Провадження № 22-ц/803/8816/21 Справа № 209/2456/20 Суддя у 1-й інстанції - Шендрик К. Л. Суддя у 2-й інстанції - Єлізаренко І. А.
30 листопада 2021 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді Єлізаренко І.А.
суддів Красвітної Т.П., Свистунової О.В.
за участю секретаря Колесової А.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 20 липня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди, завданої вчиненням злочину, -
У серпні 2020 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди, завданої вчиненням злочину.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_2 посилалася на те, що вироком Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 05 вересня 2019 року відповідач ОСОБА_1 визнаний винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України та призначено покарання у вигляді 9 років 6 місяців позбавлення волі. На підставі ст. 70 ч. 4 КК України покаранням, призначеним даним вироком суду, поглинуто покарання, призначене за вироком Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 27 березня 2015 року у вигляді 3 років позбавлення волі, та остаточно до відбуття визначено 9 років 6 місяців позбавлення волі. Цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування завданої матеріальної шкоди 5090 гривень. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_3 в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди 100000 грн. Вироком Дніпровського апеляційного суду від 29 січня 2020 року, вирок Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 05 вересня 2019 року, скасовано. Призначено ОСОБА_1 покарання за ч. 1 ст. 115 КК України у виді позбавлення волі строком на 11 років. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 15 листопада 2017 року, більш суворим покаранням, призначеним цим вироком, остаточно призначено ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі строком на 11 років. Вирок Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 05 вересня 2019 року щодо ОСОБА_1 в частині стягнення моральної шкоди з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_3 100 000 грн. - скасовано, відмовлено в задоволені позовних вимог потерпілого ОСОБА_3 щодо стягнення на його користь із обвинуваченого ОСОБА_1 моральної шкоди. Позивач зазначає, вона, як матір потерпілого ОСОБА_4 має право на відшкодування моральної шкоди, завданою смертю її сина, з яким вона була в добрих сімейних відносинах та відчувала до нього материнську любов та турботу. Таку саму любов та турботу вона відчувала від сина, вони розділяли всі радощі та негаразди, які відбувалися в їх сімейному житті, завжди підтримували один одного. Смерть сина дуже її вразила та змінила все життя, вона зазнала глибоких душевних страждань і до теперішнього часу не може зміритися з його втратою. Загибель сина позбавила її його підтримки та можливості спілкування з дорогою та рідною людиною, що спричинило моральні страждання та дає право на відшкодування моральної шкоди. Смерть сина, яка сталася внаслідок злочинних дій відповідача, завдала їй дуже глибоких душевних страждань з огляду на те, що ця смерть сталася не випадково або внаслідок необережних дій, а внаслідок саме умисних, вкрай жорстоких та злочинних дій ОСОБА_1 , який діяв безглуздо, оскільки не було будь-яких вагомих причин, які хоча б мінімально могли пояснити, чому виникла необхідність позбавити її сина життя. Глибину її страждань також поглиблює ставлення відповідача до того, що ним було вчинено, оскільки він жодним чином не розкаявся, ніколи не висловив слова співчуття та впродовж усього судового розгляду дозволяв собі робити негативні висловлювання щодо її, вже на той час загиблого, сина та зазначав, що нічого поганого не сталося, а лише одним алкоголіком стало менше. Після смерті сина вона відчула сильне душевне потрясіння, тривалий час перебувала у депресії. Думки про смерть ОСОБА_5 досі не залишають її і вже ніколи не залишать, оскільки ця втрата є невідворотною і вона ніколи вже не побачить свого сина живим та ніколи не зможу поспілкуватися з ним. Це презумпція, яка не лише витікає з положень ст. 23 ЦК України, але й ґрунтується на здоровому глузді. Розмір завданої їй моральної шкоди вона визначає в сумі 500000 грн. На підставі викладеного ОСОБА_2 просила суд стягнути з відповідача моральну шкоди, завдану вчиненням злочину у розмірі 500000 грн.
Рішенням Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 20 липня 2021 року частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 . Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 150000 грн. у якості відшкодування завданої моральної шкоди. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 1500 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду від 20 липня 2021 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким залишити позовну заяву ОСОБА_2 без розгляду, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково з наступних підстав.
Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ч.1 ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до п.5 ч.3 ст.376 ЦПК України, порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо судове рішення не підписано будь-ким із суддів або підписано не тими суддями, які зазначені у рішенні.
