопостачання та водовідведення. Договір в частині надання послуг водопостачання та водовідведення вважається продовженим на наступні п'ять років, якщо за місяць до його закінчення сторони не прийдуть до згоди внести зміни або припинити його дію. В частині розрахунків за отримані послуги водопостачання та водовідведення договір діє до повного погашення заборгованості по даному договору.
Суд відзначає, що в матеріалах справи відсутні докази щодо наявності домовленостей між сторонами з приводу припинення дії договору.
За період січень - серпень 2021 року позивачем були надані, а відповідачем спожиті послуги з водопостачання та водовідведення на загальну суму 386211,89 грн, що підтверджується наявними у справі: звітами відповідача за період січень-серпень 2021 (а.с.17-23, т.1); актом контрольної звірки від 21.07.2021 №19597 (а.с.24, т.1); звітом додатком до акту звірки за січень-серпень 2021 по абоненту ЖБК «Київський-7» (а.с.25-34, т.1); інформацією про фактичні показання приладів обліку, розташованих на об'єкті відповідача (а.с.35-38, т.1); розрахунком позивача (а.с.8, т.1) та розрахунком відповідача (а.с.80, т.1).
В рахунок здійснення оплати послуг з водопостачання та водовідведення у спірному періоді відповідачем станом на 01.09.2021 було сплачено на користь позивача кошти в розмірі 261562,30 грн, що підтверджується наявним у справі розрахунком позивача (а.с.8, т.1) та поясненнями сторін. За цих обставин станом на 01.09.2021 заборгованість відповідача перед позивачем за договором на послуги водопостачання та водовідведення (населенню) від 01.11.2000 №4194/1 становила 124649,59 грн, що підтверджується матеріалами справи, поясненнями позивача та визнається відповідачем.
У зв'язку з несплатою відповідачем у визначені договором строки вартості наданих позивачем послуг з водопостачання та водовідведення, позивач звернувся до відповідача із досудовим попередженням від 06.09.2021 №77060 (а.с.14, т.1), в якому повідомив про наявність у відповідача заборгованості станом на 01.09.2021 в розмірі 124649,59 грн та необхідність її погашення протягом 5-ти днів з моменту отримання цього попередження.
Далі, у період з 13.09.2021 по 12.11.2021 відповідачем було сплачено на користь позивача в рахунок погашення заборгованості у спірному періоді суму в загальному розмірі 124649,59 грн, що підтверджується наявними у справі платіжними дорученнями (а.с.98-110, т.1): від 12.11.2021 №1 на суму 761,00 грн; від 01.11.2021 №6 на суму 7085,61 грн; від 01.11.2021 №5 на суму 3371,06 грн; від 28.10.2021 №1 на суму 10000,00 грн; від 26.10.2021 №1 на суму 10000,00 грн; від 21.10.2021 №3 на суму 10000,00 грн; від 18.10.2021 №1 на суму 18000,00 грн; від 07.10.2021 №2 на суму 2934,32 грн; від 07.10.2021 №1 на суму 10000,00 грн; від 29.09.2021 №1 на суму 20000,00 грн; від 20.09.2021 №1 на суму 10000,00 грн; від 16.09.2021 №2 на суму 15497,97 грн та від 13.09.2021 №1 на суму 7000,00 грн.
Отже, станом на час вирішення спору заборгованість відповідача, яка рахувалась у спірному періоді з 01.01.2021 по 01.09.2021, відповідачем повністю погашена. При цьому, частина спірних коштів в розмірі 32497,97 грн станом на день подання позивачем даного позову була сплачена відповідачем, а інша частина спірних коштів в розмірі 92152,62 грн була сплачена відповідачем в процесі розгляду справи, а тому суд на підставі п. 2 ч.1 ст.231 ГПК України ухвалою від 25.11.2021 закрив провадження у цій частині вимог позивача.
Законодавство, застосоване судом до спірних відносин
Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ч.ч.1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Положеннями п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
За змістом ч.1 ст.903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. В силу вимог ч.1 ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч.ч.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.
Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Положеннями ч.2 ст. 218 Господарського кодексу України встановлено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
За змістом ч.ч.1-4 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Частиною 1 статті 75 ГПК України визначено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв'язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Позиція суду
Як встановлено судом, звертаючись до господарського суду з позовом до відповідача, позивач заявив до стягнення 124649,59 грн заборгованості за надані відповідачу послуги у період з 01.01.2021 по 01.09.2021 на підставі договору на послуги водопостачання та водовідведення (населенню) від 01.11.2000 №4194/1.
Після подання позову відповідач погасив заборгованість в розмірі 92151,62 грн, що стало підставою для закриття судом провадження у цій частині вимог на підставі ч.1 ст.231 ГПК України. Між цим, судом було встановлено, що до подання позову відповідач сплатив заявлену позивачем до стягнення з межах цієї справи заборгованість на суму 32497,97 грн, здійснивши відповідні платежі 13.09.2021, 16.09.2021 та 20.09.2021, натомість позивач при поданні позову до суду 29.09.2021 не врахував зазначені оплати, відповідно в цій частині вимог відсутня обставина порушеного права позивача у спірних правовідносинах, а тому у позові позивача про стягнення з відповідача коштів в розмірі 32497,97 грн слід відмовити.
Розподіл судових витрат.
Згідно з ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Приймаючи до уваги, що відповідачу відмовлено у задоволенні вимог про стягнення боргу в розмірі 32497,97 грн, а також те, що позивачу було повернуто з Державного бюджету України частину сплаченого судового збору в розмірі 1678,18 грн, судовий збір в сумі 591,82 грн судом покладається на позивача.
Керуючись ст.ст. 129, 231, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
2. Судовий збір в сумі 591,82 грн покласти на позивача.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.
Повний текст рішення складено 30 листопада 2021 р.
Суддя Д.О. Бездоля