З вироку Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 05 вересня 2019 року у кримінальній справі №208/1047/17 у кримінальному провадженні №12016040800002672 від 28 вересня 2016 року відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вбачається, 27 вересня 2016 року ОСОБА_4 перебував у гаражі № НОМЕР_1 раніше знайомого йому ОСОБА_1 , розташованому по АДРЕСА_1 , де вживав спиртні напої. Приблизно о 19-00 год. на запрошення ОСОБА_1 до вказаного вище гаражу прийшов малознайомий йому ОСОБА_6 . Приблизно о 19-30 год. 27 вересня 2016року, коли ОСОБА_1 у гаражі був відсутній, ОСОБА_4 у присутності ОСОБА_6 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, впав на підлогу у зазначеному гаражі з тумбочки та заснув. 27 вересня 2016 року, приблизно о 20-00 год., коли ОСОБА_1 повернувся в гараж, ОСОБА_6 запропонував відвезти ОСОБА_4 додому, оскільки останній самостійно пересуватись не міг у зв'язку з перебуванням у стані сильного алкогольного сп'яніння. ОСОБА_1 везти ОСОБА_4 додому відмовився, після чого самостійно поклав ОСОБА_4 в багажник належного йому автомобіля "Ауди А8" транзитний номер НОМЕР_2 та приблизно о 20-30 год. відвіз його на колишню зупинку громадського транспорту, розташовану по вул. Вокзальній в м.Кам'янське неподалік від перехрестя з вул. Проїзний тупик, залишивши непритомного на бетонному покритті, після чого поїхав. Впродовж вечора 27 вересня 2016 року ОСОБА_1 разом з раніше знайомим йому ОСОБА_7 вживали спиртні напої, у ході розпиття яких ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_7 про ОСОБА_4 , якого він залишив у стані сильного алкогольного сп'яніння на вказаній вище занедбаній зупинці громадського транспорту. Приблизно о 00-00 год., за пропозицією ОСОБА_7 , на належному йому автомобілі "Тойота Кемри" реєстраційни номер НОМЕР_3 , яким керував ОСОБА_6 , разом з ОСОБА_1 , з метою перевірки стану здоров'я ОСОБА_4 та надання, за необхідності, йому допомоги, вони утрьох приїхали на вищезазначену зупинку громадського транспорту по вул. Вокзальній, де на бетонному покритті спав ОСОБА_4 . О 00-03 год. 28 вересня 2016року, з метою надання медичної допомоги ОСОБА_4 у зв'язку із станом сильного алкогольного сп'яніння, ОСОБА_6 викликав карету швидкої медичної допомоги, після чого він, ОСОБА_7 та ОСОБА_1 стали чекати приїзду медичних працівників на вищезазначеній зупинці. У цей час ОСОБА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, відчуваючи особисту неприязнь до ОСОБА_4 , який спав на бетонному покритті в положенні лежачи на спині, підійшов до нього та справив на голову останнього природню нужду. Від дій ОСОБА_1 . ОСОБА_4 почав прокидатись та, піднявши корпус тіла, присів на бетонному покритті, виконуючи на адресу ОСОБА_1 образи, висловлюючись нецензурною лайкою, у зв'язку з чим у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, направлений на протиправне заподіяння смерті ОСОБА_4 . Приблизно о 00-05 год. 28 вересня 2016року, з метою реалізації вказаного злочинного умислу, ОСОБА_1 , знаходячись на колишній зупинці громадського транспорту, розташованій по вул.Вокзальній у м.Кам'янське неподалік від перехрестя з вул. Проїзний тупик, стоячи навпроти ОСОБА_4 , який продовжував сидіти на бетонному покритті, та відчуваючи до нього особисту неприязнь, правою ногою умисно наніс удар в область грудної клітини останнього, у зв'язку з чим ОСОБА_4 опустив корпус тіла та знову ліг на спину вздовж стіни будівлі зазначеної зупинки. Продовжуючи свої злочинні дії та бажаючи настання смерті ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , діючи умисно, відштовхуючись правою рукою від будівлі зупинки та надаючи своєму тілу прискорення, стрибав обома ногами на грудній клітині останнього на менше 5 разів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій. Побачивши карету швидкої медичної допомоги, яка рухалась у їх бік по проїжджій частині, ОСОБА_1 припинив свої злочинні дії та повернувся до автомобіля ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 о 00-16 год. медичними працівниками карети швидкої медичної допомоги була констатована біологічна смерть ОСОБА_4 .
Вироком Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 05 вересня 2019 року ОСОБА_1 визнано винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, і призначено йому покарання у вигляді 9 років 6 місяців позбавлення волі. На підставі ст. 70 ч. 4 КК України поглинути покаранням, призначеним даним вироком суду, покарання, призначене за вироком Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 27 березня 2015 у вигляді трьох років позбавлення волі, та остаточно до відбуття визначити 9 років 6 місяців позбавлення волі. Строк відбування покарання ОСОБА_1 обчислювати з 06 листопада 2016 року, тобто з моменту його фактичного затримання. Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону України № 838-VIII від 26 листопада 2015 року зараховано ОСОБА_1 в строк призначеного покарання період попереднього ув'язнення з 06 листопада 2016 року по 05 вересня 2019 року включно, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі. До набрання вироком законної сили захід забезпечення кримінального провадження ОСОБА_1 залишено без змін - тримання під вартою. Цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_3 в рахунок відшкодування завданої матеріальної шкоди 5090 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_3 в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди 100000 грн. Вирішено питання судових витрат. Вирішено долю речових доказів (а.с.7-21).
Вироком Дніпровського апеляційного суду від 29 січня 2020 року апеляційну скаргу захисника Якуб С.А. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 на вирок Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 05 вересня 2019 року залишено без задоволення. Апеляційні скарги першого заступника прокурора Дніпропетровської області Соскова Р.М., прокурора, який приймав участь у розгляді кримінального провадження судом першої інстанції, та потерпілого ОСОБА_3 на вирок Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 05 вересня 2019 року задоволено частково. Вирок Баглійського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 05 вересня 2019 року щодо ОСОБА_1 в частині призначеного покарання скасовано. Призначено ОСОБА_1 покарання за ч.1 ст.115 КК України у виді позбавлення волі строком на 11 років. На підставі ч.4 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання, призначеного вироком Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 15.11.2017 року, більш суворим покаранням, призначеним цим вироком, остаточно призначено ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі строком на 11 років. Строк відбування покарання ОСОБА_1 обчислювати з 06 листопада 2016 року. Відповідно до ч. 5 ст.72 КК України зараховано ОСОБА_1 в строк призначеного покарання строк попереднього ув'язнення з 06 листопада 2016 року по 29 січня 2020 року включно з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі. Вирок Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 05 вересня 2019 року щодо ОСОБА_1 в частині стягнення моральної шкоди з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_3 100 000 грн скасовано, відмовлено у задоволені позовних вимог потерпілого ОСОБА_3 щодо стягнення на його користь із обвинуваченого ОСОБА_1 моральної шкоди. В іншій частині вирок залишено без змін (а.с.112-130).
Постановою Верховного Суду від 02 червня 2020 року вироки Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 05 вересня 2019 року та Дніпровського апеляційного суду від 29 січня 2020 року щодо ОСОБА_1 залишено без зміни, касаційну скаргу захисника Якуб С.А. залишено без задоволення (а.с.131-135).
Звернувшись до суду із вказаними позовними вимогами, позивач ОСОБА_2 посилалася на те, що спричинення відповідачем смерті її сину, завдало їй моральну страждань, смерть сина змінила все її життя, вона зазнала глибоких душевних страждань і до теперішнього часу не може зміритися з втратою сина, вона відчула сильне душевне потрясіння, тривалий час перебувала у депресії. Вона не може спілкуватися з дорогою та рідною людиною і ця втрата є невідворотною та просила суд стягнути з відповідача моральну шкоди, завдану вчиненням злочину у розмірі 500 000 грн. (а.с.2-6).
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_2 , суд першої інстанції послався на те, що сума в 150 000 грн., є домірною глибині емоційних переживань позивача, однак повністю погодитися з такими висновками суду неможливо, оскільки рішення у справі було ухвалено у відсутність відповідача, який просив проводити розгляд справи в режимі відеоконференції, відповідач не був повідомлений належним чином про дату та час розгляду справи у суді першої інстанції, на що посилався у своїй апеляційній скарзі, що відповідно до п.3 ч.3 ст.376 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення.
Крім того, оскаржуване відповідачем судове рішення Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 20 липня 2021 року не підписано суддею, що відповідно до п.5 ч.3 ст.376 ЦПК України, є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення.
Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Відповідно до ч. 2 ст. 1168 ЦК України, моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.
З вироку Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 05 вересня 2019 року у кримінальній справі №208/1047/17 у кримінальному провадженні №12016040800002672 від 28 вересня 2016 року відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вбачається, 27 вересня 2016 року ОСОБА_4 перебував у гаражі № НОМЕР_1 раніше знайомого йому ОСОБА_1 , розташованому по АДРЕСА_1 , де вживав спиртні напої. Приблизно о 19-00 год. на запрошення ОСОБА_1 до вказаного вище гаражу прийшов малознайомий йому ОСОБА_6 . Приблизно о 19-30 год. 27 вересня 2016року, коли ОСОБА_1 у гаражі був відсутній, ОСОБА_4 у присутності ОСОБА_6 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, впав на підлогу у зазначеному гаражі з тумбочки та заснув. 27 вересня 2016 року, приблизно о 20-00 год., коли ОСОБА_1 повернувся в гараж, ОСОБА_6 запропонував відвезти ОСОБА_4 додому, оскільки останній самостійно пересуватись не міг у зв'язку з перебуванням у стані сильного алкогольного сп'яніння. ОСОБА_1 везти ОСОБА_4 додому відмовився, після чого самостійно поклав ОСОБА_4 в багажник належного йому автомобіля "Ауди А8" транзитний номер НОМЕР_2 та приблизно о 20-30 год. відвіз його на колишню зупинку громадського транспорту, розташовану по вул. Вокзальній в м.Кам'янське неподалік від перехрестя з вул. Проїзний тупик, залишивши непритомного на бетонному покритті, після чого поїхав. Впродовж вечора 27 вересня 2016 року ОСОБА_1 разом з раніше знайомим йому ОСОБА_7 вживали спиртні напої, у ході розпиття яких ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_7 про ОСОБА_4 , якого він залишив у стані сильного алкогольного сп'яніння на вказаній вище занедбаній зупинці громадського транспорту. Приблизно о 00-00 год., за пропозицією ОСОБА_7 , на належному йому автомобілі "Тойота Кемри" реєстраційни номер НОМЕР_3 , яким керував ОСОБА_6 , разом з ОСОБА_1 , з метою перевірки стану здоров'я ОСОБА_4 та надання, за необхідності, йому допомоги, вони утрьох приїхали на вищезазначену зупинку громадського транспорту по вул. Вокзальній, де на бетонному покритті спав ОСОБА_4 . О 00-03 год. 28 вересня 2016року, з метою надання медичної допомоги ОСОБА_4 у зв'язку із станом сильного алкогольного сп'яніння, ОСОБА_6 викликав карету швидкої медичної допомоги, після чого він, ОСОБА_7 та ОСОБА_1 стали чекати приїзду медичних працівників на вищезазначеній зупинці. У цей час ОСОБА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, відчуваючи особисту неприязнь до ОСОБА_4 , який спав на бетонному покритті в положенні лежачи на спині, підійшов до нього та справив на голову останнього природню нужду. Від дій ОСОБА_1 . ОСОБА_4 почав прокидатись та, піднявши корпус тіла, присів на бетонному покритті, виконуючи на адресу ОСОБА_1 образи, висловлюючись нецензурною лайкою, у зв'язку з чим у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, направлений на протиправне заподіяння смерті ОСОБА_4 . Приблизно о 00-05 год. 28 вересня 2016року, з метою реалізації вказаного злочинного умислу, ОСОБА_1 , знаходячись на колишній зупинці громадського транспорту, розташованій по вул.Вокзальній у м.Кам'янське неподалік від перехрестя з вул. Проїзний тупик, стоячи навпроти ОСОБА_4 , який продовжував сидіти на бетонному покритті, та відчуваючи до нього особисту неприязнь, правою ногою умисно наніс удар в область грудної клітини останнього, у зв'язку з чим ОСОБА_4 опустив корпус тіла та знову ліг на спину вздовж стіни будівлі зазначеної зупинки. Продовжуючи свої злочинні дії та бажаючи настання смерті ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , діючи умисно, відштовхуючись правою рукою від будівлі зупинки та надаючи своєму тілу прискорення, стрибав обома ногами на грудній клітині останнього на менше 5 разів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій. Побачивши карету швидкої медичної допомоги, яка рухалась у їх бік по проїжджій частині, ОСОБА_1 припинив свої злочинні дії та повернувся до автомобіля ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 о 00-16 год. медичними працівниками карети швидкої медичної допомоги була констатована біологічна смерть ОСОБА_4 .
Вироком Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 05 вересня 2019 року ОСОБА_1 визнано винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, і призначено йому покарання у вигляді 9 років 6 місяців позбавлення волі. На підставі ст. 70 ч. 4 КК України поглинути покаранням, призначеним даним вироком суду, покарання, призначене за вироком Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 27 березня 2015 у вигляді трьох років позбавлення волі, та остаточно до відбуття визначити 9 років 6 місяців позбавлення волі. Строк відбування покарання ОСОБА_1 обчислювати з 06 листопада 2016 року, тобто з моменту його фактичного затримання. Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону України № 838-VIII від 26 листопада 2015 року зараховано ОСОБА_1 в строк призначеного покарання період попереднього ув'язнення з 06 листопада 2016 року по 05 вересня 2019 року включно, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі. До набрання вироком законної сили захід забезпечення кримінального провадження ОСОБА_1 залишено без змін - тримання під вартою. Цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_3 в рахунок відшкодування завданої матеріальної шкоди 5090 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_3 в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди 100000 грн. Вирішено питання судових витрат. Вирішено долю речових доказів (а.с.7-21).
Вироком Дніпровського апеляційного суду від 29 січня 2020 року апеляційну скаргу захисника Якуб С.А. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 на вирок Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 05 вересня 2019 року залишено без задоволення. Апеляційні скарги першого заступника прокурора Дніпропетровської області Соскова Р.М., прокурора, який приймав участь у розгляді кримінального провадження судом першої інстанції, та потерпілого ОСОБА_3 на вирок Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 05 вересня 2019 року задоволено частково. Вирок Баглійського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 05 вересня 2019 року щодо ОСОБА_1 в частині призначеного покарання скасовано. Призначено ОСОБА_1 покарання за ч.1 ст.115 КК України у виді позбавлення волі строком на 11 років. На підставі ч.4 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання, призначеного вироком Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 15.11.2017 року, більш суворим покаранням, призначеним цим вироком, остаточно призначено ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі строком на 11 років. Строк відбування покарання ОСОБА_1 обчислювати з 06 листопада 2016 року. Відповідно до ч. 5 ст.72 КК України зараховано ОСОБА_1 в строк призначеного покарання строк попереднього ув'язнення з 06 листопада 2016 року по 29 січня 2020 року включно з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі. Вирок Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 05 вересня 2019 року щодо ОСОБА_1 в частині стягнення моральної шкоди з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_3 100 000 грн скасовано, відмовлено у задоволені позовних вимог потерпілого ОСОБА_3 щодо стягнення на його користь із обвинуваченого ОСОБА_1 моральної шкоди. В іншій частині вирок залишено без змін (а.с.112-130).
Постановою Верховного Суду від 02 червня 2020 року вироки Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 05 вересня 2019 року та Дніпровського апеляційного суду від 29 січня 2020 року щодо ОСОБА_1 залишено без зміни, а касаційну скаргу захисника Якуб С.А. залишено без задоволення (а.с.131-135).
Згідно із ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Позивач ОСОБА_2 є матір"ю ОСОБА_4 (а.с.22).
У зв'язку із смертю сина ОСОБА_4 позивач зазнала душевних страждань ця втрата є невідворотною, вона відчуває сильне душевне потрясіння, тривалий час перебувала у депресії. Смерть сина вразила та змінила все життя позивача, оскільки вона передчасно втратила рідну людину.
Враховуючи наведене, ступінь, тривалість та характер моральних переживань, що пов'язані з перенесенням позивачем душевного болю завданою втратою близької людини, з урахуванням вимог справедливості, співмірності та розумності, колегія суддів дійшла висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 150 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, враховуючи, що та такий розмір буде достатнім та необхідним, оскільки розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більш, ніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен призводити до її збагачення.
Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди, завданої вчиненням злочину підлягають частковому задоволенню.
Доводи апеляційної скарги про відсутність доказів на підтвердження спричинення позивачеві моральної шкоди смертю сина є безпідставними.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене апеляційну скаргу слід задовольнити частково, рішення Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 20 липня 2021 року скасувати та ухвалити нове рішення, про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_2 .
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381, 382, 384ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 20 липня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди, завданої вчиненням злочину - скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди, завданої вчиненням злочину - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_5 ) в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої злочином - 150 000 грн.
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_2 - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_4 ) на користь держави судовий збір у розмірі 1500 грн.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя І.А.Єлізаренко
Судді Т.П.Красвітна
О.В.Свистунова